18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 752/15770/24
провадження № 61-9103св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
розглянув заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зупинення дії рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про захист прав споживачів шляхом визнання умов кредитного договору недійсними, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року позов задоволено частково. Визнано недійсним п. 1.2. та розділ 4 Кредитного договору від 22 жовтня 2019 року № 22032000199782, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро»), в частині встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту (розрахункове-касове обслуговування). Зобов'язано АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору №22032000199782 від 22 жовтня 2019 року, укладеному між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро», та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) по кредитному договору №22032000199782 від 22 жовтня 2019 року. Стягнуто з АТ «Банк Кредит Дніпро» на користь держави судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року поновлено строк на подання доказів на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу (правову) допомогу, визнавши причини пропуску поважними. Стягнуто з АТ «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу (правову допомогу) в сумі 5 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу АТ «Банк Кредит Дніпро» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року задоволено частково. Апеляційну скаргу АТ «Банк Кредит Дніпро» на додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року залишено без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору, якими встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту- скасовано та ухвалено в цій нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про зобов'язання АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору № 22032000199782 від 22 жовтня 2019 року, укладеному між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро», та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) по кредитному договору № 22032000199782 від 22 жовтня 2019 року змінено, викладено мотиви в редакції цієї постанови. Додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року залишено без змін. Компенсовано АТ «Банк Кредит Дніпро» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 1 453,44 грн судового збору за результатами розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Жили І. А. про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з АТ «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
У липні 2025 року АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року, додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року, постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, надано сторонам строк на усунення недоліків касаційної скарги.
У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 752/15770/24.
У листопаді 2025 року до Верховного Суду надійшла заява АТ «Банк Кредит Дніпро», в якій просить зупинити дію рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року, задля уникнення подальшого перегляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі № 753/12111/24 за нововиявленими обставинами.
У частині восьмій статті 394 ЦПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Касаційний суд виходить з того, що мотивами зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, зокрема, можуть бути відкриття виконавчого
провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо. Отже, метою про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
Зважаючи на завдання та основні засади цивільного судочинства, які визначені частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі.
Верховний Суд звертає увагу, що клопотання про зупинення виконання або дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Водночас, наведені заявником підстави не свідчать про існування об'єктивної необхідності зупинення дії рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року у справі № 752/15770/24.
Керуючись статтею 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про зупинення дії рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про захист прав споживачів шляхом визнання умов кредитного договору недійсними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник