65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"18" листопада 2025 р. Справа № 916/4578/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г., розглянувши заяву Південного регіонального управління Концерну «Військторгсервіс» (65012, м. Одеса, пров. Штабний, 1, код ЄДРПОУ 35123222) про видачу судового наказу вх.№4712/25 від 13.11.2025
до боржника фізичної особи - підприємця Дубини Дениса Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 95 669,59 грн
Південне регіональне управління Концерну «Військторгсервіс» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця Дубини Дениса Олександровича заборгованості за договором № ВКС-1415 з надання послуг по розміщенню транспортних засобів у сумі 95 669,59грн, у тому числі заборгованості за надані послуги по розміщенню транспортних засобів у розмірі 87 800,00 грн, 3 % річних на заборгованість за послуги по розміщенню транспортних засобів у розмірі 2 287,61 грн, інфляційних витрат на заборгованість за послуги по розміщенню транспортних засобів у розмірі 5 581,98 грн, а також судових витрат в сумі 242,24 грн.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 152 Господарського процесуального кодексу України для видачі судового наказу, враховуючи наступне.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II «Наказне провадження».
Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.
Згідно до п.5. ч.2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Надані Південним регіональним управлінням Концерну «Військторгсервіс» до заяви акти надання послуг № 352 від 29.02.2024, № 637 від 31.03.2024, № 1100 від 30.04.2024, № 1672 від 31.05.2024, № 2250 від 30.06.2024, № 2682 від 31.07.2024, № 2853 від 31.08.2024, № 3528 від 30.09.2024, № 3741 від 31.10.2024, № 4368 від 30.11.2024, № 4677 від 31.12.2024 не містять підпису збоку фізичної особи - підприємця Дубини Дениса Олександровича.
Також, до заяви не додані докази направлення фізичній особі - підприємцю Дубині Денису Олександровичу або докази отримання фізичною особою - підприємцем Дубиною Денисом Олександровичем рахунків на оплату згідно умов укладеного між сторонами договору № ВКС-1415 з надання послуг по розміщенню транспортних засобів від 28.12.2023.
Відтак суд установив, що заявником не дотримано вимог п.5 ч.2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України щодо обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу. З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
За ч.2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, господарський суд встановив, що заявником в порушення вимог ст. 150 ГПК України не надано належних доказів на обґрунтування вимог заяви.
Беручи до уваги наведене, господарський суд відмовляє Південному регіональному управлінню Концерну «Військторгсервіс» у видачі судового наказу.
При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 147, 148, 152-154, 175, 234, 235 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити Південному регіональному управлінню Концерну «Військторгсервіс» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з фізичної особи - підприємця Дубини Дениса Олександровича за заявою за вх.№4712/25 від 13.11.2025 у справі № 916/4578/25.
Ухвала набирає чинності в порядку встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Ухвалу складено 18.11.2025р.
Суддя Т.Г. Деркач