Справа № 147/1530/25
Провадження № 2/147/592/25
17 листопада 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №7519435 від 14.05.2024 та судові витрати.
Свою позовну заяву представник позивача обґрунтував тим, що 14.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №7519435, за умовами якого останній отримав кредит на суму 10000,00 грн, зобов'язався повернути його зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору, а саме не було сплачено кредитні кошти, комісію та проценти у строк встановлений кредитом.
Зазначає, що договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами спірного правочину.
Вказує, що 24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення права вимоги №110-МЛ, згідно з яким ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право вимоги до боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором №7519435 від 14.05.2024.
Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить 33821,60 грн та складається з: заборгованості за тілом кредиту - 10000,00 грн; заборгованості за відсотками - 17771,60 грн; заборгованості за комісією - 1150 грн.
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 33821,60 грн та судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою від 25.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідає положенню п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та правовій позиції КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/77944/18 (61-185-св23). Судова повістка повернулася на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Окрім того, суд вважає, що факт неотримання відповідачем у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, суд вважає таким, що зумовлений не об'єктивними причинами, а є наслідком суб'єктивної поведінки відповідача.
Також, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, призначеного на 29.10.2025 та 17.11.2025 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи наявне підтвердження. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Суд зазначає, що небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.
На підставі письмової заяви позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст.223, 247, 280-282 ЦПК України.
З урахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.05.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №7519435, за умовами якого останній отримав кредит на суму 10000,00 грн, зобов'язався повернути його зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором (а.с.7-12).
Згідно з п. 6.1 кредитного договору зазначено, що цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 кредитного договору).
За змістом п. 6.3 кредитного договору позичальник, приймаючи пропозицію Товариства про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Згідно із п. 7.1 цей договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до договору про споживчий кредит №7519435, ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит в сумі 10000 гривень, загальний строк кредитування 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 14.05.2024. Процентна ставка: 1.16 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 9772.81 відсотків річних. Комісія за надання кредиту - 1150 грн.
Довідкою ТОВ «Мілоан» підтверджується, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір від 14.05.2025 ідентифіковано ТОВ «Мілоан». Договір підписаний позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: 409560 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.14 звор.).
Окрім того, згідно копії анкети-заяви на кредит №7519435, ОСОБА_1 мав намір отримати кредит у сумі 10000 грн на строк 30 днів з 14.05.2024, дата повернення кредиту 13.06.2024. Також у анкеті зазначено особисті дані позичальника, зокрема електронна пошта, номер телефону, паспортні дані (а.с.15).
З копії платіжного доручення 131039897 від 14.05.2024 встановлено перерахування ТОВ «Мілоан» на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 суму коштів у розмірі 10000 грн згідно договору 7519435 (а.с.16).
24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення права вимоги №110-МЛ, згідно з яким ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право вимоги до боржників (а.с.18 звор. -23).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 12.08.2025 до договору відступлення №110-МЛ від 24.09.2024 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 33821,60 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 10000 грн; заборгованості за відсотками - 17771,6 грн; заборгованості за комісією - 1150 грн (а.с.29 звор.).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч.1 ст.205 ЦК).
Особливості укладання кредитного договору в електронному виді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому т.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 10561 ЦК розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Із п. 6.3 кредитного договору слідує, що позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
При цьому, відповідно до п.1.2 кредитного договору сума кредиту становить 10000,00 грн.
Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 14.05.2024.
Пунктом 1.4 кредитного договору визначено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 09.05.2025.
Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (п.п. 53-54, 90-91), від 04 липня 2018 року (справа №14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року (справа №202/4494/16-ц (14-318цс18), постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №149/1499/18 зазначено, що: Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України. Після закінчення строку кредитування можливе лише нарахування відсотків, порядок виплати яких врегульований ч.2 ст.625 ЦК України.
Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за кредитним договором №7519435 від 14.05.2024 в загальному розмірі 33821,60 грн.
Згідно статей 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 129 Конституції України регламентовано, що одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем за вищевказаним договором суду не надано, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим порушення зобов'язання визнається судом таким, що сталося з його вини. В зв'язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2422,40 грн. судових витрат у вигляді судового збору.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 - ч. 6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.07.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та АО «Апологет» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107.
Згідно з договором про надання правової допомоги клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правничої допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також з юридичними особами незалежно від форм власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.
В договорі сторони встановили, що вартість наданих послуг складає 8000 грн (п.2.3).
Так, в позовній заяві позивач просив стягнути судові витрати, зокрема 8000 грн витрат на правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані такі докази: договір від 01.07.2025, акт №Д/1015 наданих послуг від 20.08.2025, детальний опис наданих послуг від 20.08.2025 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, ордер адвоката Усенка М.І.
Так, згідно детального опису від 20.08.2025, адвокатом виконано такі роботи: усна консультація, витрачено часу 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год, погодження правової позиції клієнта - 30 хв, складення позовної заяви - 3 год 30 хв, подання заяви від імені клієнта - 1 шт. Усього 6 год 30 хв.
У акті №Д/1582 наданих послуг встановлено, що сума наданих послуг адвокатом визначено у розмірі - 8000 грн.
Згідно зі ст.ст.133,137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», судові витрати на професійну правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, а розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторони позивача, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником на надання правової допомоги згідно вказаної вартості.
Суд враховує вважає, що по даній категорії справ 6 годин 30 хвилин на підготовку до подачі справи до суду є значно завищеним та неспівмірним з наданими послугами.
На думку суду, такий розмір витрат часу адвоката не є достатньо обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Суд не вважає за необхідне в даній цивільній справі стягувати повною мірою витрати за надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, а також практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3000,00 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
Керуючись статтями 13, 133, 137, 141, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит №7519435 від 14.05.2024 у розмірі 33821 (тридцять три тисячі вісімсот двадцять одна) гривня 60 (шістдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на оплату судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисяч) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк .
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1 корп. 28, 4-й поверх.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя О.А. Натальчук