Справа 127/35775/25
Провадження 1-кс/127/13889/25
13 листопада 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання дізнавача СД відділу поліції №1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,
До суду надійшло клопотання дізнавача ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СД відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025020000244 від 12.11.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 11.11.2025 р. о 12:40 год. до Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій обл. по спец лінії «102» надійшло повідомлення про те, що працівниками о/у ВП N?1, під час відпрацювання у м. Вінниця, по вул. Левадна, 15, було зупинено громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 , який на запитання чи має заборонені речі відповів що має, в подальшому за його письмової згоди в присутності понятих, останній видав працівникам поліції полімерний пакет, із кристалічною речовиною, яка знаходилась в задній правій кишені штанів.
11.11.2025 під час огляду місця події, що за адресою: м. Вінниця вул. Левадна поблизу будинку № 15, за участі понятих було вилучено полімерний пакет з кристалічною речовиною, який було поміщено до спец. пакету НПУ NPU 5810024, опечатано та скріплено підписами понятих.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК, при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Вказані речі, які було вилучено, мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містить сліди злочину та може бути використаний під час проведення судових експертиз, інших слідчих дій для з'ясування дійсних обставин події.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу існує два шляхи приєднання речей або документів в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження: надання добровільно або на підставі судового рішення.
Частина 1 ст. 171 КПК України надає право прокурору, слідчому за погодженням з прокурором, звертатись до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна.
Крім того, відповідно до ст. 98 КПК України дані речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У зв'язку з вищевказаним, з метою забезпечення належного розслідування по кримінальному провадженню, зберігання речових доказів та недопущенні можливостей їх втрати або знищення виникла необхідність в отриманні дозволу слідчого судді на арешт на майно, яке було вилучене 11.11.2025 під час проведення огляду місця події.
З огляду на викладене, дізнавач просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судове засідання дізнавач не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, тому відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання розглядається у його відсутність.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В рамках кримінального провадження № 12025025020000244 від 12.11.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено майно, яке є предметом кримінального правопорушення.
З досліджених матеріалів клопотання вбачається, що вилучене майно, є доказом злочину, крім того підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження, тому слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для арешту зазначеного майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання дізнавача СД відділу поліції №1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 11.11.2025 під час огляду місця події, що за адресою: м. Вінниця вул. Левадна поблизу будинку №15, а саме:
- полімерний пакет з кристалічною речовиною, який було поміщено до спец. пакету НПУ NPU 5810024.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на дізнавача СД відділу поліції №1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя