17 листопада 2025 року м. Житомир справа №240/17562/23
категорія 112040201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" про стягнення санкцій та пені,
встановив:
Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 44546,68 гривень.
На обґрунтування заявлених позовних вимог Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс", виходячи із числа його середньооблікової кількості штатних працівників, яка у 2022 році становила 10 осіб, повинне було працевлаштувати 1 особу з інвалідністю. Однак, в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" вказане підприємство у 2022 році не виділило і не створило робочого місяця для особи з інвалідністю та відповідно не працевлаштувало жодної особи з інвалідністю, а відтак не виконало нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю. Крім того, підприємство не інформувало Бердичівську філію Житомирського обласного центру зайнятості за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", а відтак не виконало господарського зобов'язання щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Внаслідок цього, відповідно до ст. 218 ГК України виникли підстави для притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" до відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій. Однак, в строк до 17 квітня 2023 року вказані адміністративно - господарські санкції у розмірі 42538,91 гривень за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю товариство самостійно не сплатило. Внаслідок несплати санкцій товариству було нараховано пеню в розмірі 2007,77 гривень. Оскільки заборгованість в загальній сумі 44546,68 гривень у добровільному порядку відповідачем не погашено, а тому йому було надіслано претензію від 25.05.2023 №34/23. Однак, врегулювати спір в досудовому порядку не вдалось. Позивач зазначає, що несплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 44546,68 гривень негативно відображається на формуванні та наповненні Державного бюджету, спричиняє шкоду соціальним інтересам держави при реалізації державної політики в галузі соціального захисту осіб з інвалідністю, а тому Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з даним позовом до суду про стягнення зазначених коштів.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/17562/23 за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду, ухвалу про відкриття провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" отримало, однак, станом на дату розгляду справи своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог відповідач не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" (код ЄДРПОУ 42948182) є юридичною особою роботодавцем, який, відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", зобов'язаний створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.
У ході перевірки Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було встановлено, що у 2022 році середньооблікова кількість штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" становила 10 осіб. Відтак, у 2022 році визначений відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, складав для товариства 1 (одну) особу.
Оскільки, у 2022 році фактична середньооблікова кількість штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс", яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, становила 0 (нуль) осіб, Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів був зроблений висновок, що у 2022 році норматив стосовно працевлаштування однієї особи з інвалідністю товариство не виконало.
У зв'язку із виявленим порушенням Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів склало та надіслало відповідачу розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягають сплаті у зв'язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідно до вказаного розрахунку розмір адміністративно-господарської санкції становить 42538,91 гривень.
Так як Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" не виконало у 2022 році нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплатило адміністративно-господарські санкції, Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів склало та надіслало товариству претензію від 25.05.2023 №05-98/462 за невиконання ним нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2022 році.
Однак, у встановлений цією претензією строк відповідач адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю також не сплатив.
Оскільки, в строк до 17 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" не сплатило адміністративно-господарську санкцію в розмірі 42538,91 гривень, за період з 18.04.2023 по 15.06.2023 йому також була нарахована пеня у розмірі 2007,77 гривень за 59 днів прострочення сплати санкцій.
Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" перед Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання у 2022 році нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю склала 44546,68 гривень (42538,91 грн + 2007,77 грн) і для її стягнення позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій і пені та, відповідно, перевіряючи наявність у діях відповідача складу правопорушення, за яке передбачена юридична відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій, суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 17 Закону України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-XII в редакції на момент спірних правовідносин) визначено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю (ч. 2 ст. 17 Закону № 875-XII).
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Так, у частині першій статті 19 Закону № 875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону № 875-XII).
Згідно з частиною 4 статті 19 Закону № 875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Із системного аналізу вищезазначених законодавчих приписів убачається, що законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані:
- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця;
- створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Отже, на підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, покладається обов'язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.
Відповідно до правових норм частин 6 - 12 статті 19 Закону № 875-XII (в редакції на момент спірних правовідносин) Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: - про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; - необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 №17, розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку. Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про публічні електронні реєстри", "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", інших нормативно-правових актів. Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п'яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
В силу приписів статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Відтак, передбачена частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" юридична відповідальності у вигляді виникнення обов'язку здійснити грошовий платіж (сплатити адміністративно-господарські санкції) на користь Фонду соціального захисту інвалідів настає в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 та частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а саме не виділення та не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу та не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів.
Суд наголошує, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
У контексті наведеного суд відмічає, що, згідно зі частиною першою статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.
Передбачена частиною 1 статті 20 Закону України №875-XII міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов'язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 18 цього Закону, а саме, не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або в разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 17, частин 2, 3, 5 статті 19 Закону України №875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.
Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність таких осіб, відмови від працевлаштування на підприємстві, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2018 року у справі №811/693/17, від 06 березня 2018 року у справі №825/695/17, від 21 травня 2020 року у справі №520/3919/19, від 03 серпня 2023 року у справі №120/4975/22.
Матеріали справи свідчать, що у 2022 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становила 10 осіб, з огляду на що середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю у 2022 році повинна була складати 1 особу.
Разом з тим, доказів працевлаштування особи з інвалідністю згідно з встановленого статтею 19 Закону України №875-XII нормативу відповідач до суду не надав.
Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (частина 1 статті 18 Закону України №875-XII).
Відповідно до положень статті 18-1 Закону України №875-XII, особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Відповідно до положень пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI (далі - Закон №5067-VI, в редакції на момент спірних правовідносин) роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Згідно з пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
До 07.07.2022 форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" були затвердженні наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та порядку її подання".
Згідно з вимогами названого Порядку, форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Починаючи з 07.07.2022 діє Порядок подання інформації про наявність вакансій, затверджений наказом Наказ Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22 (далі - Порядок №827-22).
Порядком №827-22 встановлена єдина форма, призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, та порядок її подання.
Згідно з пунктами 1.4, 1.5 Порядку №827-22 форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб, за наявності попиту на робочу силу (вакансії).
Форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відтак, законодавством не передбачено обов'язку щомісячно подавати звітність за формою №3-ПН. Проте, визначено обов'язок підприємства одноразово подавати форму №3-ПН не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.
З огляду на зазначене можна дійти висновку, що до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми №3-ПН) на відповідний рік може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування таких осіб, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону №875-XII. Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що законодавством встановлено обов'язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості. Відтак, своєчасно і в повному обсязі надавши інформацію про наявність вакансії для працевлаштування особи з інвалідністю, підприємство фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.07.2022 у справі № 160/4187/19, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіт форми №3-ПН.
Отже, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН у встановлений строк, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Водночас, за інформацією, вказаною в листі Бердичівської філії Житомирського обласного центру зайнятості від 16.05.2023 №832, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" протягом 2022 року звітів за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" з відображенням у них відомостей для працевлаштування на вільні робочі місця (вакансії) осіб з інвалідністю, не подавало.
Доказів протилежного відповідач до суду не надав.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що у 2022 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" не вжило усіх залежних від нього та передбачених законом заходів для виконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, оскільки не подало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, що у свою чергу призвело до не працевлаштування на вказане підприємство у 2022 році жодної особи з інвалідністю. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що в діях відповідача наявний склад правопорушення щодо невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, за яке ст. 20 Закону №875-ХІІ передбачена адміністративно-господарська відповідальність.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-78, 90, 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що відповідачем не вжито всіх заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, а тому така бездіяльність відповідача підпадає під склад правопорушення щодо недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, за яке передбачена відповідальність.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач, не повідомивши Центр зайнятості про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів, не забезпечив можливість працевлаштування осіб з інвалідністю, та відповідно не виконав у 2022 році норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, а тому він підлягає притягненню до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 20 Закону №875-ХІІ. У зв'язку з цим заявлені Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" позовні вимоги про стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 44546,86 гривень є обґрунтованими.
Відтак, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Домбровського, 38, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 37976485) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" (вул. Центральна, 33, с.Райки, Бердичівський район, Житомирська область, 13333; код ЄДРПОУ 42948182) про стягнення санкцій та пені - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райки-Агроплюс" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2022 році у розмірі 44546,68 грн (сорок чотири тисячі п'ятсот сорок шість гривень шістдесят вісім копійок), з яких: 42538,91 грн - адміністративно-господарські санкції; 2007,77 грн - пеня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович