22 жовтня 2025 р. № 400/2898/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за участю секретаря судового засідання Дурова А.О., розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЗаступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Дмитро Георгійович Окружна прокуратура міста Миколаєва, м. Миколаїв,54005,
до відповідачаМиколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54005,
треті особиДепартамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
провизнання протиправним та нечинним рішення №16/21 від 27.12.2022,
за участю:
представника позивача: Цвікілевич Н.В.,
представника відповідача: Бубліч Н.П.,
представника третьої особи Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради: Полякова Є.Ю.
Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Дмитро Георгійович звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миколаївської міської ради, за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним рішення №16/21 від 27.12.2022.
Позивач свої позовні вимоги обгрунтував тим, що оскаржуване рішення порушило визначені Законом способи планування територій на місцевому рівні та всупереч частині 1 статті 16, частинам 8, 10 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», фактично внесло зміни до містобудівної документації, що не затверджувалась у визначеному порядку. Крім того, Коригування детального плану території затверджено з недотриманням процедури консультації з органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, що порушує частину 2 статті 3 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». Коригування детального плану території фактично змінило функціональне призначення частини території, яке попередньо визначене Генеральним планом міста Миколаєва, затвердженим рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 № 35/18. Зазначене є порушенням статей 17, 19 Закону №3038-VI, пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту». Також оскаржуване Коригування детального плану території розроблено з використанням недостовірних вихідних даних в частині водних об'єктів, а саме вказано р. Південний Буг замість Бузького лиману, що призвело до хибних висновків, у т.ч. у розділі «Охорона навколишнього природного середовища». Окрім того, за графічними матеріалами Коригування детального плану території прибережна захисна смуга співпадає з урізом води Бузького лиману, а не як зазначено в плані - р. Південний Буг, що свідчить про її фактичну відсутність, що порушує вимоги статті 60 Земельного кодексу України, статті 88 Водного кодексу України. Також у порушення частини 4 статті 19 Закону №3038-VI Коригування детального плану території не визначає червоні лінії для провулків Польотний, Авіаційний та не на всю протяжність вулиць Спортивна, Леваневців, Друга Проєктна. Це спричиняє випадки незаконного відведення у приватну власність і забудови земельних ділянок загального користування під проїздами та проходами. До того ж, усупереч пункту 17 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI, пунктам 6.1.5 - 6.1.8 ДБН Б.1.1.-14:2012, пункту 7.17.ДБН ДБН Б.1.1-14:2021 у Коригуванні детального плану території безпідставно не визначено перелік допустимих видів використання зони громадської забудови, зони зв'язку і оборони, не в повному обсязі визначено зону інженерної інфраструктури, а також взагалі не визначено фактично існуючі комунально-складську зону та зону історико-культурного призначення. Таким чином, рішення Миколаївської міської ради від 27.12.2022 № 16/21 підлягає визнанню протиправним та нечинним як у зв'язку з недотриманням процедури прийняття, так і порушеннями матеріального права, що роблять його неправомірним під час застосування.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає про правомірність оскаржуваного рішення, оскільки вважає, що, приймаючи відповідне рішення, він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З урахуванням результатів Громадського обговорення, Погоджувальної комісії та Рішення замовника містобудівної документації по неврегульованим питанням розробником детального плану - ФОП ОСОБА_2 внесено корективи до проєкту містобудівної документації - «Коригування: детальний план території, обмеженої вулицями: Лазурна, Київська (60 років СРСР), Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві», акт прийому - передачі Послуги у сфері містобудування від 19.10.2021 (внесення змін до детальних планів території по результатам проведення громадських обговорень на підставі рішення погоджувальної комісії) згідно договору №5 від 10.03.2020). Повідомлення про оприлюднення відкоригованого проєкту детального плану території опубліковано 01.11.2021 на сайті Миколаївської міської ради, розділ «Будівництво», «Оголошення», в якому також зазначено посилання, за яким розміщуються графічні матеріали проєкту: розділ «Будівництво», «Проекти детальних планів території м. Миколаєва». Таким чином, містобудівну документацію розроблено з урахуванням чинного Генерального плану м. Миколаєва, з урахуванням результатів процедури громадських обговорень, результатів роботи Погоджувальної комісії з розгляду спірних питань, що виникли у процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації: «Коригування: детальний план території обмеженою вулицями: Лазурна, Київська (60 років СРСР), Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві); детальний план намивної території, з урахуванням забудови мікрорайону «Ліски-2» в м. Миколаєві; детальний план мікрорайону «Північний» в м. Миколаєві», рішення замовника містобудівної документації - Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради з питань, які не було врегульовано Погоджувальною комісією від 30.07.2021 №30474/12.01-06/21-2. Більш того, варто зауважити, що хоча оскаржуваним рішенням Миколаївської міської ради і було формально затверджено Коригування детального плану, а не Детальний план, про що зазначає позивач, вказаний факт не змінює змісту відповідної містобудівної документації, яка являє собою саме детальний план відповідної території. З наведених підстав в задоволенні позову просив відмовити.
Представник третьої особи - Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради надав письмові пояснення до позову, в яких зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
18.04.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
05.07.2024 року ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
У судовому засіданні представник третьої особи - Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради проти задоволення позову заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд
Рішенням Миколаївської міської ради від 21.12.2017 № 32/16 затверджено Програму економічного і соціального розвитку міста Миколаєва на 2018- 2020 роки, розділ «Архітектура та містобудування» якої передбачав розроблення (серед іншого) детального плану території, обмеженої вулицями: Лазурною, Білою, Генерала Карпенка, Нікольською, В. Морською та береговою лінією р. Південний Буг.
Рішенням Миколаївської міської ради від 07.06.2018 № 38/2 внесено зміни до рішення від 21.12.2017 № 32/16 в частині розділу «Архітектура та містобудування», якими передбачено проведення впродовж 2018 - 2020 років коригування детальних планів території міста Миколаєва.
Під час виконання рішення міської ради від 21.12.2017 № 32/16 зі змінами від 07.06.2018 № 38/2 між Департаментом архітектури та містобудування Миколаївської міської ради та фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_2 10.03.2020 укладено договір № 5 про надання послуг у сфері містобудування.
Предметом договору № 5 від 10.03.2020 є розроблення трьох містобудівних документів, у т.ч. «Коригування: детальний план території, обмеженою вулицями: Лазурна, Київська (60 років СРСР), Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві».
До договору від 10.03.2020 № 5 вносились зміни в частині календарних графіків надання послуг на підставі додаткових угод від 30.09.2020 № 1, від 03.11.2020 № 2. З метою виконання договору про надання послуг від 10.03.2020 № 5 з місцевого бюджету витрачено 2 279 203 грн., що підтверджується долученою до позову інформацією Миколаївської міської ради від 19.05.2023.
За результатами виконання договору про надання послуг від 10.03.2020 № 5 ФОП ОСОБА_2 подано до міської ради проект містобудівного документу - Детальний план території обмеженою вулицями: Лазурна, Київська (60 років СРСР), Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві, а також звіт про стратегічну екологічну оцінку «Коригування: детальний план території, обмеженою вулицями: Лазурна, Київська (60 років СРСР), Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві».
На підставі рішень від 21.12.2017 № 32/16, від 07.06.2018 № 38/2 Миколаївською міською радою 27.12.2022 прийнято рішення № 16/21 «Про затвердження містобудівної документації: «Коригування: детальний план території, обмеженої вулицями: Лазурна, Київська (60 років СРСР), Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві» (далі Коригування детального плану території)
Вважаючи, що рішення Миколаївської міської ради 27.12.2022 № 16/21 є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасуваня.
Вирішуючи справу, суд встановив наступні обставини, яким він надає таку правову оцінку.
У частині першій статті 264 КАС України передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (частина друга статті 264 КАС України).
Разом з тим, питання, пов'язані з участю прокурора у судовому процесі, врегульовані статтями 53, 54 КАС України.
Так, відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Крім того, статтею 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 71 цього ж Закону органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси жителів територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Громада володіє деякими ознаками суб'єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов'язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.
Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.
Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, у цьому випадку Міська рада, набувають статусу відповідача.
Варто врахувати й те, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами під час розроблення та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні вимог законодавства, зокрема, у сферах містобудування, земельних відносин та охорони культурної спадщини, охорони довкілля та навколишнього природного середовища, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
У даній справі прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів або органів місцевого самоврядування, що виконують функції у сфері містобудівної діяльності.
У справі, що розглядається, керівник прокуратури, обґрунтовуючи своє звернення до суду з цим позовом, посилався на те, що прийняття відповідачем оскаржуваних рішень порушує основні принципи містобудівної діяльності, а також інтереси територіальної громади.
Оцінюючи такі доводи прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, суд дійшов висновку, що законодавством України не визначено органу, який має вживати заходи реагування на незаконні рішення органів місцевого самоврядування.
Крім того, суд звертає увагу, що оскільки у позовній заяві оскаржується рішення міської ради, то вказаний орган місцевого самоврядування, за встановлених у справі обставин, виступає у справі в якості відповідача, а прокурор самостійно виступає в якості позивача, відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 260/8230/21.
Що стосується правомірності оскаржуваного рішення Миколаївської міської ради від 27.12.2022 № 16/21 "Про затвердження містобудівної документації: "Коригування: детальний план території, обмеженої вулицями: Лазурна, Київська (60 років СРСР), Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві", судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до частин 1, 4 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід'ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності комплексному плану (за наявності), генеральному плану населеного пункту та плану зонування території. Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження детального плану території та Законом України «Про землеустрій» (частина 10 статті 19 Закону № 3038-VI).
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України ( частина 6 статті 19 Закону № 3038-VI).
Відповідно до пункту 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, детальний план території як окрема містобудівна документація розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).
Таким чином, законодавством не передбачено можливості внесення змін до детального плану території, що не затверджувався, а отже, і такого способу планування територій, як затвердження містобудівного документу з одночасними внесенням змін/коригувань до нього.
Як встановлено судом, рішення про затвердження Коригування детального плану території фактично незаконно змінило функціональне призначення територій, яке попередньо визначене Генеральним планом міста Миколаєва. Органи місцевого самоврядування, як суб'єкти містобудування, зобов'язані виконувати вимоги містобудівної документації (частина 2 статті 4, частина 2 статті 5 Закону). Згідно зі статтею 17 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.
Також відповідно до статті 11 Закону України «Про будівельні норми» обов'язковим для всіх суб'єктів містобудування є застосування будівельних норм, якими згідно зі статтею 1 цього Закону, є нормативні акти технічного характеру, що встановлюють обов'язкові вимоги до об'єкта нормування у будівництві.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про основи містобудування», пунктом 4.1 розділу 4 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» (далі - ДБН Б.1.1-15:2012), затверджених наказом Мінрегіонбуду від 13.07.2012 № 358, передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктом 4.1 розділу 4 ДБН Б.1.1-14:2012 детальні плани території розробляються на основі генерального плану населеного пункту, в межах населеного пункту вони уточнюють положення генерального плану та визначають планувальну організацію і розвиток частин території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід'ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
З урахуванням вищевикладеного детальний план території лише уточнює положення генерального плану, деталізує умови і обмеження використання території для містобудівних потреб та не може змінювати функціональне призначення територій, встановлене генеральним планом населеного пункту.
Рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 № 35/18 затверджено містобудівний документ - Генеральний план міста Миколаєва, що є основним планувальним документом, який встановлює напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини.
Департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації (далі - Департамент Миколаївської обласної військової адміністрації) є уповноваженим органом містобудування та архітектури і забезпечує реалізацію на території області державної політики у галузі будівництва, у сфері містобудування та архітектури відповідно до Положення, затвердженого розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 24.02.2021 № 96-р.
Департаментом Миколаївської обласної військової адміністрації проведено порівняння відповідності функціонального призначення частини земельних ділянок за оскаржуваним Коригуванням детального плану території тому функціональному призначенню, що визначене Генеральним планом міста Миколаєва.
Встановлено, що визначене Генеральним планом міста Миколаєва функціональне призначення 66 земельних ділянок загальною площею близько 7 га змінено Коригуванням детального плану території, затвердженим оскаржуваним рішенням міської ради. При цьому, в більшості випадків функціональне призначення земель Варварівського спуску та мікрорайону «Леваневців» змінено з території зелених насаджень, рекреаційних установ на території садибної забудови, території спеціального призначення. Перелік вищевказаних земельних ділянок наведено в додатку до інформації Департаменту Миколаївської обласної військової адміністрації від 18.09.2023. Для належного візуального сприйняття на Проєктному плані окремо позначено земельні ділянки, функціональне призначення яких у Коригуванні детального плану території не відповідає Генеральному плану міста Миколаєва.
При цьому, слід зазначити, що територія мікрорайону «Леваневців» є озелененою територією загального використання та територією проектного стану рекреаційних установ, що підтверджено судовими рішеннями у справі № 814/296/17 та рішенням Миколаївської міської ради від 17.05.2018 № 36/13 «Про затвердження Плану зонування території міста Миколаєва».
Зокрема, пунктом 2 рішення міської ради від 17.05.2018 № 36/13 визначено, що по територіях м. Миколаєва, вказаних на графічному матеріалі Плану зонування території міста Миколаєва та встановлених у справі № 814/296/17 постановами Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 та Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, як такі що суперечать діючому Генеральному плану м. Миколаєва, затвердженому рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 № 35/18, в частині наявності розбіжностей у функціональному призначенні територій, а саме: мікрорайон «Леваневців», регулювання містобудівних та земельних правовідносин здійснювати виключно відповідно до Генерального плану міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 № 35/18 (66 земельних ділянок, функціональне призначення яких змінено оскаржуваним рішенням, накладаються на вказану озеленену територію загального користування).
З урахуванням викладеного наявні обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок зміни функціонального призначення частини озелененої території загального використання та території проектного стану рекреаційних установ відповідач фактично збільшив площу території житлової та громадської забудови. Зокрема, згідно з основними техніко-економічними показниками оскаржуваного Коригування детального плану загальна площа території проектування на 01.01.2020 складає 191,15 га, з яких ландшафтно-рекреаційні та озеленені території - лише 18,18 га, а території житлової та громадської забудови - 100,11 га.
Одночасно з тим, згідно з підпунктами 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», які затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 26.04.2019 № 104 (далі - ДБН Б.2.2-12:2019), ландшафтні та рекреаційні території представлені мережею ділянок озеленених та інших відкритих просторів різного призначення, розташованих як на територіях населених пунктів та приміських зон, так і на міжселенних територіях. При формуванні мережі ландшафтних та рекреаційних територій населених пунктів слід виділяти: території загального користування, території обмеженого користування, території спеціального призначення.
Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що у населених пунктах слід визначати озеленені території, що належать до земель рекреаційного призначення і входять до складу єдиної мережі ландшафтних і рекреаційних територій. Ділянки озеленених територій треба встановлювати згідно з існуючими межами землекористувань, природних рубежів та транспортних магістралей. До озеленених територій загального користування населених пунктів відносяться багатофункціональні та спеціалізовані парки, сади, сквери, бульвари, міські лісопарки, озеленені ділянки набережних та пляжів, ботанічні сади та зоологічні парки, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва та інші природні і штучно створені ландшафтні об'єкти.
Виходячи зі змісту норм статей 51, 52 ЗК України земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст належать (серед іншого) до земель рекреаційного призначення, на яких забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкодити використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. На земельних ділянках зелених зон і зелених насаджень міст не допускається будівництво об'єктів житлового та громадського призначення.
Окрім того, пунктом 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173, не допускається розміщення житлово-громадських об'єктів, які не призначені для відпочинку та спорту, на ландшафтно-рекреаційних територіях населених пунктів.
Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» установлено, що розробка містобудівної документації повинна здійснюватись з дотриманням державних стандартів, норм і правил. Тому зміна оскаржуваним Коригуванням детального плану функціонального використання територій, суперечить чинній містобудівній документації, містобудівному та земельному законодавству, державним будівельним нормам, державним стандартам і правилам. У свою чергу, це спричиняє умови для незаконного відчуження у приватну власність і забудови частини земель, що входять до території, Коригування детального плану якої затверджено оскаржуваним рішенням міської ради.
Отже, рішення від 27.12.2022 № 16/21 прийняте Миколаївською міською радою з порушенням вимог статей 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 5 Закону України «Про основи містобудування», статей 51, 52 ЗК України, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.2 ДБН Б.2.2-12:2019, пункту 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України містобудівна документація використовується органами державної влади та місцевого самоврядування для надання/відмови в наданні дозволу на розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок у власність. Оскільки оскаржуване Коригування детального плану території є містобудівною документацією, проте не відповідає Генеральному плану міста Миколаєва, то може спричинити незаконне відведення земельних ділянок у приватну власність за рахунок зелених зон загального користування, а також їх забудову забороненими об'єктами та незворотну зміну ландшафту.
Оскаржуване Коригування детального плану території розроблено з використанням недостовірних вихідних даних в частині водних об'єктів, а саме вказано р. Південний Буг замість Бузького лиману, що призвело до хибних висновків, у т.ч. у розділі «Охорона навколишнього природного середовища».
Так, згідно зі вступом розділу ІІ «Пояснювальна записка», розділом «Охорона навколишнього природного середовища» Коригування детального плану території розроблялось (серед іншого) для визначення розміру та меж прибережної захисної смуги річок Південний Буг, Інгул. Між тим, відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області від 18.08.2023, а також даними Державного водного кадастру, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2017 № 103, територія, відносно якої затверджена оскаржувана містобудівна документація, обмежена Бузьким лиманом, а не річками.
При цьому, з урахуванням статті 5 ВК України Бузький лиман належить до водних об'єктів загальнодержавного значення, а за постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 431 - до внутрішніх морських вод, що має суттєве значення для правильності визначення тих законодавчих вимог, які встановлені саме для охорони узбережжя внутрішніх морських вод, дозволених у його межах видів господарської діяльності, захисту рослинного і тваринного світу, тощо.
Крім того, Коригування детального плану території не визначає межі прибережної захисної смуги Бузького лиману, тому не виконує одну з основних своїх функцій та не може використовуватись у практичних (прикладних) цілях містобудівної діяльності. Зазначене обґрунтовується наступним.
Відповідно до змісту статті 60 ЗК України, статті 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній або комунальній власності та можуть надаватися у користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлено, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об'єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, де забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (частини 1, 2 статті 61, пункт «д» частини 4 статті 84 ЗК України, статті 89, 90 ВК України). Землі прибережних захисних смуг не можуть передаватись з державної або комунальної власності у приватну (частина 4 статті 59 ЗК України), окрім замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина 2 статті 59 ЗК України).
З огляду на вищевказані законодавчі вимоги прибережна захисна смуга є територією з відповідними шириною і довжиною, в межах якої допускаються лише певні види господарської діяльності та за рахунок якої можуть формуватись земельні ділянки частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо них правами (стаття 79 ЗК України). Тобто, відповідно до водного та земельного законодавства ширина - це обов'язкова геопросторова характеристика прибережної захисної смуги водного об'єкту. В протилежному випадку визначення прибережних смуг було б позбавлене юридичного та практичного сенсу.
Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 925/764/21 (пункт 5.4), від 30.08.2022 у справі № 636/2910/16-а (пункт 38). Застосування містобудівного документу, в якому визначено межі прибережно захисної смуги водного об'єкту, дозволяє відмежувати землі, що можуть передаватись у приватну власність, від тих, на які поширюється заборона, а дозволені способи використання земельних ділянок від заборонених.
Установлено, що текстові матеріали оскаржуваного Коригування детального плану території містять лише формулювання, що «прибережна захисна смуга водного об'єкту р. Південний Буг визначається виходячи з містобудівної ситуації згідно проекту землеустрою, враховуючи вимоги ДБН Б.2.2-12-2019». За графічними матеріалами («Проектний план», «Планувальні обмеження», «Охорона навколишнього природного середовища») прибережна захисна смуга співпадає з урізом води Бузького лиману, а не як зазначено в плані - р. Південний Буг. Вказане також підтверджується листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 24.12.2020 № 25/5-21/12364-20.
Отже, в оскаржуваному Коригуванні детального плану території прибережна захисна смуга водного об'єкту не має такої характеристики, як ширина, що свідчить про її фактичну відсутність, а отже, неможливість виконання свого безпосереднього завдання - запобігання забрудненню, виснаженню Бузького лиману та знищенню навколоводних рослин і тварин.
Тому відсутність у Коригуванні детального плану території законодавчо обґрунтованої прибережної захисної смуги Бузького лиману є одним з негативних факторів, що може ускладнити й до того напружену ситуацію з водними ресурсами на території регіону та країни.
Слід звернути увагу на те, що згідно з довідкою про громадське обговорення (з 08.10.2020 по 05.03.2021), вказав замовнику та розробнику містобудівного документу на необхідність розроблення проекту прибережних захисних смуг відповідно до вимог ВК України. Незважаючи на те, що Коригування детального плану території розроблялось саме для визначення розміру та межі прибережної захисної смуги, вказана пропозиція була відхилена з посиланням на законодавчу можливість її встановлення виключно окремим проектом землеустрою, а не в містобудівному документі.
Окрім того, приймаючи 27.12.2022 рішення № 16/21, Миколаївська міська рада затвердила містобудівний документ, що системно порушує вимоги Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
Так, Коригування детального плану території належить до містобудівної документації, яка згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» є документом державного планування та відповідно до його статті 2 підлягає стратегічній екологічній оцінці.
За статтею 1 вищевказаного Закону стратегічна екологічна оцінка - це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом'якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби - транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з частиною 4 статті 2 Закону розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
Відповідно до частини 2 статті 3 згаданого Закону стратегічна екологічна оцінка здійснюється на основі принципів законності та об'єктивності, гласності, участі громадськості, наукової обґрунтованості, збалансованості інтересів, комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, достовірності та повноти інформації у проекті документа, міжнародного екологічного співробітництва. Установлено, що оскаржуване Коригування детального плану не відповідає частині 2 статті 3 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та порушує передбачений статтею 13 порядок консультацій з органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Так, згідно зі змістом статті 13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» проект документу державного планування, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів замовник подає, зокрема, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Такий центральний орган протягом п'яти робочих днів після їх отримання розміщує повідомлення про оприлюднення проекту документу державного планування на своєму веб-сайті із зазначенням замовника та у строк, що не перевищує 30 днів з дня отримання, подає замовнику в письмовій формі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. У разі неподання таких зауважень і пропозицій протягом зазначеного строку вважається, що вони відсутні.
Усі зауваження і пропозиції підлягають обов'язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє, про що зазначає у довідці про консультації, до якої додаються отримані письмові зауваження та пропозиції. Довідка про консультації є публічною інформацією.
Згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі- Міндовкілля) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Встановлено, що під час консультацій у процесі стратегічної екологічної оцінки Міндовкілля надіслало 24.12.2020 на адресу виконавчого комітету Миколаївської міської ради зауваження і пропозиції за № 25/5-21/12364-20, що стосувались значної кількості порушень, допущених у проекті Детального плану території та звіті про стратегічну екологічну оцінку.
Так, Міндовкілля встановило, що Коригування детального плану території суперечить законодавству, оскільки: не містить підтвердження відповідності Генеральному плану міста Миколаєва та Плану зонування території міста Миколаєва (порушення частини 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»); не визначає прибережну захисну смугу та водоохоронні зони водного об'єкту (порушення статті 88 ВК України, підпунктів 5.1.4 ДБН Б.1.1.-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»); передбачає розміщення об'єктів, що здійснюють заборонену діяльність (порушення статей 60, 61 ЗК України, статей 87, 89 ВК України); передбачає рішення щодо визначення прибережних захисних смуг на більшій частині території рекреаційного призначення по урізу води (порушення статті 88 ВК України); дозволяє використовувати прибережні захисні смуги під житлову забудову (порушення статті 89 ВК України, статті 61 ЗК України); не містить інформації про водоохоронні зони та обмеження у використанні територій прибережних захисних смуг і водоохоронний зон і неналежно оформлених техніко-економічних показників (порушення вимог додатку В ДБН Б.1.1.-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»); не містить належної якості плану існуючого використання території, схем планувальних обмежень, розташування територій у планувальній структурі населеного пункту (порушення пункт 5.1 ДБН Б.1.1.-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»); не передбачає заходи для здійснення моніторингу наслідків виконання Детального плану території для довкілля, здоров'я населення (порушення постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272).
Слід зазначити, що з набранням у 2022 році законної сили ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні», затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 30.12.2021 № 367, втратили чинність ДБН Б.1.1.-14:2012 «Склад та зміст детального плану території». Проте вимоги до даних про водоохоронні зони і прибережні захисні смуги водних об'єктів ДБН Б.1.1-14:2021 подібні до ДБН Б.1.1.-14:2012.
Зокрема, пункти 5.1, 5.1.4 ДБН Б.1.1.-14:2012 щодо наведення у містобудівному документі даних про водоохоронні зони, прибережні захисні смуги подібні до вимог пункту 7.15 ДБН Б.1.1-14:2021; основні техніко-економічні показники містобудівного документу з додатку В ДБН Б.1.1.-14:2012 подібні до додатку Е ДБН Б.1.1-14:2021.
Також установлено, що всупереч вимогам статті 13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» Департамент архітектури та містобудування міської ради, як замовник містобудівного документу, не виконав обов'язку розглянути та врахувати або мотивовано відхилити зауваження і пропозиції Міндовкілля. Натомість у довідці про консультації замовник вказав недостовірні відомості про те, що міністерство не подало зауважень, а тому вони відсутні.
Установлено, що із виявлених Міндовкіллям порушень закону в Коригуванні детального плану території передбачено лише заходи щодо моніторингу наслідків його виконання, натомість решта системних і масштабних порушень законодавства не усунуто. Невиконання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» призвело до затвердження відповідачем Коригування детального плану, яке не враховує фактичну екологічну ситуацію на відповідній території міста, перешкоджає її сталому розвитку, заподіює шкоду довкіллю та здоров'ю і безпеці життєдіяльності населення. Оскаржуване рішення суперечить комплексному підходу до захисту природних ресурсів: земельних, водних, повітряних тощо.
Застосування на практиці оскаржуваного Коригування детального плану території супроводжується високим ступенем ризику незворотної зміни ландшафту, неможливістю правильного визначення дозволених способів використання території, у т.ч. видів господарської діяльності, а також хибним проведенням інших видів містобудівної діяльності, що здійснюватимуться з його використання.
Також Миколаївська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, затвердила Коригування детального плану території, в якому червоні лінії, функціональні зони порушують нормативно-правові вимоги у сфері містобудування. Зазначене підтверджується долученою до позову інформацією Департаменту Миколаївської обласної військової адміністрації від 18.09.2023 та обґрунтовується наступним.
Частиною 4 статті 19 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план території передбачає червоні лінії, під якими на підставі пункту 14 частини 1 статті 1 Закону розуміють межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Згідно з «Планом червоних ліній» розділу ІІІ «Графічна частина» Коригування детального плану території взагалі не визначено червоні лінії для провулків Польотний, Авіаційний та не на всю протяжність вулиць Спортивна, Леваневців, Друга Проєктна. Зазначене спричиняє випадки незаконного відведення у приватну власність і забудови земельних ділянок за рахунок територій загального користування під проїздами та проходами.
Також зі змісту пункту 17 частини 1 статті 1 Закону, пунктів 6.1.5 - 6.1.8 ДБН Б.1.1.-14:2012, пункту 7.17.ДБН ДБН Б.1.1-14:2021 випливає, що передбачення в містобудівному документі функціональних зон ґрунтується на визначенні певного набору дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та на встановленні обмежень у використанні земель для забудови.
Установлено, що в оскаржуваному Коригуванні детального плану території безпідставно не визначено перелік допустимих видів використання зони громадської забудови, зони зв'язку і оборони, не в повному обсязі визначено зону інженерної інфраструктури, а також взагалі не визначено фактично існуючі комунально-складську зону та зону історико-культурного призначення. Окрім того, оскаржуване Коригування детального плану території передбачає в переважних видах використання зони інфраструктури водного транспорту (ТР-1в) розміщення морського та річкового вантажного порту. Однак, розміщення останніх суворо регламентується державними санітарними правила та потребує належного обґрунтування.
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, затверджений оскаржуваним рішенням від 27.12.2022 року №16/21 Коригування: детальний план території, не відповідає містобудівній документації вищого рівня - Генеральному плану міста Миколаєва, затвердженому рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 № 35/18.
За наведених обставин рішення Миколаївської міської ради від 27.12.2022 № 16/21 "Про затвердження містобудівної документації: "Коригування: детальний план території, обмеженої вулицями: Лазурна, Київська (60 років СРСР), Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві" є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 частини 2 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Дмитро Георгійович до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційний код 26565573) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001, ідентифікаційний код 02498754), Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 27.12.2022 № 16/21 "Про затвердження містобудівної документації: "Коригування: детальний план території, обмеженої вулицями: Лазурна, Київська (60 років СРСР), Генерала Карпенка, Нікольська, Велика Морська та береговою лінією р. Південний Буг в м. Миколаєві".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2025 року.
Суддя В. С. Брагар