11 листопада 2025 року Справа № 160/20571/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
15.07.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії від 11.02.2025 № 045750007541, ОСОБА_1 , за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та скасувати рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.02.2025 № 045750007541;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди навчання, військової служби та роботи за Списком № (підземні роботи):- з 01.09.1984 по 27.06.1988 року - навчання Єнакіївському гірничому технікуму за спеціальністю Гірнича електромеханіка;- - 15.07.1988 по 18.11.1988 - робота гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля»;- - з 30.11.1988 по 28.11.1990 - служба в Радянській армії; з 22.01.1991 по 12.10.1995 - робота гірничим майстром підземним Ш-у «Комсомольське» Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля»;- з 26.10.1995 по 26.08.1997 - робота гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля»;- з 21.11.1997 по 27.04.1999 - робота гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, а саме з 03.02.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому рішенням відповідача-2 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.08.1987 року, оскільки дата народження на титульній сторінці не відповідає паспортним даним, а сторінку №41 не засвідчено печаткою. До пільгового стажу не зараховано: - періоди робити в ДП «Шахта Тернопільська» з 23.10.1987 року по 30.11.1987 року, з 01.04.1988 року по 07.05.1988 року, з 15.07.1988 року по 18.11.1988 року, з 22.01.1991 року по 22.10.1995 року, згідно довідки №17/19-2170 від 02.12.2010 року, оскільки довідку некоректно відскановано (інформацію про виконання робіт під землею неможливо прочитати, печатка має нечітке зображення), а також довідка не містить підсумку пільгового стажу. Крім того, згідно витягу з ЄДР підприємство ДП «Шахта Тернопільська» з 2014 року знаходиться на території та входить до складу підприємств невизнаної Донецької народної республіки діяльність яких вважається незаконною на території України відповідно до частини 2 та 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території». Інформацію про місце розташування підприємства на даний час не надано; - періоди роботи в ДВАТ «Шахта Расвет» з 20.10.1995 року по 26.08.1997 року, з 11.11.1996 року по 02.12.1996 року, з 01.01.1997 року по 30.04.1997 року, з 21.11.1997 року по 27.04.1999 року, згідно довідки №07/19-2169 від 02.12.2010 року, оскільки довідка не відповідає Додатку №5, а саме: відсутній підсумок пільгового стажу. Крім того перелік посад наданий до наказу про результати проведення атестації робочого місця відскановано некоректно (назви посад не прочитуються), а також згідно витягу з ЄДР підприємство ДВАТ «Шахта Расвет» з 2014 року знаходиться на території та входить до складу підприємств невизнаної Донецької народної республіки діяльність яких вважається незаконною на території України відповідно до частини 2 та 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території». Інформацію про місце розташування підприємства на даний час не надано. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки записи трудової книжки та надані документи підтверджують наявність у позивача необхідного пільгового стажу, при цьому рішення відповідача-2 не містить підстав незарахування таких періодів. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.
18.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
04.08.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що спірне рішення є правомірним, оскільки на підставі заяви та наданих документів Головним управління винесено Рішення № 045750007541 від 11.02.2025 про відмову позивачу у призначенні за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 5 років. Після перевірки наданих позивачем документів, Головним управлінням було встановлено, що вік позивача - 50 років, страховий стаж становить -28 років 05 місяців 17 днів, а пільговий стаж відсутній. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано:-періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.08.1987, оскільки дата народження на титульній сторінці не відповідає паспортним даним, а сторінку № 41 не засвідчено печаткою. До пільгового стажу не зараховано: -періоди роботи в ДП “Шахта Тернопільська» з 23.10.1987 по 30.11.1987, з 01.04.1988 по 07.05.1988, з 15.07.1988 по 18.11.1988, з 22.01.1991 по 22.10.1995, згідно довідки № 17/19-2170 від 02.12.2010, оскільки довідку некоректно відскановано (інформацію про виконання робіт під землею неможливо прочитати, печатка має нечітке зображення), а також довідка не містить підсумку пільгового стажу. Крім того згідно витягу з ЄДР підприємство ДП “Шахта Тернопільська» з 2014 року знаходиться на території та входить до складу підприємств невизнаної Донецької Народної Республіки діяльність яких вважається незаконною на території України відповідно до частини 2 та 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території». Інформацію про місце розташування підприємства на даний час не надано.-періоди роботи в ДВАТ «Шахта Расвет» з 26.10.1995 по 26.08.1997, з 11.11.1996 по 02.12.1996, 01.01.1997 по 30.04.1997, з 21.11.1997 по 27.04.1999, згідно довідки № 07/19-2169 від 02.12.2010, оскільки довідка не відповідає Додатку№5, а саме: відсутній підсумок пільгового стажу. Крім того перелік посад наданий до наказу про результати проведення атестації робочого місця відскановано некоректно (назви посад не прочитуються), а також згідно витягу з ЄДР підприємство ДВАТ «Шахта Расвет» з 2014 року знаходиться на території та входить до складу підприємств невизнаної Донецької Народної Республіки діяльність яких вважається незаконною на території України відповідно до частини 2 та 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території». Інформацію про місце розташування підприємства на даний час не надано. В реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про спеціальний стаж. З урахуванням наведеного, Головне управління при визначенні права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058-IV діяло в межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством, як того вимагає ст. 19 Конституції України. З огляду на вказане відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.09.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли матеріали пенсійної справи позивача та відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що спірне рішення є правомірним, оскільки позивачем не надано довідок що підтверджують пільговий характер його роботи.
11.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача від 03.02.2025 року та прийнято рішення від 11.02.2025 року № 045750007541 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та відповідно до якого зазначено, що вік заявника на дату звернення становить 55 років, страховий стаж особи становить 28 років 05 місяців 17 днів. Пільговий стаж особи відсутній. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.08.1987 року, оскільки дата народження на титульній сторінці не відповідає паспортним даним, а сторінку №41 не засвідчено печаткою. До пільгового стажу не зараховано: - періоди робити в ДП «Шахта Тернопільська» з 23.10.1987 року по 30.11.1987 року, з 01.04.1988 року по 07.05.1988 року, з 15.07.1988 року по 18.11.1988 року, з 22.01.1991 року по 22.10.1995 року, згідно довідки №17/19-2170 від 02.12.2010 року, оскільки довідку некоректно відскановано (інформацію про виконання робіт під землею неможливо прочитати, печатка має нечітке зображення), а також довідка не містить підсумку пільгового стажу. Крім того, згідно витягу з ЄДР підприємство ДП «Шахта Тернопільська» з 2014 року знаходиться на території та входить до складу підприємств невизнаної Донецької народної республіки діяльність яких вважається незаконною на території України відповідно до частини 2 та 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території». Інформацію про місце розташування підприємства на даний час не надано; - періоди роботи в ДВАТ «Шахта Расвет» з 20.10.1995 року по 26.08.1997 року, з 11.11.1996 року по 02.12.1996 року, з 01.01.1997 року по 30.04.1997 року, з 21.11.1997 року по 27.04.1999 року, згідно довідки №07/19-2169 від 02.12.2010 року, оскільки довідка не відповідає Додатку №5, а саме: відсутній підсумок пільгового стажу. Крім того перелік посад наданий до наказу про результати проведення атестації робочого місця відскановано некоректно (назви посад не прочитуються), а також згідно витягу з ЄДР підприємство ДВАТ «Шахта Расвет» з 2014 року знаходиться на території та входить до складу підприємств невизнаної Донецької народної республіки діяльність яких вважається незаконною на території України відповідно до частини 2 та 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території». Інформацію про місце розташування підприємства на даний час не надано.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1, 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 від 10.08.1987 містить записи:
- 05.05.1987 року - прийнятий електрослюсарем поверхні для проходження виробничої практики Шахтоуправління «Жовтеньвугілля» «Комсомольське» Виробниче Об'єднання (наказ №230 від 05.05.1987 року);
- 02.07.1987 року - звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики (наказ №335 від 01.07.1987 року);
- 10.07.1987 року - прийнятий електрослюсарем поверхні Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля» ( наказ №351к від 08.07.1987 року);
- 07.08.1987 року - звільнений за власним бажанням ст 38 КЗпП України (наказ №398к від 30.07.1987 року);
- 03.09.1987 року - прийнятий слюсарем поверхні Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля» (наказ №486к від 03.09.1987 року);
- 23.10.1987 року - переведений учнем слюсаря підземного на тому самому підприємстві (наказ №585к від 23.10.1987 року);
- 30.10.1987 року - звільнений з закінченням виробничої практики (№629 від 30.10.1987 року);
- 01.04.1988 року - прийнятий учнем електрослюсаря підземного Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля» (наказ №206к від 04.04.1988 року);
- 07.05.1988 року - звільнений з закінченням виробничої практики (наказ №288к від 10.05.1988 року);
- з 01.09.1984 року по 27.06.1988 року - навчання в Єнакіївському гірничому технікумі (Доплом №343278);
- 15.07.1988 року - прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля» (наказ №404к від 11.04.1988 року);
- 18.11.1988 року - звільнений, у зв'язку з призовом на дійсну військову службу п. 3 ст.36 КЗпП України(наказ №666к від 21.11.1988 року);
- з 30.11.1988 року по 28.11.1990 року - служба в Радянській армії (військовий квиток);
- 22.01.1991 року - прийнятий гірничим майстром підземним Ш-у «Комсомольське» Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля» (наказ №28к від 21.01.1991 року);
- 12.10.1995 року - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України Шахтоуправління «Комсомольськ» (наказ №910к від 16.10.1995 року);
- 26.10.1995 року - прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля» (наказ №760/к від 30.10.1995 року);
- 26.08.1997 року - звільнений по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №474/к від 26.08.1997 року);
- 21.11.1997 року - прийнятий гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля» (наказ №627/к від 24.11.1997 року);
- 27.04.1999 року - звільнений по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля» (наказ №262/к від 27.04.1999 року);
- 11.05.1999 року - прийнятий слюсарем ремонтником 4 розряду ремонтно-механічного цеху в Дніпропетровське виробниче управління Водогінне-Каналізаційне господарство міста (наказ №804/к від 11.05.1999 року);
- 27.07.1999 року - переведений слюсарем аварійно-відновлювальних робіт 5 розряду, Державне виробниче управління водопровідне-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (наказ №1321/к від 27.07.1999 року);
- 14.08.2003 року Державне комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства перейменоване в Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал»;
- 17.05.2005 року - переведений на посаду начальника зміни управління експлуатації водопровідних мереж (наказ №1237/к від 17.05.2005 року);
- 01.05.2010 року - переведений слюсарем аварійно-відновлювальних робіт 5 розряду «Дніпроводоканал» (наказ №2067/к від 25.05.2010 року).
Відповідно до довідки №17/19-2170 від 02.12.2010 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день в ДП «Шахта Тернопільська» і за період:
- з 23.10.1987 року по 30.01.1987 року виконував підземні гірничі роботи з повним робочим днем під землею, з посадою учень підземного електрослюсаря підземного, що передбачено Списком №1 розділ І підрозділ 1 постанови СРСР від 22.08.1956 №1173;
- з 01.04.1988 року по 07.05.1988 року виконував підземні гірничі роботи з повним робочим днем під землею, з посадою учень підземного електрослюсаря, що передбачено Списком №1 розділ І підрозділ 1 постанови СРСР від 22.08.1956 №1173;
- з 17.07.1988 року по 18.11.1988 року виконував підземні гірничі роботи з повним робочим днем під землею, з посадою гірничий майстер підземна дільниця, що передбачено Списком №1 розділ І підрозділ 1 постанови СРСР від 22.08.1956 №1173;
- з 22.01.1991 року по 12.10.1995 року виконував підземні гірничі роботи з повним робочим днем під землею, з посадою гірничий майстер підземний, що передбачено Списком №1 розділ І підрозділ 1 10 10100 «а», що передбачено постановою КМУ від 11.03.1994 року №162.
Відповідно до довідки №07/19-2169 від 02.12.2010 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював у ДВАТ «Шахта Расвет» і за період:
- з 26.10.1995 року по 26.08.1997 року виконував підземні гірничі роботи з повним робочим днем за професією гірником очисного забою, що передбачено Списком №1, розділ І підрозділ 1: 1010100 «а», відповідно до постанови КМУ від 11.03.1994 року №162;
- з 21.11.1997 року по 27.04.1999 року виконував підземні гірничі роботи з повним робочим днем за професією гірником очисного забою, що передбачено Списком №1, розділ І підрозділ 1: 1010100 «а», відповідно до постанови КМУ від 11.03.1994 року №162.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем-2 не вказано будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаного періоду, зазначеного у трудовій книжці, помилок у їх оформленні.
Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином та містяться відомості про проведення атестації робочого місця. Даний факт відповідачами не оспорюється.
Крім того, вказані професія позивача включені до Списку №1, що затверджені постановою КМ СРСР від 22.08.1956 №1173, постановою Кабінету Міністрів України, №162 від 11.03.1994 року та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем-2 вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача.
Щодо посилань відповідача-2 на протиправність наданих позивачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу, суд зазначає, що надані позивачем довідки засвідчена печаткою підприємства та підписом посадової особи, містить обов'язкові відомості та підстави для її видачі з посиланням на первинні документи та містить інформацію, що підтверджує пільговий стаж позивача.
Таким чином, зокрема, вищевказаними довідками підтверджено пільговий період роботи, у зв'язку з чим позивачем виконано всі вимоги щодо підтвердження стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Оскільки відповідачем-2 не зазначено висновок щодо періоду пільгового стажу позивача, не зазначено причини неврахування відомостей трудової книжки позивача, суд дійшов висновку, що відповідач неповно розглянув надані позивачем документи, не визначився щодо спірних періодів.
Крім того, відповідач-2 у спірному рішенні взагалі не визначив та не обрахував пільговий стаж позивача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, в пункті 8 Порядку № 637 визначено, що час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 період навчання в ПТУ прирівнюється до роботи, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або в пільгових розмірах (п.»з» ч.1 та ч. 3 п. 109 розділу VIII)
Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учнів, слухачів, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у період з 01.09.1984 року по 27.06.1988 року, позивач навчався Єнакіївському гірничому технікуму за спеціальністю Гірнича електромеханіка (диплом НОМЕР_2 від 27.06.1988 реєстраційний № 388).
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 зазначено, що:- з 05.05.1987 - прийнятий електрослюсарем поверхні для проходження виробничої практики Шахтоуправління «Жовтеньвугілля»; «Комсомольське» Виробниче - з 02.07.1987 - звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики; Об'єднання- з 10.07.1987 - прийнятий електрослюсарем поверхні Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля»;- з 07.08.1987 - звільнений за власним бажанням ст 38 КЗпП України;- з 03.09.1987 - прийнятий слюсарем поверхні Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля»;- з 23.10.1987 - переведений учнем слюсаря підземного на тому самому підприємстві;- з 30.10.1987 - звільнений з закінченням виробничої практики;- з 01.04.1988 - прийнятий учнем електрослюсаря підземного Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля»;- - з 07.05.1988 - звільнений з закінченням виробничої практики. з 15.07.1988 - прийнятий гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля».
Тобто, позивач працював на посаді, що дає право на пільгову пенсію за Списком №1, що підтверджується трудовою книжкою позивача та пільговими довідками.
З огляду на вказане період навчання з 01.09.1984 по 27.06.1988 року повинен також зараховуватись до пільгового періоду за Списком №1, при цьому спірне рішення відповідача-2 не містить посилань та підстав неврахування такого періоду, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до абз.2 п.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
З аналізу наведеної норми слідує, що час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа працювала за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Тобто, визначальною умовою для зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є включення періоду трудової діяльності, що передує призову на військову службу, до відповідного стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах
Відповідачем не враховано період проходження військової служби позивачем з 30.11.1988 року по 23.11.1990 року до пільгового стажу роботи за Списком № 1 (підземні роботи).
Як вбачається з трудової книжки позивача, що на період призову до лав Радянської армії, а саме з 15.07.1988 ОСОБА_1 працював гірничим майстром з повним робочим днем під землею Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля», Список № 1 (підземні роботи).
В подальшому після проходження служби в лавах Радянської армії 22.01.1991 прийнятий гірничим майстром підземним Ш-у «Комсомольське» Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля» Список № 1 (підземні роботи).
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 необхідно зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період в проходження військової служби з 30.11.1988 року по 23.11.1990 року
Також, пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 або Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1 або Списком №2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
Так, трудова книжка позивача та надані позивачем документи містять необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку № 1. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином.
Вищевказані періоди роботи позивача також, підтверджуються наданими позивачем уточнюючими довідками про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.02.2025 року № 045750007541 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
При цьому, вимоги в частині визнання протиправними дій задоволенню не підлягають, оскільки такі дії були реалізовані шляхом винесення спірного рішення.
Щодо вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди навчання, військової служби та роботи за Списком №1 (підземні роботи):- з 01.09.1984 року по 27.06.1988 року - навчання Єнакіївському гірничому технікуму за спеціальністю Гірника електромеханіка; - 15.07.1988 року по 18.11.1988 року - робота гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля»; - з 30.11.1988 року по 28.11.1990 року - служба в Радянській армії; з 22.01.1991 року по 12.10.1995 року - робота гірничим майстром підземним Ш-у «Комсомольське» Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля»; - з 26.10.1995 року по 26.08.1997 року - робота гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля»; - з 21.11.1997 року по 27.04.1999 року - робота гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля», суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача-2 зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди:- з 01.09.1984 року по 27.06.1988 року - навчання Єнакіївському гірничому технікуму за спеціальністю Гірника електромеханіка; - 15.07.1988 року по 18.11.1988 року - робота гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля»; - з 30.11.1988 року по 28.11.1990 року - служба в Радянській армії; з 22.01.1991 року по 12.10.1995 року - робота гірничим майстром підземним Ш-у «Комсомольське» Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля»; - з 26.10.1995 року по 26.08.1997 року - робота гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля»; - з 21.11.1997 року по 27.04.1999 року - робота гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля».
Щодо вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, а саме з 03.02.2025 року, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії за віком.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 03.02.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №0808-0706-7213-7384 від 15.07.2025 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 605,60 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, 83, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.02.2025 року № 045750007541 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди:- з 01.09.1984 року по 27.06.1988 року - навчання Єнакіївському гірничому технікуму за спеціальністю Гірника електромеханіка; - 15.07.1988 року по 18.11.1988 року - робота гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею Ш/у «Комсомольське» ВО «Жовтеньвугілля»; - з 30.11.1988 року по 28.11.1990 року - служба в Радянській армії; з 22.01.1991 року по 12.10.1995 року - робота гірничим майстром підземним Ш-у «Комсомольське» Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля»; - з 26.10.1995 року по 26.08.1997 року - робота гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля»; - з 21.11.1997 року по 27.04.1999 року - робота гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в Шахта «Світанок» Жовтневе Виробниче Об'єднання «Жовтеньвугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв