17 листопада 2025 рокуСправа №160/23409/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
14.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у ненаправленні ОСОБА_1 на медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення придатності до військової служби на підставі заяви від 04.08.2025 №01.Онищук/01-025/04-08.СК;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого довідкою від 22.07.2025 №2025-0722-2259-0870-0 про придатність до військової служби військовозобов'язаного ОСОБА_1 , та видати відповідне письмове направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення придатності до військової служби на підставі заяви від 04.08.2025 №01.Онищук/01-025/04-08.СК;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести контрольний (повторний) медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою визначення ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1 з урахуванням приписів Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 зі змінами, та наявних медичних документів (додаткових обстежень стану здоров'я).
В обґрунтування позову, представник позивача вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який не здійснив належний розгляд заяви представника ОСОБА_2 від 04.08.2025 про незгоду з рішенням про придатність до військової служби, прийнятого ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.07.2025 №2025-0722-2259-0870-0 та ненаправлення його для проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представник позивача зауважує, що позивач за станом здоров'я має бути визнаний придатним до військової служби саме за статтями 23Б, 64Б графи ІІ розкладу хвороб Положення №402.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/23409/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/23409/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/23409/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Примірник позовної заяви та копія ухвали від 19.08.2025 отримані відповідачем та третьою особою в системі «Електронний суд» 14.08.2025 та 19.08.2025 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як військовозобов'язаному, проведено медичний огляд у військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 .
За результатами медичного огляду, військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 складено довідку від 22.07.2025 № 2025-0722-2259-0870-0.
Зі змісту вказаної довідки видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано придатним до військової служби на підставі статей 23в, 64в графи ІІ розкладу хвороб Положення № 402.
Не погоджуючись із довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 22.07.2025 №2025-0722-2259-0870-0 представник позивача звернувся із заявою від 04.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив:
- скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого довідкою від 22.07.2025 №2025-0722-2259-0870-0 про придатність до військової служби військовозобов'язаного ОСОБА_1 та видати відповідне письмове направлення на медичний огляд;
- провести контрольний (повторний) медичний огляд військово - лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою визначення ступеню придатності/непридатності/тимчасової не придатності до військової служби ОСОБА_1 з урахуванням приписів Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 зі змінами, та наявних медичних документів (додаткових обстежень стану здоров'я).
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2025 за №388/16/1627 надано відповідь на заяву представника ОСОБА_1 від 04.08.2025 року та зазначено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває під порядкуванням прямого начальника та командира військової частини, а тому відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, направлення на обстеження або проходження ВЛК, має проводитись прямими начальниками від командира окремої частини, прямим командиром, після підписання рапорту.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви від 04.08.2025 про незгоду з рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого довідкою від 22.07.2025 №2025-0722-2259-0870-0, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і дотепер.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі - Положення №402 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п.п. 1.2 глави 1 розділу 1 Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до п. 2.1 глави 2 Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів. Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Пунктом 2.2 глави 2 Положення №402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (п.п.2.5.1 п.2.5. глави 2 розділу І Положення №402).
Згідно з пунктом 2.8.1 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та
ІНФОРМАЦІЯ_9 призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підвищення кваліфікації) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов'язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров'я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_11 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону.
Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.
Відповідно до положень пункту 2.8.2 глави 2 розділу І Положення №402, ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
Згідно з п. 2.8.4. глави 2 розділу І Положення №402 на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.
Відповідно до п. 2.8.5. глави 2 розділу І Положення №402, у порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК.
Аналіз наведених норм Положення №402 свідчить на користь висновку про те, що на ВЛК ТЦК та СП області покладені повноваження щодо переогляду військовозобов'язаних на предмет їх придатності за станом здоров'я до військової служби.
При цьому, згідно з другим реченням абзацу 3 підпункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Так само, абзацом другим пункту 72 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (надалі - Порядок №560), передбачено, що у разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_13 про придатність резервіста або військовозобов'язаного за станом здоров'я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку (пункт 73 Порядку №560).
Відповідно до п. 74 Порядку №560, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) ТЦК та СП видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Отже, враховуючи викладене, суд зазначає, що у відповідності до наведених норм, переглядати постанови ВЛК можуть ВЛК обласних ТЦК та СП, регіональні ВЛК, чи ЦВЛК.
Направлення на проходження ВЛК, у зв'язку з непогодженням з рішенням ВЛК проводиться за направленням начальника ТЦК та СП після письмового звернення військовозобов'язаного з такою заявою до начальника ТЦК та СП, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку, тобто до військово-лікарської комісії при районному (міському) ТЦК та СП.
Водночас, в ході розгляду цієї справи суд встановив, що 22.07.2025 позаштатною ВЛК, було здійснено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого прийнято постанову, оформлену довідкою №2025-0722-2259-0870-0, про придатність позивача до військової служби.
Не погоджуючись із довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 22.07.2025 №2025-0722-2259-0870-0 представник позивача звернувся із заявою від 04.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив:
- скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого довідкою від 22.07.2025 №2025-0722-2259-0870-0 про придатність до військової служби військовозобов'язаного ОСОБА_1 та видати відповідне письмове направлення на медичний огляд;
- провести контрольний (повторний) медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою визначення ступеню придатності/непридатності/тимчасової не придатності до військової служби ОСОБА_1 з урахуванням приписів Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 зі змінами, та наявних медичних документів (додаткових обстежень стану здоров'я).
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2025 за №388/16/1627 надано відповідь на заяву представника ОСОБА_1 від 04.08.2025 року та зазначено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває під порядкуванням прямого начальника та командира військової частини, а тому відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, направлення на обстеження або проходження ВЛК, має проводитись прямими начальниками від командира окремої частини, прямим командиром, після підписання рапорту.
Отже, як встановлено судом, представником позивача не надано суду жодної заяви чи скарги, які подавалися чи то до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , чи до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До позовної заяви представником позивача долучено лише заяву від 04.08.2025 про перегляд довідки ВЛК від 22.07.2025 за №2025-0722-2259-0870-0, адресовану ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене, суд робить висновок, оскільки позивач не звертався з письмовими заявами (скаргами) до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , чи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому, відповідно у ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні підстави вирішувати питання про направлення позивача для проходження військово-лікарської комісії при обласному ТЦК та СП.
Щодо мотивів позову про відсутність якісного обстеження та помилковості визначення діагнозів лікарями членами ВЛК, то суд зазначає, що надання оцінки стану здоров'я позивача та його діагнозам, які визначають ступінь придатності до військової служби, не входить до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що непридатний до військової служби.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовної заяви.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський