Справа № 461/6486/25
Провадження № 1-кс/461/6999/25
13.11.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025142410000282 від 25.07.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше липня 2025 року, з метою працевлаштування поза межами України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_8 виник намір попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони та обмеження перетнути державний кордон та виїхати до країн Європейського Союзу на нетривалий період часу, з подальшим поверненням.
В свою чергу ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, здійснюючи пошук осіб, які бажають незаконно перетнути державний кордон України, в липні 2025 року (точної дати органом досудового розслідування не встановлено), за допомогою свого мобільного телефону НОМЕР_1 через мобільний додаток «Telegram», шляхом телефонного дзвінка зв'язався із ОСОБА_8 по номеру НОМЕР_2 , та в ході розмови повідомив, що він може допомогти в перетині державного кордон та, в подальшому, запропонував зустрітися для обговорення деталей, на що ОСОБА_8 погодився.
В подальшому, ОСОБА_7 продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , 01.08.2025 в ході телефонної розмови із ОСОБА_8 повідомив останньому, що в нього є можливість цього ж дня зустрітися з ним на АЗС «Окко», що у с. Сокільники, Львівського району, Львівської області для обговорення деталей з приводу організації його незаконного переправлення через державний кордон України. Приблизно в кінці дня о 18.00 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зустрілись на вищевказаній АЗС. В ході спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали спілкуватись із ОСОБА_8 щодо його виїзду за кордон. Вони пропонували ОСОБА_8 різні варіанти виїзду за кордон, а саме: один з варіантів що його перевезуть через кордон у Волинській області на квадроциклі, інший варіант що його перевезуть на фурі, ще один варіант те, що його переведуть в обхід пунктів пропуску прикордонники в Одеській області. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 наголосили що така послуга буде коштувати 20 000 доларів США, і щоб ОСОБА_8 ні за що не переживав що все буде добре. Також останні сказали ОСОБА_8 щоб він подумав і обрав якийсь один із трьох запропонованих варіантів та зателефонував ОСОБА_11 .
В свою чергу ОСОБА_8 , будучи залученим до проведення слідчих дій, вислухавши пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_4 погодився на висунуті ними вимоги.
Після цього, ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , 04.08.2025 в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 повідомив останньому про необхідність зустрічі біля супермаркету «Арсен», що на вул. Патона у м. Львові для обговорення деталей з приводу організації його незаконного переправлення через державний кордон України. Приїхавши до вказаного супермаркету, ОСОБА_8 вже чекав ОСОБА_9 , а згодом за кілька хвилин приїхав ОСОБА_10 . В ході розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили ОСОБА_8 що найкращий варіант його виїзду полягав би в тому, що ОСОБА_9 довіз би його в Рівненську, або Волинську область на своєму автомобілі, де в подальшому мав би передати ОСОБА_8 іншим людям, які би мали йому забезпечити безперешкодний проїзд через блок-пости до Одеської області, і в подальшому перевести його поза межами пункту пропуску державного кордону України в Республіку Молдова. При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вкотре наголосили що сума та сама тобто 20 000 доларів США, і запевнили його що все буде гаразд, щоб він не хвилювався, оскільки його точно переведуть через кордон і жодних проблем не буде.
Після цього, ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , 10.08.2025 в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 повідомив останньому про необхідність зустрічі біля ресторану «Макдональдз», що на пр. Чорновола у м. Львові для обговорення деталей з приводу організації його незаконного переправлення через державний кордон України. Приблизно за 30 хв. ОСОБА_8 приїхав до вказаного місця, де на нього вже чекав ОСОБА_9 . Він був один та почав його розпитувати що з його виїздом, що він вирішив, який спосіб обрав, тощо. У відповідь ОСОБА_8 погодився, щоб він віз його автомобілем. ОСОБА_9 повідомив, що якщо він погоджуюється, то повинен передати йому 20 000 доларів США, а він ці гроші передасть ОСОБА_12 , який в свою чергу передасть частину грошей прикордонникам, і тоді вони скажуть час та дату коли він має їхати. Також ОСОБА_13 сказав йому що коли він буде мати всю суму грошей, то одразу щоб йому зателефонував і вони спланують його виїзд. Попередньо про його виїзд вони домовились на 13.08.2025.
Після цього, виконуючи вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 13.08.2025 близько 12.00 год. попередньо узгодивши зустріч за допомогою мобільного телефону ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_14 щоб він зустрівся з ним на парковці гіпермаркету «Ашан», що за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 58. Приблизно о 14:30 год ОСОБА_8 прибув в попередньо визначене ОСОБА_7 місце - парковка гіпермаркету «Ашан», що за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 58, де зустрівся з останнім для отримання деталей та інструкцій, а також розрахунку за послуги з організації незаконного переправлення через державний кордон України.
В ході розмови ОСОБА_7 вказав ОСОБА_8 про необхідність передачі йому неправомірної вигоди в сумі 20 000 доларів США за організацію незаконного переправлення його через державний кордон України. Крім цього, в ході розмови Головатий вкотре запевнив ОСОБА_8 щоб він не переживав, все буде добре, його безперешкодно переведуть через державний кордон, все буде гаразд. Діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ОСОБА_8 дістав із своєї наплічної сумки паперовий конверт білого кольору із вмістом грошових коштів в сумі 20 000 доларів США та передав їх в руки ОСОБА_7 .
Одразу ж після цього, на території парковки гіпермаркету «Ашан», що за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 58 протиправна діяльність ОСОБА_7 була припинена через його затримання працівниками правоохоронних органів, а грошові кошти в сумі 20 000 доларів США (що станом на 13.08.2025 відповідно до курсу НБУ становить 829,400 грн), вилучено.
Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засідання клопотання підтримав, просив суд задовільнити його в повному обсязі.
Підозрюваний та його захисник проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували. Захисник зазначив, що повідомлена підозра ОСОБА_4 є необґрунтованою та не підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами. Крім того. стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були б підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу. Зазанчив, що у підозрюваного наявні міцні соціальні зв'язки, зокрема останній одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працевлаштований. Дохід ОСОБА_4 становить близько 30-40 тисяч грн. щомісячно. З урахуванням викладеного, вважав за можливе застосувати до ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді застави або тримання під вартою із можливістю внесення застави в мінімальному розмірі, передбаченому КПК України.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання частково, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025142410000282 від 25.07.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, складено 23.10.2025 та цього ж дня вручено ОСОБА_4 .
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- матеріалами ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.07.2025 року;
- матеріалами ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.07.2025 року;
- матеріалами УСР у Львівській області ДСР НПУ від 30.07.2025 року;
- протоколом ідентифікації та огляду несправжніх (імітаційних) засобів від 13.08.2025 року;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 29.07.2025, 12.08.2025 та 14.08.2025 року;
- протоколом огляду місця події від 13.08.2025 року;
- протоколом затримання особи ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні злочину від 13.08.2025;
- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;
- іншими матеріалами кримінального провадження №42025142410000282.у їх сукупності та взаємозв'язку.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4 , відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, в тому числі матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які об'єктивно пов'язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що у разі доведення вини ОСОБА_4 , може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до дев'яти років, без альтернативи призначення більш м'якого покарання, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім цього, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та на даний час притягується Залізничним районним судом м. Львова до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, вчиненому в складі організованої злочинної групи (роль виконавця). Щодо останнього в межах вищевказаного кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді застави;
- ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушень, перевіряється можлива причетність ОСОБА_4 до незаконного переправлення інших осіб призовного віку через державний кордон за межі України та виготовлення відповідних документів з даного приводу).
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків та на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує таке:
- зібрані під час досудового розслідування докази підтверджують причетність підозрюваного до вчинення ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного. дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному та обмеження його конституційних прав у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини..
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Щодо розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Злочин інкримінований підозрюваному передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працевлаштований, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища підозрюваного, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень.
Також, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на незаконне переправлення осіб призовного віку чоловічої статі у період дії воєнного стану під час загальної мобілізації через державний кордон за межі України, що підриває обороноздатність України.
Крім того, у частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов'язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Такі обов'язки обумовлюються доведеністю існування ризиків та за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя вважає, що покладення обов'язку у вигляді утримуватись від спілкування зі свідками без зазначення конкретних таких осіб, буде стосуватись невизначеного кола осіб, щодо яких у сторін кримінального провадження можуть бути різні підходи тлумачення. При цьому, порушення такого обов'язку матиме серйозні наслідки для підозрюваного - від звернення в дохід держави суми внесеної ним застави до зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Відсутність чітко встановленого кола осіб (їх ідентифікаційних ознак) може призвести до надмірного обмеження прав підозрюваного, оскільки він може несвідомо порушити цю вимогу, не маючи чіткого розуміння меж встановленого обмеження, а також створити ризики для ефективного захисту прав та інтересів останнього.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого, - задоволити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 11 січня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного строком на 60 діб наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо обставин даного кримінального провадження, викладених у повідомленні про підозру;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Повний текст ухвали проголошено 17 листопада 2025 року о 16 год. 45 хв.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1