12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 754/8386/23
провадження № 61-10930св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Делікатна Любов Миколаївна,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Київський державний нотаріальний архів,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_3 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року у складі судді Грегуль О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський В. С. (далі - ПН КМНО Войтовський В. С.), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Делікатна Л. М. (далі ПН КМНО Делікатна Л. М.) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
У вересні 2023 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа: Київський державний нотаріальний архів про визнання недійсним договору дарування.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року задоволено первісний позов ОСОБА_1 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 травня 2023 року, зареєстроване в реєстрі за № 915 і видане ПН КМНО Войтовським В. С. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн судового збору та 556,80 грн судового збору. Понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати покладено на позивача за зустрічним позовом.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 25 грудня 2023 року задоволено частково заяву в порядку статті 141 ЦПК України. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 64 800 грн - правничої допомоги. У задоволенні інших вимог заяви в порядку статті 141 ЦПК України відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25 грудня 2023 року задоволено. Додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У липні 2024 року ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , в якій просив скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в частині залишення в силі рішення суду першої інстанції, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
У липні 2024 року ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , в якій просив скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в частині залишення в силі рішення суду першої інстанції, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року. Відкрито касаційне провадження у справі № 754/8386/23 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У жовтні 2024 року справа № 754/8386/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2025 року виправлено описку, допущену в ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2024 року та від 30 вересня 2024 року, та замість помилково зазначеної дати ухвалення рішення Деснянського районного суду міста Києва - «13 грудня 2023 року» правильним вважати дату ухвалення рішення Деснянського районного суду міста Києва - «19 грудня 2023 року».
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_3 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року. Справу № 754/8386/23 призначено до судового розгляду
Водночас, ухвалою від 17 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 716/1243/21 (провадження № 61-5431сво24) на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду. Колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові, мотивовано тим, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 619/3484/19 (провадження № 61-16444св24), врахувавши правову позицію Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 504/3606/14-ц, вважала за можливе ухвалити у справі рішення, яким внесла зміни до свідоцтва про право на спадщину попри те, що, звертаючись із позовом, позивач просив, поміж іншого, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, водночас вимог про внесення змін до свідоцтва не заявляв.Разом з тим колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 квітня 2025 року у справі № 756/11137/21 зазначала, що позивач вимог про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину не заявляв, у зв'язку із чим відсутні підстави для вирішення питання про внесення змін в оспорювані свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2025 року справу № 716/1243/21 (провадження № 61-5431сво24) прийнято та призначено до розгляду.
Правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі, є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду в справі № 716/1243/21.
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється в випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Тому колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі.
Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 754/8386/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 716/1243/21 (провадження № 61-5431сво24).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко