12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 554/1904/22
провадження № 61-15881св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕК СЕРВІС-МЕТАН»,
треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медведєва Вікторія Анатоліївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 травня 2024 року у складі судді Кузіної Ж. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» (далі -ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН») треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Медведєва В. А., про визнання у порядку спадкування права власності на частки статутного капіталу.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшла належна померлому частка в статутному капіталі ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» у розмірі 33,34 %, яка в грошовому виразі складає 1 311 929 грн.
Вказували, що після смерті ОСОБА_5 вони (дружина та син померлого) звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Також до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулася мати померлого - ОСОБА_4 .
Позивачі зазначали, що постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медведєвої В. А. від 18 січня 2022 року їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на частку у статутному капіталі товариства у зв'язку із неможливістю встановлення складу спадкового майна.
Посилалися на те, що ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» не визнає їх вимоги як спадкоємців та відмовляється надати документи на підтвердження розміру частки покійного батька та чоловіка в статутному капіталі товаритва.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд визнати за кожним з них право власності по 1/3 частки статутного капіталу від 33,34 % ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02 листопада 2023 року залучено до участі у справі як правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на 1/3 частку статутного капіталу від 33,34 % ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН».
Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на 1/3 частку статутного капіталу від 33,34 % ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН».
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 з 21 квітня 2006 року був засновником та учасником ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН», розмір належної йому частки в статутному капіталі товариства складав 33,34 %, що в грошовому виразі становить 1 311 929 грн. Відтак належна спадкодавцю частка в статутному капіталі ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» входить до складу спадкового майна, а отже, позивачі мають право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 частки у статутному капіталі товариства.
Районний суд ураховував, що в позасудовому порядку позивачам не вдалося оформити свої спадкові права з огляду на відмову нотаріуса видати свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва на право власності на частку в статутному капіталі товариства. При цьому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зверталися до відповідача із заявою щодо наміру залучення їх як правонаступників частки у статутному капіталі товариства після померлого ОСОБА_5 , проте будь-якої відповіді не отримали.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив із того, що районним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції відхилив посилання апеляційної скарги на відсутність предмета спору у зв'язку із тим, що товариство не перешкоджало позивачам у реалізації їх спадкових прав, оскільки саме товариство не надало спадкоємцям померлого учасника та засновника ОСОБА_5 ні довідки про розмір у процентному вираженні частки в статутному капіталі товариства та її грошової вартості, що унеможливило видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, ні відповіді на їх заяви про висловлені наміри щодо вступу до товариства як правонаступників ОСОБА_5 .
Апеляційний суд вважав безпідставними доводи ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» про те, що за життя ОСОБА_5 оплатив частку в статутному капіталі товариства в сумі 217 375 грн, що становить 5,524 % статутного капіталу, а отже, спадкоємці мають право лише на вказану частку, оскільки у разі зміни частки, зменшення її розміру, загальні збори мали прийняти відповідне рішення. Проте товариство належних і допустимих доказів виключення зі складу товариства ОСОБА_5 чи зменшення статутного капіталу з перерозподілом часток не надало. З моменту заснування товариства питання перерозподілу часток не виносилося, а виникло лише після звернення спадкоємців до суду, що, на думку апеляційного суду, свідчить про намагання відповідача у такий спосіб чинити їм перешкоди у праві на отримання частки в статутному капіталі товариства шляхом оформлення своїх спадкових прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 травня 2024 року, постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2024 року касаційну скаргу ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції, роз'яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.
У лютому 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягають скасуванню. Вважає, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків про задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Посилається на те, що за життя ОСОБА_5 , як учасник товариства, вніс 217 375 грн частки статутного капіталу, замість необхідних 1 314 290 грн, тому його вклад становить лише 5,524 %. Отже, спадкоємці мають право на частку у статутному капіталі товариства у розмірі, що належала померлому. Позивачі не надали доказів сплати ОСОБА_5 своєї частки у статутному капіталі товариства у повному обсязі, а суди внесення такого внеску померлим не перевірили.
Вважає, що між сторонами у справі відсутній предмет спору, оскільки приватний нотаріус була не позбавлена можливості самостійно отримати з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виписку із зазначенням частки померлого за зверненням спадкоємців, а відтак спадкоємці можуть оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.
Вказує на те, що з боку товариства жодних дій, спрямованих на порушення, невизнання прав позивачів як спадкоємців ОСОБА_5 , не було. Крім того, позивачами обрано неправильний спосіб захисту своїх прав.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 30 січня 2019 року у справі № 640/2983/17-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 910/17473/16, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також зазначає про порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» містить перелік засновників (учасників) юридичної особи, а саме: ОСОБА_5 - розмір внеску до статутного фонду 1 311 929 грн, частка 33,34 %, ОСОБА_6 - розмір внеску до статутного фонду 1 311 535,50 грн, частка 33,33 %, ОСОБА_7 - розмір внеску до статутного фонду 1 311 535,50 грн, відсоток частки статутного капіталу 33,33 %. Розмір статутного капіталу становить 3 935 000 грн (том 2, а. с. 179-184).
Згідно з довідкою ТОВ «ЕК СЕВІС-МЕТАН» від 10 липня 2015 року № 36 ОСОБА_5 є засновником ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» з моменту заснування підприємства - 21 квітня 2006 року по теперішній час, доля статутного капіталу складає - 33,34 % (1 311 929 грн). Довідка підписана головним бухгалтером ОСОБА_8 та скріплена печаткою (том 2, а. с. 178).
Відповідно до Статуту ТОВ «ЕК СЕВІС-МЕТАН»(далі - Статут), затвердженого загальними зборами учасників від 25 грудня 2013 року учасниками товариства є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (пункт 2.1) (том 2, а. с. 191-206).
Пунктом 8.1. Статуту визначено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок грошових внесків учасників створено статутний капітал у розмірі 3 935 000 грн, який розподіляється таким чином:
ОСОБА_5 - 1 311 929 грн, що становить 33,34 % статутного капіталу;
ОСОБА_6 - 1 311 535,50 грн, що становить 33,33 % статутного капіталу;
ОСОБА_7 - 1 311 535,50 грн, що становить 33,33 % статутного капіталу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25 березня 2021 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (том 1, а. с. 237).
30 березня 2021 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медведєвою В. А. заведено спадкову справу № 09/2021 (номер у спадковому реєстрі 67428904) до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (том 1, а. с. 238-239).
16 серпня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН»із заявою від 16 серпня 2021 року щодо наміру вступу до товариства як правонаступники ОСОБА_5 (том 1, а. с. 19-20; 25-26).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 15 жовтня 2022 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (том 1, а. с. 218).
Згідно з постановами приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медведєвої В. А. від 18 січня 2022 року № 02/02-14, № 03/02-14 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на частку в статутному капіталі ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» у зв'язку із неможливістю встановлення складу спадкового майна (том 1, а. с. 21; 22).
Відповідно до листа приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медведєвої В. А. від 21 лютого 2023 року № 17/01.16 у матеріалах спадкової справи наявна заява сина померлого - ОСОБА_2 від 30 березня 2021 року про прийняття спадщини, заява матері померлого - ОСОБА_4 від 19 липня 2021 року про прийняття спадщини та заява дружини померлого ОСОБА_1 від 23 липня 2021 року про прийняття спадщини та намір отримання свідоцтва про право власності. Інших спадкоємців не має. Інші заяви не надходили, свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності не видавалися. Інформація щодо складу спадкового майна відсутня (том 1, а. с. 241).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
У статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Відповідно до статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
Згідно із частинами першою - третьою статті 4 Закону України «Про господарські товариства» Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.
У частинах першій, другій статті 52 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.
Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.
Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку (частина третя статті 52 Закону України «Про господарські товариства»).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами першою, другою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, проаналізувавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання за кожним із позивачів права власності на 1/3 частку статутного капіталу від 33,34 % ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН»в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , оскільки спадкодавець був засновником та учасником вказаного товариства, розмір належної йому частки в статутному капіталі товариства складав 33,34 %, що в грошовому виразі становить 1 311 929 грн,а відтак належна спадкодавцю частка в статутному капіталі ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» входить до складу спадкового майна, проте їм було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із неможливістю встановлення складу спадкового майна.
Апеляційний суд правильно відхилив посилання ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» на те, що за життя ОСОБА_5 оплатив частку в статутному капіталі товариства у сумі 217 375 грн, що становить 5,524 % статутного капіталу, тому спадкоємці мають право лише на вказану частку, оскільки у разі зміни частки, зменшення її розміру, загальні збори мали прийняти відповідне рішення. Проте товариство не надало належних і допустимих доказів виключення зі складу товариства ОСОБА_5 чи зменшення статутного капіталу з перерозподілом часток чи ліквідацію товариства.
Суд апеляційної інстанції, відхиляючи аналогічні доводи апеляційної скарги заявника, про відсутність предмета спору у зв'язку із тим, що товариство не перешкоджало позивачам у реалізації їх спадкових прав, обґрунтовано вказав, що саме товариство не надало спадкоємцям померлого учасника та засновника ОСОБА_5 ні довідки про розмір у процентному вираженні частки в статутному капіталі товариства та її грошової вартості, що унеможливило видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, ні відповіді на їх заяви про висловлені наміри щодо вступу до товариства як правонаступників ОСОБА_5 .
Більше того, зазначаючи, що між сторонами відсутній предмет спору, ТОВ «ЕК СЕРВІС-МЕТАН», тим не менше, заперечує право позивачів на 33,34 % та вважає, що вони мають право на 5,524 % частки статутного капіталу, це також є предметом спору.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачі є спадкоємцями ОСОБА_5 , до яких перейшли усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, а отже вони мають право навизнання за кожним із них права власності на частку статутного капіталу в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про неналежний та неефективний спосіб захисту прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з посиланням на правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19), оскільки у вказаній постанові суд касаційної інстанції не висловлювався щодо того чи іншого належного способу захисту при розгляді спадкових справ за участю спадкоємців учасника товариства.
У справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) розглядалися позовні вимоги учасника цього товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та змін до статуту, визнання права власності на частку у статутному капіталі. У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Позов у цій справі було мотивовано порушенням порядку скликання загальних зборів учасників товариства, незаконністю виключення позивача зі складу учасників товариства без його відповідної заяви.
Отже, у наведеній справі були встановлені інші фактичні обставини, а тому відповідні висновки Верховного Суду не є релевантними при розгляді цієї справи.
До подібних правових висновків про те, що визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства є належним та ефективним способом судового захисту дійшов Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 907/922/21.
Посилання касаційної скарги на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 30 січня 2019 року у справі № 640/2983/17-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 910/17473/16, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, колегія суддів відхиляє, оскільки у зазначених справах встановлені інші обставини, відмінні від обставин справи, що є предметом касаційного перегляду.
Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про незабезпечення повного та всебічного розгляду справи судами та неврахування наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вважає, що суди встановили обставини справи в достатньому обсязі для правильного її вирішення та ухвалення законних судових рішень по суті спору.
Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права.
Інші наведені в касаційній скарзі аргументи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що суди порушили норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник, по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судами, що в силу положень статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Щодо судових витрат
Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки в задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК СЕРВІС-МЕТАН» залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді:І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк