Постанова від 13.11.2025 по справі 15/81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 15/81 (910/14942/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 29.01.2025

у складі судді: Омельченко Л.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 10.09.2025

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Сотнікова С.В.,

Остапенка О.М.,

у справі за позовом

Міністерства економіки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"

Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"

про визнання недійсним результатів публічних відкритих торгів, договору купівлі-продажу та повернення майна

у межах справи № 15/81

за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку

до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод".

2. 04.12.2024 від Міністерства економіки України (далі - Міністерство економіки, позивач)надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" (далі - ТОВ "Вардингс", скаржник), Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" (далі - ДП "ВО "Київський радіозавод", боржник) про визнання недійсними результатів публічних відкритих торгів, договору купівлі-продажу та повернення майна, в якому позивач просить суд:

- визнати недійсними результати відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу у ліквідаційній процедурі державного майна закріпленого на праві господарського відання за ДП "ВО "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210), оформлені протоколом № 1 від 17.10.2016, щодо визнання переможцем ТОВ "Вардингс" (ідентифікаційний код: 40869366) з ціною продажу 415 427,35 грн.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17.10.2016, укладений між ДП "ВО "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210) та ТОВ "Вардингс" (ідентифікаційний код: 40869366), зареєстрований в реєстрі за № 781;

- зобов'язати ТОВ "Вардингс" (ідентифікаційний код: 40869366) повернути у державну власність ДП "ВО "Київський радіозавод" (код ЄДРПОУ 14308210; вул. Бориспільська, 7, м. Київ, 02096) об'єкт незавершеного будівництва (нежитлова будівля) літера "А", загальною площею 4 768,1 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лісна (Дарницький район), 11/1.

3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, продаж спірного майна ДП "ВО "Київський радіозавод" відбувся з порушенням вимог чинного законодавства, що вплинуло на права та інтереси Міністерства економіки України як власника державного майна та органу управління ДП "ВО "Київський радіозавод".

4. 21.01.2025 від Міністерства економіки України надійшла заява про заміну сторони правонаступником.

Короткий зміст ухвали місцевого суду

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 задоволено клопотання Міністерства економіки України про заміну сторони правонаступником та замінено позивача у справі № 15/81 (910/14942/24) - Міністерство економіки України (ідентифікаційний код: 37508596) його правонаступником - Фондом державного майна України (ідентифікаційний код 00032945).

6. Господарський суд першої інстанції зазначив, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р "Деякі питання управління об'єктами державної власності" єдиний майновий комплекс ДП "ВО "Київський радіозавод" передано із сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України; за змістом акта приймання-передачі від 20.07.2023 ДП "ВО "Київський радіозавод" передано зі сфери управління Мінекономіки до сфери управління Фонду державного майна України. Водночас суд зазначив, що провадження у справі № 15/81 (910/14942/24) відкрито за позовною заявою Міністерства економіки України, як органу управління майном ДП "ВО "Київський радіозавод".

7. Оскільки ДП "ВО "Київський радіозавод" передано зі сфери управління Мінекономіки до сфери управління Фонду державного майна України на підставі вказаного вище розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р, суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання Міністерства економіки України про здійснення процесуального правонаступництва є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

8. Постановою від 10.09.2025 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Вардингс" залишив без задоволення;

ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі № 15/81 (910/14942/24) залишив без змін.

9. Апеляційний господарський суд зазначив про правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для заміни сторони правонаступником, а саме: заміни позивача у цій справі Міністерства економіки України (ідентифікаційний код: 37508596) його правонаступником - Фондом державного майна України.

10. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи ТОВ "Вардингс", викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. ТОВ "Вардингс" 22.09.2025 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 у справі № 15/81(910/14933/24).

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/81 (910/14933/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025.

13. Ухвалою від 13.10.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 15/81 (910/14933/24) за касаційною скаргою ТОВ "Вардингс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025;

ухвалив здійснити перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 у справі № 15/81(910/14933/24) в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи;

надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 28.10.2025;

витребував з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 15/81 (910/14942/24).

14. Від представника Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України - Івашковського Д.В. 28.10.2025 надійшов відзив, в якому представник Міністерства просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Вардингс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі № 15/81 (910/14942/24) повністю; оскаржувані судові рішення залишити без змін; врахувати правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 25.06.2025 у справі № 15/81 (910/14936/24), як обов'язкову для застосування.

15. У відзиві зазначено, що скаржником не доведено які саме його права порушені заміною позивача; касаційна скарга спрямована виключно на затягування судового процесу та на перешкоджання прийняттю остаточного рішення у цій справі; окремо наголошено, що касаційна скарга ТОВ "Вардингс" фактично ставить ті ж самі питання, які вже були предметом розгляду Верховного Суду у справі № 15/81 (910/14936/24).

16. Матеріали справи № 15/81 (910/14942/24) надійшли до Верховного Суду 17.10.2025 із супровідним листом від 16.10.2025 № 15/81 (910/14942/24)/6131/25 від Господарського суду міста Києва.

17. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 20.10.2025 № 493/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.10.2025 № 4643-IX, Верховний Суд розглядає справу № 15/81 (910/14942/24) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи позивача

(ТОВ "Вардингс")

18. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначив, що суд визнав правомірним подання позову особою, яка не мала для цього матеріально-правових повноважень, що є істотним процесуальним порушенням, оскільки суди фактично легалізували звернення до суду неналежного позивача, що суперечить статтям 4, 45, 46 Господарського процесуального кодексу України.

19. Скаржник аргументував, що Фонд держмайна України після 20.07.2023 самостійно набув повноважень щодо управління ДП "ВО "Київський радіозавод" і міг подати позов від свого імені.

20. Заміна сторони правонаступником у цьому випадку перетворилася на спосіб виправлення неправомірного звернення з позовом неналежного суб'єкта.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

24. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. З урахуванням меж касаційного оскарження суд розглядає касаційну скаргу в межах доводів і вимог, наведених у пунктах 18 -20 цієї Постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

26. Предметом судового розгляду у цій справі є питання правонаступництва та наявності/відсутності підстав для заміни Мінекономіки його правонаступником - Фондом державного майна України.

27. Здійснюючи перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень та оцінюючи доводи касаційної скарги та відзиву, колегія суддів Верховного Суду зауважує таке.

28. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

29. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов'язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

30. Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.

31. Верховний Суд звертає увагу, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах. У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.

32. Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

33. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

34. За змістом оскаржуваних рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій встановили, що провадження у справі № 15/81 (910/14942/24) відкрито за позовною заявою Міністерства економіки України як органу управління майном ДП "ВО "Київський радіозавод".

35. Разом з тим, суди попередніх інстанцій встановили, що ДП "ВО "Київський радіозавод" передано зі сфери управління Мінекономіки до сфери управління Фонду державного майна України на підставі вказаного вище розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р. Перехід усіх прав та обов'язків від одного органу управління до іншого визначено Законом України "Про управління об'єктами державної власності", особливостями управління об'єктами державної власності, умов та правил здійснення повноважень відповідними суб'єктами управління об'єктами державної власності.

36. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій в цьому випадку встановили факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи правонаступника.

37. Зазначені обставини не були спростовані скаржником у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, а єдиним доводом скаржника для скасування рішень судів попередніх інстанцій є те, що на дату звернення із позовом та відкриття провадження у справі вже існували обставини, на які посилається Мінекономіки як на підставу для заміни сторони правонаступником.

38. Як вже було зазначено вище, відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

39. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що як положення зазначеної норми так і загальні принципи інституту процесуального правонаступництва не встановлюють будь яких інших умов для заміни сторони її правонаступником у випадку заміни особи у відносинах, окрім як встановлення факту переходу до особи матеріальних прав правопопередника.

40. Положення статті 52 ГПК України не встановлюють як підставу для відмови у заміні сторони її правонаступником наявність на момент звернення з позовом обставин щодо переходу до правонаступника матеріальних прав позивача (правопопередника).

41. Відтак, положення статті 52 ГПК України не забороняють заміну позивача його правонаступником, навіть якщо перехід до правонаступника матеріальних прав позивача (правопопередника) відбувся до звернення такого позивача із позовом до суду.

42. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій у цій справі. Водночас, аргументи касаційної скарги не знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

43. Водночас, в силу положень статті 300 ГПК України, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для надання оцінки іншим аргументам, викладеним у касаційній скарзі ТОВ "Вардингс", оскільки вказані обставини в цьому не входили до предмету доказування та не розглядалися судами попередніх інстанцій, а предметом касаційного оскарження в цьому випадку є судові рішення, якими розглянуто питання про заміну позивача його правонаступником. Відтак, надаючи оцінку іншим аргументам скаржника, в цьому випадку касаційний суд діятиме не як суд встановлений законом.

44. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

45. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

46. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

47. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

48. Враховуючи викладене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини, оскаржувані рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідають, оскільки при ухваленні відповідних рішень не порушено положення статей 52, 236 ГПК України. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій всебічно, повно та об'єктивно розглянули у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення про заміну позивача його правонаступником.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до пункту другого частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

50. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

51. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

52. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій без змін.

Судові витрати

53. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 у справі № 15/81 (910/14942/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік