17 листопада 2025 рокуСправа №160/13352/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №ФД96847 від 19.08.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року №414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №ФД96847 від 19.08.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №160/10892/24 відповідач виготовив довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій вказано основні розміри грошового забезпечення, розраховані із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, проте розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідачем протиправно зменшені у грошовому виразі.
З такою позицією ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач не погоджується, що й стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою суду від 17.11.2025 продовжено строк розгляду справи до 17.11.2025.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який звільнений зі служби і на теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №160/10892/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови, згідно листа №7/13619/6 від 05.03.2024р., у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року пенсії ОСОБА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання зазначеного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №160/10892/24, підготував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлені довідки від 19.08.2024 № ФД 96847 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки, за посадою начальник акумуляторної майстерні роти (ВОС-663311), з врахуванням наступних складових грошового забезпечення:
Зокрема, станом на 01.01.2023 рік:
- посадовий оклад 4 560,00 грн.;
- оклад за військове звання 1 560,00 грн.;
- відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 2 754,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби 65% - 3788,85 грн.;
- премія 235% - 7 050,00 грн.
При цьому, позивач стверджує, що відповідачем, під час складання зазначеної довідки, суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби, та премії, розраховані у грошовому значенні арифметично невірно та безпідставно зменшені.
Не погодившись з діями відповідача щодо протиправного обчислення сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які зазначені в довідці за нормами чинними на 01.01.2023 року, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав на належне пенсійне забезпечення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з того, що відповідно до пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначені основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Згідно до ч. 2 ст. 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
За приписами ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ч. 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону № 2262- XII).
Постановою №704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Приписами Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п. 2 постанови).
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, яка діяла з 29.01.2020 р. до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 р. № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», яка набрала чинності 20.05.2023) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 сформулював висновок щодо питання застосування п. 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції після набранням чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, який зводиться до того, що:
«(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом№1082-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.»
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Перерахунок пенсій здійснюється на підставі нових довідок, складених уповноваженим органом.
Як вже було зазначено, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 по справі № 160/10892/24, відповідачем підготовлено та видано довідки від 19.08.2024 №ФД96847 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 року.
Проте, суд не погоджується з розрахунком сум додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці від 19.08.2024 №ФД96847 станом на 01.01.2023, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.
Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Згідно приписів п. 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, серед іншого, установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
Відповідно п.1 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
З викладеного вбачається, що відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби розраховується від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу.
Відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби у довідці від 19.08.2024 №ФД96847 станом на 01.01.2023 становить 65 відсотків, але вказана сума у грошовому значенні розрахована арифметично невірно.
Так, відповідно до довідки станом на 01.01.2023, загальна сума: посадового окладу 4560,00 грн., окладу за військовим званням 1560,00 грн. та надбавки за вислугу років 2754,50 грн. становить 8874,00 грн.
Виходячи з арифметичного розрахунку 65% від 8874,00 грн., становить 5768,10 грн.
Таким чином, розмір надбавки за особливості проходження служби 65% у даному випадку повинен становити 5768,10 грн., а не 3788,85 грн., як зазначено відповідачем в довідці від 19.08.2024 № ФД 96847.
Також суд зазначає, що позивачем арифметично не вірно розраховано надбавку за особливості проходження служби.
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Постанови №704 керівнику державного органу, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 Розділу XVI Порядку №260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців.
Тобто, відсотковий розмір премії розраховується від розміру посадових окладів, зазначених в довідці.
Відсотковий розмір премії зазначений у довідці станом на 01.01.2023 від 19.08.2024 року № ФД 96847 становить 235 відсотків, але вказана сума у грошовому значенні розрахована арифметично невірно.
Виходячи з арифметичного розрахунку - 235% від 4560,00 грн., становить 10716,00 грн.
Таким чином, у даному випадку, розмір премії 235% у грошовому вираженні повинен становити 10716,00 грн., а не 7050,00 грн., як зазначено в довідці.
Враховуючи усі вищенаведені доводи, можна дійти висновку, що грошове забезпечення позивача, за нормами чинними на 01.01.2023, повинно бути розраховано враховуючи наступні складові та розміри: посадового окладу - 4560,00 грн., окладу за військове звання - 1560,00 грн., надбавки за вислугу років 45% - 2754,00 грн., надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% (від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років 8874,00 грн.) - 5768,10 грн., та премії 235% (від посадового окладу - 4560,00 грн.) - 10716,00 грн. Всього 25358,10 грн.
Отже, у даному випадку суд вважає, що загальний розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2023, із урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення, які обчислюються з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 рік (2684,00 грн.), повинен складати 25358,10 грн., а не 19712,85 грн., як протиправно визначено відповідачем в довідці від 19.08.2024 року станом на 01.01.2023.
Тобто, відповідач - суб'єкт владних повноважень, основне завдання якого усіма засобами сприяти реалізації мого права на перерахунок пенсії, фактично позбавив позивача частини його власності у вигляді суми перерахованої пенсії, яка підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьев проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Враховуючи, що довідка від 19.08.2024 року № ФД96847 про розмір грошового забезпечення, за нормами чинними на 01.01.2023, вже видана, а спірні правовідносини безпосередньо охоплюють саме правильність розрахунку сум додаткових видів грошового забезпечення, з метою ефективного захисту порушеного права, суд вважає, що належним та ефективним способом є зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за нормами чинними 01.01.2023 року, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі № 160/10892/24.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №ФД96847 від 19.08.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року №414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці №ФД96847 від 19.08.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 17.11.2025.
Суддя О.В. Царікова