Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 листопада 2025 року Справа№200/6915/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
09.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні: з 07.01.2025 по 26.02.2025 у ДУ «ІТО НАМН України»; з 26.02.2025 по 10.04.2025 у КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького»; з 11.04.2025 по 05.05.2025 у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6»; з 06.05.2025 по 02.06.2025 у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»; з 04.06.2025 по 17.06.2025 у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»; з 17.06.2025 по 30.07.2025 у КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького»; з 31.07.2025 по 01.09.2025 у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно наступним періодам перебування на стаціонарному лікуванні: з 07.01.2025 по 26.02.2025 у ДУ «ІТО НАМН України»; з 26.02.2025 по 10.04.2025 у КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького»; з 11.04.2025 по 05.05.2025 у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6»; з 06.05.2025 по 02.06.2025 у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»; з 04.06.2025 по 17.06.2025 у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»; з 17.06.2025 по 30.07.2025 у КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького»; з 31.07.2025 по 01.09.2025 у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6».
В обґрунтування позову позивач вказує, що з 20.03.2021 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 . 25.07.2022 отримав поранення під час виконання бойового завдання. В період з 26.07.2022 по теперішній час перебуває на довгостроковому стаціонарному лікуванні. Починаючи з 07.01.2025 по 01.09.2025 відповідачем додаткова винагорода не виплачувалася.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, а саме: довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.01.2025 по 01.09.2025 включно із зазначенням усіх її складових (посадовий оклад, військове звання, надбавки, премії, винагороди та інше).
19.09.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивач відповідно до п. 14 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» не звертався стосовно виплат та компенсацій до свого безпосереднього начальника. Відповідних рапортів не подавав, документів не надавав.
Також відповідач зазначив, що у період з 01.01.2025 по 26.02.2025 позивачу нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні.
23.09.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якому позивач вважає твердження відповідача, що викладені у відзиві необгрунтованими.
Мотивуючи відповідь на відзив позивач зазначає, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Також медичними документами, що містяться в матеріалах справи, підтверджено періоди стаціонарного лікування, зокрема спірний період з 07 січня 2025 року по 01 вересня 2025 року.
Дата прийняття рішення у справі обумовлена перебуванням судді в період із 07.11.2025 по 14.11.2025 у відпустці.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
17.11.2020 позивача зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , про що свідчить витяг з наказу від 17.11.2020 № 331.
25.07.2022 під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 позивачем було отримано поранення під час виконання службових обов'язків по захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми № 722 від 14.02.2023.
Відповідно до первинної медичної карти (форма 100) від 25.07.2022 відбулася медична евакуація позивача внаслідок бойової травми отриманої в районі населеного пункту Вугледар для подальшого лікування поранення.
Поранення призвело до довготривалого лікування та реабілітації, яке розпочато 26.07.2022 та триває по теперішній час.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 200/983/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною дію або бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розрахунку 100000,00 грн. на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування у зв'язку з тяжкою травмою, отриманою при захисті Батьківщини, зокрема за періоди: з 01 по 31 березня 2024 року, з 01 по 30 квітня 2024 року, з 01 по 31 серпня 2024 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000,00 грн на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування у зв'язку з тяжкою травмою, отриманою при захисті Батьківщини, зокрема за періоди: з 01 по 31 березня 2024 року, з 01 по 30 квітня 2024 року, з 01 по 31 серпня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили 29.07.2025.
В 2025 році позивач продовжив стаціонарне лікування.
З 07.01.2025 по 26.02.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у ДУ «ІТО НАМН України» зі встановленим діагнозом: «Стан після вогнепального осколкового поранення (25.07.2022) в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки з дефектом м'яких тканин та кістки, пошкодженням передньої великогомілкової артерії. ІКС, резидуально-відновний період. Стан після хірургічної корекції деформації стопи та пальців; резекції хибного суглоба проксимальної третини великогомілкової кістки, КАП, МОС. Статико- динамічні порушення тяжкого ст. ФН 2», що підтверджується Довідкою-випискою із історії стаціонарного хворого № 586488 та Довідкою про тимчасову непрацездатність від 26.02.2025.
З 26.02.2025 по 10.04.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування у КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького» зі встановленим діагнозом: «Стан після ВОСП (25.07.2022) в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки. Остеомієліт. Злам та міграція металоконструкції. Стан після оперативного лікування (видалення металофіксаторів, санація, дренування. МОС АЗФ Ілізарова лівої гомілки) 14.03.2025», що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2588.
З 11.04.2025 по 05.05.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6» зі встановленим діагнозом: ««Стан після ВОСП (25.07.2022) в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки. Остеомієліт. Злам та міграція металоконструкції. Стан після оперативного лікування (видалення металофіксаторів, санація, дренування. МОС АЗФ Ілізарова лівої гомілки) 14.03.2025. Тимчасове порушення функції ходи», що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5479.
З 06.05.2025 по 02.06.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» зі встановленим діагнозом: «Стан після ВОСП (25.07.2025) у в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки, остеомієліт злам та міграція металоконструкції, стан після оперативного лікування видалення металофіксації, санація, дренування. СПО (25.07.2022) ПХО вогнепальних ран, аутовенозне шунтування задньої великогомілкової артерії зліва. СПО (20,07,17.08.22) ПоХо вогнепальної рани лівої кінцівки, АЗФ, ВАК, перемонтаж ВАК, пластика дефекту. СПО МОС, АЗФ Ілізарова лівої гомілки (14.03.25). Тимчасове порушення функції ходи. Невропатія великогомілкового (часткове ураження) і малогомілкового нервів зліва. Стан після ВОСП (25.07.2022) м'яких тканин задньої поверхні лівої половини грудної клітини з наявністю стороннього тіла», що підтверджується Випискою з історії хвороби № 197853 та № 198754.
З 04.06.2025 по 17.06.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» зі встановленим основним діагнозом: «Y36.2 - Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Опис діагнозу: Віддалені наслідки МВТ (25.07.2022): вогнепальних осколкових поранень лівої гомілки, кованих етапними хірургічними обробками, з вогнепальним багатоуламковим переломом обох кісток лівої гомілки, дефектом м'яких та кісткової тканини, уламковим переломом таранної та п'яткової кісток лівої стопи, лікованими оперативно (25.07.2022 - монтаж стержневого АЗФ на ліву нижню кінцівку по типу "стегно-гомілка"; 29.07.2022 - перемонтаж стержневого АЗФ; 10.08.2022 - пластика дефекту м'яких тканин лівої гомілки; 17.08.2022 - перемонтаж стержневого АЗФ лівої гомілки; 20.10.2022 - демонтаж стержневого АЗФ, відкрита репозиція, БОС уламків лівої великогомілкової кістки з кістковою аутопластикою з крила лівої клубової кістки; 16.01.2023 - кісткова пластика лівої великогомілкової кістки з крила правої клубової кістки з внутрішньою фіксацією; 26.04.2023 - до проведення мігруючого гвинта в блокуючому стержні; 03.08.2023 - видалення проксимальних гвинтів з інтрамедулярного стержня лівої гомілки: 16.08.2023 - видалення металоконструкції, кісткова аутопластика лівої великогомілкової кістки з крила лівої клубової кістки, занурений МОС, 11.09.2023 - фіксація лівої гомілки в АЗФ; 25.12.2023 клиноподібна резекція, передній тенодез лівої стопи, тунелізація проксимального епіметафізу лівої великогомілкової кістки; 22.01.2024 - демонтаж АЗФ з лівої гомілки; 21.02.2024 - тенотомія згиначів II-IV пальців лівої стопи, резекція головок проксимальних фаланг II-III пальців, фіксація шпицями; 18.04.2024 - резекція ділянки хибного суглоба верхньої третини лівої великогомілкової кістки, занурений МОС пластиною та гвинтами з кістковою аутопластикою з крила лівої клубової кістки; 10.06.2024 виконано ПЧКДО лівої гомілки за ілізаровим; 08.01.2025 - демонтаж АЗФ з лівої гомілки; 20.01.2024 - резекція зони хибного суглоба верхньої третини лівої гомілки, занурений МОС пластиною та гвинтами», що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 2503.
Відповідно до Довідки № 1558 від 25.06.2025 ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікування в травматологічному відділенні КНП Ніжинської центральної міської лікарні ім. М. Галицького з 17.06.2025 по теперішній час (25.06.2025), і зв'язку з лікуванням наслідків МВТ (25.07.2022).
З 17.06.2025 по 11.07.2025 позивач перебував на стаціонарному лікування у КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького» зі встановленим діагнозом: «Стан після ВОП в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки. З дефектом м'яких та кісткових тканин. Пошкодження задньої та передньої в/гомілкових артерій та моногомілкового нерва. Сповільнена консолідація. Набута еквінусна деформація лівої ступні, що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7519 від 11.07.2025.
З 11.07.2025 по 30.07.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького» зі встановленим діагнозом: «контрактура лівого колінного та гомілково-ступеневого суглобів. ПФС-ІІ- ІІІ ст.», що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8593 від 30.07.2025.
З 31.07.2025 по 14.08.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня №6» з діагнозом «Стан після ВОП (25.07.2022) у в/з та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки з дефектом м'яких та кісткових тканин. Пошкодження задньої та передньої в/ гомілкових артерій та моногомілкового нерва. Посттравматична тяжка невропатія малогомілкового та великогомілкового нерва зліва. Набута еквінусна деформація лівої стопи, тимчасове порушення функції ходи», що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1162.
З 14.08.2025 по 01.09.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня №6» у Відділенні фізичної та реабілітаційної медицини з діагнозом «Стан після ВОП (25.07.2022) у в/з та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки з дефектом м'яких та кісткових тканин. Пошкодження задньої та передньої в/гомілкових артерій та моногомілкового нерва. Посттравматична тяжка невропатія малогомілкового та великогомілкового нерва зліва. Набута еквінусна деформація лівої стопи, тимчасове порушення функції ходи», що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 12329.
Також судом встановлено, що 27.06.2025 представник позивача звертався із заявою до Військової частини НОМЕР_2 з метою нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022.
Листом відповідача від 24.07.2025 № 12968 представника позивача повідомлено, що відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 №187 від 30.06.2025 ОСОБА_1 продовжено термін лікування в КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького», м. Ніжин. Також згідно зазначеного Наказу солдат ОСОБА_1 , який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , знятий з усіх видів забезпечення з 01 травня 2025 року у зв'язку з Законом України №3379-IX від 06.09.2023, яким внесені зміни до Закону №2011 та перебуванням в лікарняних закладах і у відпустці для лікування в межах України та за кордоном більше 12 місяців поспіль. Також повідомлено, що їм не надходили медичні документи від ОСОБА_1 .
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2011-XII).
За приписами ст. 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону № 2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 9 ст. 9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв'язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону.
Відповідно до абз. 1 п. 11 ст. 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 9-2 Закону № 2011-XII на період дії воєнного стану (особливого періоду): військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з абз. 2-3 п. 9 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, зокрема які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно з п. 12 розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено станом і на теперішній час.
Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року № 168 (далі Постанова № 168), в редакції Постанови № 386 від 09 серпня 2023 року, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
09 серпня 2023 року до Постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 386 внесено зміни, згідно з якими Постанову № 168 доповнено пунктом 1-2.
Відповідно до пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, зокрема:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Отже, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які перебувають на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Тобто норми Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди за час перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із таким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).
Основним документом, який підтверджує зв'язок отриманого військовослужбовцем Збройних Сил України поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 розділу XXXIV Порядку № 260).
Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 у справі № 380/27432/23, вирішуючи подібний спір, зазначив, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), а умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 380/20587/23, від 27.08.2025 у справі № 280/7364/23, від 05.09.2025 у справі № 600/3296/23.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 20.05.2025 у справі № 200/8140/24.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2022 під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 позивачем було отримано поранення під час виконання службових обов'язків по захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми № 722 від 14.02.2023.
Відповідно до первинної медичної карти (форма 100) від 25.07.2022 відбулася медична евакуація позивача внаслідок бойової травми отриманої в районі населеного пункту Вугледар для подальшого лікування поранення.
З 07.01.2025 по 26.02.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у ДУ «ІТО НАМН України» зі встановленим діагнозом: «Стан після вогнепального осколкового поранення (25.07.2022) в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки з дефектом м'яких тканин та кістки, пошкодженням передньої великогомілкової артерії. ІКС, резидуально-відновний період. Стан після хірургічної корекції деформації стопи та пальців; резекції хибного суглоба проксимальної третини великогомілкової кістки, КАП, МОС. Статико- динамічні порушення тяжкого ст. ФН 2», що підтверджується Довідкою-випискою із історії стаціонарного хворого № 586488 та Довідкою про тимчасову непрацездатність від 26.02.2025.
З 26.02.2025 по 10.04.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування у КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького» зі встановленим діагнозом: «Стан після ВОСП (25.07.2022) в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки. Остеомієліт. Злам та міграція металоконструкції. Стан після оперативного лікування (видалення металофіксаторів, санація, дренування. МОС АЗФ Ілізарова лівої гомілки) 14.03.2025», що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2588.
З 11.04.2025 по 05.05.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6» зі встановленим діагнозом: ««Стан після ВОСП (25.07.2022) в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки. Остеомієліт. Злам та міграція металоконструкції. Стан після оперативного лікування (видалення металофіксаторів, санація, дренування. МОС АЗФ Ілізарова лівої гомілки) 14.03.2025. Тимчасове порушення функції ходи», що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 5479.
З 06.05.2025 по 02.06.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» зі встановленим діагнозом: «Стан після ВОСП (25.07.2025) у в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки, остеомієліт злам та міграція металоконструкції, стан після оперативного лікування видалення металофіксації, санація, дренування. СПО (25.07.2022) ПХО вогнепальних ран, аутовенозне шунтування задньої великогомілкової артерії зліва. СПО (20,07,17.08.22) ПоХо вогнепальної рани лівої кінцівки, АЗФ, ВАК, перемонтаж ВАК, пластика дефекту. СПО МОС, АЗФ Ілізарова лівої гомілки (14.03.25). Тимчасове порушення функції ходи. Невропатія великогомілкового (часткове ураження) і малогомілкового нервів зліва. Стан після ВОСП (25.07.2022) м'яких тканин задньої поверхні лівої половини грудної клітини з наявністю стороннього тіла», що підтверджується Випискою з історії хвороби № 197853 та № 198754.
З 04.06.2025 по 17.06.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» зі встановленим основним діагнозом: «Y36.2 - Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. Опис діагнозу: Віддалені наслідки МВТ (25.07.2022): вогнепальних осколкових поранень лівої гомілки, кованих етапними хірургічними обробками, з вогнепальним багатоуламковим переломом обох кісток лівої гомілки, дефектом м'яких та кісткової тканини, уламковим переломом таранної та п'яткової кісток лівої стопи, лікованими оперативно (25.07.2022 - монтаж стержневого АЗФ на ліву нижню кінцівку по типу "стегно-гомілка"; 29.07.2022 - перемонтаж стержневого АЗФ; 10.08.2022 - пластика дефекту м'яких тканин лівої гомілки; 17.08.2022 - перемонтаж стержневого АЗФ лівої гомілки; 20.10.2022 - демонтаж стержневого АЗФ, відкрита репозиція, БОС уламків лівої великогомілкової кістки з кістковою аутопластикою з крила лівої клубової кістки; 16.01.2023 - кісткова пластика лівої великогомілкової кістки з крила правої клубової кістки з внутрішньою фіксацією; 26.04.2023 - до проведення мігруючого гвинта в блокуючому стержні; 03.08.2023 - видалення проксимальних гвинтів з інтрамедулярного стержня лівої гомілки: 16.08.2023 - видалення металоконструкції, кісткова аутопластика лівої великогомілкової кістки з крила лівої клубової кістки, занурений МОС, 11.09.2023 - фіксація лівої гомілки в АЗФ; 25.12.2023 клиноподібна резекція, передній тенодез лівої стопи, тунелізація проксимального епіметафізу лівої великогомілкової кістки; 22.01.2024 - демонтаж АЗФ з лівої гомілки; 21.02.2024 - тенотомія згиначів II-IV пальців лівої стопи, резекція головок проксимальних фаланг II-III пальців, фіксація шпицями; 18.04.2024 - резекція ділянки хибного суглоба верхньої третини лівої великогомілкової кістки, занурений МОС пластиною та гвинтами з кістковою аутопластикою з крила лівої клубової кістки; 10.06.2024 виконано ПЧКДО лівої гомілки за ілізаровим; 08.01.2025 - демонтаж АЗФ з лівої гомілки; 20.01.2024 - резекція зони хибного суглоба верхньої третини лівої гомілки, занурений МОС пластиною та гвинтами», що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 2503.
Відповідно до Довідки № 1558 від 25.06.2025 ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікування в травматологічному відділенні КНП Ніжинської центральної міської лікарні ім. М. Галицького з 17.06.2025 по теперішній час (25.06.2025), і зв'язку з лікуванням наслідків МВТ (25.07.2022).
З 17.06.2025 по 11.07.2025 позивач перебував на стаціонарному лікування у КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького» зі встановленим діагнозом: «Стан після ВОП в/3 та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки. З дефектом м'яких та кісткових тканин. Пошкодження задньої та передньої в/гомілкових артерій та моногомілкового нерва. Сповільнена консолідація. Набута еквінусна деформація лівої ступні, що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7519 від 11.07.2025.
Рішенням Госпітальної ВЛК «Військова частина НОМЕР_4 » ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців. У довідці військово-лікарської комісії №2025-0617-1000-1380-0 від 17.06.2025 також вказано, що ОСОБА_1 потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, 30 днів, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду. Також зазначено, що травма, ТАК пов'язана із захистом Батьківщини. Травма відноситься до тяжких. Довідка про обставини травми № 722 від 14.02.2023.
З 11.07.2025 по 30.07.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького» зі встановленим діагнозом: «контрактура лівого колінного та гомілково-ступеневого суглобів. ПФС-ІІ- ІІІ ст.», що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8593 від 30.07.2025.
З 31.07.2025 по 14.08.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня №6» з діагнозом «Стан після ВОП (25.07.2022) у в/з та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки з дефектом м'яких та кісткових тканин. Пошкодження задньої та передньої в/ гомілкових артерій та моногомілкового нерва. Посттравматична тяжка невропатія малогомілкового та великогомілкового нерва зліва. Набута еквінусна деформація лівої стопи, тимчасове порушення функції ходи», що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1162.
З 14.08.2025 по 01.09.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня №6» у Відділенні фізичної та реабілітаційної медицини з діагнозом «Стан після ВОП (25.07.2022) у в/з та с/3 лівої гомілки з багатоуламковим переломом в/3 обох кісток лівої гомілки з дефектом м'яких та кісткових тканин. Пошкодження задньої та передньої в/гомілкових артерій та моногомілкового нерва. Посттравматична тяжка невропатія малогомілкового та великогомілкового нерва зліва. Набута еквінусна деформація лівої стопи, тимчасове порушення функції ходи», що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 12329.
Також факт перебування позивача на лікуванні у зв'язку із пораненням, контузією, травмуванням отриманих під час ведення бойових дій підтверджується витягами з наказів командира Військової частини НОМЕР_2 від 06.01.2025 № 6, від 11.02.2025 № 44, від 29.03.2025 № 91, від 30.06.2025 № 187.
Тобто, враховуючи вище встановлені судом факти, відповідачу було достеменно відомо, що позивач у період з 07.01.2025 по 01.09.2025 перебував на безперервному стаціонарному лікуванні після тяжкого поранення, водночас, нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, передбаченої Постановою № 168, за періоди з 27.02.2025 по 01.09.2025 відповідач не здійснив.
Щодо періоду з 07.01.2025 по 26.02.2025 включно, то з довідки Військової частини НОМЕР_2 від 11.09.2025 № 1 та довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача судом встановлено, що за період з 01.01.2025 по 26.02.2025 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, передбаченої Постановою № 168.
Тому вимога щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, передбаченої Постановою № 168 за період з 07.01.2025 по 26.02.2025 не підлягає задоволенню.
Відтак, позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, яка передбачена Постановою № 168, з 27.02.2025 по 01.09.2025, а тому дії відповідача щодо не нарахування та не виплати такої винагороди у відповідні періоди є протиправними.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022, у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. При цьому, дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Отже, відмовляючи позивачу листом від 24.07.2025 у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, відповідач діяв протиправно.
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних саме дій (відмова листом), а не бездіяльності відповідача, відтак дана позовна вимога задоволенню не підлягає.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що у випадку, який розглядається, відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у відмові у здійсненні нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, а тому заявлені позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди, передбачену Постановою № 168 від 28.02.2022 у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні у період з 27.02.2025 по 02.06.2025 та з 04.06.2025 по 01.09.2025 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 від 28.02.2022 у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні у період з 27.02.2025 по 02.06.2025 та з 04.06.2025 по 01.09.2025.
Інші доводи учасників справи, викладені у позові та у відзиві, не впливають на правильність вирішення спору по суті. При цьому суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Також у рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні у період з 27.02.2025 по 02.06.2025 та з 04.06.2025 по 01.09.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 у розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні у період з 27.02.2025 по 02.06.2025 та з 04.06.2025 по 01.09.2025.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич