10 листопада 2025 рокуСправа №160/19246/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, 2-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною вимогу та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
визнати протиправною та незаконною відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за вимогами ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі Рішення № 047050031328 від 03.04.2025 року про відмову в призначенні пенсії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 СЗКПРР НОМЕР_1 від 27.03.2025 року як такого що має право на отримання пенсії за віком згідно вимог ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою і документами про призначенням пенсії за віком, оскільки набув право на призначення пенсії за віком у відповідності до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте , Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області протиправно було відмовлено у призначенні пенсії через недостатність страхового стажу , встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без врахування норми ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 року відкрито провадження у справі №160/19246/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 залучено співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №160/19246/25.
17.09.2025 позивачем надано до суду докази направлення позовної заяви з документами на адресу Головного управління Пенсі1йного фонду України в Дніпропетровській області.
У встановлений судом строк Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області і Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзиви на позовну заяву не надали.
Відповідачі про розгляд справи були повідомлені належним чином, шляхом доставлення ухвал суду до електронних кабінетів, що підтверджується відповідними довідками Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся 27.03.2025 із заявою і документами до Головного управління Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047050031328 від 03.04.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, з посиланням на те, що за наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України №1058 заявник матиме після досягнення 63 років, тобто з 11.02.2028 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду встановлено, що пенсійний вік, визначений ст. 26 Закону №1058 -60 років.
Вік заявника на дату звернення - 60 років 1 місяць 17 днів.
Необхідний страховий стаж визначений ст. 26 Закону №1058-32 роки.
Відповідно до наданих документів страховий стаж особи -31 рік 10 місяців 4 дні.
До страхового стажу зараховані всі періоди.
Зазначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону №1058, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів з даним позовом звернувся до суду.
При вирішення спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV).
За визначенням ст. 1 Закону №1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно ст. 8 Закону №1058 передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до п 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частинами 1, 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Позивач вважає, що пенсія за віком повинна бути призначена йому відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788 - XI, якою визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Позивач також зазначає, що працював вогнетривником з 17.10.1989 по 17.08.1994, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 від 12.07.1983.
Вказана професія віднесена до Списку №1 виробництв , робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах.
Суд з цього приводу суд зазначає наступне.
Конституційним Судом України у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020 де визнані неконституційними положення ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
За п. «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Позивач відповідно до записів трудової книжки не має стажу 10 років на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до списку №1.
Пунктом 16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
З огляду на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 13.12.2005, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про пенсійне забезпечення» доповнено новою нормою, за якою положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років, колізія між нормами ст. 26 Закону № 1058-IV і ст. 12 Закону№1788-ХІІ відсутня.
Виходячи з аналізу норм Закону №1058-IV, призначення пенсії за віком згідно із Законом1788-ХІІ не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом № 1058-IV, оскільки є нормою для конкретно визначеного кола осіб.
Позивач звернувся саме за призначенням пенсії за віком, а тому підстави для застосування положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 29.04.2020 у справі № 815/6727/17, в ухвалі від 17.06.2025 у справі №160/27568/23.
Згідно частин 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Оскільки у задоволенні позовної заяви відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.139,242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, 2-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона