17 листопада 2025 року м. Житомир справа №240/27631/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати їй індексації грошового забезпечення за періоди з 29.12.2008 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплату їй індексації грошового забезпечення за періоди з 29.12.2008 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що відповідач протиправно не виплачував їй індексацію грошового забезпечення за період проходження нею військової служби з 29.12.2008 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/27631/23 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю. Аргументуючи свою позицію НОМЕР_1 прикордонний загін зазначив, що відповідно до частини 6 статті 5 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Кошторисні призначення Державної прикордонної служби України на 2015-2017 роки дозволили здійснити видатки на виплату індексації грошових доходів по червень 2015 року. Відтак, індексація грошового забезпечення за період з 29.12.2008 по 30.06.2015 ОСОБА_1 була виплачена встановленим порядком та у повному обсязі. Водночас, листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 №0.11-5760/0/6-20-Вих було визначено, що виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини у зв'язку зі звільненням з військової служби, з урахуванням невиплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України. Оскільки ОСОБА_1 була виключена зі списків особового складу 31.08.2017, тобто раніше дня надходження розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 02.06.2020 №0.11-5760/0/6-20, та від неї не надходило жодних звернень щодо виплати індексації, індексація за період з 01.07.2015 по 14.01.2016 та 08.07.2016 по 31.08.2017 в розмірі 5896,17 гривень їй не виплачувалась. Для здійснення виплати вказаної індексації необхідні банківські реквізити ОСОБА_1 , про що її було повідомлено у відповіді на її звернення від 15.06.2023 за № 11/Ш-50-56. Проте по даний час жодної інформації щодо реквізитів банківського рахунку від позивачки не надходило, що свідчить про пасивність з її боку. З огляду на зазначене, ІНФОРМАЦІЯ_1 просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив на неї, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно інформації, вказаної у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 15.11.2017, судом встановлено, що періоди з 29.12.2008 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017 ОСОБА_2 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.08.2017 №200-ОС (по особовому складу) ОСОБА_3 була звільнена з військової служби у запас відповідно до пункту "е" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", та з 31 серпня 2017 року виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Позивач стверджує, що в період проходження нею служби з 29.12.2008 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017 ІНФОРМАЦІЯ_1 не виплачував їй індексації грошового забезпечення.
У зв'язку із цим, ОСОБА_4 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просила виплатити їй індексацію грошового забезпечення за вищезазначені періоди.
Розглянувши вказану заяву, ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав позивачу листа від 15.06.2023 №11/Ш-50-56, в якому повідомив, що індексація грошового забезпечення за період з 29.12.2008 по 30.06.2015 їй була виплачена встановленим порядком в повному обсязі відповідно до набуття на неї права. Натомість, з метою з метою нарахування та виплати їй індексації за період з 01.07.2015 по 31.08.2017 на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону був направлено запит щодо надання інформації про суми виплаченої/невиплаченої їй індексації за період проходження служби у НОМЕР_4 прикордонному загоні. У зв'язку із цим ІНФОРМАЦІЯ_1 вказав, що після надходження відповідної інформації від НОМЕР_4 прикордонного загону, у разі наявності невиплаченої сум, їй буде нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. Крім того, в листі позивачу було запропоновано надати на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону банківські реквізити для перерахування коштів.
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виплати їй індексації грошового забезпечення за періоди з 29.12.2008 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Преамбулою Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Приписами статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Статтею 6 Закону №1282-XII передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст. 9 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
В контексті наведеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов'язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру.
В свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
При цьому, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
В контексті наведеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Звертаючись з даним позовом до суду ОСОБА_1 зазначила, що в період її служби з 29.12.2008 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017 ІНФОРМАЦІЯ_1 не виплачував їй індексацію грошового забезпечення.
Однак, наявними у справі доказами підтверджується, що виплата індексації грошового забезпечення в період служби з 29.12.2008 по 30.06.2015 ОСОБА_1 здійснювалась. У зв'язку із цим, заявлені в даній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Водночас, у період з 01.07.2015 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017 позивач індексацію грошового забезпечення не отримувала. Вказані обставини визнаються ІНФОРМАЦІЯ_1 у поданому до суду відзиві на позовну заяву. При цьому, обґрунтовуючи підстави не здійснення виплати позивачу індексації у вказаний період, відповідач зазначає про відсутність відповідного бюджетного фінансування для її виплати.
З даного приводу суд зауважує, що складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відсутність коштів для виплати індексації не може вважатися поважною причиною не здійснення відповідної виплати, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Враховуючи, що в періоди з 01.07.2015 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017 відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, суд приходить до висновку про протиправність такої бездіяльності.
Застосовуючи механізм захисту права позивача, порушеного суб'єктом владних повноважень, та його відновлення, суд вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.07.2015 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення питання про розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди проходження нею служби з 01.07.2015 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.07.2015 по 14.01.2016 та з 08.07.2016 по 31.08.2017.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович