17 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/19829/25
Провадження № 11-кп/820/724/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12025243000001623, внесені до ЄРДР 23 травня 2025 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року,
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07 листопада 2025 року задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 ,
та обрано відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду, строком на 60 діб, тобто по 05 січня 2026 року включно.
Визначено обвинуваченому розмір застави в сумі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., при внесенні якої на депозитний рахунок Державної Судової адміністрації в Хмельницькій області, запобіжний захід ОСОБА_6 слід змінити на заставу, поклавши згідно ст.194 КПК України на нього обов'язки:
1)прибувати за першим викликом суду у вказаний час та місце;
2)не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи;
4)утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 27 квітня 2025 року близько 05 години 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні літньої кухні домогосподарства, що по АДРЕСА_2 , де тимчасово проживав, прийняв рішення вчинити крадіжку електроінструментів, що належать потерпілій ОСОБА_8 та знаходились у вказаній літній кухні, разом з тим, усвідомлюючи протиправність своїх дій та побоюючись викриття, вирішив виносити електроінструменти по одному за раз.
Тоді ж, реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , достовірно знаючи і розуміючи, що в країні діє воєнний стан, який введений на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та в подальшому неодноразово продовжений іншими Указами Президента України, востаннє Указом Президента України №235/2025 від 15 квітня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного пану в Україні», затвердженого Законом України № 4356-ІХ від 16 квітня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, умисно, передбачаючи та свідомо бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу з приміщення літньої кухні домогосподарства, що по АДРЕСА_2 , викрав зварювальний апарат марки “Кентавр» моделі «СВ-250РВ Мікрон», вартістю 1567,83 грн., який належить потерпілій ОСОБА_8 , після чого покинув приміщення літньої кухні, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
У подальшому, 02 травня 2025 року, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні домогосподарства, що по АДРЕСА_2 , продовжуючи свою злочинну діяльність, охоплену єдиним умислом, передбачаючи та свідомо бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав шуруповерт марки «Forte» моделі DS400VR, вартістю 475 грн., який належить потерпілій ОСОБА_8 , після чого покинув приміщення літньої кухні, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Також, 12 травня 2025 року ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні домогосподарства, що по АДРЕСА_2 , продовжуючи свою злочинну діяльність, охоплену єдиним умислом, передбачаючи та свідомо бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав кутову шліф машину марки «Makita» моделі GA9020S DEG, вартістю 3450 грн., яка належить потерпілій ОСОБА_8 , після чого покинув приміщення літньої кухні, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 5492,83 гривні.
За таких обставин, ОСОБА_6 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, місцевий суд врахував те, що ухвалою суду від 28.10.2025 року ОСОБА_6 оголошено в розшук. Судові засідання неодноразово відкладались через неявку обвинуваченого до суду. В судовому засіданні ОСОБА_6 не зміг логічно пояснити причини такої своєї поведінки. Відтак, суд розцінив поведінку обвинуваченого, як спробу ухилитися від суду, і вважав, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку ОСОБА_6 , який може і надалі ухилятися від суду.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, захисник обвинуваченого подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 07 листопада 2025 року та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Свої вимоги аргументує тим, що обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою є передчасним і не обґрунтованим.
Вказує, що в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_6 є військовим, а тому знаходитись за місцем реєстрації не може.
Стверджує, що в судовому засіданні ОСОБА_6 повідомив, що прибув у м. Хмельницький з військової частини де знаходився весь час для проходження повторної ВЛК.
Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги, пояснення захисника та обвинуваченого на підтримку поданої апеляційної скарги з мотивів наведених у ній, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суду та безпідставність доводів сторони захисту, перевіривши судове рішення в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Розглядаючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.194 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке застосування можливе.
У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд при розгляді клопотання прокурора в повній мірі дотримався цих вимог закону.
Згідно положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, подане до суду першої інстанції клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 відповідає вимогам ст.184 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, ухилення від явки до суду, з метою уникнення від покарання, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Наведені в клопотанні прокурора підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірялись судом. При цьому був опитаний ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора, захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавленні волі строком від 5 до 8 років.
Отже, при розгляді клопотання прокурора з'ясовано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Таким чином, наявність ризиків у межах кримінального провадження, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи вищевикладене, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом обрання останньому найсуворішого запобіжного заходу є виправданою.
Доводи апеляційної скарги є такими, що не заслуговують на увагу, а тому не дають підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 05 січня 2026 року включно, з визначенням застави в розмірі 60560 гривень, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника -- без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3