17 листопада 2025 року м. Житомир справа №240/6377/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило йому з 01.01.2016 перерахунок пенсії із урахування розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" за прирівняною посадою поліцейського. Однак, виплата перерахованої пенсії почала проводись з 01 січня 2018 року. Натомість, сума перерахованої на виконання цієї постанови пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виплачувалась йому в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017; з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Тобто, правовими норами Постанови № 103 був встановлений строк виплати перерахованої пенсії та фактично запроваджено поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 пенсій колишнім працівникам міліції, при цьому обумовлено виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету. В контексті вказаного позивач зауважив, на виконання вимог пункту 3 Постанови №103 йому в період з 01.01.2019 по 30.06.2021 щомісяця окремою сумою виплачувалась різниця між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови №103, та місячним розміром отриманої пенсії. Вказує, що станом на 01.07.2021 відкладена виплата проведена йому в повному обсязі, а отже є порушення строків виплати пенсії, що має своїм наслідком виникнення у нього права на отримання компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку №159. Оскільки таку компенсацію відповідач відмовився йому виплачувати, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/6377/23 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю. Аргументуючи свою правову позицію відповідач зазначив, що умовою для виплати громадянину компенсації втрати частини доходів, передбаченої Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Однак, відносно позивача такого порушення строків допущено не було, оскільки при виплаті йому пенсії було дотримано порядку та строків виплати, встановлених Постановою №103. У період з період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, тобто під час спірних правовідносин, норми Постанови №103 були чинними та відповідно підлягали застосуванню суб'єктами владних повноважень у відповідності до правового регулювання, вказаного у нормативно- правовому акті. Таким чином, Кабінетом Міністрів України було встановлено порядок виплати перерахованої у 2018 році пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та на виконання зазначених положень, позивачу було зроблено відповідний розрахунок та виплату пенсії. З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що перерахована позивачу, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103, у 2018 році пенсія за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виплачувалась з порушенням будь-яких строків виплати. У зв'язку із цим Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області стверджувало, що підстави для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів відсутні, а тому просило відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Питання перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) регулюється статтею 63 цього Закону, згідно із якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262-XII.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103). Вказаною постановою внесено зміни Порядку № 45 та викладено їх у новій редакції.
Відповідно до пункту 1 Порядку №45 (в редакції Постанови №103) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Підвищення грошового забезпечення поліцейських відбулося внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988).
У зв'язку з підвищення Постановою №988 грошового забезпечення поліцейських, Кабінет Міністрів України в пункті 3 Постанови №103 прийняв рішення перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Також пунктом 3 Постанови №103 було визначено виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Матеріалами справи підтверджується, що у березні 2018 року на виконання вимог п. 3 Постанови №103 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016. Виплата перерахованої пенсії почала здійснюватись з 01.01.2018. Натомість, сума доплати, нарахованої за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 25029,16 грн, була повністю виплачена позивачу в червні 2021 року. Виплата вказаної доплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 здійснювалась наступним чином:
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, тобто в сумі 521,44 грн щомісячно;
- з 01.01.2020 по 31.05.2021 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, тобто в сумі 1042,88 грн щомісячно;
- з 01.06.2021 по 30.06.2021 в сумі 1042,88 грн - щомісячно до повної виплати розрахованої суми, тобто по 30.06.2021.
Позивач вважає, що повне здійснення виплати йому в червні 2021 року доплати, нарахованої за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, є порушенням встановлених законом строків виплати пенсії, а тому він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив виплатити йому компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку №159.
За наслідками розгляду цієї заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 13.09.2022 №25966-24436/Н-02/8-0600/22 відмовило йому у виплаті компенсації у зв'язку з відсутністю на це правових підстав.
Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-ІІІ) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За приписами статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина 2 статті 2).
Згідно зі статтею 3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З системного аналізу правових норм слідує, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів.
При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 20.10.2022 у справі №140/862/19.
Згідно зі статтею 55 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пунктом 3 Постанови № 103 було передбачено перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) було визначено проводити з 01 січня 2018 року.
При цьому, пунктом 3 Постанови №103 було встановлено, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
- з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Постанова № 103 визначала порядок виплати перерахованих пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.
Вказаними нормами Постанови №103 встановлено строк виплати перерахованої пенсії та фактично запроваджено поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсій колишнім працівникам міліції, при цьому обумовлено виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.
Однак рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, пункт 3 Постанови №103 визнано нечинним.
24.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян", яка набрала чинності з 01.01.2020 (далі - Постанова №1088).
Частиною 2 пункту 1 Постанови №1088 передбачалося, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 року, та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 у справі №640/620/20 (набрало законної сили згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020) частину 2 пункту 1 Постанови №1088 визнано протиправною та нечинною.
У зв'язку із цим, з 29.09.2020 нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої позивачу за період із 01.01.2016 по 31.12.2017 пенсії не передбачало поетапного порядку її виплати, а тому відповідач повинен був вчинити дії спрямовані на виплату перерахованої позивачу пенсії, а в протилежному випадку невиплачені суми пенсії вважаються доходами, що виплачуються із порушенням строку.
Разом з тим, суд наголошує, що виплата пенсії позивачу здійснювалась з урахуванням приписів законодавства, яке діяло станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Жодних доказів на підтвердження того, що позивачем оскаржувались дії Голового управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо порядку, строків та розміру виплати йому доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 матеріали справи не містять, а тому підстави для здійснення компенсації позивачу втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відсутні.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, у спірних правовідносинах діяв на підставі та у спосіб, що передбачений законами України, а отже відсутній факт несвоєчасного нарахування та виплати пенсії позивачу та відсутні підстави для здійснення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Окрім того, постановою Верховного Суду від 30.11.2022 по справі № 640/620/20 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020.
Верховний Суд зазначив, що оскаржуваними положеннями Постанови №1088 визначено умови завершення виплати перерахованих у 2018 році сум пенсій за період до скасування у судовому порядку пункту 3 Постанови №103.
У пункті 2 Пояснювальної записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян" (проблема, яка потребує розв'язання) також зазначено, що у зв'язку із скасуванням пунктів 1, 2, 3 Постанови №103 за рішеннями судів, створилася ситуація правової невизначеності в частині виплати особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам, перерахованих у 2018 році сум пенсій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки пенсія позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 перерахована та виплачена у порядку, встановленому чинною на час здійснення такого перерахунку Постановою №103 (яка в подальшому скасована в судовому порядку) і Постановою № 1088, яка є чинною, відсутні законодавчі підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням виплати пенсії.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович