17 листопада 2025 року Справа 160/32300/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Радон-С" до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо не здійснення розподілу 128 202 527,38 грн, списаних 09.07.2025 та 10.07.2025 з рахунку боржника за зведеним виконавчим провадженням № 74403832;
- зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича в межах зведеного виконавчого провадження № 74403832 усунути порушення та перерахувати належні стягувачу стягнуті з боржника кошти на виконання Наказу № 908/1720/23 від 18.06.2024 року та Наказу № 908/237/24 від 04.07.2024 року, виданих Господарським судом Запорізької області, у визначені чинним законодавством строки.
Так, позивач у позовній заяві зазначає, що 04.11.2025 року позивач та його представник дізналися, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі № 320/39743/25 зупинено дію наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 26.06.2025 № 84 «Про виключення Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану. З Інформації про виконавче провадження № 75575067 та Інформації про виконавче провадження № 75614063, отриманих з АСВП, Позивачеві та його представнику стало відомо, що 13.10.2025 року головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ Савчуком Костянтином Петровичем винесено постанови про зупинення виконавчих проваджень № 75575067 та № 75614063. Водночас, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі № 320/39743/25 вказано про таке: « 09.07.2025 та 10.07.2025 після поновлення виконавчих проваджень у примусовому порядку було списано з рахунку позивача 128 202 527,38 грн та щодня існує ймовірність списання: 238 941 011,91 грн, 7 390 544,59 євро та 1 872,50 дол. США.».
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Судом встановлено, що предметом вказаного позову є бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо не здійснення розподілу 128 202 527,38 грн, списаних 09.07.2025 та 10.07.2025 з рахунку боржника за зведеним виконавчим провадженням № 74403832.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
За доводами позивача про оскаржувану бездіяльність позивач дізнався 04.11.2025 з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі № 320/39743/25, про що свідчить відмітка про дату формування копії постанови.
При цьому, суд зазначає, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі № 320/39743/25 судом встановлено, зокрема, що 09.07.2025 та 10.07.2025 після поновлення виконавчих проваджень у примусовому порядку було списано з рахунку позивача 128 202 527,38 грн та щодня існує ймовірність списання: 238 941 011,91 грн, 7 390 544,59 євро та 1 872,50 дол. США.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Одночасно з цим, суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Відповідний висновок викладено у рішенні КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Розглянувши доводи позивача в обґрунтування дотримання ним строку звернення до суду, суд оцінює їх критично, виходячи з такого.
Роздрукування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі № 320/39743/25 саме 04.11.2025 не свідчить про відсутність можливості у позивача ознайомитися із постановою раніше, зважаючи на те, що надання загального доступу забезпечено 13.10.2025, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень.
При цьому, предметом позову у цій справі є невчинення відповідачем дій щодо зарахування на рахунки позивача стягнутих з боржника 09.07.2025 та 10.07.2025 коштів. Як зазначає сам позивач, відповідач зупинив проведення виконавчих дій 13.10.2025, тобто, саме з цієї дати у позивача розпочався відлік строку звернення до суду.
Відтак, позивач, повинен був звернутися до суду з цим позовом протягом 10-денного строку починаючи з 13.10.2025, проте, звернувся до суду засобами підсистеми "Електронний суд" 10.11.2025, тобто, з пропуском встановленого 10-денного строку.
При цьому, суд зазначає, що вчинення позивачем дій щодо друку постанови 04.11.2025 не свідчить про поважність причин пропуску строку, оскільки вимогами статті 287 КАС України імперативно встановлено строк звернення до суду, який складає 10 днів, та який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження їх поважності.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст. 256, ст. 287, ст. 293, ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження їх поважності.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна