ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2025справа №910/7036/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/7036/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРУ Трейдінг» (вул. Ярославська, буд. 58, поверх 10, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 40371329)
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227)
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Готьман Л.В. (довіреність від 05.12.2024 №01/01-4509-Д);
відповідача - Яковченка Р.Г. (довіреність від 20.11.2024 №20/11-13).
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРУ Трейдінг» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Компанія) про зобов'язання Компанії здійснити перерахунок вартості/обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії Товариству за договором від 01.01.2019 №0187-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - Договір) шляхом зменшення вартості наданих послуг на суму 27 979 305,18 грн та зменшення обсягу наданих послуг на 71 990 МВт*год (на вартість та обсяги послуг з передачі електричної енергії, які були нараховані на обсяги експортованої електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії у період з 08.02.2020 по 30.11.2023 включно, а саме з 08.02.2020 по 29.02.2020, у липні 2020 року, вересні 2020 року, жовтні 2020 року, листопаді 2020 року, грудні 2020 року, лютому 2021 року, серпні 2021 року, жовтні 2021 року, листопаді 2021 року, лютому 2022 року, травні 2022 року, червні 2022 року, липні 2022 року, серпні 2022 року, серпні 2023 року, вересні 2023 року, жовтні 2023 року та листопаді 2023 року).
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 01.01.2019 Товариством та Компанією укладено Договір, за умовами якого відповідач зобов'язувався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а позивач зобов'язувався здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов Договору;
- за період з лютого 2020 року по листопад 2023 року включно відповідач всупереч чинному законодавству України та умовам Договору неправомірно нарахував та включив у первинні документи за Договором позивачу вартість та обсяги послуги при експорті електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії (далі - Країни Енергетичного співтовариства), а саме послуги вартістю 27 979 305,18 грн та обсягом 71 990,00 МВт год., і відмовляється здійснити коригування первинних документів шляхом виключення з них цих нарахувань;
- у Компанії за вказаний спірний період було відсутнє право на нарахування плати за послугу при експортних операціях до Країн Енергетичного співтовариства, а тому первинні документи за Договором, які містять такі нарахування, підлягають коригуванню відповідно до норм чинного законодавства України та Договору;
- положення Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №309 (далі - Кодекс системи передачі), якими було надано право відповідачу нараховувати плату за послугу при експортних операціях до Країн Енергетичного співтовариства, були визнані нечинними та протиправними в судовому порядку, оскільки порушували міжнародні зобов'язання України та були виключені з Кодексу системи передачі НКРЕКП з зазначеної підстави, а тому у Компанії були відсутні правові підстави здійснювати нарахування послуги при експортних операціях до Країн Енергетичного співтовариства за Договором, включаючи їх до первинних документів (актів, актів коригування, рахунків) та відповідно обліковувати їх як заборгованість позивача за Договором;
- Компанія порушила право Товариства на отримання Послуги за Договором без включення обсягів та вартості послуги при експорті електричної енергії до Країн Енергетичного співтовариства, внаслідок чого позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач 22.07.2025 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 21.07.2025) подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки: позивач не обґрунтував, в чому саме полягає порушення його прав і яких саме негативних наслідків дозволяє уникнути застосування обраного способу захисту («перерахунок»), а тому за таких умов відсутні підстави для задоволення позовних вимог; умови Договору були визначені у типовому договорі про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком до Кодексу системи передачі; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) як регулятор на ринку електричної енергії, затверджуючи умови типового договору, у тому ж нормативно-правовому акті (Кодексі системи передачі) встановила, що умови договору поширюються і на випадки передачі експортованої електричної енергії; Договір не передбачає безоплатного надання послуги, у тому числі і в частині передачі експортованої електричної енергії; постановою НКРЕКП від 22.04.2019 №585 затверджено Порядок встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії (далі - Порядок), яким також передбачено врахування обсягів експорту в обсягах послуги відповідача з передачі електричної енергії; зокрема, згідно з пунктом 1.2 Порядку тариф на послуги з передачі електричної енергії - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу передачі (споживання), експорту електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку; позивач не довів порушення його прав та завдання реальної шкоди його законним інтересам, не довів протиправності дій Відповідача щодо нарахування обсягів/вартості послуг.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Позивач 28.07.2025 подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що: обраний Товариством спосіб захисту є ефективним з огляду на порушене право, спрямованим на реальний захист та відновлення порушеного права; положення постанови НКРЕКП від 22.04.2019 №585 не підлягають застосовуванню при регулюванні правовідносин позивача та відповідача; позивач не отримував послуги при експорті електричної енергії до Країн Енергетичного Співтовариства безоплатно, адже вони взагалі не надавалися при експорті до Країн Енергетичного співтовариства, доказів протилежного Компанією не надано; Порядок не регулює договірні відносини, що склалися між позивачем і відповідачем та Порядок не може підтверджувати наявність чи відсутність права Компанії нараховувати Товариству послуги за Договором при здійсненні ним експорту до Країн Енергетичного Співтовариства.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.07.2025.
Компанія 26.06.2025 подала суду клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов до 07.07.2025.
Підготовче засідання з розгляду справи №910/7036/25, призначене на 07.07.2025, не відбудеться, у зв'язку з перебуванням судді Марченко О.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2025 підготовче засідання відкладено на 04.08.2025; продовжено Компанії строк до 21.07.2025 для подання суду відзиву на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання відзиву і доданих до нього документів позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 08.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Марченко О.В. на лікарняному судове засідання 06.10.2025 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 відкладено розгляд справи по суті на 17.11.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 17.11.2025 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 17.11.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
01.01.2019 Товариством (користувач системи передачі [користувач]) і Компанією (оператор системи передачі [ОСП]) було укладено Договір (в редакції додаткової угоди від 17.11.2021 №4), за умовами якого:
- ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов Договору (пункт 1.1 Договору);
- планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі чинного на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді; на вартість послуги нараховується податок на додану вартість згідно з законодавством України; тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується НКРЕКП (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайт) в мережі Інтернет (пункт 3.1 Договору);
- для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги:
плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; у разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;
фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі (пункт 4.1 Договору);
- розрахунковим періодом за Договором є 1 календарний місяць (пункт 5.1 Договору);
- користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим; оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавствам; вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку; коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку; акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу; користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП; оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта (пункт 5.5 Договору);
- у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта; процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін; якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей (пункт 5.6 Договору);
- Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021; якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення його дії, то Договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 13.1 Договору).
Так, протягом спірного періоду (з 08.02.2020 по 30.11.2023 включно) відповідачем було складено та надано позивачу:
акт приймання-передачі послуги за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму з ПДВ 2 968 017,91 грн (фактичний обсяг - 15 916,012 МВт*год, ставка тарифу - 155,40 грн) та рахунок-фактуру від 04.03.2020 №0187-02024/04/03/2020 на суму 2 694 395,70 грн;
акт приймання-передачі послуги за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму з ПДВ 2 242 802,98 грн (фактичний обсяг - 12 027,043 МВт*год; ставка тарифу - 155,40 грн) та рахунок-фактуру від 04.08.2020 №0187-02024/04/08/2020 на суму 0,00 грн;
акт приймання-передачі послуги за вересень 2020 року від 30.09.2020 на суму з ПДВ 5 476 251,18 грн (фактичний обсяг - 18 996,556 МВт*год; ставка тарифу - 240,23 грн) та рахунок-фактуру від 05.10.2020 №0187-02024/05/10/2020 на суму 1852403,99 грн;
акт приймання-передачі послуги за жовтень 2020 року від 31.10.2020 на суму з ПДВ 3 483 037,69 грн (фактичний обсяг - 12 082,302 МВт*год; ставка тарифу - 240,33 грн) та рахунок-фактуру від 04.11.2020 №0187-02024/04/11/2020 на суму 0,00 грн;
акт приймання-передачі послуги за листопад 2020 року від 30.11.2020 на суму з ПДВ 4 356 772,56 грн (фактичний обсяг - 15 113,199 МВт*год; ставка тарифу - 240,23 грн) та рахунок-фактуру від 04.12.2020 №0187-02024/04/12/2020 на суму 0,00 грн;
акт приймання-передачі послуги за грудень 2020 року від 31.12.2020 на суму з ПДВ 11 205 245,64 грн (фактичний обсяг - 29 855,815 МВт*год; ставка тарифу - 312,786 грн) та рахунок-фактуру від 04.01.2021 №0187-02024/04/01/2021 на суму 5 818 213,53 грн;
акт приймання-передачі послуги за лютий 2021 року від 28.02.2021 на суму з ПДВ 3 527 688,72 грн (фактичний обсяг - 10 001,499 МВт*год; ставка тарифу - 293,93 грн) та рахунок-фактуру від 04.03.2021 №0187-02024/04/03/2021 на суму 5 896 878,36 грн;
акт приймання-передачі послуги за серпень 2021 року від 31.08.2021 на суму з ПДВ 1 823 499,04 грн (фактичний обсяг - 5 169,879 МВт*год; ставка тарифу - 293,93 грн) та рахунок-фактуру від 06.09.2021 №0187-02024/06/09/2021 на суму 1 553 479,52 грн;
акт приймання-передачі послуги за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму з ПДВ 2 312 761,99 грн (фактичний обсяг - 6 557,009 МВт*год; ставка тарифу - 293,93 грн) та рахунок-фактуру від 05.11.2021 №0187-02024/05/11/2021 на суму 2 115 157,49 грн;
акт приймання-передачі послуги за листопад 2021 року від 30.11.2021 на суму з ПДВ 4 050 176,10 грн (фактичний обсяг - 11 482,825 МВт*год; ставка тарифу - 293,93 грн) та рахунок-фактуру від 06.12.2021 №0187-02024/06/12/2021 на суму 3 233 256,97 грн;
акт приймання-передачі послуги за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 від 28.02.2022 на суму з ПДВ 11 954 875,90 грн (фактичний обсяг - 28 823,043 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн) та рахунок-фактуру від 04.03.2022 №0187-02024/04/03/2022 на суму 8 041 662,74 грн;
акт приймання-передачі послуги за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 від 31.05.2022 на суму з ПДВ 456 927,92 грн (фактичний обсяг - 1 101,647 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн) та рахунок-фактуру від 06.06.2022 №0187-02024/06/06/2022 на суму 164 426,06 грн;
акт приймання-передачі послуги за період 01.06.2022 по 30.06.2022 від 30.06.2022 на суму з ПДВ 667 684,40 грн (фактичний обсяг - 1 609,778 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн) та рахунок-фактуру від 06.07.2022 №0187-02024/06/07/2022 на суму 0,00 грн;
акт приймання-передачі послуги за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 від 31.07.2022 на суму з ПДВ 6 006 520,86 грн (фактичний обсяг - 14 481,640 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн) та рахунок-фактуру від 05.08.2022 №0187-02024/05/08/2022 на суму 5 000 455,26 грн;
акт приймання-передачі послуги за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 від 31.08.2022 на суму з ПДВ 5 701 032,61 грн (фактичний обсяг - 13 745,112 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн) та рахунок-фактуру від 05.09.2022 №0187-02024/05/09/2022 на суму 4 589 143,30 грн;
акт приймання-передачі послуги за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 від 31.08.2023 на суму з ПДВ 725 648,09 грн (фактичний обсяг - 1 246,561 МВт*год; ставка тарифу - 485,10 грн) та рахунок-фактуру від 07.09.2023 №0187-02024/07/09/2023 на суму 0,00 грн;
акт приймання-передачі послуги за період з 01.09.2023 по 30.09.2023 від 30.09.2023 на суму з ПДВ 1 189 545,34 грн (фактичний обсяг - 2 043,471 МВт*год; ставка тарифу - 485,10 грн) та рахунок-фактуру від 09.10.2023 №0187-02024/09/10/2023 на суму 297 037,85 грн;
акт приймання-передачі послуги за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 від 31.10.2023 на суму з ПДВ 923 740,62 грн (фактичний обсяг - 1 586,856 МВт*год; ставка тарифу - 485,10 грн) та рахунок-фактуру від 07.11.2023 №0187-02024/07/11/2023 на суму 755 082,47 грн;
акт приймання-передачі послуги за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 від 30.11.2023 на суму ПДВ 964 603,69 грн (фактичний обсяг - 1 657,053 МВт*год; ставка тарифу - 485,10 грн) та рахунок-фактуру від 07.12.2023 №0187-02024/07/12/2023 на суму 1 101 474,72 грн;
Також Компанією були складені акти коригування, а саме:
від 23.09.2020 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 29.02.2020 на суму з ПДВ 2 857 101,66 грн (фактичний обсяг - 15 321,223 МВт*год; ставка тарифу - 155,40 грн);
від 16.06.2021 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 29.02.2020 на суму з ПДВ 2 813 838,30 грн (фактичний обсяг - 15 089,223 МВт*год; ставка тарифу - 155,40 грн);
від 21.12.2020 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 31.07.2020 на суму з ПДВ 2 399 100,64 грн (фактичний обсяг - 12 865,190 МВт*год; ставка тарифу - 155,40 грн);
від 19.02.2021 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 30.09.2020 на суму з ПДВ 5 584 774,98 грн (фактичний обсяг - 19 373,014 МВт*год; ставка тарифу - 240,23 грн);
від 16.08.2021 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 31.10.2020 на суму з ПДВ 3 428 533,63 грн (фактичний обсяг 11 893,233 МВт*год; ставка тарифу - 240,23 грн);
від 20.09.2021 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 30.11.2020 на суму з ПДВ 4 263 205,94 грн (фактичний обсяг - 14 788,626 МВт*год; ставка тарифу - 240,23 грн);
від 27.09.2021 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 31.12.2020 на суму з ПДВ 11 437 268,77 грн (фактичний обсяг - 30 474,029 МВт*год; ставка тарифу - 312,76 грн);
від 29.10.2021 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 28.02.2021 на суму з ПДВ 3 428 455,96 грн (фактичний обсяг - 9 720,160 МВт*год; ставка тарифу - 293,93 грн);
від 21.02.2022 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 31.08.2021 на суму з ПДВ 1 966 369,48 грн (фактичний обсяг - 5 574,937 МВт*год; ставка тарифу - 293,93 грн);
від 19.05.2022 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 31.10.2021 на суму з ПДВ 2 429 661,95 грн (фактичний обсяг - 6 888,437 МВт*год; ставка тарифу - 293,93 грн);
від 30.05.2022 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 30.11.2021 на суму з ПДВ 4 273 875,29 грн (фактичний обсяг - 12 117,044 МВт*год; ставка тарифу - 293,93 грн);
від 27.07.2022 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 28.02.2022 на суму з ПДВ 11 989 520,22 грн (фактичний обсяг - 28 906,570 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн);
від 20.10.2022 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 31.05.2022 на суму з ПДВ 481 547,30 грн (фактичний обсяг - 1 161,004 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн);
від 18.11.2022 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 30.06.2022 на суму з ПДВ 672 765,72 грн (фактичний обсяг - 1 622,029 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн);
від 29.11.2022 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 31.07.2022 на суму з ПДВ 6 088 746,96 грн (фактичний обсяг - 14 679,886 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн);
від 21.12.2022 №б/н до акта приймання-передачі послуги від 31.08.2022 на суму з ПДВ 5 719 110,70 грн (фактичний обсяг - 13 788,698 МВт*год; ставка тарифу - 345,64 грн);
від 27.12.2023 №ПРА_К-0000754 до акта приймання-передачі послуги від 31.08.2023 на суму з ПДВ 723 887,76 грн (фактичний обсяг - 1 243,537 МВт*год; ставка тарифу - 485,10 грн);
від 30.01.2024 №ПРА_К-00001275 до акта приймання-передачі послуги від 30.09.2023 на суму з ПДВ 1 201 319,29 грн (фактичний обсяг - 2 063,697 МВт*год; ставка тарифу - 485,10 грн);
від 13.03.2024 №ПРА_К-0001858 до акта приймання-передачі послуги від 31.10.2023 на суму з ПДВ 998 032,51 грн (фактичний обсяг - 1 714,479 МВт*год; ставка тарифу - 485,10 грн);
від 21.03.2024 №ПРА_К-0002433 до акта приймання-передачі послуги від 30.11.2023 на суму з ПДВ 1 052 410,09 грн (фактичний обсяг - 1 807,892 МВт*год; ставка тарифу - 485,10 грн).
Товариство протягом 2021 року регулярно надсилало Компанії вимоги щодо коригування первинних документів за Договором в частині нарахування послуги на обсяги експортованої електричної енергії до Країн Енергетичного співтовариства, починаючи з 08.02.2020, на що відповідач відповідав відмовами, зазначаючи, що експортери зобов'язані сплачувати послуги в обсягах експортованої електричної енергії та наполягав на підписанні позивачем актів приймання-передачі послуги та актів коригування, в які було неправомірно включено нарахування послуги на обсяги експорту до Країн Енергетичного співтовариства, посилаючись на лист НКРЕКП від 02.10.2019 №10479/17.2.1./7-19.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач доводить відсутність у нього обов'язку здійснювати оплату послуги з передачі електричної енергії в обсягах експортованої електричної енергії, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати Компанію здійснити перерахунок вартості/обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії Товариству за Договором шляхом зменшення вартості наданих послуг на суму 27 979 305,18 грн та зменшення обсягу наданих послуг на 71 990 МВт*год.
Слід зазначити, що у березні 2021 року Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії про зобов'язання припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії щодо експорту електричної енергії позивачу за Договором і включення вартості та обсягу послуг з передачі електричної енергії при здійсненні експорту електричної енергії у первинні документи, якими оформлюється надання послуг з передачі електричної енергії, та стягнення 27 707 658,75 грн.
Позовні вимоги було мотивовано тим, що внаслідок неправомірних дій Компанії, які вона не припиняє (триваюче правопорушення), спрямованих на включення до первинних документів за Договором вартості та обсягу послуг з передачі електричної енергії при експорті електричної енергії, Компанія порушує право Товариства на отримання послуг в передбаченому Договором та законодавством України обсязі, а також неправомірно не повертає Товариству переплату за Договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 у справі №910/4185/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 і постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2024, позов задоволено частково; зобов'язано Компанію припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії Товариству за Договором при здійсненні експорту електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії та включення вартості та обсягу послуг з передачі електричної енергії при здійсненні експорту електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії у первинні документи, якими оформлюється надання послуг з передачі електричної енергії за Договором; стягнуто з Компанії на користь Товариства 26 887 248,06 грн безпідставно набутих коштів.
Наведена сума коштів була повернута відповідачем позивачу, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.02.2024 №АУ-745(уточн.рекв.)_00000/84a8b26e-45a0-4beb-bba8-2614e0c14f33.
Однак Компанія продовжила здійснювати нарахування послуг з передачі електричної енергії Товариству за Договором при здійсненні експорту електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії та включення вартості та обсягу послуг з передачі електричної енергії при здійсненні експорту електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії у первинні документи, якими оформлюється надання послуг з передачі електричної енергії за Договором.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ І ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Відповідно до пунктів 43 і 60 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» міждержавна лінія електропередачі - це лінія електропередачі, що перетинає кордон між Україною та іншою державою і з'єднує об'єднану енергетичну систему України з системою передачі суміжної держави.
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.
Пунктами 30 і 92 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що електропостачальником є суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу, а трейдером є суб'єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу.
Отже, у розумінні положень пунктів 43, 60 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передача електричної енергії при імпорті або експорті відбувається у віртуальній точці на державному кордоні.
Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 зі справи №914/935/20 і від 08.06.2021 зі справи №910/8044/20.
Згідно з пунктом 1.3.5 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку), кандидат в учасники ринку повинен мати діючі договори, зокрема, про надання послуг з передачі електричної енергії, що укладаються відповідно до Кодексу системи передачі (КСП).
Договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії системою передачі (пункт 5.1 глави 5 розділу X КСП).
Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов'язковою умовою надання користувачам доступу до системи передачі. Оператор системи передачі (ОСП) укладає договір про надання послуг з передачі електричної енергії з користувачем до набуття ним статусу учасника ринку електричної енергії відповідно до Правил ринку. Договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором (пункти 5.2, 5.4, 5.5 глави 5 розділу X КСП).
Станом на момент укладення Договору типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії містилася у Додатку 6 до КСП, і не передбачала умов щодо включення до обсягів послуг з передачі електричної енергії обсягів експортованої електричної енергії, тобто обсягів, які не пов'язані з обсягами споживання електричної енергії споживачами позивача.
Обов'язок сплати тарифу за передачу, зокрема, щодо обсягів експортованої електричної енергії було запроваджено із прийняттям Постанови №360, яка набула чинності 08.02.2020.
Постановою №360 було внесено низку змін до КСП, зокрема:
- у розділі XI глави 5, пункт 5.3 викладено в такій редакції:
« 5.3. Послуги з передачі електричної енергії надаються ОСП на підставі договору між ним та: ОСР; електропостачальником; споживачем електричної енергії, який має намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку незалежно від точки приєднання; споживачем електричної енергії, оператором системи якого є ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку); виробником електричної енергії для забезпечення власних потреб електричних станцій, що заживлені від мереж ОСР/ОСП, а також власних потреб електричних станцій у випадку відсутності генерації; трейдером/електропостачальником/виробником, що здійснює експорт електричної енергії в обсягах експорту електричної енергії»;
- абзац третій пункту 5.6 замінено дев'ятьма новими абзацами, зокрема, передбачено, що обсяг послуг з передачі електричної енергії визначається: для електропостачальників - на підставі даних щодо обсягів експорту електричної енергії та обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника, крім обсягів споживання електричної енергії споживачами, оператором системи яких є ОСП; для виробників електричної енергії - на підставі даних щодо обсягів експорту електричної енергії та обсягів електричної енергії для забезпечення власних потреб електричних станцій, що заживлені від мереж ОСР/ОСП, а також власних потреб електричних станцій у випадку відсутності генерації;
- у главі 6 абзац четвертий пункту 6.2 замінено двома абзацами наступного змісту:
«трейдером/електропостачальником/виробником, що здійснює імпорт та/або експорт електричної енергії в обсягах імпорту/експорту електричної енергії; споживачем, для якого оператором системи є ОСП»;
- пункт 6.5 доповнено новими абзацами такого змісту:
«Обсяг послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначається, для виробників - як обсяг відпущеної електричної енергії, обсяг імпорту та/або експорту електричної енергії; для операторів систем розподілу - як обсяг розподіленої електричної енергії, обсяг купівлі електричної енергії для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами оператора системи розподілу та обсяг електричної енергії для господарчих потреб ОСР; для споживачів, оператором системи яких є ОСП, - як обсяг спожитої електричної енергії; для електропостачальників та трейдерів - як обсяг імпорту та/або експорту електричної енергії. Для визначення обсягу наданої послуги використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку. Споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, окремо не сплачують послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 у справі №640/3041/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття Постанову №360 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, 6.2, 6.5 глави 6 Розділу ХІ, та змін до додатків 5 та 6 КСП.
Проте постановою Касаційного апеляційного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2021 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 у справі №640/3041/20 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020; прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
З метою приведення Договору у відповідність до КСП, з урахуванням змін та доповнень, внесених Постановою №360, сторони уклали додаткову угоду від 17.11.2021 №4 до Договору, умови якої поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли до її укладення з 08.02.2022 (пункт 6 додаткової угоди від 17.11.2021 №4), тобто від моменту прийняття Постанови №360.
З наведеного вбачається, що правовідносини у справі №910/9627/20, на яку посилається позивач, не є подібними до даної справи, на що звертає увагу відповідач, тобто до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03.08.2022 у справі №910/9627/20, про те, що нарахування плати за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні її експорту не передбачено умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії та чинним законодавством, оскільки в межах спірного періоду у даній справі, Постанова № 360, якою установлено обов'язок електропостачальників оплачувати послуги з передачі електроенергії в обсягах її експортування, є чинною та підлягає виконанню усіма учасниками ринку електричної енергії на загальних підставах, а також зважаючи на внесення змін до Договору, викликаних необхідністю приведення останнього у відповідність до КСП, з урахуванням змін та доповнень, внесених саме Постановою № 360.
У цьому контексті варто також зауважити, що визнання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 640/27130/21 протиправною та нечинною Постанови №360 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, пунктів 6.2, 6.5 глави 6 розділу XI та змін до додатків 5 та 6 КСП не має визначального значення для вирішення даного спору, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023, з посиланням на припис частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі №640/27130/21 змінено шляхом виключення із абзацу другого резолютивної частини слів «з моменту прийняття».
Відтак, Постанова №360 в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, пунктів 6.2, 6.5 глави 6 розділу XI та змін до додатків 5 та 6 КСП є такою, що втратила чинність з 29.03.2023, а періодом спірні правовідносини у даній справі є з 08.02.2020 по 30.11.2023 включно.
Разом з тим, висновки стосовно реалізації актів Енергетичного Співтовариства та тлумачення змісту міжнародних договорів України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 зі справи №910/9627/20, є релевантними до спірних правовідносин, а тому враховуються судом.
Так, за приписами статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України, встановлює Закон України «Про міжнародні договори України», статтею 19 якого передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено правові основи функціонування ринку електричної енергії. Зокрема у абзаці першому частини першої вказаної статті визначено, що правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України «Про альтернативні джерела енергії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про енергетичну ефективність», міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» на виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003, Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.
Кодекс системи передачі має відповідати вимогам нормативно-правових актів Енергетичного Співтовариства (абзац другий частини шостої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до частини одинадцятої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» суб'єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті.
24.09.2010 Україна приєдналась до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (ратифіковано Верховною Радою України 15.12.2010; приєднання набрало чинності 01.02.2011), завдання якого відповідно до статті другої полягає в організації зв'язків між сторонами й створенні правової та економічної бази стосовно енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі.
Статтею 3 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства передбачено, що для цілей статті 2 діяльність Енергетичного Співтовариства охоплює:
a) запровадження Договірними Сторонами нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики, навколишнього середовища, конкурентної політики та відновлюваних джерел енергії, як описано у викладеному нижче розділі II, що враховує як інституційну структуру Енергетичного Співтовариства, так і конкретну ситуацію в кожній з Договірних Сторін (далі - розширення дії нормативно-правової бази Європейського Співтовариства), як далі описано в розділі II;
b) установлення певної регуляторної системи, що дозволяє ефективне функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, на територіях Договірних Сторін і частині території Європейського Співтовариства та охоплює створення єдиного механізму транскордонної передачі та (або) транспортування енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, й здійснення нагляду за одностороннім дотриманням заходів з безпеки (далі - механізм функціонування ринків енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі), як далі описано в розділі III;
c) створення Сторонами ринку енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, без внутрішніх кордонів, у тому числі координацію взаємодопомоги у разі серйозних порушень у функціонуванні енергетичних мереж або зовнішніх пошкоджень, яка може охоплювати досягнення спільної енергетичної зовнішньоторговельної політики (далі - створення єдиного енергетичного ринку), як далі описано в розділі IV.
Згідно зі статтею 11 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, яка міститься у розділі ІІ, нормативно-правова база Європейського Співтовариства з енергетики для цілей цього Договору включає: i) директиву Європейського парламенту й Ради Європи від 26 червня 2003 року 2003/54/EC стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку електроенергії, ii) директиву Європейського парламенту й Ради Європи від 26 червня 2003 року 2003/55/EC стосовно загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу та iii) постанову Європейського парламенту й Ради Європи від 26 червня 2003 року 1228/2003/EC стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії.
Відповідно до статті 1 Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (ратифікований Законом від 15.12.2010 №2787-VI, який набрав чинності 30.01.2011) Україна приєднується до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства як Договірна Сторона відповідно до термінів та строків, викладених у Рішенні Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 18.12.2009 про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (Рішення 2009/04/MC-EnC), як це зазначено нижче в цьому Протоколі.
Якщо іншого не зазначено в цьому Протоколі, на дату приєднання, Україні надаються всі права, надані Договірним Сторонам, і вона виконує всі зобов'язання, покладені на Договірні Сторони Договором і всіма Рішеннями та Процедурними актами, прийнятими під час застосування Договору із часу набрання ним чинності.
Таким чином, приєднавшись до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Україна прийняла на себе зобов'язання дотримуватися встановлених цим Договором положень та нормативно-правової бази щодо передачі енергопродуктів та матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі.
Згідно зі статтею 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства мита й кількісні обмеження імпорту й експорту енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, і всі заходи, що мають подібний результат, між Сторонами забороняються. Ця заборона застосовується також до мит фіскального характеру.
Пункт 1 (статті 41) не виключає кількісних обмежень або заходів, що мають подібний результат, виправданих на підставі державної політики або державної безпеки, захистом здоров'я та життя людей, тварин або рослин чи захистом промислової та комерційної власності. Такі обмеження або заходи, проте, не є засобами довільної дискримінації або прихованого обмеження торгівлі між Сторонами.
Наведена норма є обов'язковою для України як для сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства і підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України та Закону України «Про міжнародні договори України».
Відповідно до статті 94 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства інституції тлумачать будь-який термін чи інше поняття, використані в цьому договорі як такі, що походять із законодавства Європейського Співтовариства відповідно до прецедентного права Суду чи Суду першої інстанції Європейських Співтовариств.
Згідно з позицією суду Європейського союзу у справі № C-305/17 FENS vs Slovak Republic від 06.12.2018 щодо тлумачення положень Директиви 2003/54/ЄС, яка, як було зазначено, є складовою права Енергетичного Співтовариства, закріплення плати за передачу при здійсненні експортних операцій є заходом еквівалентним до мита, оскільки таким заходом є будь-яка грошова плата, якою б малою вона не була та не залежно від її призначення та способу застосування, що накладається в односторонньому порядку на товари через те, що вони перетинають кордон, і яка не є митом у строгому розумінні.
Статтею 67 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства передбачено, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства спостерігає за виконанням Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором та передає щорічні звіти про хід виконання зобов'язань Раді Міністрів.
Таким чином, фактично ратифікацією Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна уповноважила Секретаріат Енергетичного Співтовариства на оцінку правомірності дій України, як сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, на відповідність його умовам.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.08.2022 зі справи №910/9627/20 зауважила, що наведений в листах Секретаріату ЕС аналіз дає підстави для висновку про те, що встановлена плата за передачу щодо обсягів експортованої електричної енергії є за своєю природою та з урахуванням її структури такою, що має розцінюватися як захід, який є подібним до мита, встановлення якого не відповідає нормам статті 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та не є виправданим відповідно до пункту 2 цієї статті.
Крім того, частиною першою статті 31 Угоди про Асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони (ратифікованої Законом від 16.09.2014 №1678-VII, який набрав чинності 27.09.2014) встановлено, що сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв'язку з вивезенням товарів на іншу територію.
Тобто, нарахування плати за послуги з передачі експортованих обсягів електроенергії порушує міжнародні зобов'язання України перед сторонами Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Європейським Союзом і Європейським співтовариством з атомної енергії. Тому, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо нарахування обсягів та вартості послуг з передачі електричної енергії при здійсненні позивачем експорту електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та інші).
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункт 98).
Суть спірних правовідносин полягає в тому, що у період з лютого 2020 року по листопад 2023 року включно Компанія всупереч чинному законодавству України та умовам Договору неправомірно нарахувала та включила у первинні документи за Договором Товариству вартість та обсяги послуги при експорті електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії (далі - Країни Енергетичного співтовариства), а саме послуги вартістю 27 979 305,18 грн та обсягом 71 990,00 МВт*год.
Отже, позовні вимоги у цій справі по суті є вимогою про визнання відсутнім права та, відповідно, відсутнім кореспондуючого цьому праву обов'язку, оскільки в результаті відповідних дій відповідача у позивача формуються грошові зобов'язання перед Компанією, що є належним способом захисту у разі, зокрема, якщо у спірних правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом кредитор може вжити (вживає) поза волею боржника заходи для реалізації спірного права, одержання виконання спірного обов'язку і ці заходи матимуть вплив на права боржника.
Тому, обраний спосіб захисту є ефективним, оскільки спрямований на відвернення передбачуваної загрози порушення права.
Відтак, оскільки відповідачем незаконно нараховано додаткову плату за передачу електричної енергії під час експорту до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, а також країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для захисту та забезпечення відновлення прав позивача шляхом застосування обраного останнім способу захисту і, як наслідок, задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Компанії здійснити перерахунок вартості/обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії Товариству за Договором шляхом зменшення вартості наданих послуг на суму 27 979 305,18 грн та зменшення обсягу наданих послуг на 71 990 МВт*год (на вартість та обсяги послуг з передачі електричної енергії, які були нараховані на обсяги експортованої електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії у період з 08.02.2020 по 30.11.2023 включно, а саме з 08.02.2020 по 29.02.2020, у липні 2020 року, вересні 2020 року, жовтні 2020 року, листопаді 2020 року, грудні 2020 року, лютому 2021 року, серпні 2021 року, жовтні 2021 року, листопаді 2021 року, лютому 2022 року, травні 2022 року, червні 2022 року, липні 2022 року, серпні 2022 року, серпні 2023 року, вересні 2023 року, жовтні 2023 року та листопаді 2023 року).
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати 2 422,40 грн судового збору (3 028 грн * 0,8 [коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання позовної заяви в електронній формі]) слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРУ Трейдінг» (вул. Ярославська, буд. 58, поверх 10, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 40371329) до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) здійснити перерахунок вартості/обсягу наданих послуг з передачі електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕРУ Трейдінг» (вул. Ярославська, буд. 58, поверх 10, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 40371329) за договором від 01.01.2019 №0187-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії шляхом зменшення вартості наданих послуг на суму 27 979 305,18 грн та зменшення обсягу наданих послуг на 71 990 МВт*год (на вартість та обсяги послуг з передачі електричної енергії, які були нараховані на обсяги експортованої електричної енергії до країн - сторін Договору про заснування Енергетичного співтовариства, а також до країн - членів Європейського Союзу і Європейського співтовариства з атомної енергії у період з 08.02.2020 по 30.11.2023 включно, а саме з 08.02.2020 по 29.02.2020, у липні 2020 року, вересні 2020 року, жовтні 2020 року, листопаді 2020 року, грудні 2020 року, лютому 2021 року, серпні 2021 року, жовтні 2021 року, листопаді 2021 року, лютому 2022 року, травні 2022 року, червні 2022 року, липні 2022 року, серпні 2022 року, серпні 2023 року, вересні 2023 року, жовтні 2023 року та листопаді 2023 року).
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРУ Трейдінг» (вул. Ярославська, буд. 58, поверх 10, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 40371329) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.11.2025.
Суддя Оксана Марченко