Справа № 438/1393/25
Провадження 2/438/572/2025
іменем України
(заочне)
18 листопада 2025 року м.Борислав
Бориславський міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Радановича Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Дівчур В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Сімутіною А.А. у суд надіслано позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики №73739551 в розмірі 25004 грн., з яких: 14000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2100 грн - заборгованість за відсотками; 6804 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою; 2100 грн- комісія за надання позики; судовий збір у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 18.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №73739551, який укладений в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позивач зобов'язаний надати відповідачу фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, відповідач умов кредитного договору не виконав.
14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №44 від 21.02.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 25004 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Просить позов задовольнити. Справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів та у відсутності представника позивача, проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечує.
Ухвалою судді від 16 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 07 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 07.10.2025 року розгляд справ відкладено на 18 листопада 2025 року.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями; правом на подачу відзиву не скористалася.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, Законом України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 18.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №73739551 з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Підписавши вищевказаний договір електронним підписом відповідач ОСОБА_1 добровільно погодилася у письмовому вигляді на умови кредитування. Таким чином, матеріалами справи підтверджується укладання між сторонами кредитного договору, який підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, розміщеного на вебсайті кредитодавця, що відповідає положенням п.п.5.1-5.3 п.5 договору позики №73739551 від 18.09.2024.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.
Матеріалами справи підтверджено, що 18.09.2024 між кредитором ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №73739551. ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» надано відповідачу позику у сумі 14000 грн строком дії на 30 днів, що підтверджується копією цього договору, паспортом споживчого кредиту до договору позики.
Відповідно до п.1 договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі «Строк Позики»), з метою придбання товарів (робіт послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (Проценти) від суми позики та комісію за надання позики.
Відповідно до підпунктів 2.1 - 2.4 пункту 2 договору, сума позики становить 14000 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка (фіксована) - 0,5%, комісія за надання позитки - 15%, що у грошовому виразі складає 2100 грн.
Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , її паспортні дані, податковий номер, поштова адреса, номер телефону, e-mail, номер електронного платіжного засобу, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором 04678.
Крім того, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів, що становить додаток №1 до укладеного між сторонами договору №73739551 від 18.09.2024.
Згідно з паспортом споживчого кредиту за договором позики - процентна ставка та орієнтовна вартість кредиту для споживача становить 0,500 % на день, 182,500% річних. Загальні витрати за кредитом становлять 4200 грн, орієнтована загальна вартість кредиту для споживання за весь строк користування кредитом становить 18200 грн, реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 2617,16%.
З наданого позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунку заборгованості за договором позики №73739551 від 18.09.2024 вбачається, що станом на 31.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за період 21.02.2025 по 31.07.2025 складає 25004 грн, з неї: 14000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2100 грн - заборгованість за відсотками; 6804 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою; 2100 грн - комісія за надання позики.
14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників №44 від 21.02.2025 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.
Відповідно даних Реєстру боржників №44 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно договору позики №73739551 від 18.09.2024 на загальну суму 25004 грн.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №14/06/21 та відповідно до вимог ЦК Україниу зобов'язанні позичальника за договором позики відбулася заміна кредитора, тому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (статті 526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Первинний кредитор ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в розмірі 14000 грн, шляхом перерахування коштів на платіжну карту.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за договором позики, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитним договором. Доказів виконання обов'язку по сплаті заборгованості за кредитним договором відповідачем суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти за користування кредитом, суд вважає, що у позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 14000 грн, 2100 грн - заборгованість за відсотками; 6804 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою, тому позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає таке.
Пунктом 2.4 договору позики №73739551 від 18.09.2024 передбачено комісію за надання позики від суми наданої позики: 15%, що у грошовому виразі складає 2100 грн.
На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту один місяць з можливістю його автоматичної пролонгації.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.
Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію. Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що позивачем не подано доказів, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, тому у задоволенні вимог щодо стягнення комісії в сумі 2100 грн необхідно відмовити.
Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору.
За подання позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 2773,69 грн (22904 грн х 3028 грн /25004 грн).
Щодо посилання позивача про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514,00 грн, то суд зазначає таке.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення та розподілу судових витрат враховується їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Позивач не подав доказів понесення ним витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514,00 грн, такі процесуальні дії не були здійснені під час розгляду справи, а тому відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.
Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 280-283, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в розмірі 22904 грн, яка складається з: 14000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2100 грн - заборгованість за відсотками; 6804 грн - заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2773,69 грн.
В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Григорій РАДАНОВИЧ