Справа № 468/2428/25
1-кс/468/302/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
іменем УКРАЇНИ
18.11.2025 року слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Баштанка клопотання слідчого, погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №620251540110003029 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Куйбишеве Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого відповідно до ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Слідчим відділенням Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №620251540110003029 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
30.10.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно з клопотанням, військовослужбовець ОСОБА_5 13.03.2025 року в умовах воєнного стану він самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 та не повернувся на службу до теперішнього часу.
ОСОБА_5 06.10.2025 року у порядку ст.ст. 111, 135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий обґрунтовує клопотання наявністю ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і може виїхати на окуповану територію України.
Підозрюваний може незаконно впливати на свідків, які є його колегами - військовослужбовцями та інших свідків, які не допитані, але підозрюваному відомі підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час ще не все коло таких осіб встановлене органом досудового розслідування.
Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на теперішній час не проведені всі необхідні слідчі дії, а підозрюваний, перебуваючи на свободі та з матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу дізнавшись про зібрані стороною обвинувачення докази на підтвердження його винуватості, може вживати заходи для перешкоджання об'єктивності досудового розслідування.
Тому, враховуючи вказані обставини, слідчий вважає, що відносно підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слідчий та прокурор підтримали клопотання, вказавши, що застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного не зможе забезпечити уникнення заявлених ризиків, а тому йому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що не має наміру переховуватись від слідства та бажає повернутись на службу, але в іншу військову частину.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділенням Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №620251540110003029, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за фактом самовільного залишення 13.03.2025 року місця служби військовослужбовцем ОСОБА_5 , вчиненого в умовах воєнного стану.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення 12.08.2025 року були внесені до ЄРДР за №620251540110003029 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_5 06.10.2025 року у порядку ст.ст. 111, 135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
27.10.2025 року було зупинене досудове розслідування кримінального провадження.
30.10.2025 року слідчий суддя надав дозвіл на затримання підозрюваного.
15.11.2025 року підозрюваний був затриманий на підставі ухвали слідчого судді.
15.11.2025 року поновлене досудове розслідування кримінального провадження.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі поясненнями свідків, матеріалами службового розслідування військової частини, при цьому обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому поза розумним сумнівом.
Згідно зі статтею 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, серед іншого, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому згідно з частиною восьмою статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя при цьому враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тривалий час перебуває поза військовою службою. Свідки в кримінальному провадженні йому особисто відомі.
Вказані факти у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та з метою переховування від органів досудового розслідування. Проте заявлений стороною обвинувачення ризик виїзду обвинуваченого, який є військовослужбовцем ЗСУ на тимчасово окуповану територію України є очевидно маловірогідним, оскільки такі дії зумовлять потрапляння його до ворога та більш серйозні та непередбачувані наслідки, аніж загроза кримінального покарання в межах даного кримінального провадження.
Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які проходили з ним військову службу та йому особисто відомі.
Заявлений стороною обвинувачення ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на теперішній час не проведені всі необхідні слідчі дії, а підозрюваний, перебуваючи на свободі та з матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу дізнавшись про зібрані стороною обвинувачення докази на підтвердження його винуватості, може вживати заходи для перешкоджання об'єктивності досудового розслідування, - слідчий суддя вважає нічим необґрунтованим припущенням, оскільки в клопотанні не описано те, яким чином таке перешкоджання може бути вчинене, матеріали клопотання також не містять будь-яких доказів такої можливості. Більше того, фактично сторона обвинувачення ініціювавши відповідне клопотання про застосування запобіжного заходу, дала змогу ознайомитись підозрюваному з матеріалами клопотання та зібраними доказами, тим самим зумовила заявлений нею ж ризик і в подальшому це й же ризик поклала в основу клопотання.
За такого слідчий суддя в силу процитованих вище обмежень щодо застосування в даній категорії справ певних видів запобіжних заходів вважає, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в даній категорії кримінальних проваджень є безальтернативним, з метою запобігти вище вказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Учасниками провадження не надано слідчому судді відомостей, які б могли свідчити про неможливість утримання підозрюваного під вартою.
При цьому відповідно до диспозитивності як загальної засади кримінального провадження слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст. 26 КПК України).
Натомість відповідно до статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, серед іншого, має вказати вид запобіжного заходу та строк його застосування.
Проте ані норми КПК України, ані положення інших нормативних актів не уповноважують слідчого суддю при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу вирішувати питання того, в якій установі має утримуватись підозрюваний та хто має виконувати таку ухвалу слідчого судді. Натомість вказані питання регулюються положеннями відповідних нормативних актів.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з абзацом восьмим частини четвертої статті 183 КПК України в даній категорії справ слідчий суддя має право не визначити розмір застави.
Разом з тим, з врахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним визначення застави.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення та наявність описаних вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в межах частини п'ятої статті 182 КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Отже клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини сьомої статті 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до положень частини третьої статті 183 та частини п'ятої статті 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі с. Новопетрівка Баштанського району Миколаївської області, в якому проживає підозрюваний;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні відносно обставин кримінального правопорушення, щодо яких здійснюється дане досудове розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного та керуючись статтями 176, 177, 178, 179, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, починаючи з 15 листопада 2025 року до 18 грудня 2025 року включно.
Визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області ОСОБА_5 необхідно негайно звільнити з-під варти.
У разі внесення вказаного розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі с. Новопетрівка Баштанського району Миколаївської області, в якому проживає підозрюваний;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні відносно обставин кримінального правопорушення, щодо яких здійснюється дане досудове розслідування.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_5 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у дохід держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали - до 18.12.2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя