ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2025Справа № 910/11682/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20)
про стягнення 5 569 722,30 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Ларькін М.М.
від відповідача: Воробцов Р.С.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про стягнення 5 569 722, 30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором №5 про надання послуг з транспортування теплової енергії від 01.06.2017, в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги, у відповідача виникла заборгованість за період з 01.05.2021 по 30.09.2020 у розмірі 29 838 517, 78 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором з боку відповідача, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з останнього санкцій у вигляді пені у розмірі 1 912 181, 58 грн, 3% річних у розмірі 761 087,85 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 896 452, 86 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11682/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.08.2021.
10.08.2021 через канцелярію суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про зупинення провадження у справі №910/11682/21 до набрання законної сили рішення суду у справі №910/18914/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» та зупинив провадження у справі №910/11682/21 до набрання законної сили судового рішення у справі №910/18914/20 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про стягнення 29 838 517,78 грн.
13.08.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що у позивача відсутні будь-які правові підстави для нарахування в період з 01.05.2020 по 30.09.2020 штрафних санкцій за умовами укладеного договору, оскільки сторони не підписали Акти про надання послуг з транспортування теплової енергії.
20.08.2021 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зауважує, що за відсутності фактично підписаних відповідачем Актів про надання послуг з транспортування теплової енергії, датою погодження (підписання) відповідачем таких Актів за вказані періоди (місяці) можна вважати наступний календарний день після спливу встановленого п. 4.4. договору 4-денного строку для надання обґрунтованих письмових заперечень. За доводами позивача, необґрунтоване та незаконне ухилення відповідача від підписання відповідних актів про надання послуг з транспортування теплової енергії за договором не позбавляє відповідача обов'язку своєчасно та в повному обсязі оплатити надані йому належним чином позивачем послуги з транспортування теплової енергії за договором.
25.10.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач надав власні пояснення щодо застосування державно регульованої ціни, посилань позивача на правові висновки Верховного Суду, щодо помилковості тверджень позивача про те, що тариф на транспортування теплової енергії є тарифом, окремим від тарифу на теплову енергію, та щодо нарахування штрафних санкцій.
19.01.2021 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про поновлення провадження у справі №910/11682/21, оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі №910/18914/20 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", а рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 - без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 суд поновив провадження у справі №910/11682/21 та призначив підготовче засідання на 16.02.2022.
11.02.2022 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» для долучення до матеріалів справи.
15.02.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Аналогічне клопотання позивача також надійшло 16.02.2022 засобами поштового зв'язку.
У судовому засіданні 16.02.2022 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача та відкласти підготовче засідання на 02.03.2022.
24.05.2022 до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення відповідача для долучення до матеріалів справи.
08.06.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи та про продовження процесуального строку підготовчого засідання.
У судовому засіданні 08.06.2022 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача та відкласти підготовче засідання на 16.06.2022.
16.06.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи та про продовження процесуального строку підготовчого засідання.
У судовому засіданні 16.06.2022 суд на місці ухвалив оголосити перерву до 27.06.2022.
24.06.2022 та 31.08.2022 на електронну адресу суду надійшли клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
У судових засіданнях 27.06.2022 та 31.08.2022 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача та відкласти підготовчі засідання на 31.08.2022 та на 05.10.2022 відповідно.
05.10.2022 та 19.10.2022 на електронну адресу суду надійшли клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
У судових засіданнях 05.10.2022 та 19.10.2022 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача та відкласти підготовчі засідання на 19.10.2022 та на 09.11.2022 відповідно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 було зупинено провадження у справі № 910/11682/21 до набрання законної сили судового рішення у справі №910/18914/20 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про стягнення 29 838 517, 78 грн.
06.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» подано клопотання, в якому позивач просить суд поновити провадження у справі, оскільки постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі 910/18914/20 набрала законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 поновлено провадження у справі № 910/11682/21, підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2025.
17.09.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС відповідачем подано клопотання про зменшення розміру пені на 50% та контррозрахунок штрафних санкцій.
У судовому засіданні 17.09.2025 судом було проголошено протокольну про відкладення підготовчого засідання на 15.10.2025.
24.09.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС позивачем подано заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
14.10.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС відповідачем подано письмові пояснення (додаткові обґрунтування зменшення пені).
14.10.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС позивачем подано додаткові заперечення проти зменшення розміру пені.
У підготовчому засіданні 15.10.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/11682/21 та призначення її до судового розгляду по суті на 12.11.2025.
У судовому засіданні 12.11.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача надав свої пояснення та просив суд зменшити розмір пені.
У судовому засіданні 12.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
01.06.2017 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - підприємство/позивач) та ТОВ «Євро-Реконструкція» (далі - товариство/відповідач) укладено договір № 5 про надання послуг з транспортування теплової енергії за умовами якого підприємство зобов'язується транспортувати теплову енергію, яка виробляється товариством і постачається споживачам зони теплопостачання товариства, тепловими мережами, які перебувають у господарському віданні підприємства, а товариство зобов'язується оплачувати за послуги з транспортування теплової енергії у порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору).
У пункті 4.1. договору передбачено, що тариф на транспортування теплової енергії за 1 Гкал встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Згідно з пунктами 4.2.-4.4. договору загальна сума вартості транспортування теплової енергії товариства за цим договором складається із сум вартості щомісячного транспортування теплової енергії товариства мережами підприємства, яка визначається згідно п. 4.7. договору. Товариство зобов'язується до 8 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надавати нарочно підприємству форму № 2-НКП-тепло (місячна), що подається до НКРЕКП, підписану уповноваженою особою. Підприємство протягом 4 календарних днів після отримання форми № 2-НКП-тепло (місячна) передає нарочно товариству акт про надання послуг з транспортування теплової енергії у двох екземплярах. Товариство протягом 4 календарних днів розглядає проект акту про надання послуг з транспортування теплової енергії за звітний місяць та підписує його зі своєї сторони і один примірник надсилає підприємству або у цей же строк надає обґрунтовані заперечення, з урахуванням пункту 3.3.3. договору.
За умовами пункту 4.5. договору товариство зобов'язалось до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому здійснювалось транспортування теплової енергії, сплачувати підприємству 30 % від вартості місячного транспортування теплової енергії, який визначається на підставі прогнозного обсягу теплової енергії, передбаченого п. 1.2. договору. Остаточну оплату за надані за відповідний місяць послуги з транспортування теплової енергії товариство здійснює протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту про надання послуг з транспортування теплової енергії за вирахуванням здійсненої попередньої оплати.
Відповідно до пункту 4.7. договору місячний обсяг теплової енергії, що транспортується тепловими мережами підприємства є фактичним корисним відпуском теплової енергії, обсяг якої встановлюється згідно з пунктом 1 (код рядка 005) Форми № 2-НКП-тепло (місячна).
Додатковою угодою № 1 від 01.06.2018 до договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.05.2019 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання. Якщо протягом 30 днів до терміну закінчення цього Договору жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про намір його розірвати, Договір вважається автоматично продовженим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік.
Позивач зазначає, що протягом періоду з 01.05.2020 по 30.09.2020 належно виконано зобов'язання за договором з транспортування теплової енергії відповідача, однак останнім не оплачено надані послуги у повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 29 838 517,78 грн, що стало предметом розгляду спору у справі № 910/18914/20.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором з боку відповідача, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з останнього санкцій у вигляді пені у розмірі 1 912 181, 58 грн, 3% річних у розмірі 761 087,85 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 896 452, 86 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 у справі № 910/18914/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, в позові відмовлено за необґрунтованістю. Постановою Верховного Суду від 01.11.2022 вказані судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі 910/18914/20 рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 29 838 517,78 грн заборгованості та 447 577,77 грн судового збору за подання позовної заяви.
У постанові Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі 910/18914/20 встановлено, зокрема, що «Надані позивачем відповідачу послуги за період травень 2020 року - вересень 2020 року у загальному розмірі 39 180 882,53 грн, підтверджуються актами про надання послуг з транспортування теплової енергії, за якими вартість послуги з транспортування теплової енергії становить: у травні 2020 року - 10 355 470,13 грн; у червні 2020 року - 8 540 812,75 грн; у липні 2020 року - 5 188 348,42 грн; у серпні 2020 року - 6 786 674,06 грн; у вересні 2020 року - 8 309 577,17 грн.
Відповідач вказані акти не підписав, надав позивачу заперечення до актів про надання послуг з транспортування теплової енергії та здійснив оплату наданих послуг лише частково в розмірі 9 342 364,75 грн (за травень в розмірі 2 469 178,15 грн, за червень - 2 036 487,77 грн, за липень - 1 237 119,74 грн, за серпень - 1 618 227,58 грн, за вересень - 1 981 351,51 грн)…
Оскільки у період з травня 2020 року по вересень 2020 року, позивач надав відповідачу послуги з транспортування теплової енергії загальною вартістю 39 180 882,53 грн, з яких відповідачем було оплачено 9 342 364,75 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача залишку заборгованості у розмірі 29 838 517,78 грн.».
Відповідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002, "Справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України" п. 72 "В. Оцінка Суду").
Таким чином, розмір та обґрунтованість грошової вимоги в сумі 29 838 517,78 грн Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" встановлені судовим рішенням у справі №910/18914/20, мають преюдиційне значення і не підлягають повторному доказуванню.
Предметом спору даної справи є стягнення з відповідача пені у розмірі 1 912 181, 58 грн, 3% річних у розмірі 761 087,85 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 896 452, 86 грн.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №910/8625/18.
Тобто, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
У пункті 5.3 договору сторонами визначено, що у разі невиконання своїх грошових зобов'язань товариство повинно сплатити підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши наданий позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% суд встановив, що розмір інфляційних втрат та 3 % річних становлять суму більше, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, до стягнення підлягає сума у заявленому позивачем розмірі, а саме: 3 % річних у розмірі 761 087, 85 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 896 452,86 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його часткову обґрунтованість. Зокрема, судом за допомогою системи ЛІГА Закон здійснено розрахунки пені, яка за розрахунком суду становить 1 908 661,43 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. В іншій частині слід відмовити.
Щодо клопотання відповідача про зменшення пені на 50%, суд зазначає наступне.
На обґрунтування необхідності зменшення розміру пені на 50% відповідач зазначає, що ТОВ «Євро-Реконструкція» (історична назва Дарницька ТЕЦ-4) як єдине джерело опалення і гарячої води для приблизно 300 тис. мешканців лівого берега ріки Дніпро в Києві та численних промислових і комерційних об'єктів. Відповідач здійснює виробництво та постачання теплової енергії тепловими мережами та надає послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води для населення, бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів м. Києва.
Товариство опалює чотири з половиною мільйонів квадратних метрів житлової площі Києва у тисяча тридцяти шести житлових будинках та в понад ста двадцяти школах і медичних установах, що складає 8% усієї житлової площі міста в тому числі 2/3 споживачів Лівобережного масиву та є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Києва.
ТОВ «Євро-Реконструкція» здійснює діяльності у галузі енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії), що у відповідності до Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16 листопада 2021 року №1882-IX віднесено до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України.
Згідно з листом Київської міської державної адміністрації №21451 від 09.09.2022 та повідомлення Міністерства розвитку громад та територій України від 08.09.2022 № 8/11/3050-22, ТОВ «Євро-Реконструкція» включено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури.
ТОВ «Євро-Реконструкція» є об'єктом критичної інфраструктури та виконавцем комунальної послуги, будь-яке блокування роботи відповідача може призвести до негативних наслідків щодо забезпечення сталого виробництва електричної енергії та надання опалення і постачання гарячої води жителям м. Києва.
Одним з основних джерел доходів відповідача є реалізація теплової енергії та послуг з постачання теплової енергії й постачання гарячої води, тому, фінансовий стан останнього значною мірою залежить від рівня тарифів на ці послуги. Надання зазначених послуг споживачам здійснюється відповідно до укладених договорів та на рівні тарифів, які обмежені законодавчими актами, що впливає на фінансовий стан товариства та на якісні і кількісні показники цих послуг.
Протягом опалювальних сезонів 2021 - 2024 років тарифи на послуги теплопостачання та гарячого водопостачання для побутових споживачів не змінювалися. Підставою для мораторію на підвищення тарифів був меморандум, який 30 вересня 2021 року уклали Асоціація міст, Уряд, Офіс Президента та НАК "Нафтогаз" (надалі Меморандум).
Також мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) у період дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано передбачено відповідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX (надалі по тексту ЗУ № 2479). Закон України «Про теплопостачання» гарантує виробникам та постачальникам теплової енергії беззбиткову діяльність. Проте, на даний час в умовах воєнного стану для підприємств теплової енергетики застосовуються тарифи з урахуванням Мораторію, тобто тарифи, які не є економічно обґрунтованими. У зв'язку з підписанням Меморандуму щодо не підвищення і залишення незмінними тарифів на теплову енергію та на житлово-комунальні послуги, та введенням в дію ЗУ № 2479-IX товариство як і інші теплопостачальні компанії, до кінця воєнного стану, а також протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено, вимушена постачати теплову енергію та гарячу воду за економічно необґрунтованими тарифами.
За доводами відповідача, на даний час, сформувалась заборгованість державного бюджету перед ТОВ «Євро-Реконструкція» з відшкодування різниці в тарифах на загальну суму 844 813 019,56 грн.
Також відповідача зазначає, що в сукупності зі стрімким зростанням дебіторської заборгованості (дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги за 12 місяців 2024 року виросла на 1 093 754 тис. грн.) ТОВ «Євро-Реконструкція» працює в постійних умовах дефіциту грошових коштів.
Крім іншого, відповідач зазначив, що Господарським судом міста Києва розглянуто заяву ТОВ «Євро-Реконструкція» та ухвалою від 08.09.2025 у справі 910/10713/25 відкрито процедуру превентивної реструктуризації ТОВ «Євро-Реконструкція».
Позивач заперечував щодо клопотання відповідача про зменшення пені, зазначивши про безпідставність усіх доводів відповідача та про відсутність підстав віддавати будь-яку перевагу приватному теплопостачальнику і зменшувати розмір пені, який накопичився внаслідок систематичної несплати відповідачем за надані за договором послуги, в той час як майновий стан позивача також перебуває критичному стані.
Вирішуючи питання можливості зменшення розміру пені суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18).
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).
Суд зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (такі правові висновки Верховного Суду містяться, зокрема, у постановах від 05.03.2019 у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18, від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
Саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду у постановах від 03.03.2021 у справі № 925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20).
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.
Такий підхід є усталеним в судовій практиці. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, подані сторонами, суд не вбачає наявності виключних підстав для зменшення розміру пені, а тому відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, а також звертає його увагу на те, що позивач здійснює свою діяльність та перебуває в таких самих умовах, як і відповідач.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання свого обов'язку чи відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20; ідентифікаційний код 37739041) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 40538421) пеню у розмірі 1 908 661 грн 43 коп. (954 330 грн 72 коп.), 3 % річних у розмірі 761 087 грн 85 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 896 452 грн 86 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 83 493 грн 03 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя Л. Г. Пукшин