17 листопада 2025 рокуСправа № 160/20247/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крамчанін Олександр В'ячеславович, до Інгулецького відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зняття арешту з майна,
22.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Інгулецього районного суду м. Кривого Рогу надійшла за підсудністю позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крамчанін Олександр В'ячеславович, до Інгулецького відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна зареєстрованого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, обтяження: невизначене майно, все майно власник ОСОБА_1 , підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н від 08.06.2011, винесена Інгулецьким відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, яка була зареєстрована 22.06.2011 року за №11316714 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;
- зобов'язати Інгулецький відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі
Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, обтяження: невизначене майно, все майно власник ОСОБА_1 , підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н від 08.06.2011 винесена Інгулецьким відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, яка була зареєстрована 22.06.2011 за №11316714 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/20247/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме для надання доказів звернення до суду в межах строків, встановлених ст. 287 КАС України, або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням та доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку, у якому він зазначає, що про результат розгляду заяви позивача про зняття арешту їй стало відомо з листа відповідача від 03.07.2025 №28.9-34/124343, який був отриманий 03.07.2025, та в якому зазначено, що згідно автоматичної системи виконавчих проваджень (спецрозділ) виконавче провадження на підставі якого накладено арешт на виконанні у відділі не перебуває та ніколи не перебувало. У зв'язку з цим позивачу не було достеменно відомо про результат розгляду заяви про скасування арешту від 19.06.2025, оскільки відповідь була отримана лише 03.07.2025, тому до суду позивач звернулася лише 11.07.2025.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою й другою статті 287 КАС України встановлено десятиденний строк для оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні строки оскарження установлені частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII.
У цьому контексті строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Обумовлений строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
В обумовленому аспекті «день, коли особа дізналася про порушення свого права» - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Отже, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Також порівняльний аналіз словоформ «дізналася» і «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, у поданій позовній заяві позивач просить суд зобов'язати Інгулецький відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, накладений постановою Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції б/н від 08.06.2011, зареєстрованою 22.06.2011 за №11316714 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
Проте з позовною заявою позивач звернулася до суду лише 11.07.2025, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 287 КАС України.
Як зазначено вище, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду вказано, що про результат розгляду заяви позивача про зняття арешту їй стало відомо з листа відповідача від 03.07.2025 №28.9-34/124343, який був отриманий 03.07.2025, та в якому зазначено, що згідно автоматичної системи виконавчих проваджень (спецрозділ) виконавче провадження на підставі якого накладено арешт на виконанні у відділі не перебуває та ніколи не перебувало. У зв'язку з цим позивачу не було достеменно відомо про результат розгляду заяви про скасування арешту від 19.06.2025, оскільки відповідь була отримана лише 03.07.2025, тому до суду позивач звернулася лише 11.07.2025.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Згідно із ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши доводи, наведені в обгрунтування клопотання про поновлення строку, суд зазначає, що позивачем не наведено обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що звернення позивача з заявою та отримання відповіді на це звернення свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Пунктами 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд повертає позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крамчанін Олександр В'ячеславович, до Інгулецького відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зняття арешту з майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крамчанін Олександр В'ячеславович, до Інгулецького відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зняття арешту з майна.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 цього Кодексу.
Суддя Н.В. Кучугурна