Справа № 304/1051/25 Провадження № 2/304/545/2025
05 листопада 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/1051/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить: розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований виконкомом Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області; після розірвання шлюбу залишити їй дівоче прізвище « ОСОБА_3 »; дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після розірвання шлюбу залишити проживати разом з матір'ю ОСОБА_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що 12 вересня 2015 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, під час якого у них народилося двоє дітей - син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На жаль, в останній рік їх сімейне життя не склалося. Кожен з них має протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у неї та у їх дітей, він не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги. Оскільки почуття любові та поваги між ними втрачено назавжди, у них немає наміру відновити сімейні стосунки, відповідач проживає окремо від них за кордоном, рішення про розірвання шлюбу нею обдумане та остаточне, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 08 травня 2025 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи, а також просить строк на примирення не надавати та питання щодо процесуальних витрат не вирішувати.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 12 вересня 2015 року виконкомом Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 245. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей - син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося через протилежні погляди на шлюб та сім'ю; на даний час вони разом не проживають та не ведуть спільного господарства. Питання розірвання шлюбу позивачем обдумане, тому строк для примирення подружжю не надавався.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них та інтересам їх малолітніх дітей, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що позивач у зв'язку з реєстрацією шлюбу із ОСОБА_2 змінила своє прізвище, тому після розірвання шлюбу згідно ст. 113 СК України має право відновити своє дошлюбне прізвище.
Що стосується залишення малолітніх дітей подружжя ОСОБА_3 після розірвання шлюбу на проживання при матері, то суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Порядок визнання місця проживання фізичної особи передбачений ст. 29 ЦК України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 зазначено, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Водночас судом під час розгляду даної справи не вирішується питання про визначення місця проживання дітей.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Оскільки в ході судового розгляду не встановлено наявності спору між подружжям ОСОБА_3 щодо визначення місця проживання їх малолітніх сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такі знаходяться на проживанні з матір'ю, відтак суд приходить до висновку, що після розірвання шлюбу дітей слід залишити на проживання при позивачеві.
Одночасно суд звертає увагу на те, що залишення малолітніх дітей подружжя ОСОБА_3 - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживати разом із матір'ю не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дітей, оскільки суд лише констатував, з ким залишаються проживати діти після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому їх місце проживання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 липня 2022 року у справі № 405/4659/21 (провадження № 61-5775св22).
Крім цього, суд встановив, що згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4348776393.1 від 06 травня 2025 року позивачем сплачено 1 211,20 грн судового збору.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач, з урахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.
На підставі наведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований виконкомом Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 12 вересня 2015 року, актовий запис № 245 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 ».
Дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після розірвання шлюбу залишити на проживання при матері - ОСОБА_10 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий:Ганько І. І.