11 листопада 2025 року Справа № 160/14734/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В.
за участі секретаря судового засіданняБеседі Г.Р.
за участі:
представника позивача представника відповідача Сахончик О.О. Натолока Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги
21 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу № 0009889-1306- 0436 від 19 березня 2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровський області нарахування штрафних санкцій у розмірі 298502,00грн. (Двісті дев'яносто вісім тисяч п'ятсот дві грн.00коп.)
- визнати протиправним та скасувати рішення № 0009889-1306-0436 від 19.03.2025 року про опис майна у податкову заставу.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що вона 04.04.2025 року отримала податкову вимогу № 0009889-1306-0436 від 19 березня 2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровський області.
Згідно із розрахунком у позивача виник податковий борг, а саме: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регуляторного обігу готівки та застосування реєстраторів, у розмірі 298 502,00грн.
З даною податковою вимогою надійшло рішення №0009889-1306-0436 від 19.03.2025 року про опис майна у податкову заставу.
Позивач не погоджується з висновками, які вказано у акті перевірки щодо порушення п.1, п.2, 11,12 ст.3 роз. 11 Закону України від 06.08.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки згідно із детального розрахунку суми податкового боргу відповідачем не вказано період порушення та не надано детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок.
Позивач вважає, що дії відповідача, які призвели до винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, нарахування та застосування штрафних санкцій, - являються незаконними, та прийняті з грубим порушенням норм Податкового кодексу України та підлягають скасуванню як протиправними.
Ухвалою від 23 травня 2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/14734/25.
10 червня 2025 року від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС (далі - ІКС) станом на 26.02.2025, по ОСОБА_1 обліковувався податковий борг на суму 298502,00 грн, який виник внаслідок несплати нарахувань:- по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у (ККДБ 21080900) 297482,00 грн та по адміністративним штрафам та іншим санкціям (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС (ККДБ 21081103) - 1020,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 59 ПКУ та у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДПС, в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0009889-1306-0436 від 19.03.2025, яка відповідно до вимог ст. 42 Податкового кодексу України, направлена на податкову адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 засобами поштового зв'язку. Поштове відправлення вручено платнику особисто 30.03.2025.
На виконання вимог статей 88, 89 Податкового кодексу України, по ОСОБА_1 , складено акт опису майна від 15.05.2025 N 771/2112400901/04-36-13-06-07/2. який разом з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна направлені платнику податків засобами поштового зв'язку за податковою адресою: АДРЕСА_1 .
Податковий орган зазначив, що тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60. 1 статті 60 Податкового кодексу України.
Станом на 04.06.2025 за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу, у ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 299115,82 грн, тому у ГУ ДПС відсутні підстави для відкликання податкової вимоги форми «Ф» від 19.03.2025 N 0009889-1306-0436 та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 19.03.2025 N 0009889-1306-0436.
Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області діяло в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України
Ухвалою від 29 вересня 2025 року суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 20 жовтня 2025 року 14:00 год.
Ухвалою від 20 жовтня 2025 року суд закрив підготовче провадження та розпочав розгляд справи по суті. Призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні 11 листопада 2025 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
03.12.2024 року працівниками податкового органу здійснено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі перевірки складено акт фактичної перевірки №3993/04/36/07/08/ РРО/ НОМЕР_1 від 13.12.2024.
Відповідно до вказаного акту з 03.12.2024 по 12.12.2024 посадовими особами органу ДПС проведено перевірку господарської одиниці у торгівельному павільйоні за адресою: Позивача, суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 ..
Перевірку проведено у присутності ОСОБА_1 ..
Під час перевірки встановлено такі факти:
- проведення розрахункових операцій без застосування РРО, ПРРО, КО РО та РК та без видачи відповідного розрахункового документа на суму 845 грн, а саме: відповідно Х-звіту термінала сума розрахунку склала 845,00 грн, яка належним чином не проведена через РРО; встановлено проведення розрахункових операцій через РРО ф.н. 3001077098 за період з 31.08.2023 по 11.12.2024 на загальну суму 188 969,00 грн без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми, а саме фіскальних чеків; РРО відсутній один із основних реквізитів чека марка акцизного податку (додатки до акту перевірки);
- порушення використання режиму попереднього програмування в процесу зазначення коду УКТЗЕД для підакцизної групи товарів (згідно додатку до акту);
- на вітрині павільйону знаходяться алкогольні напої та тютюнові вироби відповідно опису ТМЦ на загальну суму 7687,00 грн, які не обліковано у встановленому законодавством порядку та на які відсутні документи про походження товару;
- ненадання платником податків посадовим службовим особами органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що пов'язані із предметом перевірки;
- встановлення проведення діяльності у сфері продажу товарів з використанням РРО без застосування спеціальних засобів при здійсненні розрахунків за продані товари.
Позивач 04.04.2025 року отримала податкову вимогу № 0009889-1306-0436 від 19 березня 2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровський області.
Згідно із розрахунком до податкової вимоги у позивача виник податковий борг, а саме: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регуляторного обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 298 502,00 грн.
Разом з податковою вимогою надійшло рішення № 0009889-1306-0436 від 19.03.2025 року про опис майна у податкову заставу.
З матеріалів справи слідує, що податковим органом винесені податкові повідомлення рішення, а саме:
- від 15.01.2025 року № 0025980708, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст 54 Податкового кодексу України, абз 1, 2, 3 п. 1 п. 7 ст 17, ст 20 Закону України м№ 265/95 ВР застосовані штрафні фінансові санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 297 482,00 грн;
- від 15.01.2025 року № 0026010708, яким на підстав пп. 54.3.3 п 54.3 ст 54 Податкового кодексу України і абз. 1, 2 п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України застосовані штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.
Податкові повідомлення-рішення направлені на адресу позивача, проте поверненні на адресу податкового органу з відміткою «Укрпошти» «за закінченням терміну зберігання».
Позивач не погоджуючись з оскаржуваною податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, тому звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. п. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пункт 58.2 статті 58 ПК України).
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати грошового зобов'язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк набуває статусу податкового боргу.
За правилами, встановленими пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, податкова вимога надсилається платнику податку у разі виникнення податкового боргу, тобто несплати узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законом строк.
Водночас при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З матеріалів справи суд з'ясував, що за даними інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС (далі - ІКС) станом на 26.02.2025, по ОСОБА_1 обліковувався податковий борг на суму 298502,00 грн, який виник внаслідок несплати нарахувань:
- по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у (ККДБ 21080900) 297482,00 грн;
- по адміністративним штрафам та іншим санкціям (надх.коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДФС (ККДБ 21081103) - 1020,00 грн.
Доказів щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2025 № 0025980708, № 0026010708 матеріали справи на містять.
Нормами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами Податкового кодексу України не передбачено обов'язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.
Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України.
Висновок щодо правового регулювання подібних правовідносин викладений в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 (справа № 810/2533/16), від 19.02.2019 (справа № 818/1117/16), від 04.03.2019 (справа №2а-6053/11/1070), від 25.02.2020 (справа №1340/5767/18), від 27.09.2022 (справа № 380/7694/20), від 26.02.2024 (справа №810/1625/17).
Суд врахував, що відповідно до інтегрованої картки платника штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО (код платежу 21080900) сума податкового боргу складає 298 502,00 грн, що виник згідно із податкових повідомлень-рішень від 15.01.2025 № 0025980708, № 0026010708.
Таким чином, оскаржувана податкова вимога не втрачає своєї правової дії, оскільки заборгованість не погашена у повному обсязі, а відповідно окремо на борг по штрафним санкціям не приймалась. З огляду на правове регулювання порядку направлення податкової вимоги не передбачено у випадку, якщо з моменту направлення податкової вимоги податковий борг визначений в ній, не погашено у повному обсязі з урахуванням і того боргу, який виник після її направлення.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0009889-1306-0436 від 19.03.2025 року про опис майна у податкову заставу суд зазначає таке.
Згідно з ч. 89.1. ст. 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до ч. 89.3 ст 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Оскільки у позивача станом на 19.03.2025 існував податковий борг у загальній сумі 298 502,00 грн, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0009889-1306-0436 від 19.03.2025 року про опис майна в податкову заставу винесено на законній підставі, а отже скасуванню не підлягає.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам суд зробив висновок, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 139 кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18 листопада 2025 року.
Суддя С.В. Ніколайчук