Справа № 442/5766/25
Провадження №3/442/1691/2025
Іменем України
14 листопада 2025 року Дрогобицького міськрайоного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП Головного управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403632 від 26.07.2025 про те, що він «26.07.2025 о 00:00:00 м.Дрогобич, вулиця Лесі Українки 26.07.2025 в 22.47 год. в м.Дрогобичі Львівської області по вул. Самбірській керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова) продути в прилад алкотест Драгер на місці зупинки у встановленому законом порядку, а також проїхати в лікарню на медичне освідчення категорично відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 свою вину не визнав. Його захисник - адвокат Коцан Р.М. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі. Вказує, що на відеозаписах, які долучені до матеріалів справи не зафіксовано факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, адже на відео видно лише як останній сидить в транспортному засобі. Не зафіксовано, чи було зупинено даний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .
Окрім цього у протоколі серії ЕПР1 №403632 в графі «опис установлених даних містяться суперечливі записи, а саме вказується: 26.07.2025 о 00:00 год. в м.Дрогобичі на вул.. Л.Українки, 26.07.2025 о 22.47 в м.Дрогобичі на вул. Самбірській..» Тож не зрозуміло в якій саме годині та на якій вулиці відбувались обставини справи, адже яким чином особа могла керувати о 22:47 год., якщо з долучених відеодоказів вбачається, що о 22.42 год. представник патрульної поліції підійшов до автомобіля. Якщо вірною є дата 26.07.2025 00:00 год., тоді виникає питання, яким чином протокол складався по спливу 23 годин після ймовірного вчинення адміністративного правопорушення. На долучених відеозаписах не зафіксовано, чи надав працівник поліції своє службове посвідчення для ознайомлення, тобто чи він діяв у відповідності до Наказу № 55 від 22.02.2012 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» та ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», тощо. Отже, належні докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відомості про який вказано у спірному протоколі, а також його зупинку працівниками поліції, в матеріалах справи відсутні, що ставить під сумнів наявність самої події і складу адміністративного правопорушення.
Наданий як доказ відеозапис, не є належним та допустимим доказом, оскільки він не відображає відомостей про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а лише містить хронометраж подій з 22.42 год по 22.49 год. Жодних матеріалів справи, ні акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, ні направлення водія на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, ні протоколу про адміністративне правопорушення не було складено в присутності ОСОБА_1 та й взагалі під відеозапис. Не зрозуміло коли та яким чином складалися всі перелічені адміністративні матеріали, адже жодної фіксації їх складення немає. Дані помилки у доказах наводять на сумніви щодо правильності складення адміністративних матеріалів, що в повній мірі є недопустимим.
Відтак, до матеріалів справи не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження дотримання поліцейськими процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху то доведення вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, приходжу до такого висновку.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.ст. 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, та іншими доказами.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 130 ч.1 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, що є рівнозначним також і відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функції водія під час руху транспорту, незалежно від того, чи управляє він самохідною машиною, що рухається своїм ходом, або на причепі в іншої машини. При цьому не має значення, де, у якому місці особа управляла транспортом.
Для настання відповідальності не має значення, як довго управляв винний транспортним засобом. Проступок вважається закінченим з того моменту, коли особа, яка перебувала у стані сп'яніння, надала руху транспортному засобу.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення це - керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
ОСОБА_1 повністю заперечується факт керування транспортним засобом, а в матеріалах справи такі докази відсутні.
З оглянутого протоколу серія ЕПР1 №403632 від 26.07.2025 вбачається, що свідки вищевказаного порушення відсутні, до протоколу додаються: акт огляду, направлення на огляд водія в медичний заклад, копія постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5323609 від 26.07.2025, відео на DVD диску.
Свідків правопорушення у протоколі не зазначено, такі відсутні і при проведенні огляду на стан сп'яніння. Натомість, до матеріалів справи долучено відеозапис на DVD диску. При відтворенні даного диску на такому зафіксовано як працівники поліції в темну пору доби підійшли до припаркованого на узбіччі автомобіля та почали розмову з особою, яка була за кермом, а саме з ОСОБА_1 , запропонували йому пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Інших відомостей, зокрема складання Направлення на проходження огляду, Акту огляду, протоколу про адміністративне порушення, відібрання пояснень у ОСОБА_1 , на що звертає увагу захисник ОСОБА_1 - адвокат Коцан Р.М., відеозапис не відображає.
ОСОБА_1 також стверджує, що не керував транспортним засобом, а просто сидів у ньому. Спростувати вказане суд не може, оскільки до матеріалів справи не долучено доказів керування транспортним засобом, а наданий відеозапис не відображає руху саме автомобіля ОСОБА_1 .
Отже, відеозаписами, які долучено до матеріалів справи, як докази не можливо підтвердити обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 403632 від 26.07.2025 року, зокрема факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_1 , що передбачено складом адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також суд звертає увагу на те, що у фабулі протоколу ЕПР1 № 403632 від 26.07.2025 року не зрозуміло зазначено час та місце скоєння правопорушення, а саме вказано: «26.07.2025 о 00:00:00 м.Дрогобич, вулиця Лесі Українки 26.07.2025 в 22.47 год. в м.Дрогобичі Львівської області по вул. Самбірській керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099….». Вказане не дає суду можливості підтвердити обставини події, результатом якої був складений вищевказаний протокол.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
Згідно статті 130 ч.1 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, що є рівнозначним також і відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, які притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи. При цьому, ЄСПЛ у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином, вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки такі відомості не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у справі немає належних та допустимих доказів про те, що 26.07.2025 ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є недоведеною. Отже, наведене свідчить про відсутність складу зазначеного правопорушення, а тому провадження у справі за статтею 130 ч.1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.130 ч.1, 247, 276, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя А.П. Хомик