17 листопада 2025 року м. Житомир справа №240/21653/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні йому в період з 25.02.2022 по 12.06.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатки 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити йому за період з 25.02.2022 по 12.06.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги про звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року та Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що в період з 25.02.2022 по 12.06.2023 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Вказує, що за час проходження служби відповідач нараховував та виплачував йому грошове забезпечення не в повному обсязі, оскільки розміри його посадового окладу та окладу за військовим званням були визначені відповідачем відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 (в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яким вносились зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, було скасовано. Відтак, позивач вважає, що з 29 січня 2020 року, після відновлення дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, він, у зв'язку із щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, має право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, як це передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Оскільки дії відповідача щодо невірного обчислення в спірний період з 25.02.2022 по 12.06.2023 розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням призвели до отримання ним у зменшеному розмірі щомісячного грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану відпустку та грошової допомоги при звільненні, розміри яких залежить від розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/21653/23 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
До суду від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява, в якому відповідач просив закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог, заявлених за період з 25.02.2022 по 01.08.2022, у зв'язку із тим, що такі вимоги були предметом судового розгляду в адміністративній справі №240/17196/24 в рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у даній справі вказані позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена у пункті 4 частини першої статті 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 07.12.2023 у справі №160/19012/21.
Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Судом встановлено. що в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №240/17196/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач, з урахуванням уточненого позову, просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні йому в період з 25.02.2022 року по 01.08.2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 скласти, оформити належним чином та надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 відомість доплати йому за період з 25.02.2022 року по 01.08.2022 року включно належних з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі наданої військовою частиною НОМЕР_2 відомості доплати йому в період з 25.02.2022 по 01.08.2022 включно належних з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
На обґрунтування заявлених у справі №240/17196/24 позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що відповідачі встановили та виплачували йому грошове забезпечення в період з 25.02.2022 по 01.08.2022 з врахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2018, що призвело до виплати грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення у значно меншому розмірі.
За результатами розгляду вказаної справи, Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення від 07 березня 2025 року, яким позов ОСОБА_1 задовольнив:
- визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 року по 01.08.2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язав військову частину НОМЕР_2 скласти, оформити належним чином та надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 відомість доплати ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 року по 01.08.2022 року включно належних з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язав ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі наданої військовою частиною НОМЕР_2 відомості доплати ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 року по 01.08.2022 року включно належних з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Із наведеного вбачається, що предметом спірних правовідносин у справі №240/21653/23, аналогічно як і у справі №240/17196/24 є виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення в неналежному розмірі, у зв'язку із визначення розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням без врахування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в редакції чинній з 29.01.2020, а саме у зв'язку із застосуванням при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, замість застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Однак, періодом, за який заявлені позовні вимоги у справі №240/21653/23, є період з 25.02.2022 по 12.06.2023, а періодом, за який заявлені позовні вимоги у справі №240/17196/24, є період з 25.02.2022 року по 01.08.2022.
Крім того, відповідачем в адміністративній справі №240/21653/23 є військова частина НОМЕР_1 , в той час, як відповідачами у справі №240/17196/24 є ІНФОРМАЦІЯ_2 та військова частина НОМЕР_2 .
Вказане свідчить, що спори у справі №240/21653/23 та у справі №240/17196/24 не є тотожними, оскільки відповідачами в них є різні суб'єкти владних повноважень.
У той час, як необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є, зокрема, тотожність спору, яка полягає в ідентичності підстав позову, предмету позову та сторін у справі.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що правові підстави для закриття провадження в адміністративній справі №240/21653/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України відсутні, а тому подана військовою частиною НОМЕР_1 заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження в адміністративній справі №240/21653/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог, заявлених за період з 25.02.2022 року по 01.08.2022.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Е.Черняхович