17 листопада 2025 року м. Житомир справа №240/29545/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого йому обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, та індексації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, та індексації.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при визначенні розміру виплаченої йому у 2022 році грошової допомоги на оздоровлення відповідач протиправно не врахував до складу грошового забезпечення, з якого обчислювався її розмір, сум виплаченої йому індексації грошового забезпечення, а також сум виплаченої йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Внаслідок цього, він отримав грошову допомогу на оздоровлення у розмірі меншому, ніж передбачено законом.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/29545/23 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію військова частина НОМЕР_1 зазначила, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 тільки з 15.05.2022 по 03.07.2022, а з 04.07.2022 по 28.08.2023 він проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , де йому і була виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік. Також військова частина НОМЕР_1 вказала, що згідно пункту 6 розділу XXIII Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 "Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги. При цьому, до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. Таким чином, додаткова винагорода та індексація грошового забезпечення не входять до переліку виплат, які враховуються при обчисленні одноразової грошової допомоги для оздоровлення. У зв'язку із цим військова частина НОМЕР_1 вважає, що позовні вимоги є безпідставними, а тому просить відмовити в їх задоволенні.
Крім того, військова частина НОМЕР_1 подала до суду клопотання, в якому просила залучити військову частину НОМЕР_2 до участі в справі в якості другого відповідача. На обґрунтування поданого клопотання зазначила, що військова частина НОМЕР_2 є частиною, де ОСОБА_1 фактично проходив службу в період з 04.07.2022 по 28.08.2023 та де йому була виплачена одноразова грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік. Натомість, військова частина НОМЕР_1 є лише розпорядником бюджетних коштів третього рівня, на фінансовому забезпеченні якої в спірний період перебувала військова частина НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 25.09.2025 вказане клопотання військової частини НОМЕР_1 було задоволено та залучено військову частину НОМЕР_2 (далі - відповідач 2) до участі у справі №240/29545/23 як другого відповідача.
Також вказаною ухвалою військовій частині НОМЕР_2 було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їй копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Однак, станом на дату розгляду справи відповідач 2 своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в період з 15.05.2022 по 03.07.2022 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Натомість, в період з 04.07.2022 по 28.08.2023 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка у вказаний період знаходилась на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16.08.2023 №126-РС ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.08.2023 №248 позивач був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28 серпня 2023 року.
Сторонами не заперечується, що в період проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 йому була виплачена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік.
Однак, до складу грошового забезпечення, з якого визначався розмір виплаченої позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік не була включена індексація грошового забезпечення та додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Доказів протилежного відповідачі, які з огляду на положення ч. 2 ст.77 КАС України несуть обов'язок щодо доказування в суді правомірності своїх дії чи бездіяльності, до суду не надали.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого йому нарахована грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, сум індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).
Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частиною третьою статті 15 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
За змістом частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови №704 керівникам державних органів надати право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
У спірний період механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначались Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2, 6 розділу ХХІІІ "Виплата грошової допомоги для оздоровлення" Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Спірним питанням у даній справі є склад грошового забезпечення військовослужбовців, який повинен враховуватись при обрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення, а саме наявність правових підстав для врахування до складу такого грошового забезпечення індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Вирішуючи спірні правовідносини в частині наявності правових підстав для врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір грошової допомоги для оздоровлення, суд зазначає наступне.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) було встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
За своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Однак, за правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку №260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
Суд зазначає, що делегуючи у статті 9 Закону №2011-XII Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців.
Відтак, саме положення Порядку №260 унормовували приписи Закону №2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення, і саме вказані положення слід застосовувати при вирішенні спірних правовідносин.
Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23. Такі висновки в подальшому послідовно підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема від 23 вересня 2024 року у справі № 240/33138/23, від 28 жовтня 2024 року у справі № 240/23483/23, від 07 листопада 2024 року у справах № 240/1597/24 та № 240/28177/23, від 20 грудня 2024 року у справі №240/21650/23, від 16 січня 2025 року у справі №240/31239/23, від 10 квітня 2025 року у справі №240/2078/24.
За такого правового регулювання суд приходить до висновку, що обчислюючи позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, без урахування в складі грошового забезпечення, з якого визначався розмір вказаної виплати, додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, відповідачі діяли правомірно.
У зв'язку із цим, заявлені в даній частині позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Вирішуючи спірні правовідносини в частині наявності правових підстав для врахування індексації до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір грошової допомоги для оздоровлення, суд зазначає наступне.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII).
Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для врахування індексації до складу грошового забезпечення при визначенні розміру грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги для оздоровлення. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку вищезазначеної допомоги призвело б до застосування для визначення її розміру знеціненого грошового забезпечення.
Відтак, суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, суд приходить до висновку, що вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги для оздоровлення.
При цьому суд зауважує, що не зазначення індексації у визначеному Порядком №260 переліку складових грошового забезпечення, які підлягають врахуванню під час розрахунку грошової допомоги для оздоровлення, не звільняє відповідача від обов'язку урахувати відповідну суму, з огляду на наведені вище положення Закону України №1282-ХІІ та Порядку №1078.
Оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідачів відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку грошової допомоги для оздоровлення.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що військова частина НОМЕР_2 діяла неправомірно, обчислюючи позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік без врахування індексації грошового забезпечення.
При цьому, як убачається зі змісту прохальної частини позову, позивач оскаржує саме бездіяльність відповідача щодо не включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого йому обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік. Проте, бездіяльність є пасивною формою поведінки. Натомість, відповідачами здійснено нарахування та виплату йому грошової допомоги для оздоровлення, однак у зменшеному розмірі, через не включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого визначався її розмір.
Визначаючись із способом захисту порушених прав позивача, який необхідно застосувати для їх відновлення, суд враховує, що в період з 04.07.2022 по 28.08.2023 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка у вказаний період знаходилась на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . При цьому, спірна грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік була виплачена позивачу саме під час проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_2 .
За змістом п.3 Розділу І Порядку №260 (в редакції на момент спірних правовідносин) підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
У свою чергу, згідно з п. 1.3 розділу І "Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України", затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280, розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є: Міністр оборони України головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (ТЦК та СП)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, розпорядники коштів нижчого рівня; командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, розпорядники коштів нижчого рівня.
Розпорядники бюджетних коштів реалізують функції таким чином: головний розпорядник через Департамент фінансів Міністерства оборони України; розпорядники коштів другого рівня через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту; розпорядники коштів третього рівня через фінансові органи військових частин.
Згідно з п.1.4 розділу І Правил №280, забезпечувальний фінансовий орган згідно зі своїми повноваженнями здійснює координацію діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, органів військового управління, які в установленому законодавством порядку визначені відповідальними виконавцями (співвиконавцями) бюджетних програм (підпрограм) щодо забезпечення військових частин бюджетними асигнуваннями та коштами за напрямами відповідальності цих служб забезпечення.
Військова частина має право отримувати бюджетні асигнування на утримання тільки від одного забезпечувального фінансового органу.
До основних завдань фінансового забезпечення військової частини, з-поміж іншого, належить своєчасна та повна виплата грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам та інших передбачених законодавством виплат.
Забезпечувальний фінансовий орган стосовно військових частин, які зараховані на його фінансове забезпечення, зокрема, зобов'язаний надавати бюджетні асигнування та здійснювати фінансування військових частин у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 1.5 розділу І цих Правил встановлено, військова частина, яка не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень). У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника бюджетних коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Начальник фінансового органу військової частини - розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов'язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини - розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини - розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо).
Зазначене положення затверджується командиром військової частини - розпорядником коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.
При цьому, первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів, а також посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Згідно з п.1.6 цих Правил, фінансове забезпечення військової частини здійснюється на основі принципу відповідальності, який передбачає, що кожен учасник процесу фінансового забезпечення несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу, а також принципу плановості, який, передбачає здійснення фінансової діяльності в суворо впорядкованій, послідовній, збалансованій формі при детальному закріпленні процедур відносно порядку руху документів і коштів.
Як передбачено п.4.3 Правил №280, виплата грошового забезпечення, заробітної плати та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюються за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).
При цьому, відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.
Враховуючи вищевикладені положення Правил №280, суд наголошує, що саме на військову частину НОМЕР_2 , де позивач проходив військову службу, покладена організація своєчасного оформлення та подання розпоряднику коштів, в даному випадку військовій частині НОМЕР_1 , усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Саме командир військової частини, де проходить службу військовослужбовець (у цій справі командир військової частини НОМЕР_2 ), організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів (у цій справі військовій частині НОМЕР_1 ) документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. Інакше кажучи, без належним чином оформлених військовою частиною НОМЕР_2 розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення позивачу у військової частини НОМЕР_1 не виникає і фактично не може виникнути обов'язку виплати грошове забезпечення позивачу.
Разом із тим, військова частина НОМЕР_1 , вже як розпорядник коштів вищого рівня, на підставі поданих військовою частиною НОМЕР_2 (у разі такого подання) розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям (у тому числі й позивачу), зобов'язана провести відповідні нарахування.
Відтак, з метою належного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік (з урахуванням раніше виплачених сум), врахувавши до складу місячного грошового забезпечення, з якого визначається її розмір, індексацію грошового забезпечення, а також оформити належним чином та надати до військової частини НОМЕР_1 документи на доплату ОСОБА_1 вищезазначеної перерахованої грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік.
Натомість, військову частину НОМЕР_1 слід зобов'язати виплатити ОСОБА_1 доплату грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, перерахованої із врахуванням до складу місячного грошового забезпечення, з якого визначається її розмір.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення питання про розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого визначався розмір виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік (з урахуванням раніше виплачених сум), врахувавши до складу місячного грошового забезпечення, з якого визначається її розмір, індексацію грошового забезпечення, а також оформити належним чином та надати до військової частини НОМЕР_1 документи на доплату ОСОБА_1 вищезазначеної перерахованої грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , після отриманні відповідних документів від військової частини НОМЕР_2 , виплатити ОСОБА_1 грошову допомоги для оздоровлення за 2022 рік, перераховану із врахуванням до складу місячного грошового забезпечення, з якого визначається її розмір, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович