Дата документу 12.11.2025 Справа № 331/5700/23
Єдиний унікальний № 331/5700/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/952/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України
12 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді провадження в суді першої інстанції - прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 на ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2025 року, якою залишено без задоволення подання Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні засудженого ОСОБА_7 , -
Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року ОСОБА_7 був засуджений за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
27 серпня 2025 року до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя надійшло подання Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні ОСОБА_7 та направлення його в місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року.
Подання Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області обґрунтовано тим, що за час перебування на обліку ОСОБА_7 2 квітня 2024 року та 3 червня 2025 року не з'явився на реєстрацію без поважних причин, а також 6 разів був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що викладені у поданні обставини не є достатніми підставами для направлення засудженого для відбування призначеного покарання, оскільки ОСОБА_7 не допускав систематичних порушень покладених на нього обов'язків, 3 червня 2025 року не з'явився на реєстрацію до органу пробації з поважних причин, а вчинені ним адміністративні правопорушення не заподіяли істотну шкоду суспільним відносинам та не свідчать про небажання стати на шлях виправлення.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити подання Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області та направити ОСОБА_7 для відбування покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що засуджений ОСОБА_7 після ухвалення вироку був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, а також з покладеними на нього обов'язками.
Проте протягом перебування на обліку ОСОБА_7 двічі не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та 6 разів притягався до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.
Крім того, Вознесенівським районним судом м. Запоріжжя раніше вже розглядалось аналогічне подання, яке було залишено без задоволення, отже ОСОБА_7 було надано можливість стати на шлях виправлення, але він продовжив не виконувати покладені на нього обов'язки та вчиняти адміністративні правопорушення.
Вказане свідчить про те, що засуджений ОСОБА_7 не бажає ставати на шлях виправлення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, засудженого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи ОСОБА_7 , він був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У зв'язку з тим, що засуджений ОСОБА_7 під час відбування покарання з випробуванням два рази без поважної причини не з'явився на реєстрацію до органу пробації, начальник Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_7 та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні зазначеного подання, мотивуючи рішення тим, що неявки ОСОБА_7 на реєстрацію до органу пробації та вчинені ним адміністративні правопорушення не свідчать про його небажання стати на шлях виправлення та не є достатніми підставами для направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Разом з тим, дослідивши надані матеріали провадження та перевіривши підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_7 , колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України суд може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 КВК України, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 166 КВК України, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Відтак, для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, і лише після застосування до нього письмово попередження.
На переконання колегії суддів, суд належним чином не перевірив обставини, зазначені в поданні та які підтверджені матеріалами особової справи засудженого ОСОБА_7 ..
Як вбачається з матеріалів провадження, на виконання вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року Вознесенівським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області у відношенні ОСОБА_7 було заведено особову справу № 37/2024.
Засудженому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням, роз'ясненні обов'язки, які покладені на нього судом згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, які він повинен виконувати, роз'яснені правові наслідки передбачені ст. 166 КВК України та ст. 78 КК України за невиконання покладених на нього судом обов'язків або за їх ухилення, а також відповідальність за вчинення ним кримінальних та адміністративних правопорушень під час іспитового строку, що підтверджується підпискою (особова справа, а.с. 14).
Відповідно до постанови від 15 березня 2024 року, ОСОБА_7 було встановлено дні явки для реєстрації кожного першого та третього вівторка кожного місяця (особова справа, а.с. 17).
Із листка реєстрації (особова справа, а.с. 18, 90) встановлено, що перебуваючи на обліку, ОСОБА_7 два рази - 2 квітня 2024 року та 3 червня 2025 року на реєстрацію не з'явився, за що до нього було застосовано застереження у вигляді письмового попередження за неявку без поважної причини на реєстрацію до органу пробації (особова справа, а.с. 29, 124).
Доводи засудженого про поважність причин пропуску явок на реєстрацію, на переконання колегії суддів, є необґрунтованими з огляду на наступне.
З пояснень засудженого ОСОБА_7 вбачається, що 2 квітня 2024 року він не з'явився на реєстрацію у зв'язку з поганим самопочуттям, а 3 червня 2025 року він не встиг вчасно з'явитись до органу пробації (особова справа, а.с. 28, 123).
Вказані доводи засудженого з приводу неявок на реєстрацію до органу пробації колегія суддів поважними причинами пропуску явок на реєстрацію не вважає, оскільки вони не свідчать про існування у засудженого об'єктивних перешкод, яки завадили йому виконати покладений на нього судом обов'язок - періодично з'являтися до уповноваженого органу для реєстрації.
Так, факт поганого самопочуття через вживання риби не підтверджується жодними медичними довідками чи хоча б самим фактом звернення до лікарні, а пояснення з приводу неявки 3 червня 2025 року взагалі не свідчать про поважність неявки до органу пробації.
Безпосередньо в суді апеляційної інстанції, висловлюючи свої доводи на заперечення апеляційної скарги прокурора, засуджений ОСОБА_7 також не навів поважних причин, які перешкодили його явкам для реєстрації у вказані дні, документів на підтвердження поважності причин неявок не надав, будь-яких змістовних пояснень з цього приводу не повідомив.
Також з матеріалів провадження вбачається, що перебуваючи на обліку, ОСОБА_7 шість разів притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень - 26 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, 28 липня 2024 року за ч. 1 ст. 127 КУпАП, 11 травня 2025 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП, 26 травня 2025 року за ч. 1 ст. 173 КУпАП, 29 травня 2025 року за ч. 2 ст. 173 КУпАП, 2 липня 2025 року за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
З приводу обставин вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_7 не надав будь-яких змістовних пояснень та в суді апеляційної інстанції лише зазначив, що «нічого поганого не зробив».
Колегія суддів не може не врахувати, що і після звернення 23 січня 2025 року (вперше) до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, засуджений ОСОБА_7 належних висновків для себе не зробив та продовжив пропускати явки на реєстрацію, зокрема 3 червня 2025 року (за що до нього було вдруге застосовано застереження у вигляді письмового попередження), а також продовжив вчиняти адміністративні правопорушення, за що був визнаний винуватим постановами від 11 травня 2025 року, 26 травня 2025 року, 29 травня 2025 року та 2 липня 2025 року.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції належним чином не врахував, що засуджений своїми діями ухиляється від відбування призначеного судом покарання, 2 рази порушив покладений на нього обов'язок з'являтися на реєстрацію до органу пробації без поважних причин, а також систематично (6 разів) вчиняв правопорушення, що тягли за собою адміністративні стягнення, що, на переконання колегії суддів, свідчить про його свідоме та умисне небажання стати на шлях виправлення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що матеріали провадження містять дані, які беззаперечно свідчать про небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення, а викладені в поданні обставини є достатніми підставами для скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та його направлення до місць позбавлення волі.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена без з'ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали - про задоволення подання Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбуття покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді провадження в суді першої інстанції - прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2025 року, якою залишено без задоволення подання Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні засудженого ОСОБА_7 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою подання Вознесенівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні ОСОБА_7 задовольнити.
Скасувати звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року за ч. 4 ст. 186 КК України і направити ОСОБА_7 для відбування призначеного покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 відраховувати з моменту його затримання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4