18 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6924/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.09.2025 №110130020140 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.09.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.09.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку 55 років.
Вважає рішення відповідача протиправним, оскільки нею до пенсійного органу були надані всі необхідні документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Також посилається на рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), зокрема статтю 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213VIII.
З цих підстав вважає, що з моменту визнання вказаним рішенням Конституційного Суду України неконституційними змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення» в частині досягнення пенсійного віку, має застосовуватись попередня редакція цього Закону, яка передбачає право на пільгову пенсію для жінок за Списком №2, зокрема при досягненні віку 50 років і за умови наявності стажу не менше 20 років, з них не менше років на роботах за Списком №2.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначає, що позивач 22.09.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) із переліком документів. Її заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду було прийнято рішення №110130020140 від 29.09.2025 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку 55 років. При цьому, визнано страховий стаж ОСОБА_1 33 роки 05 місяців 01 день, а пільговий за Списком №2 - 23 роки 09 місяців 04 дні.
До пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано: - період роботи з 01.04.2015 по 31.01.2019, відображений у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів від 22.09.2025 № 176/01, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна інформація про роботу по сумісництву на іншому підприємству, тому зазначений період потребує зустрічної перевірки.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
14.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази по справі.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
22.09.2025 позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с. 40).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.
Рішенням від 29.09.2025 № 110130020140 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з недосягненням необхідного пенсійного віку 55 років. При цьому, визнано загальний страховий стаж позивача 33 роки 05 місяців 01 день, а пільговий за Списком №2 - 23 роки 09 місяців 04 дні. Не зараховано період трудової діяльності з 01.04.2015 по 31.01.2019, відображений у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів від 22.09.2025 № 176/01, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу наявна інформація про роботу по сумісництву на іншому підприємству, тому зазначений період потребує зустрічної перевірки (а.с. 22).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Разом з тим, до внесення відповідних змін в Закон №1058-IV питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 визначалося Законом №1788-XII, який залишається чинним на день виникнення спірних правовідносин.
Водночас, згідно з пунктом “б» частини першої статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Таким чином, зазначена норма передбачає зміст ідентичний частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Тобто на час виникнення спірних правовідносин питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 регулює положення двох нормативно-правових актів, а саме: стаття 114 Закону №1058-IV в редакції Закону №2148-VIII та стаття 13 Закону №1788-XII в редакції Закону №213-VIII.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення статті 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що стаття 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, які визнані неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
“На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;»
Відповідно до статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію, зокрема, пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, які з 23.01.2020 є чинними у редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
При цьому, Закон №2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-IV, зокрема, статті 114, на предмет конституційності не перевірявся.
За таких обставин, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, для жінок після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, в той час, як положення Закону №1058-IV визначають таке право для жінок після досягнення ними 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відтак, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-XII (з урахуванням Рішення №1-р/2020) та Закону №1058-IV в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах та стажу роботи.
Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (№ 11-1207апп19) сформовано правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (п. 56).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за такого правового регулювання застосуванню у цій справі підлягають саме норми Закону №1788-XII, а не Закону №1058-IV, оскільки положення пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XII визначає більш сприятливі умови для жінок при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 (№11-209заі21), які є обов'язковими для врахування судом відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії - 22.09.2025, вона досягла віку 50 років (а.с. 6).
За змістом оспорюваного рішення позивач має наявний загальний страховий стаж 33 роки 05 місяців 01 день, а пільговий за Списком №2 - 23 роки 09 місяців 04 дні.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених обставин справи суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №110130020140 від 29.09.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком, як такого, що прийняте з порушенням вимог законодавства.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, то суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на викладене, суд має право визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Водночас, зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Так, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.
Проте, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Відповідно до частини першої статті 45 Закон №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З огляду на встановлені судом обставини - надання позивачем усього переліку документів, досягненням пенсійного віку (на момент звернення 50 років), наявністю загального страхового стажу 33 роки 05 місяців 01 день, пільгового стажу за Списком №2 - 23 роки 09 місяців 04 дні, для належного та повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 22.09.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту “б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач приймаючи спірне рішення №110130020140 від 29.09.2025, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позовної заяви у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №110130020140 від 29.09.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 22.09.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту “б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, Харківська область, 61000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, Харківська область, 61000).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК