Рішення від 18.11.2025 по справі 120/9365/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 листопада 2025 р. Справа № 120/9365/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробойової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина НОМЕР_1 , відповідач ), в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті грошового забезпечення з 01.01.2022 по 17.01.2025 р., обчислюючи грошове забезпечення з посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатих осіб, встановленого на 01.01.2022 р. 2023, 2024 , 2025 років;

- зобов'язати перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 20.07.2022 по 17.01.2025, обчислюючи грошове забезпечення, в тому числі надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу з таємними документами, премії, додаткової премії за серпень місяць 2022 - січень місяць 2023, індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди за період серпень місяць 2022 - жовтень місяць 2024, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 - 2025 роки, матеріальну допомогу за 2023 - 2025 роки, грошову одноразову премію за січень місяць 2025, грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки (45 діб 2022 року, 15 діб 2023 року, 15 діб 2024 року, 45 діб 2025 року) з посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022р. , 2023р. та 2024 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови КМ України від 30.08.2017 №704;

- видати оновлений грошовий атестат (додаток 16 до Правил, затверджених наказом міністерства оборони України №44 від 14.02.2020) та довідку про додаткові види грошового забезпечення (додаток до листа департаменту фінансів МОУ від 28.03.2018) , - повернути особі, яка її подала.

Обґрунтовуючи позовні вимог позивач зазначає, що в період з 01.01.2022 по 17.01.2025 р. розмір його посадового окладу та окладу за військовим званням не визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року на відповідний тарифний коефіцієнт, як наслідок, грошове забезпечення виплачено в меншому розмірі. Також в подальшому це призвело до зменшення розміру допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально- побутових питань.Не погоджуючись із такими діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою від 29.07.2025 р. позовну заяву повернуто в частині вимог про:

- визнання протиправними дій щодо відмови у проведені перерахунку та виплаті грошового забезпечення за період з 20.07.2022 по 17.01.2025, обчислюючи грошове забезпечення з посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022р., 2023р. та 2024 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови КМ України від 30.08.2017 №704;

- зобов'язання перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 20.07.2022 по 17.01.2025, обчислюючи грошове забезпечення, в тому числі надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу з таємними документами, премії, додаткової премії за серпень місяць 2022 - січень місяць 2023, індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди за період серпень місяць 2022 - жовтень місяць 2024, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 - 2025 роки, матеріальну допомогу за 2023 - 2025 роки, грошову одноразову премію за січень місяць 2025, грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки (45 діб 2022 року, 15 діб 2023 року, 15 діб 2024 року, 45 діб 2025 року) з посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022р. , 2023р. та 2024 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови КМ України від 30.08.2017 №704;

- видати оновлений грошовий атестат (додаток 16 до Правил, затверджених наказом міністерства оборони України №44 від 14.02.2020) та довідку про додаткові види грошового забезпечення (додаток до листа департаменту фінансів МОУ від 28.03.2018) .

В решті заявлених вимог ухвалою від 29.07.2025 р. прийнято позовну заяву до провадження, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

11.08.2025 р. надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову. Зазначив, що після скасування пункту норми постанови №704 не приведені у відповідність чинному законодавству, відтак підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р. на відповідний тарифний коефіцієнт , відсутні. Окремо зазначив, що в судовому рішенні на яке посилається позивач досліджувалось питання перерахунку пенсії, а не питання визначення розміру окладів військовослужбовців.

22.08.2028 р. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вкотре зазначив, що його грошове забезпечення має обчислюватись виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатих осіб, встановленого на 01.01.2022 р.

Відповідач же у запереченнях на відповідь вказав на те, що саме КМУ визначає розмір грошового забезпечення військовослужбовців і такий обчислюється виходячи з прожиткового мінімуму в розмірі 1762 грн., а отже відсутні підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення позивачу.

Ознайомившись із матеріалами справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

Згідно витягу із наказу військової частини НОМЕР_1 №20 від 17.01.2025 р. ОСОБА_1 виключено з 17.01.2025 р. із особового складу військової частини.

Позивач вказує та даний факт підтверджується листом військової частини від 28.03.2025 р., що розмір її посадового окладу та окладу за військовим званням не обчислювався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови КМ України №704.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог , суд виходить із наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно д статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами першою- четвертою статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

30.08.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В подальшому, Постановою № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Оцінюючи правомірність визначення відповідачем розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивача виходячи з прожиткового мінімум станом на 01.01.2018 р., суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 49 Закону України Про Кабінет Міністрів України від 27.02.2014 № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму , структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки (далі Правила № 870).

У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил № 870 зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується, зокрема, у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.

Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.

Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.

Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.

У пункті 20 Правил №870 наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.

Так, згідно з абз. 7 п. п. 2 п. 20 Правил №870 в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Підпунктом 6 п. 20 Правил №870 передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.

Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.

Як передбачено пунктом 2.16 Порядку № 34/5, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.

Суд зазначає, що Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

Як видно зі структури Постанови № 704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).

У пункті 4 постановляючої частини Постанови № 704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

Так, відповідно до норми пункту 4 Постанови № 704 (до внесення змін Постановою № 103) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Постановою № 103 до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом саме станом на 01.01.2018 року.

Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Попри це, на думку суду, згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови №103), розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом станом на 01.01.2018, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Тут слід врахувати, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМ України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови КМ України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

Таким чином, відповідно до редакції п. 4 постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Із наведеного випливає, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВС від _02.08.2022 р. у справі_№440/6017/21, зокрема, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

А тому, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Враховуючи вище викладене, суд керуючись ст. 245 КАС України доходить висновку, що слід:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення з 01.01.2022 р. по 19.07.2022 р. та допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 14 постанови №704;

- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 01.01.2022 р. по 19.07.2022 р. та допомогу на оздоровлення за 2022 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020р., 01.01.2021 р. та на 01.01.2022 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р.

Надаючи оцінку вимогам про визнання протиправними дій стосовно не проведення перерахунку та виплати допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 р. та зобов'язання здійснити нарахування та виплату такої, суд вказує , що така в період з січня - липень 2022 р. не виплачувалась, відтак, підстави для перерахуну відсутні.

Стосовно перерахунку індексації виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, то суд зазначає, що розмір індексації не залежить від розміру посадового окладу, оскільки індексація не є складовою, прив'язаною до тарифної ставки чи будь-якого окремого елемента грошового забезпечення.

Індексація визначається виключно відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 та залежить від таких факторів:

1) індексу споживчих цін (ІСЦ) - індексація нараховується лише тоді, коли приріст ІСЦ перевищує порогове значення 103 %;

2) базового місяця - місяця останнього підвищення будь-яких постійних складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за звання, надбавок), після якого починається накопичення індексу;

3) суми доходу, що підлягає індексації, - індексація нараховується в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не в межах посадового окладу чи окладу за звання;

4) величини приросту ІСЦ, яка накопичується з базового місяця. Факту підвищення грошового забезпечення - підвищення постійних складових обнулює індексацію та встановлює новий базовий місяць.

Таким чином, розмір індексації залежить не від посадового окладу як такого, а від економічних показників (інфляції), базового місяця та межі індексації, визначеної законом, а отже індексація не підлягає визначенню виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання..

Відтак, в досліджуваній частині, позов задоволенню не підлягає.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а отже такий не підлягає відшкодуванню, при цьому останній не позбавлений права подати клопотання про його повернення з підстав як помилково сплачений.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 р. по 19.07.2022 р. та допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р., “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 р. по 19.07.2022 р. та допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р., “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Повний текст рішення сформовано 18.11.25 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна

Попередній документ
131856690
Наступний документ
131856692
Інформація про рішення:
№ рішення: 131856691
№ справи: 120/9365/25
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.07.2025)
Дата надходження: 07.07.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ВОРОБЙОВА ІННА АНАТОЛІЇВНА