17 листопада 2025 року м. Житомир справа №240/7842/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в здійсненні нарахування та виплати йому індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення) в розмірі 1,197 в розмірі її фактичного нарахування, без обмеження індексації максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 лютого 2024 року нарахування та виплату йому індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років, відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, в розмірі її фактичного нарахування, без обмеження максимального розміру індексації, з урахуванням виплачених сум.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" передбачено здійснення з 1 березня 2023 року перерахунку пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197. Вказує, що на виконання зазначеної Постанови №168 пенсійний орган здійснив йому з 01.03.2023 індексацію пенсій. Однак, фактично в результаті цього перерахунку його пенсія була збільшена не на коефіцієнт 1,197, а на суму 1500,00 гривень, тобто із застосуванням максимального розміру індексації, передбаченого пунктом 10 Постанови №168. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсії в належному розмірі, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" про обмеження пенсій максимальним розміром були визнані неконституційними. У зв'язку з цим позивач звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження у даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що індексація пенсії позивача з 01.03.2023 проведена у межах чинного законодавства за умови, що відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" розмір індексації не може перевищувати 1500,00 гривень. Також відповідач вказав, що Постановою №168 не обмежується максимальний розмір пенсії, а лише встановлюється порядок індексації пенсійних виплат у 2023 році, а тому посилання позивача на визнання неконституційними положень частини 7 статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" про обмеження пенсій максимальним розміром, є безпідставним. З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просило відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог..
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Матеріалами справи підтверджується, що з 01.03.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" нарахувало позивачу індексацію пенсії в розмірі 1500,00 гривень. Відповідно до наявного у справі розрахунку нарахування індексації було проведено наступним чином: індексація базового ОСНП 2023 (15978,24 * 0,197) - 1500,00 гривень.
Вважаючи, що визначення розміру індексації мало здійснюватись шляхом збільшення пенсії на коефіцієнт 1,197 без застосування при цьому максимального обмеження розміру індексації сумою 1500,00 гривень, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив виплачувати йому індексацію пенсії в належному розмірі. Однак, у відповідь отримав лист з відмовою, обґрунтованою тим, що при визначенні розміру індексації пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області керувалось правовими нормами пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
Не погоджуючись із обмеженням розміру індексації пенсії сумою 1500,00 гривень, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частиною 2 статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Водночас, спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII).
Статтею 64 Закону №2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Вказане правове регулювання свідчить, що підставою для проведення індексації пенсій, призначених військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ, та членам їх сімей є нездійснення у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону. При цьому стаття 64 Закону №2262-ХІІ містить відсилочну норму, передбачаючи, що для забезпечення індексації пенсії проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка, своєю чергою, встановлює, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
При цьому, пунктом 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було встановлено, що у 2023 році стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Вказаний пункт Закону №2710-IX є чинним та неконституційним не визнавався.
Таким чином, Законом України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" Кабінету Міністрів України було делеговано повноваження встановлювати у 2023 році порядок та умови індексації пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На реалізацію вказаних повноважень Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", яка набрала чинності 01 березня 2023 року (далі - Постанова №168).
Отже, у спірних правовідносинах саме положеннями Постанови №168 визначається порядок, умови та строки здійснення індексації пенсії
Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови №168 визначено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
В свою чергу, пункту 10 цієї постанови було передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Вказане свідчить, що правовими нормами пункту 10 Постанови №168 Кабінет Міністрів України запровадив тимчасове (на 2023 рік) обмеження на максимальний розмір індексації пенсій, призначених відповідно до Закон України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме встановив, що розмір підвищення пенсії за результатами індексації не може перевищувати 1500 гривень.
Суд звертає особливу увагу на те, що питання правомірності запровадженого пунктом 10 Постанови №168 обмеження максимального розміру індексації сумою 1500,00 гривень було предметом судового розгляду в адміністративній справі №320/8511/23.
Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №320/8511/23 було відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень.
У вказаній постанові від 04.09.2024 у справі №320/8511/23 Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про правомірність абз. 2 п. 10 Постанови №168 в частині обмеження Кабінетом Міністрів України верхньої межі індексації у 2023 році розміром 1500 гривень.
Відтак, правова норма пункту 10 Постанови №168 на даний час є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що індексація пенсії позивача з 01.03.2023 проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що відповідно до пункту 10 постанови КМУ № 168 розмір підвищення пенсії за результатами індексації не може перевищувати 1500 гривень.
При цьому, суд зауважує, що правова норма абзацу 3 пункту 10 Постанови №168 про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень, не є дискримінаційною відносно позивача, оскільки стосується й інших категорій пенсіонерів.
До того ж зміст Постанови №168, пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та ст. 64 Закону №2262-ХІІ свідчать про обмеження верхньої межі індексації для того, щоб в умовах воєнного стану та дотаційних економічних ресурсів збалансувати потреби захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян. Вказана стратегія Уряду сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що при нарахуванні індексації пенсійний орган не повинен був застосовувати положення нормативно-правових актів, а саме Постанови №168, які не відповідають Конституції та законам України, суд зазначає, що встановлюючи у Постанові №168 обмеження розміру індексації сумою 1500,00 гривень, Кабінет Міністрів України не порушив ані приписи статті 42 Закону України №1058-IV про те, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, ані норми статті 64 Закону №2262-ХІІ, якими передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Словосполучення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України прямо вказує на наявність повноважень уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
Таким чином, посилання позивача на звуження та обмеження його прав суд відхиляє, оскільки внаслідок прийняття Постанови №168 розмір пенсійного забезпечення позивача збільшився, що ніяк не може вважатися обмеженням права.
Водночас суд звертає увагу, що в даному випадку зміст пункту 10 Постанови №168 спрямований саме на досягнення справедливого балансу до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Встановлення межі виплати індексації у розмірі 1500,00 гривень слугує меті накопичення ресурсу задля збалансування пенсійного забезпечення.
Також суд зазначає, що посилання позивача на рішення Конституційного Суду України та відповідні висновки Верховного Суду не є релевантними, адже вони стосуються саме обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, водночас в цьому випадку мова йде про визначення розміру індексації пенсії, що не є тотожним встановленню максимального розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, від 13.06.2024 у справі №120/14637/23, від 21.06.2024 у справі №620/13042/23, від 20.06.2024 у справі №420/23990/23, від 25.06.2024 у справі №420/24063/23, від 25.06.2024 у справі №440/12646/23, від 25.06.2024 у справі №420/25467/23, від 26.06.2024 у справі №580/9314/23, від 02.07.2024 у справі №620/12774/23, від 02.07.2024 у справі №120/13869/23, а також від 09.07.2024 у справі №120/13867/23, від 31.07.2024 у справі №380/27728/23.
Враховуючи вищезазначене правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що індексація пенсії позивача з 01.03.2023 проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 Постанови №168 не може перевищувати 1500,00 гривень.
Таким чином, підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації пенсії в обмеженому розмірі (1500,00 гривень) відсутні, оскільки такий розмір застосовано, з урахуванням діючих норм законодавства.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович