13 листопада 2025 року Справа №160/31286/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/31286/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №160/31286/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року в адміністративній справі № 160/31286/24 частково скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Судове рішення набрало законної сили 30 вересня 2025 р.
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/31286/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просить: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 160/31286/24 та встановити строк для подання звіту про виконання судового рішення, що не перевищує десяти календарних днів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/31286/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Запропоновано відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви із підтверджуючими доказами до 11.11.2025.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у встановлений судом строк пояснення на заяву позивача не надійшли.
Відповідач про розгляд заяви повідомлений належним чином, шляхом доставлення 05.11.2025 ухвали суду до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
В обґрунтування заяви позивачем вказано, що станом на цей час рішення суду відповідачем не виконано.
При вирішенні заяви суд виходить з наступного.
За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні норми містить і ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Для застосування судового контролю в порядку ст.382 КАС України повинні існувати об'єктивні обставини, які свідчать про можливість нехтування відповідачем своїми обов'язками в частині виконання судового рішення і викликають сумнів у виконанні ним як суб'єктом владних повноважень рішення суду, яке в силу приписів ст.129-1 Конституції України є обов'язковим до виконання.
Частиною 2 ст. 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося.
Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі Півень проти України Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Відповідачем в спростування заяви позивача не надані докази виконання судового рішення, або будь-які пояснення щодо неможливості його виконання.
Положеннями ч. 3 ст. 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Суд вважає достатнім строком для подання звіту про виконання судового рішення від 02.06.2025 по справі №160/31286/25 є тримісячний строк з дня отримання даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 370, 382 КАС України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/31286/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення від 30.09.2025 у справі №160/31286/24 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
В решті заяви -відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона