14 листопада 2025 року Справа № 160/23206/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О., за участі секретаря судового засідання - Ткач Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Суть спору: 12 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 365 029,57 гривень.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму розмірі 365 029,57 гривень, а саме: заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань.
14.08.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
У судовому засіданні представник позивача підпримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.
Згідно трек-номеру Укрпошти щодо поштового відправлення №0610274330646 ухвала про відкриття провадження від 14.08.2025 була направлена 15 серпня 2025 року позивачу засобами поштового зв'язку Укрпошта.
02 вересня 2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду відправлення №0610274330646 було повернуто разом з ухвалою від 14.08.2025 за закінченням терміну зберігання, про що 26.08.2025 зроблена відповідна відмітка в довідці про причини повернення відправлення.
Відтак, ухвала суду від 14.08.2025 вважається врученою позивачу днем проставлення працівником поштового відділення відмітки на відповідній довідці 26.08.2025.
Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, якщо позивач є фізичною особою, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і тому подібне, з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Суд також вказує, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду шляхом опублікування викликів-повідомлень на сайті суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що передумовою виникнення податкового боргу були наступні обставини.
Станом на дату звернення позивача до суду в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 365 029, 57, зокрема заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в резульаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань:
? -податкового повідомлення-рішення №301163-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 48 682,51 грн (з урахуванням часткової сплати) загальна сума 17 731,99 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301156-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 100 313,57 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301160-2415-0410-UA12140150000054570. від 08.04.2024 на суму 90 719,69 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301162-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 44 470,55 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598878-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 707,33 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598876-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 407,34 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598877-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 2 777,74 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598875-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 1 242,26 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301165-2415-0410-UA12140150000054570. від 08.04.2024 на суму 70 129,41 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №2697492-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 673,09 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №2697491-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 2 642,95 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №2697490-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 1 144,13 грн.;
- пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 32 069,52 грн.
Податковий борг за зазначеними податковими повідомленням-рішенням та нарахованою пенею складає 365029,57 грн., про що вказано позивачем у позовній заяві.
У зв'язку із несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу позивачем була сформована податкова вимога від 30.01.2024 №0002706-1308-0436.
Доказів сплати вказаного податкову боргу відповідачем суду не надано.
Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).
Положеннями пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, врегульовано ст.56 ПК України. Так, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15 ст.56 ПК України).
Згідно п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.58.3 ст.58 ПК України).
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 Податкового кодексу України).
Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі 3160/13436/22, від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення №301163-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024; №301156-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024; №301160-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024; №301162-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024; №1598878-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024; №1598876-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024; №1598877-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024; №1598875-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024; №301165-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 були вручені відповідачу особисто під підпис.
Також, податкова вимога від 30.01.2024 №0002706-1308-0436 була надіслана відповідачу на його адресу та повернулася за закінченням терміну зберігання.
Доказів оскарження податкової вимоги та виставлених позивачем податкових повідомлень-рішень, а також погашення наявного податкового боргу відповідачем не надано.
Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів надсилання та отримання відповідачем наступних податкових повідомлень-рішень: №2697492-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 673,09 грн; №2697491-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 2 642,95 грн; №2697490-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 1 144,13 грн.
Отже, в частині стягнення податкового боргу, який виник на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень на загальну суму 4460, 17 грн. слід відмовити.
Згідно пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Відповідно до вимог абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, що передують стягненню податкового боргу.
З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, зокрема, що за відповідачем обліковується податковий боргта доказів слати якого також надано не було, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка не оскаржена відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення такої заборгованості в сумі 360 569,40 грн.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код: 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), про стягнення податкового боргу, - задовольнити частково.
Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до бюджету у сумі 360 569,40 грн. (триста шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень сорок копійок копійок) .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 17.11.2025.
Суддя А.О. Сластьон