18 листопада 2025 рокусправа № 380/11245/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незвільнені з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю II групи у зв'язку з відсутністю інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, та направити мою особову справу до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановки на військовий облік.
В позовній заяві позивач зазначає, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" п.2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у зв'язку з наявністю у матері інвалідності та долучив необхідні документи, однак отримав відмову. Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у звільненні з військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 06.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначив, що позивач тричі звертався з рапортом про звільнення з військової служби та ці рапорти не були погоджені за відсутності підстав, оскільки є інші особи, які можуть і зобов'язані здійснювати догляд за матір'ю (бабусею). Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
До військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт позивача про звільнення його з військової служби відповідно до підпункту "г" п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у зв'язку потребою здійснювати догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
До рапорту позивач долучив: копію паспорту серії НОМЕР_2 та РНОКПП ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади №2024/014551238 від 03 грудня 2024 року; копію паспорту серії НОМЕР_3 та РНОКПП ОСОБА_2 ; витяг з реєстру територіальної громади №2024/0737152 від 24 червня 2024 року; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ; копію довідки МСЕК 12ААГ №716897; копію висновку ЛКК №280 від 16 квітня 2024 року; витяг з медичної карти стаціонарного хворого №20574 від 14 листопада 2024 року; витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №008734/28-2024 від 22 липня 2024 року; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ; копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 ; заяву про відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд ОСОБА_2 .
У відповідь на даний рапорт, відповідач зазначив, що солдатом ОСОБА_1 не долучено акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім цього з Витягу №008734/28-2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб зазначена інформація що разом з ОСОБА_2 проживає громадянин ОСОБА_5 , який може здійснювати догляд за нею та немає протипоказань для цього згідно чинного законодавства, хоча документально не зазначено у яких родинних відносинах вони перебувають. З огляду на зазначене, поданий про звільнення рапорт із залученням додатків, не підтверджує підстави для звільнення зі служби в Збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 ( підпункту 12 пункту 3 частини 12) статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач звернувся із рапортом повторно та долучив, окрім раніше наданих, наступні додатки: копію висновку форму №080-4/0 №205 від 21.02.2025, копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 ; акт обстеження сімейного стану ІНФОРМАЦІЯ_1 №34; витяг з реєстру актів цивільного стану від 13 березня 2025 року №00050022333; повний витяг з реєстру актів цивільного стану від 13 березня 2025 року №00050022805; повний витяг з реєстру актів цивільного стану від 13 березня 2025 року №00050023671; довідку форму №5 на ОСОБА_5 .
У відповідь відповідач зазначив, що солдатом ОСОБА_6 беручи до уваги рекомендації які викладені у рапорті помічника командира з правової роботи-начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 надані у рапорті командиру військової частини НОМЕР_8 на первинний рапорт на звільнення солдата ОСОБА_7 , долучено акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність та відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затверджений керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки в якому зазначено інших осіб, які відповідно до закону є членами сімей споріднення першого та другого ступеня та можуть здійснювати догляд за ОСОБА_8 . А саме: члени сім'ї першого ступеня споріднення - дочка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за кордоном з 2010 року). Члени сім'ї другого ступеня споріднення - внук ОСОБА_5 ймовірно допущена помилка при написанні прізвища (в інших документах ОСОБА_5 ) який перебуває на військовій службі. Крім цього з Витягу №008734//28-2024 про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб зазначена інформація що разом з ОСОБА_2 проживає громадянин ОСОБА_5 , та актом огляду сімейного стану ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що це внук ОСОБА_2 ( член сім'ї другого ступеня споріднення), який може здійснювати догляд за нею та немає протипоказань для цього згідно чинного законодавства. З наявних документів відомо, що у ОСОБА_7 є рідна сестра ОСОБА_9 яка може здійснювати такий догляд. Як зазначено вище, для наявності підстав для звільнення військовослужбовця з військової служби, у батьків, які потребують постійного догляду, повинні бути відсутні інші члени сім'ї першого ступеня споріднення (діти, чоловік/ дружина, батьки) або такі інші члени сім'ї першого ступеня споріднення самі повинні потребувати постійного догляду за висновком МСЕК чи ЛКК. Таким чином, окрім самого військовослужбовця, у його матері також наявний інші члени сім'ї першого ступеня споріднення - рідна донька ОСОБА_9 , та члени сім'ї другого ступеня споріднення внук ОСОБА_5 , тому перша і друга додаткові умовм для наявності підстав для звільнення військовослужбовця з військової служби не виконується Солдатом ОСОБА_1 до рапорту не долучено документи (рішення МСЕК чи ЛКК), які підтверджують, що його рідна сестра та внук його матері потребують постійного догляду за висновком МСЕК чи ЛКК . Слід звернути увагу, що ймовірне (документально не підтверджене) перебування ОСОБА_9 за межами України жодним чином не передбачає, що вона сама потребує постійного стороннього догляду та не може здійснювати догляд за матір'ю. Потреба постійного догляду повинна бути додатково встановлена виключно за відповідним висновком МСЕК чи ЛКК. Для наявності підстав для звільнення військовослужбовця з військової служби, у батьків, які потребують постійного догляду, повинні бути відсутні також інші члени сім'ї другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки) або такі інші члени сім'ї другого ступеня споріднення самі повинні потребувати постійного догляду за висновком МСЕК чи ЛКК тобто проходження військової служби внука ОСОБА_3 не означає, що він не може здійснювати постійний догляд за бабусею. З огляду на зазначене, поданий про звільнення рапорт із залученням додатків, перечислених вище, не є належними підтверджуючими документами для звільнення зі служби в Збройних Силах України за підпункту "г" пункту 2 частини 4 (за підпунктом 12 пункту 3 частини 12) статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (зі змінами).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі за текстом - Закон № 2232-XII).
Частинами першою, другою, четвертою-шостою статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Суд встановив, що позивач подав відповідачу рапорт, у якому просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Водночас підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.
За змістом підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а зокрема - під час дії воєнного стану, звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою згаданої статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Отже, вказана норма є відсильною.
Згідно з пунктом 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці під час дії воєнного стану звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:
військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов'язані її виховувати;
утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати;
необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
Таким чином, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а зокрема - під час дії воєнного стану, звільняються з військової служби унаслідок необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відносини щодо проходження в Україні військової служби регулюються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 (надалі за текстом - Положення).
Відповідно до частини другої пункту 225 Положення звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Відповідно до підпункту г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Отже, для звільнення військовослужбовця відповідно до підпункту г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" необхідна відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або факт потреби постійного догляду вказаними особами за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Позивач при подачі рапорту долучив: нотаріально посвідчену копію заяви ОСОБА_2 згідно якої вона підтверджує, що для свого утримання (догляду) обирає свого сина ОСОБА_1 ; свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 13.02.2025, згідно якого, шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 розірвано; довідку №487 від 07.03.2025, згідно якої солдат ОСОБА_5 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_9 ; копію трудового договору від 15.12.2023 згідно якого ОСОБА_14 працює, проживає у Польщі тривалий час.
Згідно акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати відповідний догляд від 14.03.2025 №34, ОСОБА_5 є членом сім'ї другого ступеня споріднення (внук) по відношенню до ОСОБА_2 , при цьому він не може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 з об'єктивних причин, а саме через проходження військової служби.
Зазначене підтверджується довідкою №487 від 07.03.2025, згідно якої солдат ОСОБА_5 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_9 .
Верховний Суд в постанові від 27 лютого 2025 р. у справі № 380/16966/24 виснував: «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2122-IX.
В контексті Закону № 2232-XII поняття «відсутність» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов'язки з догляду через об'єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо). Військова служба є такою обставиною, що унеможливлює фактичне здійснення догляду, оскільки військовослужбовці, з огляду на службові обов'язки, не можуть вільно розпоряджатися своїм місцеперебуванням, часом та виконувати функції, несумісні з проходженням військової служби.
У цьому випадку, хоча формально існує інший член сім'ї першого ступеня споріднення (брат позивача), його неможливість здійснювати догляд за батьком через проходження військової служби є не лише об'єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов'язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд.».
Таким чином, проходження військової служби ОСОБА_5 у військовій частині НОМЕР_9 є тією обставиною, що свідчить про реальну неможливість здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 .
Щодо ОСОБА_9 , суд погоджується із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві, що в акті обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати відповідний догляд від 14.03.2025 №34 відсутній запис про те, що ОСОБА_9 сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Постійне проживання за межами України ОСОБА_9 саме по собі не вказує на відсутність обов'язку піклуватися про свою сестру або факт потреби постійного догляду вказаною особою за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
З огляду на вказані обставини, суд вважає, що Військова частина НОМЕР_1 дійшла правильного висновку про відсутність у позивача підстав для звільнення з військової служби з огляду на обставину наявностості члена сім'ї першого ступеня споріднення ОСОБА_9 , яка може здійснювати догляд за ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що за наведених мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні підстави для відшкодування позивачеві судових витрат.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_11 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії- відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна