справа№380/14730/25
17 листопада 2025 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати наказ №311 від 09.06.2025 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрииського РУП ГУНП у Львівській області», в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнятий без з'ясування всіх обставин справи. Позивач вказує, що 13.05.2025 року він спільно з іншим працівником поліції виконував службові обов'язки з патрулювання автодороги Н-09. Позивач стверджує, що отримане завдання на патрулювання було доведено до відома через месенджер «WhatsApp» без належного ознайомлення з графіком та маршрутом під підпис.
Крім того, Позивач наголошує на неналежному матеріально-технічному забезпеченні, а саме - видачі недостатньої кількості пального (10 літрів) для подолання маршруту загальною протяжністю понад 190 км, враховуючи відстань від місця дислокації до місця патрулювання та зворотній шлях.
За твердженням Позивача, відхилення від маршруту та часу несення служби було вимушеним кроком через критично низький залишок пального, про що було повідомлено оперативного чергового відділу поліції № 3 (м. Пустомити), на території обслуговування якого здійснювалось патрулювання.
Позивач вважає, що службове розслідування проведено упереджено, без врахування його пояснень та пом'якшуючих обставин, а застосоване стягнення у виді суворої догани є не співмірним.
Відповідач проти позову заперечив, подавши до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень Відповідач посилається на те, що факт порушення службової дисципліни Позивачем підтверджується матеріалами службового розслідування.
Зокрема, за допомогою системи GPS-моніторингу встановлено, що екіпаж, до складу якого входив Позивач, прибув на визначене місце несення служби із значним запізненням (через 2 години 18 хвилин після початку зміни) та самовільно залишив зону патрулювання на 1 годину 43 хвилини раніше встановленого часу, не повідомивши про це безпосереднього керівника.
Щодо доводів про нестачу пального, Відповідач зазначає, що згідно з даними подорожніх листів та чеків АЗС, автомобіль був забезпечений достатньою кількістю пального для виконання завдання, а фактичний пробіг автомобіля за зміну склав 278 км, що спростовує твердження про неможливість руху.
Крім того, Відповідач наголошує, що Позивач не звертався до свого безпосереднього керівництва з доповідними записками про неможливість виконання службових обов'язків через брак пального перед виїздом на маршрут. Відповідач вважає наказ правомірним, а вид стягнення - пропорційним тяжкості проступку, вчиненого в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд з'ясував обставини справи, дослідив наявні у матеріалах справи докази, надав оцінку аргументам сторін та -
ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.
13.05.2025 року Позивач у складі екіпажу «Босфор-106» на службовому автомобілі «Рено Дастер» н.з. НОМЕР_1 заступив на чергування з патрулювання автодороги Н-09.
Наказом начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області № 311 від 09.06.2025 до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Підставою стало порушення службової дисципліни, що виразилось у несвоєчасному прибутті на маршрут, самовільному залишенні маршруту патрулювання та передчасному завершенні зміни.
Вважаючи такий наказ протиправним, звернувся до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступними нормами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Спеціальним законом, що визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна зобов'язує поліцейського, серед іншого:
знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Важливим елементом службової дисципліни є дотримання вимог внутрішніх нормативних актів. Зокрема, частина 13 Розділу XIV Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (затверджена наказом МВС України від 27.04.2020 № 357) прямо встановлює заборону залишати зону реагування нарядам поліції без дозволу диспетчера. Аналогічна норма міститься у п.п. 2 п. 14 Розділу VIII Методичних рекомендацій з питань діяльності підрозділів реагування патрульної поліції.
Судом встановлено, що підставою для видання оскаржуваного наказу стали результати службового розслідування, проведеного на підставі наказу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області № 287 від 22.05.2025 року. Розслідування ініційоване рапортом начальника ВРПП про виявлені порушення службової дисципліни екіпажем «Босфор-106».
Зі змісту висновку службового розслідування та матеріалів справи судом встановлено наступні фактичні обставини подій 13.05.2025 року: На виконання доручення начальника ГУНП у Львівській області № 132 від 25.12.2024 «Про проведення превентивних заходів на території Львівської області», екіпаж групи реагування патрульної поліції Стрийського РУП у складі старшого наряду інспектора ВРПП капітана поліції ОСОБА_2 та поліцейського ВРПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (Позивача) на службовому автомобілі «Renault Duster» н.з. НОМЕР_1 (позивний «Босфор-106») задіяний для несення служби. Завданням екіпажу було патрулювання та забезпечення безпеки дорожнього руху на ділянці автодороги Н-09 «Мукачево-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів» (з 422 км по 439 км). Встановлений час несення служби: з 08:00 год. до 20:00 год.
Суд звертає увагу, що факт обізнаності Позивача з графіком несення служби та конкретним завданням підтверджується його фактичними діями: прибуттям на службу, отриманням табельної зброї, спеціальних засобів та службового автомобіля. Посилання Позивача на відсутність особистого підпису у графіку розстановки сил не може слугувати підставою для невиконання наказу, який був фактично доведений до відома через засоби телекомунікаційного зв'язку (група у WhatsApp), що є поширеною практикою оперативного інформування в органах поліції, та прийнятий до виконання.
Відповідно до даних системи GPS-моніторингу «Геопортал» ІКС ІПНП (трек по планшетному пристрою ID № 35C9B717A4648800), які суд визнає належним та допустимим доказом місцезнаходження службового транспортного засобу, рух службового автомобіля «Renault Duster» н.з. НОМЕР_1 13.05.2025 року відбувався наступним чином:
08:00 год. - початок руху в с. Голдовичі Жидачівського району (поза межами визначеного маршруту).
08:00 - 10:18 год. - автомобіль переміщувався різними населеними пунктами (с. Ходорківці, м. Бібрка), здійснюючи рух вулицями, які не входять до зони патрулювання. Це спростовує твердження Позивача про негайне відбуття на маршрут.
10:18 год. - фактичне прибуття на визначене місце несення служби (с. Відники Львівського району, 439 км автодороги). Запізнення на службу склало 2 години 18 хвилин. Суд розцінює це як невиконання наказу керівництва щодо часу та місця несення служби.
10:18 - 18:17 год. - перебування на маршруті патрулювання з періодичними безпідставними виїздами за його межі (зокрема, до м. Бібрка, с. Нові Стрілища).
18:17 год. - екіпаж остаточно залишив зону патрулювання (с. Давидів) та попрямував у напрямку м. Львова. Самовільне залишення служби за 1 годину 43 хвилини до її завершення.
18:37 год. - виїзд на автодорогу М-06 «Київ-Чоп».
18:44 - 18:48 год. - перебування на території ресторану швидкого харчування «McDonald's» у м. Львові (вул. Стрийська).
19:37 год. - прибуття на територію Стрийського РУП.
Таким чином, матеріалами справи беззаперечно доведено факт відсутності Позивача на визначеному місці несення служби протягом значного проміжку часу (сумарно близько 4 годин).
Суд ретельно перевірив аргументи Позивача щодо неможливості виконання службових обов'язків через нестачу пального та вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними доказами:
По-перше, фактичний пробіг автомобіля. Згідно з журналом виїзду та повернення транспортних засобів (№ 1023), який ведеться у Стрийському РУП, пробіг автомобіля «Renault Duster» н.з. НОМЕР_1 за зміну 13.05.2025 склав 278 км. Позивач у позовній заяві стверджує, що відстань від місця дислокації до місця патрулювання та назад складає близько 196 км, і наявної кількості пального було недостатньо для подолання цієї відстані. Однак, той факт, що автомобіль фактично проїхав 278 км за зміну, беззаперечно свідчить про те, що він був забезпечений паливом у кількості, достатній для подолання відстані значно більшої, ніж необхідна для виконання завдання. Твердження Позивача про повернення "найкоротшим шляхом через брак пального" повністю суперечить об'єктивним даним про фактичний кілометраж та маршрут руху (зокрема, заїзд до м. Львова, що не є найкоротшим шляхом до Стрия з місця патрулювання).
По-друге, наявність залишку пального. З пояснень начальника ВРПП та інспектора Степанчука Т.П., які також експлуатують даний автомобіль, встановлено, що на момент початку зміни у баку автомобіля залишалося орієнтовно пів бака пального. Крім того, екіпаж Позивача отримав талон на 10 літрів дизельного пального. Враховуючи середню витрату палива для даного типу автомобіля (5-6 л/100 км), наявний ресурс (пів бака + 10 літрів) об'єктивно дозволяв виконати поставлене завдання. Позивачем не надано жодних доказів (актів заміру залишку пального, доповідних записок) на підтвердження його слів про наявність лише 2 літрів пального у баку.
По-третє, невиконання обов'язку інформування. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, поліцейський зобов'язаний не лише вживати заходів до усунення перешкод у службі, а й негайно інформувати про це безпосереднього керівника. Якщо Позивач дійсно вважав, що пального недостатньо, він був зобов'язаний доповісти про це начальнику ВРПП або черговому Стрийського РУП до виїзду з території підрозділу. Однак, таких доповідей не надходило. Також Позивач не повідомив своє безпосереднє керівництво про намір залишити маршрут патрулювання раніше встановленого часу. Посилання на усне повідомлення черговому іншого територіального підрозділу (відділу поліції № 3), якому екіпаж оперативно не підпорядковується у питаннях матеріально-технічного забезпечення та дисципліни, суд розцінює як спробу уникнути відповідальності, а не як належне виконання обов'язку інформування.
По-четверте, характер руху автомобіля. Аналіз треку руху свідчить про те, що значний ресурс (час та пальне) був витрачений нераціонально - на переміщення населеними пунктами поза маршрутом патрулювання, заїзди до закладів харчування у м. Львові тощо. Це спростовує тезу про "вимушену економію" пального.
Суд констатує, що дії Позивача містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України:
Невиконання наказу керівництва: Позивач грубо порушив наказ про час та місце несення служби, допустивши запізнення на понад 2 години та самовільне залишення служби майже за 2 години до її закінчення.
Порушення нормативних актів МВС: Позивач порушив вимоги Інструкції № 357 та Методичних рекомендацій, самовільно залишивши зону оперативного реагування без дозволу уповноваженої особи.
Порушення загальних обов'язків поліцейського: Позивач не сприяв керівнику в організації служби, не інформував про перешкоди в роботі, намагався ввести в оману керівництво щодо причин своїх дій, надаючи недостовірні пояснення про брак пального.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення суд враховує вимоги статті 14 Дисциплінарного статуту щодо необхідності врахування характеру проступку, обставин його вчинення, особи порушника, ступеня вини.
Суд бере до уваги, що дисциплінарний проступок вчинено в умовах правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022. У цей особливий період функціонування державних органів, і насамперед Національної поліції, вимагає від кожного співробітника максимальної зібраності, суворої дисципліни, оперативності та відповідальності. Поліція виконує критично важливі функції з охорони публічного порядку, безпеки дорожнього руху та протидії злочинності. Відсутність екіпажу поліції на визначеній аварійно-небезпечній ділянці дороги державного значення протягом сумарно майже 4 годин (що складає третину робочої зміни!) створює реальну загрозу безпеці громадян, послаблює контроль за оперативною обстановкою та може призвести до тяжких наслідків, які неможливо було б відвернути через відсутність наряду на місці.
Поведінка Позивача під час службового розслідування, а саме надання неправдивих пояснень, намагання перекласти відповідальність на "обставини" (брак пального), які повністю спростовані об'єктивними доказами (кілометраж, чеки), свідчить про відсутність критичного ставлення до свого проступку, небажання визнавати вину та робити належні висновки. Це характеризує Позивача як недисциплінованого працівника.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є цілком співмірним вчиненому проступку, відповідає тяжкості порушення та меті дисциплінарної відповідальності - вихованню поліцейського та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Застосування більш м'якого стягнення (наприклад, зауваження чи догани) не відповідало б тяжкості проступку (тривала відсутність на службі) та умовам воєнного стану.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов переконання, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Позивачем не доведено протиправності дій відповідача, а його доводи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак відмовляє позивачу у задоволенні позову.
За правилами ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В позові ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 17.11.2025.
Суддя Коморний О.І.