18 листопада 2025 рокусправа № 380/6842/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення № 913300801888 від 28.02. 2025 р. та від 11.03. 2025 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII;
визнати протиправним та скасувати рішення № 913300801888 від від 11.03. 2025 р. Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про обчислення ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII з 20 лютого 2025 р. з обчисленням пенсії в розмірі 30% від заробітної плати годувальника ОСОБА_2 , з якого йому було обчислено пенсію за вислугу років, а саме. від заробітної плати 73696, 68 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 20.02.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Відповідач 1) із заявою про перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по втраті годувальника чоловіка ОСОБА_2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 2) № 913300801888 від 28.02.2025 відмовлено в призначенні пенсії. Рішення мотивоване тим, що розмір пенсії по втраті годувальника буде менший від одержуваної пенсії за віком. Відповідач зазначив, що позивачка одержує пенсії за віком в розмірі 4364,93 грн, а розмір пенсії в разі втрати годувальника буде становити 3613,00 грн. У відповідь на адвокатський запит, відповідач 2 надаючи розрахунок пенсії по втраті годувальника, надав нове рішення від 11.03.2025, у якому визначив розмір пенсії по втраті годувальника 3240,00 грн Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою від 17.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначив, що заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 про переведення з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. За результатом розгляду заяви від 20.02.2025 та доданих документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 11.03.2025 № 913300801888 про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, не розглядало ані заяви ОСОБА_1 про переведення її з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника, ані документів доданих до цієї заяви, відповідно й не приймало жодних рішень щодо цього питання, а тому не може виступати відповідачем у даній справі, так як не вчиняло жодних протиправних дій та не порушувало жодних прав позивача. ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні як одержувач пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За матеріалами пенсійної справи, страховий стаж позивачки становить 33 роки 10 місяців 02 дні. Стаж врахований по 31.12.2010. Коефіцієнт стажу - 0,33833. Не працює. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії визначена за період роботи з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з 01.07.2000 по 31.10.2008 (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 0.86762). З 01.03.2025 застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні 8913,83. Розмір пенсії за віком з 01.03.2025 складає 4364,93 грн., з них:- 2616,58 грн. - розмір пенсії за віком (7733,82 * 0,33833);- 306,93 грн. - доплата за 13 років понаднормового стажу;- 583,42 грн. - доплата 65 річним до 40 % МЗП (3200,00) (ст. 28 ч. 2); - 538,00 грн. - доплата 65 - річним до 3758 грн;- 300,00 грн. - компенсаційна виплата 70-ти річним (300). 20.02.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням № 913300801888 від 11.03.2025 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується до 3240,00 грн. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подала відповідь на відзив на позовну заяву, вважає доводи відповідача 1 необґрунтованими, просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач 2 проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву. Відповідач зазначив, що 20.02.2025 позивач звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а саме про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону № 1058. Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 звернення Позивача було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку від 28.02.2025 №913300801888. Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи померлий годувальник ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років як працівник авіації та льотного складу відповідно до положень статей 51, 53, 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788). Пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вищезазначених норм закону не призначаються. Отже перехід Позивача на пенсію померлого годувальника можливий лише за нормами Закону № 1058 при розрахунку пенсії померлого годувальника відповідно до норм Закону № 1058. Розмір пенсії за віком Позивача складає 4364,93 грн. При переході на пенсію померлого годувальника, розраховану відповідно до Закону № 1058, розмір пенсії Позивача складатиме 3613,00 грн, отже такий перехід є недоцільним. З огляду на вищевикладене, оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
На виконання ухвали від 22.10.2025 відповідач 1 надав витребувані докази.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.02.2025 позивачка звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, її чоловіка ОСОБА_2 .
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії разом з документами було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.02.2025 №913300801888 позивачці відмовлено у переведенні за пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недоцільністю; вказано, що на дату заяви заявниця отримує пенсію за віком, розмір якої складає 4364,93, у разі переведення на пенсію в разі втрати годувальника розмір пенсії заявниці зменшиться до 3613,00 грн.
В рішенні №913300801888 від 11.03.2025 зазначено, що основний розмір пенсії заявниці до перерахунку складав 4364,93 грн, у разі переведення на пенсію в разі втрати годувальника розмір пенсії заявниці зменшиться до 3240,00 грн.
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи цей спір, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Приписами частини першої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ст.10 Закону №1058-IV).
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058-IV).
Зі змісту частини третьої статті 36 Закону №1058-IV слідує, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 30 процентів заробітку годувальника (стаття 64), але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
За вказаними законодавчими нормами, члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.
Суд зазначає, що підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника стало те, що її померлий чоловік отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у процентному відношенні до пенсії за віком. Тому, як вказує відповідач, пенсія у зв'язку з втратою годувальника буде меншою ніж отримувана на даний час пенсія позивачки.
У відповідності до термінів, викладених у статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Разом з тим, в силу частини першої статті 37 Закону № 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї призначається в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника.
Тобто, передбачено розрахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника здійснювати з пенсії за віком, яку померлий чоловік позивача в дійсності не отримував на день смерті.
Матеріалами справи підтверджується, що померлий чоловік позивачки отримував пенсію за вислугу років, призначену як працівнику льотного складу екіпажу, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
При цьому, суд бере до уваги, що померлому чоловіку позивача пенсія за віком ніколи не призначалася, виходячи з такого.
Частинами першою та другою статті 53 Закону №1788-ХІІ, зокрема, передбачений порядок обчислення розміру пенсії за вислугою років працівникам льотно-випробного складу, за змістом яких пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.
Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 65 Закону 1788-ХІІ середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.
Аналогічний порядок обчислення пенсії за вислугою років працівникам льотно-випробного складу відображений, зокрема й у Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації та льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.1996 року №550.
При цьому, умови визначення дати, з якої призначається пенсія за віком регламентуються положеннями Закону №1058-ІV, відповідно до ч. 1 ст. 45 якого пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, як зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Порядок обчислення пенсії за віком регламентований ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV, зокрема: розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = ЗпКс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
См х ВС
КС = _______________
100% х 12, де
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
За правилами, встановленими ч. 1 ст. 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Таким чином, суд дійшов висновку, що порядок обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV кардинально відрізняється від порядку обчислення пенсії за вислугою років працівникам авіації та льотно-випробного складу. Зокрема, для обчислення пенсії за віком враховується весь страховий стаж особи, заробітна плата за період страхового стажу з 01 липня 2000 року, та за бажанням за 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року. При цьому, для обчислення пенсії за вислугою років враховується обмежений не тривалий період заробітної плати такої особи.
Суд зазначає, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), відповідно до якого для обчислення пенсії за віком особою, яка претендує на таку пенсію подаються документи як про особу, вік, так і про страховий стаж та заробітну плату.
Без надання документів про стаж і заробітну плату особи об'єктивне обчислення розміру пенсії за віком не є можливим.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Зазначене свідчить на користь того, що право на призначення та обчислення пенсії за віком має особа лише протягом її життя та виключно у разі надання відповідних документів, які є підставою для призначення такої пенсії. Чинним законодавством не передбачено можливості обчислення розміру пенсії за віком особі, яка померла, за документами, наданими іншими особами.
Разом з тим, судом встановлено, що померлий годувальник за життя із заявою про призначення пенсії за віком не звертався, документів, встановлених Порядком №22-1, для обчислення пенсії не надавав, а тому, й права на виплату такої пенсії у нього не виникало.
Таким чином, виходячи з системного аналізу чинного пенсійного законодавства (Законів №1788-ХІІ і №1058-ІV), можна дійти висновку, що пенсія за віком та пенсійне забезпечення за вислугу років мають однакову правову природу є конституційним правом на соціальний захист.
За загальновизнаним правилом "пенсією" вважається регулярна щомісячна грошова виплата, яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення у зв'язку з настанням певної обставини: досягнення пенсійного віку, за вислугу років, інвалідності, смерті годувальника.
Виходячи з правової та соціальної природи пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку, що у пенсійного органу відсутні правові підстави для відмови позивачці у призначенні їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Зокрема, пенсійне законодавство, в тому числі Закон №1058-IV, не містять в собі норм, які б надавали підстави відповідачам здійснювати обчислення чи перерахунок пенсії після смерті будь-якої особи, або право на розрахунок розміру пенсії за віком померлому, яку останній за життя не отримував.
Тому, суд вважає необґрунтованою позицію відповідача стосовно можливості отримання позивачкою пенсії по втраті годувальника тільки внаслідок розрахунку пенсії за віком померлого годувальника.
В даному випадку, з урахуванням приписів абзацу 1 пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, який прийнятий пізніше Закону №1788-XII та яким чітко встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу (пенсії), який мав годувальник на час настання смерті.
Така правова позиція була висловлена Верховним Судом у справі №636/2100/16-а (адміністративне провадження №К/9901/21612/18), зокрема, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті (заробітну плату чи пенсію).
У чинному законодавстві передбачено призначення пенсії у зв'язку зі втратою годувальника за документами пенсійної справи померлого годувальника, тому беззаперечним є факт того, що позивач може скористатись своїм правом на обчислення пенсії у зв'язку зі втратою годувальника за матеріалами пенсійної справи померлого чоловіка.
При цьому, пенсійний орган в свою чергу, при обчисленні позивачу пенсії по втраті годувальника зобов'язаний брати до уваги спеціальний пільговий стаж працівника авіації по Закону України "Про пенсійне забезпечення", та визначати пенсію у зв'язку з втратою годувальника позивачу виходячи з розміру пенсії померлого годувальника, яку він отримував на день смерті з огляду на положення частину першу статті 74 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою чітко визначено, що сім'ям пенсіонерів пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж заробітку, з якого обчислювалась пенсія годувальника, що узгоджується з приписами абзацу 1 пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Проте, оскільки пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 913300801888 від 28.02.2025 та № 913300801888 від 11.03.2025 про відмову позивачці у переведенні її з одного виду пенсії на інший та у призначенні пенсії по втраті годувальника є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію по втраті годувальника, суд зазначає наступне.
У силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про призначення пенсії по втраті годувальника визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачці пенсії по втраті годувальника.
Відтак, для захисту прав позивача слід задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 20.02.2025 перевести позивачку на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 30% пенсії покійного чоловіка згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії №14.06-514 від 05.05.2000.
Щодо визначення конкретний розмір пенсійних виплат, який має бути нараховано та виплачено позивачці, належить до дискреційних повноважень відповідача, а тому задоволенню не підлягає.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки судом задоволено основну позовну вимогу позивачки, то підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивачки судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.02.2025 №913300801888 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.03.2025 №913300801888 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 20.02.2025 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 30% пенсії годувальника ОСОБА_2 , згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії №14.06-514 від 05.05.2000.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106, ЄДРПОУ: 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКрутько Олена Василівна