Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 листопада 2025 року Справа№200/5136/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі відповідач) із вимогами:
Визнати протиправним та скасувати наказ Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 469 від 27.06.2025 "Про застосування до капітана поліції ОСОБА_1 (01234878) дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження».
Ухвалою суду від 21.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/5136/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано від відповідача додаткові докази; запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзив на позовну.
Ухвалою від 16.09.2025 суд залучив до участі у справі у якості другого відповідача - Краматорське районне управління поліції ГУНП в Донецькій області.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що службове розслідування відносно нього було проведено не повно та не об'єктивно, без з'ясування всіх обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, без встановлення дійсних причин і умов його вчинення. Не в повній мірі враховано характер проступку обставини за яких він був вчинений, відсутність негативних наслідків, особу позивача, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.
Відповідачі надали відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечували, зазначили, що процедуру проведення службового розслідування та вимог законодавства щодо застосування дисциплінарного стягнення до позивача порушено не було. Службове розслідування проведено без порушень та правильно кваліфіковані дії позивача щодо вчинення ним дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим до нього правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , працюючий в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області, посвідчення УБД серія НОМЕР_2 .
03.06.2025 до сектору документального забезпечення Краматорського РУП ГУНП в області надійшов рапорт відповідального від керівництва відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_2 за фактом виявлення недоліків, а саме 30.05.2025 під час проведення цільового інструктажу нарядів, які заступають на чергування, дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_1 було показано незадовільний рівень знань ст.46 Закону № 580-VIII.
Під час проведення службового розслідування було встановлено, що відповідно до розрахунку несення служби відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, 30.05.2025 до несення служби на блокпосту «Семенівка» повинен був заступити дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_3 . Вивченням відеозапису щодо проведення цільового інструктажу від 30.05.2025 (акт перегляду відеоматеріалів від 24.06.2025 № 8388/201/01-2025), було встановлено, що дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_3 показав незадовільні знання ЗУ «Про Національну поліцію», а саме ст.46 «Застосування вогнепальної зброї».
Опитаний капітан поліції ОСОБА_3 пояснив, що 30.05.2025 він повинен був заступити на чергування на блокпост «Семенівка». Перед заступанням, на цільовому інструктажі нарядів, у ОСОБА_4 було перевірено рівень знань та поставлено запитання, на яке останній не надав повної відповіді, так як не мав при собі пам'ятки поліцейського та не зміг зорієнтуватися. Більше ніяких запитань ОСОБА_5 не ставилось та після проведення цільового інструктажу нарядів, останній приступив до несення служби.
Під час проведення службового розслідування було опитано, відповідального від керівництва по відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області т.в.о. начальника сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_6 , який пояснив, що відповідно до графіку чергування, 30.05.2025 він заступив на добове чергування - відповідальним від керівництва по відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, як пояснив:
«О 07.50 було проведено цільовий інструктаж, доведено орієнтування, оперативну обстановку за минулу добу, перевірено готовність до несення служби та знання нормативних документів, що регламентують застосування заходів примусу та правил поводження зі зброєю, звернуто увагу на активну перевірку осіб категорій, що можуть представляти інтерес, мобільних терміналів, автомобілів, які зареєстровано на євро - номерах, через обліки Ситуаційного центру ГУНП в області. Ввічливе ставлення до громадян, дотримання дисципліни та законності, транспортної дисципліни, дотримання нормативних документів МВС, НПУ, які регламентують службову діяльність працівників поліції. Звернуто увагу на дотримання заходів особистої безпеки, а саме: перебування під час виконання службових обов'язків у бронежилеті, захисному шоломі (який постійно повинен був перебувати разом зі співробітником), не залишати спеціальні засоби та зброю.
під час проведення цільового інструктажу дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 , який згідно графіку заступав до несення служби на блокпосту «Семенівка», показав незадовільні знання Закону України «Про Національну поліцію», а саме ст. 46 «Застосування вогнепальної зброї».»
Відповідно до п. 2 висновку службового розслідування дисциплінарна комісія вважала необхідним за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", а саме у незадовільних знаннях нормативно-правових документів що регламентують діяльність поліції, відносно дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 (0123487) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Пунктом 1 наказу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області №469 від 27.06.2025 за скоєння дисциплінарного проступку до дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Спірні правовідносини виникли з приводу проходження служби позивачем у Національній поліції України, а отже регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон №580-VIII).
Приписами п.1 та 2 ст.18 Закону № 580-VIII визначено основні обов'язки поліцейського, за якими поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно_правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно_правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (далі також Дисциплінарний статут).
Підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також види покарань визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до норм ч. 1 ст. 12 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
За приписами п.2 ч.3 ст.1 Закону №2337-VIII, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію України», зобов'язує поліцейського, зокрема, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Частиною 1 та 2 ст. 14 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно_правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що виявлення другим відповідачем у позивача недостатнього рівня знань, зокрема, вимог статей 1, 2 та 46 Закону України “Про Національну поліцію», не є спірною обставиною між сторонами, однак позивач наголошує, що це не спричинило жодних негативних наслідків або ж заподіяння шкоди.
Водночас, суд зазначає, що приписами п.1 та 2 ст.18 Закону № 580-VIII визначено основні обов'язки поліцейського, за якими поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20 поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
У відповідності до ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України:
у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
За приписами ст.29 Дисциплінарного статуту, якою урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, Верховним Судом у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, зазначено, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
З урахуванням обставин справи, визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності.
Отже, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку, та особи порушника, в даному випадку, начальник Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області мав законодавчо передбачене дискреційне право застосувати до позивача саме такий вид дисциплінарного впливу, як зауваження.
Суд зазначає, що процедуру, строки проведення службового розслідування та вимог законодавства щодо застосування дисциплінарного стягнення до позивача відповідачами порушено не було. Доводи, викладені позивачем у позовній заяві не спростовують виявлене порушення та правомірність застосування заходів дисциплінарного впливу.
Позивач зазначає, що наявні докази та обставини справи не дають підстав кваліфікувати виявлені одиничні порушення як грубе порушення дисципліни чи посадових інструкцій, достатніх для застосування такого виду стягнення як оголошення зауваження до позивача.
При цьому, на час вирішення питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді «зауваження» останній не мав діючих дисциплінарних стягнень, раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Судом встановлено, що в матеріалах службового розслідування є довідка відповідача 2 від 13.06.2025 № 6647/205/01-2025 в якій зазначено, що позивач за період за період проходження служби притягався до дисциплінарної відповідальності 9 раз. Діючих дисциплінарних стягнень не має. Наведене не відповідає наведених доводам позивача про бездоганну службу позивача.
Крім того, суд не погоджується з доводом позивача, що такий вид відповідальності як зауваження є суворішим.
Згідно з нормами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимог є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.2, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (85302, Донецька обл., Покровський р-н, м. Покровськ, вул. Мандрика, буд. 7, код ЄДРПОУ 40109058), Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області (84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Академічна, 25) про визнання протиправним та скасування наказу № 469 від 27.06.2025, - відмовити.
Судове рішення складене 17.11.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова