Справа 127/34960/25
Провадження 1-кс/127/13570/25
14 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2025 (справа № 127/26267/25) в рамках кримінального провадження № 22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024, за фіксації судового розгляду технічними засобами,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2025 (справа № 127/26267/25) в рамках кримінального провадження № 22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 26.08.2025 задоволено клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 про накладання арешту на майно, яке вилучено під час обшуку 20.08.2025, в рамках кримінального провадження №22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.2 ст.113, ч.2 ст. 188-1 КК України.
Згідно зазначеної ухвали накладено арешт на майно, яке вилучено під час обшуку 20.08.2025, за адресою: м. Вінниця, вул. Слов'янська, б/н (незавершений об'єкт будівництва), що розташоване на земельних ділянках з кадастровими номерами: 0520681000:09:001:0099, 0520681000:09:001:0098, а саме:
- пристрій обліку спожитої електроенергії (лічильник), PD -U 00742791, Cert №454603, 1 шт.;
- пристрій обліку спожитої електроенергії (лічильник), виробник «Энергомера», №0865580902458097, 2008 р.. 1 пгг.;
- пристрій обліку спожитої електроенергії (лічильник), виробник «Энергомера», №009072067439279, 2013 р., з пломбуванням, у коробці, 1 шт.;
- пристрій обліку спожитої електроенергії (лічильник), виробник Nik, №7674288, 2015 р., з пломбуванням, у коробці, 1 шт.;
- пристрій обліку спожитої електроенергії (лічильник), виробник Teletec, №0601.02594533, 2021 р., 1 шт.;
- прилади чорного кольору, без ідентифікаційних позначень, що складаються з прямокутного коробу та дроту, 2 шт.;
- файл-пакет, доступ до якого обмежено пломбою оператора системи розподілу електричної енергії АТ «ВОЕ» №22160269, у якому знаходиться 5 пломб оператора системи розподілу електричної енергії, що були у використанні;
- пломби оператора системи розподілу електричної енергії «ВМЕМ» у загальній кількості 121 шт.;
- файл-пакет, у якому знаходиться 10 пломб оператора системи розподілу електричної енергії, що були у використанні;
- мобільний телефон Apple iPhone з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та сім-картку оператора мобільного зв'язку Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 .
На думку заявника, на даний час наявні підстави для скасування арешту на майно, а саме: мобільний телефон Apple iPhone з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та сім-картку оператора мобільного зв'язку Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 з огляду на таке.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
На переконання заявника, майно, а саме: мобільний телефон Apple iPhone з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та сім-картка оператора мобільного зв'язку Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , на які накладено арешт, не відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, щодо речового доказу.
Саме ж по собі посилання у постанові слідчого від 20.08.2025 про визнання предметів речовими доказами та клопотанні прокурора про арешт майна на те, що такі речі містять такі відомості не може вважатись обґрунтованим за відсутності будь-яких доказів, а, отже, таке посилання є лише припущенням сторони обвинувачення.
Таким чином існує розумний сумнів щодо необхідності арешту такого майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому знаряддями вчинення злочину є лише ті предмети, що були використані для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення. Таку позицію Верховний Суд вже висловлював у справах №748/1457/19 (постанова від 02.06.2020) та №153/112/20 (постанова від 24.11.2020).
Таким чином, на переконання заявника органом досудового розслідування та прокурором не доведено, що вилучені під час проведення 20.08.2025 обшуку мобільний телефон Apple iPhone з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та сім-картка оператора мобільного зв'язку Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 використовувалися для виконання об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.113, 188-1 КК України.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»), Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
У відповідності до п. 1 листа ВССУ від 05.04.2013 за № 223-559/0/4-13 Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язані, зокрема:
- сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону;
- перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів.
Також у відповідності до п. 19 вищевказаного листа ВССУ та положень п, 3 ч, 2 ст. 171 КПК слідчий (прокурор) у своєму клопотанні про арешт майна має назвати документи, які підтверджують право власності на майно, що підлягає арешту. Разом із тим під час розгляду відповідних клопотань слідчим суддям необхідно враховувати, що такі документи не можуть бути зазначені у клопотанні та надані щодо майна, право власності на яке неможливо підтвердити документально (наприклад, на майно, вилучене з обігу; рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації і документи щодо якого відсутні, тощо), а також щодо майна, яке підлягає державній реєстрації, проте всупереч вимогам закону не було зареєстровано. Водночас відповідну неможливість має бути обґрунтовано у клопотанні, про неї має бути зазначено і в ухвалі.
Незважаючи на викладене, жодних дій спрямованих на встановлення власника вилученого майна органом досудового розслідування та прокурором вжито не було та під час розгляду клопотання про арешт майна, відповідної інформації слідчому судді не надано.
Також заявник зазначає, що прокурор не довів у своєму клопотанні та не надав доказів того, що вилучені під час обшуку речі, а саме: мобільний телефон Apple iPhone з I ME І 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту ч обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
До того ж, ОСОБА_5 є колишнім співробітником відділу технічного аудиту AT «Вінницяобленерго», а, отже, немає обґрунтованих підстав вважати, що мобільний телефон Apple iPhone з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 є знаряддям вчинення злочину та був використаний для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч.2 ст. 188-1 КК України в кримінальному провадженні №22024020000000153, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.06.2024.
На підставі вищевикладеного адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 просив слідчого суддю скасувати арешт що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2025 (справа № 127/26267/25) в рамках кримінального провадження № 22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024, в частині мобільного телефону Apple iPhone з IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_2 та сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 .
Адвокат ОСОБА_3 під час судового розгляду клопотання підтримав за обставин викладених у ньому та просив задовольнити.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що вказане майно має істотне значення для кримінального провадження, визнано речовим доказом, та необхідно для проведення слідчих дій, а тому просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів клопотання встановлено, що майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2025 (справа № 127/26267/25) в рамках кримінального провадження № 22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024, є предметом вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди правопорушення, є речовим доказом, а тому, з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, проведення необхідних експертиз, слідчий суддя вважає, що до вирішення питання по кримінальному провадженню та розгляду справи по суті, арешт майна скасуванню не підлягає.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що в клопотанні не доведено підстав вважати, що в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2025 (справа № 127/26267/25) в рамках кримінального провадження № 22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024 є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 170 - 172, 174, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2025 (справа № 127/26267/25) в рамках кримінального провадження № 22024020000000153 внесеного до ЄРДР 20.06.2024 - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя