11 листопада 2025 р.Справа №160/32002/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову в справі №160/32002/25 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань з надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,-
06 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комісії з розгляду питань з надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
визнати протиправним та скасувати протокол Комісії з розгляду питань з надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 жовтня 2025 року №43 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
зобов'язати Комісію з розгляду питань з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на строк дії законних підстав, які надають право на відстрочку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/32002/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року в справі №160/32002/25 клопотання представника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволено частково та ухвалено:
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення в даній адміністративній справі.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/32002/25 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань з надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії.
Разом з позовною заявою представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій останній просить суд:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, до часу набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду цієї справи;
- звільнити заявника від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що повідомленням від 23.10.2025 року №43/7202/1/ВХ Комісія з розгляду питань з надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено, що протоколом №43 від 23.10.2025 року комісією ухвалено рішення про відмову позивачеві у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зазначено, що він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
Причиною відмови у повідомленні зазначено - документи не відповідають вимогам Порядку ПКМУ №560 (зі змінами).
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на розгляд заяви про надання відстрочки щодо призову на військову службу, а також троє дітей залишаться без батьківського піклування та виховання, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування протоколу Комісії з розгляду питань з надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 жовтня 2025 року №43 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У той же час у вказаній заяві представник позивача просить до розгляду справи по суті:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, до часу набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду цієї справи.
Відповідно до частини 4 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Представник позивача просив звільнити заявника від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У пунктах б, в, г п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
З урахуванням того, що позивач має двох дітей до 14 років та колишня дружина ухиляється від сплати аліментів, що підтверджується довідкою про заборгованість за аліментами та витягом з реєстру боржників, представник позивача просить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з того, що згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд звертає увагу, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року в справі №160/32002/25 клопотання представника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволено частково та ухвалено:
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення в даній адміністративній справі.
Відтак, судом вже відстрочено сплату судового збору за позовною заявою поданою представником позивача 06.11.2025 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представник позивача про звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову.
Відповідно до підпункту 6 пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення - сплачується судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що до заяви про забезпечення позову не долучено квитанцію про сплату судового збору.
Відповідно до частини 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Оскільки заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява представник позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник