17 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 924/31/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вх. № 8333/2025)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025
та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2025
у справі № 924/31/23
за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс"
про банкрутство, -
27.08.2025 ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі №924/31/23 затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничий комплекс "Хімтранс" - арбітражного керуючого Котенка Д. С. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за підсумками ліквідаційної процедури Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс" у сумі 105 039,58 грн.
Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на користь арбітражного керуючого Котенка Д. С. 105 039,58 грн, з яких: 97 142,84 грн - основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничий комплекс "Хімтранс" за період з 26.11.2025 по 26.03.2025 та 7 896,74 грн - витрат арбітражного керуючого за період розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничий комплекс "Хімтранс" у справі № 924/31/23.
21.10.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 22.10.2025) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.25 у справі № 924/31/23 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.25 у справі № 924/31/23 - залишено без змін.
10.11.2025 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
- скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2025 у справі № 924/31/23;
- ухвалити нове рішення, яким відмовити у затвердженні звіту ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничий комплекс "Хімтранс" - арбітражного керуючого Котенка Д.С. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за підсумками ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс "Хімтранс" у сумі 105 039,58 грн та відмовити у стягненні з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь арбітражного керуючого Котенка Д. С. 105 039,58 грн, з яких: 97 142,84 грн - основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничий комплекс "Хімтранс" за період з 26.11.2025 по 26.03.2025 та 7 896,74 грн - витрат арбітражного керуючого за період розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Науково -виробничий комплекс "Хімтранс" у справі № 924/31/23.
10.11.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Картере В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Тобто норми процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставлять у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі №910/18250/16).
У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі № 924/31/23, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2025 про затвердження звіту ліквідатора банкрута про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за підсумками ліквідаційної процедури, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 28.05.2025 у справі № 5011-49/217-2012, від 15.04.2025 у справі № 43/550-50/327-2012, від 31.03.2025 у справі № 922/4404/15від 05.12.2024 у справі №910/2863/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1261/16, від 23.01.2024 у справі №910/3070/21, від 07.12.2023 у справі № 918/171/21.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2025 у справі № 924/31/23, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2025 у справі № 924/31/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере