Дата документу 23.10.2025 Справа № 337/5289/25
Єдиний унікальний № 337/5289/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/907/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
23 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваної ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 8 жовтня 2025 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Володимирівське, громадянки України, незаміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 4 грудня 2025 року включно, -
Слідча СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.
За матеріалами провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за наступних обставин.
6 жовтня 2025 року приблизно о 15 год. 40 хв., ОСОБА_7 , маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення, у період дії в Україні правового режиму воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, побачила потерпілу ОСОБА_10 , яка тримала в руках свій мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A50», з імеі: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , в корпусі сірого кольору, перебуваючи біля буд. 24, що розміщений по вулиці Стародніпровській в місті Запоріжжя, після чого ОСОБА_7 наблизилась до потерпілої, та відкрито, шляхом ривку вирвала із рук ОСОБА_10 вказаний мобільний телефон та втекла з місця вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку. В подальшому, викраденим майном ОСОБА_7 розпорядилась на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями спричинила потерпілій ОСОБА_10 матеріального збитку, який остання оцінює у 5000 гривень.
ОСОБА_7 підозрюється у викраденні чужого майна (грабіж) в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
6 жовтня 2025 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082070000871 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
6 жовтня 2025 року о 16 год. 51 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 53-56).
7 жовтня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а саме, з 21 год. до 6 год. за місцем її постійного проживання.
В обґрунтування скарги вказує, що підозрювана має постійне місце проживання, перебуває на замісній терапії, має некротичне ураження ноги, а тому її перебування у слідчому ізоляторі ускладнюється через стан здоров'я.
Зазначає, що слідчий суддя належним чином не перевірив клопотання сторони обвинувачення про застосування тримання під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не звернув уваги на недотримання вимог ст.ст. 132, 184 КПК України щодо обов'язку доведення доводів клопотання шляхом подачі певних доказів.
Вважає недоведеним та необґрунтованим, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримала апеляційну скаргу та вказала, що підозрювана має ряд захворювань, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними.
Підозрювана ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу та просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді вважав законною, обґрунтованою та просив залишити її без змін.
Заслухавши доповідь судді, підозрювану, її захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів убачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують та в апеляційній скарзі не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, та фактично погодився з існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність таких ризиків підтверджена матеріалами клопотання.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводиться відповідними доказами.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є тяжким умисним корисливим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, у зв'язку із чим, враховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання її винною, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризик незаконного впливу на потерпілу у кримінальному провадженні підтверджується тим, що наразі потерпіла не допитана судом, і, відповідно, її показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів, у той час як КПК встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК), а тому будучі обізнаною про анкетні дані потерпілої, ОСОБА_7 може здійснювати на неї певний вплив з метою зміни нею показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності, а факт її допиту на стадії досудового розслідування не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки вона повинна бути допитана безпосередньо в судовому засіданні для виконання вимог ч. 4 ст. 95 КПК України.
Крім того, колегія суддів враховує і той факт, що підозрювана ОСОБА_7 знайома зі свідком ОСОБА_11 , яка є безпосереднім очевидцем події, підозрювана достовірно обізнана про анкетні дані свідка, адже останнім часом ОСОБА_7 разом зі свідком проживала за однією адресою, у зв'язку із чим, підозрювана може вчинити на свідка психологічний тиск з метою схилити її не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Також, ОСОБА_7 раніше судима, на цей час відносно неї розглядається інше кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що вона заробляє на життя шляхом вчинення корисливих злочинів, та у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших аналогічних корисливих злочинів.
Відтак, на переконання апеляційного суду, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та підтвердженими.
Щодо доводів про незадовільний стан здоров'я підозрюваної, то слід зазначити, що даних про такий стан здоров'я, який б унеможливлював застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційному суду надано не було.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя прийшов до помилкового висновку щодо відсутності підстав для не визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину, який відноситься до категорії умисних тяжких злочинів проти власності, а також, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваної, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що застава в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не буде завідомо непомірною для неї.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - зміні в частині визначення розміру застави.
Крім того, апеляційний суд вважає, що навіть за відсутності даних, які б свідчили на даний час про такий стан здоров'я ОСОБА_7 , що унеможливлює утримання її в умовах слідчого ізолятору, відреагувати на зазначення стороною захисту про стан здоров'я підозрюваної та відповідно до п.п. 1, 2 ст. 206 КПК України доручити начальнику Філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально виконавчої служби України» в Запорізькій області організувати обстеження підозрюваної ОСОБА_7 , та за потреби забезпечити належне лікування останньої.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 206, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 8 жовтня 2025 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 4 грудня 2025 року включно, змінити.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.
Роз'яснити ОСОБА_7 , що в разі невиконання нею покладених обов'язків, застава буде звернена на користь держави та до неї може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Доручити начальнику Філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально виконавчої служби України» в Запорізькій області організувати обстеження стану здоров'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», а у разі необхідності надати медичну допомогу в необхідному обсязі.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4