Справа № 478/1233/25 Провадження № 3/478/358/2025
13 листопада 2025 року смт. Казанка
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., при секретарі Крюкової О.М., за участю особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Котляр Т.В., потерпілої особи ОСОБА_2 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -
20.10.2025 року до Казанківського районного суду Миколаївської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України з підстав, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 608281 від 13.10.2025 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 13.10.2025 року о 07 год. 00 хв. ОСОБА_3 , вчинив відносно своєї колишньої дружини - ОСОБА_2 , домашнє насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного тиску.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину свою у вчинені відносно своєї колишньої дружини домашнього насильства не визнав, та пояснив суду, що із своєю колишньою дружиною ( ОСОБА_2 ) він офіційно розвівся (розірвав шлюб) три роки тому та припинили шлюбні відносини шість років тому. За браком матеріальних коштів вони не змогли придбати собі окреме житло, тому проживають на одному подвір'ї (території спільного домоволодіння), колишня дружина у будинку, він у приміщенні «літньої кухні».
З часу припинення шлюбних відносин його колишня дружина постійно його сварить та ображає. Так, остання не залишає надії повернути його до спільного проживання та постійно його переслідує. Причиною їхніх постійних сварок є сварливий характер колишньої дружини, яка з часу розлучення постійно до нього пристає та не дає спокою. Так, його колишня дружина самостійно огородила подвір'я більше ніж навпіл, перекрила доступ до вуличного туалету та не дає проводити будь які ремонтні та господарчі роботи на території домоволодіння. До цього також додаються претензії матеріального характеру, а саме, вимагання грошей за оренду земельної ділянки (паю). В жовтні місяці він почав проводити ремонт у приміщені «літньої кухні» (міняв батареї опалення), що не сподобалось його колишній дружині, оскільки вона тлумачить вказаний факт як те, що він хоче викрасти та вивезти майно, яке вона вважає своїм. Знаючі її скандальний характер він ніколи з нею не вступав у суперечку, в тому числі ніколи не висловлював на її адресу образи або виражався нецензурною лайкою, тому що знає що вона обов'язково поверне це на свою користь, виставить себе потерпілою стороною та викличе міліцію, що фактично і сталось 13.10.2025 року коли вона на злобу йому викликала наряд поліції та звинуватила його у скоєні домашнього насильства.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвоката Котляр Т.В. повідомила суд, що заявниця - ОСОБА_2 не являється членом сім'ї (дружиною), оскільки офіційно розлучені близько трьох років та проживають хоч на одному подвір'ї, проте окремо, не є співмешканцями, що само по собі унеможливлює вчинення інкримінованого йому правопорушення, а саме, вчинення домашнього насильства в сім'ї. Зазначила також, що законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могли спричинити таку шкоду. Вказані обставини як обов'язкові елементи складу правопорушення повинні були зазначені (зафіксовані) у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказала також що ініціатором сварки була саме заявниця, яка своїми образами та висловлюваннями ініціювала сварку між колишнім подружжям. Зазначила також, що сам по собі факт неприязнених відносин після розлучення та наявні суперечки майнового характеру між колишнім подружжям не містять складу адміністративного правопорушення. Навіть якщо припустити, що дійсно на адресу заявниці були образливі вислови, то самі по собі нецензурні, брутальні висловлювання, погрози, не утворюють домашнього насильства та складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного просила закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_2 повідомила що дійсно, вона проживає на одному подвір'ї із своїм колишнім чоловіком ОСОБА_3 , з яким вже три роки офіційно розлучені та припинили шлюбні відносини шість років тому. Вона мешкає у житловому будинку а її колишній чоловік у приміщенні «літньої кухні». Спільного господарства вони не ведуть та по суті мешкають окремо. 13.10.2025 року перебуваючи на подвір'ї вона побачила як її колишній чоловік почав демонтувати двері в літній кухні, демонтував газовий конвектор та газову плиту та пригрозив їй що він вирішив вселитися у житловий будинок. З цього вона зробила висновок що ремонт, який нібито проводить її колишній чоловік є лише прикриття, насправді його мета було зробити «літню кухню» неможливою для проживання. Коли вона зрозуміла що він, на її думку умисно робить приміщення «літньої кухні» непридатним для проживання, вона викликала поліцію щоб зупинити його дії внаслідок чого представники поліції склали протокол за вчинення домашнього насильства.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заявника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 173-2 КУпАП, адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь - яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цією статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Психологічне насильство в сім'ї насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 608281 від 13.10.2025 року, ОСОБА_3 13.10.2025 року о 07 год. 00 хв., перебуваючи за адресою спільного проживання із колишньою дружиною ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 вчинив відносно останьоїдії психологічного тиску, чим вчинив домашнє насильство в сім'ї.
Відповідно до заяви гр. ОСОБА_2 , яка звернулась з проханням прийняти міри до свого колишнього чоловіка, який вчинив відносно неї домашнє психологічне насильство. За наслідками на ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З вказаного протоколу, складеного відносно ОСОБА_3 та доданих до нього матеріалів (письмових пояснень), не вбачається наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, викладені обставини свідчать лише про те, що відбувся конфлікт, під час якого останній не діяв з умислом завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої гр. ОСОБА_2 , також не зазначено чи могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 внаслідок дій, які були вчинені ОСОБА_3 по відношенню до неї. Не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, а саме, в чому саме виразились дії психологічного тиску (образи, погрози вчинення фізичного насильства та їх реальність тощо).
Сам по собі конфлікт між колишнім подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не свідчить про вчинення психологічного насильства. Не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення такого обов'язкового реквізиту, як «суть адміністративного правопорушення» порушує вимоги ст. 256 КУпАП та унеможливлює розгляд такого протоколу по суті.
Отже, суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_3 , не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та не містить всіх ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого правопорушення.
Разом з тим, належні, допустимі та достатні докази вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні, а сама по собі обопільна сварка побутового характеру між колишнім подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не є домашнім насильством, про яке йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, та не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП.
На додаток до цього, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що вказані дії ОСОБА_3 призвели або могли реально призвести до наслідків, що передбачені у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто заподіяли або могли заподіяти шкоду психологічному чи фізичному здоров'ю потерпілої та у який спосіб.
Підсумовуючи викладене, вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про недоведення перед судом вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За відсутності складу адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення не може бути накладене, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_3 не встановлена, а наявність конфлікту між ним та ОСОБА_2 не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. За наведеного, порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, та не зазначення у протоколі обов'язкового реквізиту - суті адміністративного правопорушення, позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність події і складу адміністративного правопорушення.
У такому вигляді протокол не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які, відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь ОСОБА_3 а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'зку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283 - 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Х.В. Іщенко