Справа № 453/474/25
№ провадження 2/453/374/25
03 листопада 2025 року
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Курницької В.Я.;
за участі секретаря судового засідання - Трембач М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Сколівського районного суду Львівської області 26 березня 2025 року в порядку цивільного судочинства за допомогою системи «Електронний суд» звернувся позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі -АТ «ПУМБ») в особі представника Киричук Галини Миколаївни з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 49385,16 (сорок дев'ять тисяч триста вісімдесят п'ять гривень 16 копійок) гривень.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 20 грудня 2017 року укладено кредитний договір № 100941150701 та видано кредит у сумі 47 980 гривень. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 10 січня 2025 року складає 49 385 гривень 16 гривень, з яких: 19 766 гривень 42 копійки - заборгованість за кредитом; 12 гривень 27 копійок - заборгованість за процентами; 29 606 гривень 47 копійок заборгованість за комісією.
Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Курницької В.Я. від 02 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі, розгляд справи призначено на 04 червня 2025 року.
Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
Представник АТ «ПУМБ» в судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причин неявки до відома суду не довів.
Суд зі згоди представника позивача, обумовленої у прохальній частині позовної заяви, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст рішення складено 03 листопада 2025 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 28 жовтня 2025 року, датою ухвалення рішення є саме 03 листопада 2025 року.
Перевіривши зібрані докази, постановляючи заочне рішення, суд позовні вимоги частково задовольняє з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 20 грудня 2017 року укладено кредитний договір № 100941150701 та видано кредит у сумі 47 980 гривень 00 копійок, шляхом підписання заяви на приєднання до Договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).
З заяви також вбачається, що Банк 20 грудня 2017 року надав відповідачу кредит № 100941150701 на загальні споживчі цілі в сумі 47 980 гривень 00 копійок, з процентною ставкою 0,01% річних, строком на 24 місяці, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 20 червня 2018 року - 3,99 %.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов'язання перед відповідачем виконав, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.25693279.42103.8810 від 20 грудня 2017 року.
Позивачем надано суду належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та отриманням відповідачем кредитних коштів на споживчі цілі. До Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, банк додав Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діє з 10 червня 2017 року), затвердженої рішенням Правління АТ «ПУМБ» протокол № 653 від 30 травня 2017 року.
Пунктом 2.2.5 Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно п.5.1.7. Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Пунктом 6.1 Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що сторони несуть відповідальність, передбачену умовами цього договору та чинним законодавством України за невиконання, неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених договором.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача письмову вимогу (повідомлення) від 13 січня 2925 року, яка була відправлена відповідачу рекомендованим листом через відділення поштового зв'язку, позивач вимагає від нього негайно, не пізніше 30 днів з дня отримання цього повідомлення, погасити заборгованість по кредитним договорам, що станом на 11 січня 2025 року становить 49 385 гривень 16 копійок. В даному повідомленні також зазначається, що у разі невиконання відповідачем вимог, які в ньому містяться, позивач буде змушений застосувати примусове стягнення заборгованості в судовому порядку. Доказів отримання вказаного поштового відправлення матеріали справи не містять.
Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Матеріали справи містять підписану відповідачем заяву про приєднання, яка недійсною не визнавалась, відповідачем (боржником) з підстав безгрошовості у порядку ст. 1051 ЦК України не оскаржувалась.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Таким чином, підписавши заяву відповідач підтвердив, що він в повній мірі ознайомився з умовами отримання кредиту, розміром процентів за користування кредитними коштами.
Наданий банком розрахунок відповідачем в частині стягнення процентів належними і допустимими доказами не спростований.
Отже, суд вважає встановленим існування між сторонами кредитних правовідносин, узгодженість процентної ставки.
Далі, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 10 січня 2025 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед Банком по кредитному договору у розмірі 49 385 гривень 16 копійок, з яких: 19 766 гривень 42 копійки - заборгованість за кредитом; 12 гривень 27 копійок - заборгованість по процентам; 29 606 гривень 47 копійок - заборгованість за комісією.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 5 умов заяви № 100941150701 від 20 грудня 2017 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підписана сторонами, передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості за обслуговування кредитної заборгованості з 20 червня 2018 року - в розмірі 3.99%.
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України «Про захистправ споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої та другої статті 11Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Даного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.
Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).
Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.
В пункті 4 умов заяви від 20 грудня 2017 року № 100941150701 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписаної відповідачем, встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99%, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
За вищенаведених обставин, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за Законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення пункту 4 кредитного договору, укладеного 20 грудня 2017 року між відповідачем та АТ«ПУМБ» щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, починаючи з 20 червня 2018 року є нікчемними.
Суд звертає увагу на те, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ«ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
За даних обставин, позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 29 606 гривень 47 копійок по кредитному договору від 20 грудня 2019 року № 100941150701 задоволенню не підлягає.
Крім того, з урахуванням умов кредитного договору, а також беручи до уваги те, що зі сплаченої відповідачем на виконання умов договору від 20 грудня 2017 року № 100941150701 суми, у відповідності до розрахунку суми заборгованості відповідача по комісії за Кредитним договором, долученому позивачем у справі до позовної заяви, 4 852, 58 грн. (2 873, 50 грн. + 1 979, 08 грн.) зараховано в рахунок оплати комісії за договором, то зараховані позивачем в рахунок погашення комісії 4 852, 58 грн. слід зарахувати в сплату заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14 913, 84 грн. (19 766, 42 грн. - 4 852, 58 грн. = 14 913, 84 грн.).
Із наданого банком розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що саме за узгодженою сторонами спору відсотковою ставкою у розмірі 0.01% річних, розраховано заборгованість відповідача перед позивачем за відсотками за кредитним договором від 20 грудня 2019 № 100941150701.
Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що фактично отримані відповідачем надані йому позивачем грошові кошти в добровільному порядку ОСОБА_2 банку не повернуті, а зважаючи на приписи статті 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору у розмірі 14 926 гривень 11 копійок, з яких: 14 913 гривень 84 копійки - заборгованість за кредитом; 12 гривень 27 копійок - заборгованість за процентами є обґрунтованими.
Згідно ч. 1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 732, 14 грн.
Керуючись ст.4, 12, 76-81, 141, 264-268 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код в ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м.Київ, 04070) заборгованість у сумі 14 926 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) гривень 11 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код в ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м.Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 732 (сімсот тридцять дві) гривні 14 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Сколівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»», місцезнаходження: 04070, вул. Андріївська, будинок 4, м. Київ; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Головуючий суддя В.Я.Курницька