номер провадження справи 15/135/25
17.11.2025 Справа № 908/2402/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., за участю секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівна 159", 69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 159
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
від позивача: Штабовенко Д.В., адвокат, ордер серії АР № 1222761 від 11.09.2025, посвідчення № 835 від 27.12.2010 (в залі суду);
від відповідача: Слєсарь О.В., адвокат, ордер серія АР № 1263397 від 09.09.2025, посвідчення № 905 від 28.10.2011(в залі суду);
Білаш В.О., керівник, Виписка з ЄДР від 06.04.2017 (в залі суду);
вільний слухач: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 12.10.2000;
вільні слухачі: ОСОБА_3 паспорт НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 288.10.1997;
ОСОБА_2 паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 12.10.2000;
ОСОБА_4 , єДокумент 000261249;
установив
05.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівна 159" про зобов'язання надати для ознайомлення з можливістю зняття копій наступних документів: розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ "Чарівна 159" за період з 2021 року по червень 2025 року (у форматі РDF); договори на виконання робіт, акти виконаних робіт згідно договорів за період з 2021 року по червень 2025 року; документи про нарахування заробітної плати найманим працівникам за період з 2021 року по червень 2025 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.08.2025 здійснено автоматизований розподіл зазначеної позовної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/2402/25 та визначено до розгляду судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 15.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2402/25. Присвоєно справі номер провадження 15/135/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 11.09.2025 о 10:20 год.
01.09.2025 суд отримав від відповідача відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позовних вимог.
09.09.2025 суд отримав від позивача відповідь на відзив.
09.09.2025, до початку засідання, від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату через зайнятість уповноваженого представника відповідача в іншого судовому засіданні в Дніпровському районному суді м. Запоріжжя.
Ухвалою суду від 11.09.2025 відкладено підготовче засідання у справі на 13.10.2025 о 10:45 год.
15.09.2025 до суду від відповідача надійшли пояснення від 11.09.2025, які просив долучити до матеріалів справи.
10.10.2025 від відповідача на адресу суду надійшла заява з додатком (відеофайли на диску), який просив долучити до матеріалів справи.
18.10.2025 від позивача надійшли письмові пояснення від 09.10.2025, в яких зазначає, що надані відповідачем світлини не є належними доказами невиправного пошкодження запитуваних позивачем документів і тим більше їхнього знищення. Просив суд не долучати до матеріалів справи в якості доказів вказані світлини.
13.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.11.2025.
04.11.2025 розгляд справи відкладено на 17.11.2025 о 14:10 год.
У судовому засіданні відбувалася технічна фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Судом перевірені повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
Позов заявлено з наступних підстав: позивачка зверталася до ОСББ з приводу надання документів для ознайомлення. У наданні документів було відмовлено. Просить позов задовольнити та надати документи згідно із переліком наведеним у позові.
Посилання відповідача на акти знищення документів є безпідставними, оскільки документи за 2020 рік не запитувалися для ознайомлення. Щодо інших документів відповідач у відповіді на звернення щодо надання документів не посилалась на акт від 12.06.2025 та пошкодження документів. Документи можуть бути відновлені, оскільки вони наявні у контрагентів та відповідних органів. З наданих фотокопій не можливо встановити, які це саме документи. Акт яким зафіксовано аварію не містить посилання на те коли сталася аварія та в якому приміщенні.
Відповідач щодо позову заперечив з наступних підстав: чинним законодавством визначено перелік документів, з якими може бути ознайомлений співвласник. Позивачка просила надати документи, що містять інформацію з обмеженим доступом, у тому числі відомості чи сукупність відомостей про фізичних осіб, які не надавали правлінню ОСББ дозволу на розповсюдження інформації про них. Частково документи, з якими бажає ознайомитися позивачка було знищено за закінченням строків зберігання.
Судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну) частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.
06.04.2017 зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чарівна 159» (ОСББ «Чарівна 159») про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 11031020000042583.
ОСОБА_1 є власницею 1/2 квартири загальною площею 50,18 кв.м., житлова 28.1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
06.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до ОСББ «Чарівна 159» з проханням надати для ознайомлення наступні документи: протокол установчих зборів з додатками; протоколи загальних зборів за 2017-2019 роки з додатками до них та затвердженими ними документами,якщо такі мали місце.
19.07.2024 ОСББ «Чарівна 159» повідомлено ОСОБА_1 про те, що вона може ознайомитися з документами в приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна,буд. 159, 5 під, підвальне приміщення о 19:30 год 31 липня 2024 року.
24.07.2024 ОСОБА_1 повідомила ОСББ листом пропозицію зустрітися біля будь-якого пункту копіювання в робочий час.
08.08.2024 ОСББ «Чарівна 159» повідомило позивачці про те, що за результатами неявки для ознайомлення з документами складено Акт про неявку. Додатково повідомлено, що протокол установчих зборів складався в одному екземплярі та з усіма додатками передано державному реєстратору для проведення реєстраційних дій.
У документів за 2017-2019 роки закінчився термін зберігання, вони зняті з обліку та списані у спосіб визначений законодавством України.
07.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до ОСББ «Чарівна 159» з повторним проханням надати для ознайомлення документи, зазначені у зверненні від 06.07.2024.
16.09.2024 відповідач листом № 16-09/1-204/ЗД повідомив позивачці про те,що у суботу 23.12.2022 в підвальному приміщенні сталася аварія (зірвало кран на системі опалення). Протоколи загальних зборів з усіма додатками та рішеннями до них за 2017 -2019 року було пошкоджено гарячою водою. Комісією складено Акт про невиправні пошкодження документів (справ),протоколів без номеру від 23.12.2022. Пошкоджені документи були включені до Акту № 1 від 09.01.2023 Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. У документів за 2017 - 2019 роки закінчився термін зберігання відповідно до п. 44.3 Податкового кодексу України. Документи були зняті з обліку та списані у спосіб відповідно до норм чинного законодавства України. Правління вживає заходів щодо відновлення примірників пошкоджених протоколів.
07.10.2024 ОСОБА_1 надіслано лист до ОСББ «Чарівна 159» з коментуванням дій голови правління ОСББ» Чарівна 159» ОСОБА_5 .
07.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чарівна 159» з проханням надати для ознайомлення документи, а саме:
- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ «Чарівна 159» за період з 2021 року по червень 2025 року;
- договори на виконання робіт, актів виконаних робіт згідно договорів за період з 2021 року по червень 2025 року;
- документи про нарахування заробітної плати найманим працівникам за період з 2021 року по червень 2025 року.
21.07.2025 Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Чарівна 159» надано відповідь № 21/07/2025-1 ЗД та зазначено, що об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Чинним законодавством визначено перелік документів,з яким може бути ознайомлений співвласник. Запит містить інформацію з обмеженим доступом,у тому числі відомості чи сукупність відомостей про фізичних осіб, які не надавали правлінню ОСББ «Чарівна 159» жодного дозволу на розповсюдження інформацією про них. Було відмовлено у наданні документів для ознайомлення.
ОСББ «Чарівна 159» до матеріалів справи надано Акт № 2 від 19.03.2023 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. У акті перелічені документи за 2020 рік. Акт підписано головою правління ОСББ - ОСОБА_5 , бухгалтером ОСОБА_6 , членами ревізійної комісії: ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 .
Акт № 4 від 12.06.2025 про невиправні пошкодження справ (документів), у т.ч.: угоди/договори та додатки до них строк дії яких закінчився за 2021 - 2024 роки; видаткові та прибуткові документи (рахунки, видаткові накладні,авансові звіти,акти виконаних робіт,чеки,відомості нарахування та перерахування внесків,банківські виписки та інше) за 2021 - 2024 роки; бухгалтерські звіти до контролюючих органів за 2021 - 2024 роки.
Характер та причини пошкоджень справи (документа) - залиття фекальними масами (аварійний порив каналізаційних стоків). Зазначені справи підлягають зняттю з обліку,оскільки ступінь пошкодження справ (документів) фекальними масами є найвищим, документи є невиправно пошкодженими. Додатково надано 9 фотознімків на яких відображено наслідки аварійного залиття.
Заявою від 08.10.2025 відповідач просив приєднати до матеріалів справи відеофайл, який на думку відповідача, підтверджує, що метою звернення позивачки до суду є не захист прав, а створення токсичної і несприятливої атмосфери в ОСББ.
Ненадання документів стало підставою для подання позову до суду.
Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом про ОСББ.
Згідно із статтею 1 Закону про ОСББ, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
ОСОБА_1 є власницею 1/2 квартири загальною площею 50,18 кв.м., житлова 28.1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Частиною першою статті 4 Закону про ОСББ визначено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об'єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об'єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку (частина перша статті 16 Закону про ОСББ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Згідно із частинами першою, другою, п'ятою - сьомою статті 10 Закону про ОСББ органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.
До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах, частина дев'ята статті 10 Закону про ОСББ.
У частинах першій, другій статті 14 Закону про ОСББ зазначено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників щодо його утримання та управління, визначені Законом про особливості здійснення права власності.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону про особливості здійснення права власності співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.
Права співвласників передбачені статтями 10, 14 Закону про ОСББ, статтею 6 Закону про особливості здійснення права власності, а також статутом ОСББ.
За наведеними нормами Закону про ОСББ та Закону про особливості здійснення права власності співвласник має право: 1) знайомитися з: рішеннями (протоколами) загальних зборів, робити з них виписки, копії;листками опитування, робити з них копії; 2) знайомитись із затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії; 3) одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; 4) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 5) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
ОСОБА_1 просила надати для ознайомлення документи: розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ «Чарівна 159» за період з 2021 року по червень 2025 року; договори на виконання робіт, акти виконаних робіт за договорами за період з 2021 року по червень 2025 року; документи про нарахування заробітної плати найманим працівникам за період з 2021 року по червень 2025 року.
Згідно з наведеними вище нормами Закону про ОСББ та Закону про особливості здійснення права власності співвласник має право одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність ОСББ.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону про ОСББ основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Законом про інформацію врегульовано відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Згідно із статтею 1 Закону про інформацію: інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (абзац четвертий); документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі (абзац другий).
Аналогічне визначення поняття «інформація» міститься у частині першій статті 200 Цивільного кодексу України.
Тобто документ містить у зафіксованому вигляді відповідну інформацію.
Крім того, інформація може бути відображена в іншому вигляді шляхом фіксування відомостей та/або даних.
Звідси будь-які створені у процесі діяльності ОСББ документи можуть бути надані для ознайомлення співвласникам як такі, що містять інформацію про діяльність ОСББ.
Таким чином, законодавством передбачено право співвласників на одержання інформації щодо діяльності створеного ОСББ.
Отже, доводи відповідача, що ОСББ «Чарівна 159» не зобов'язано надавати співвласникам, інших документів, зокрема які неварене вище за відповідний період, - є необґрунтованими.
Право співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ є одним з найважливіших прав такої особи і безпосередньо пов'язане із правом на участь в управлінні ОСББ.
Реалізація співвласником своїх прав, пов'язаних з прийняттям рішень про діяльність ОСББ неможлива без необхідної і достатньої інформації для прийняття відповідних рішень.
При вирішенні питань реалізації права співвласника ОСББ на інформацію про діяльність ОСББ необхідно враховувати, що витребувана співвласником інформація змістовно має слугувати реалізації інших прав, що надаються співвласнику Законом про ОСББ, іншими нормативними актами та статутом ОСББ.
Як уже зазначалося, нормами Закону про ОСББ та Закону про особливості здійснення права власності передбачено, що співвласник має право знайомитися з: 1) рішеннями (протоколами) загальних зборів, робити з них виписки, копії;листками опитування, робити з них копії; 2) знайомитись із затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії; 3) одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; 4) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 5) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Згідно із статтею 5 Закону про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Водночас право співвласника на одержання інформації не є необмеженим з огляду на таке.
Інформація про фізичну особу є видом інформації за її змістом (стаття 10 Закону про інформацію).
Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону про інформацію).
Закон про захист персональних даних регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних (стаття 1 цього Закону).
Положеннями статті 2 Закону про захист персональних даних передбачено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (абзац десятий). Розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця (абзац одинадцятий). Знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу (абзац шостий). Суб'єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються (абзац дванадцятий).
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону про захист персональних даних об'єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша статті 21 Закону про інформацію).
Відповідно до частини другої статті 21 Закону про інформацію конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (абзац перший). Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (абзац другий).
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону про інформацію).
Відповідно до частини другої статті 11 Закону про інформацію кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону про захист персональних даних володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
Частиною другою статті 14 Закону про захист персональних даних визначено, що поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 6 Закону про захист персональних даних обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За змістом частини шостої статті 6 Закону про захист персональних даних заборонено обробку даних про фізичну особу без її згоди, а пункт 6 частини другої статті 8 цього Закону передбачає, що особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац другий частини першої статті 302 Цивільного кодексу України); поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 14 Закону про захист персональних даних); конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частина друга статті 21 Закону про інформацію); розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди -лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; далі - Закон про доступ до публічної інформації).
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожному гарантовано право на повагу до приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно із статтею 5 Закону про інформацію реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частинами третьою, четвертою статті 14 Закону про ОСББ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) також визначено, що порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Аналогічна норма про те, що реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників, міститься також у частині другій статті 6 Закону про особливості здійснення права власності (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, реалізуючи свої права, співвласник має право звернутися до ОСББ за отриманням інформації про діяльність такого ОСББ, а останнє зобов'язано надати таку інформацію в обсязі, який є достатнім для реалізації прав співвласників на участь в управлінні ОСББ, відповідно до Закону про ОСББ, Закону про особливості здійснення права власності, а також статуту об'єднання, крім конфіденційної інформації про фізичних осіб.
Разом з тим, законодавством може бути визначено інший порядок та межі надання інформації про співвласників.
Законом України від 14 липня 2023 року № 3270-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» внесено зміни до Закону про особливості здійснення права власності та Закону про ОСББ, зокрема щодо прав співвласників.
Так, у Законі про особливості здійснення права власності пункт 5 частини першої статті 6 викладено в такій редакції: « 5) знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі».
У Законі про ОСББ абзац четвертий частини першої статті 14 викладено в такій редакції: «знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі».
Отже, чинне законодавство містить обмеження щодо надання співвласникам конфіденційної інформації про фізичних осіб. Запровадженням до статті 14 Закону про ОСББ та статті 6 Закону про особливості здійснення права власності обмеження поширення інформації (словосполучення «крім конфіденційної інформації про фізичних осіб») досягнуто юридичної визначеності у питанні захисту конфіденційної інформації про особу, яка включає і персональні дані.
Відповідно до частини третьої статті 10-1 Закону про доступ до публічної інформації, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, передбачено, що публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону про захист персональних даних; 2) фізичні особи (суб'єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону про захист персональних даних; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.
З урахуванням викладеного, що персональні дані співвласників та інших фізичних осіб, отримані ОСББ в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Персональні дані співвласників та інших фізичних осіб не підлягають наданню ОСББ для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація, згода на поширення якої не надавалась у встановленому законом порядку.
Тому ОСББ має надати співвласнику для ознайомлення документи, інформацію, визначені Законом про ОСББ та Законом про особливості здійснення права власності, а також статутом ОСББ, з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації.
Наведена вище право позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 925/1440/25 від 09.04.2024.
Посилання відповідача на неможливість надання документів для ознайомлення внаслідок знищення та пошкодження суд вважає безпідставним, оскільки банківські виписки можливо одержати у відповідних банківських установ, договори та документи на підтвердження їх виконання можна запросити у контрагентів, документи щодо нарахування заробітної плати найманим працівникам у відповідних контролюючих органів, куди подавались відповідні звіти.
28.04.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» від 20.03.2023 № 2970-IX (Закон № 2970), яким, зокрема, у п. 44.3 ПКУ передбачено нові вимоги щодо 1825-денного мінімального строку зберігання документів.
Згідно з п. 44.3 ПКУ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
- 2555 днів (7 років) - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст. ст. 39 і 39-2, п. 141.4 ПКУ (пп. 44.3.1 ПКУ);
- 1825 днів (5 років) - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінзвітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними п. 133.1, пп. 133.2.2 та п. 133.4 ПКУ, а також юрособами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з пп. 44.3.1 ПКУ (пп. 44.3.2 ПКУ);
- 1095 днів (3 роки) - для інших документів, на які не поширюються вимоги п. п. 44.3.1 та 44.3.2 ПКУ (пп. 44.3.3 ПКУ);
- 1095 днів (3 роки) - для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (абз. перший пп. 44.3.4 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії) (абз. другий пп. 44.3.4 ПКУ).
Тобто, відповідачем з урахуванням навіть трирічного строку зберігання бухгалтерських документів, та нових строків впроваджених законодавством, не доведена неможливість відновлення документів. З наданих фотографій не можливо встановити, що саме запитувані позивачем документи були знищені та перебувають у стані непридатному для неможливості ознайомлення з ними та одержання з них певної інформації.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені відео файли, надані відповідачем в якості доказів в обґрунтування своєї позиції.
З досліджених відео файлів вбачається, що два з них стосуються проведення загальних зборів ОСББ , та не стосуються питання щодо надання для ознайомлення будь-яких документів. Ще два відео файли у періоді часу відносяться до березня 2024 року (як це пояснила ОСОБА_5 ) на яких відображено процес ознайомлення представника ОСОБА_1 та нею особисто з протоколами загальних зборів та фінансовими звітами 2021, 2022 (наведена інформації зафіксована на відеозаписах). Однак, з наданих відео файлів не можливо встановити, що позивачці надавалися для ознайомлення документи, які входять до предмета спору у даній справі. Крім того, усі відео файли датовані часом, який передував зверненню позивачки за отримання документів для ознайомлення з урахуванням її звернення до ОСББ від 07.07.2025.
Враховуючи те, що з наданих відео файлів неможливо встановити обставини, які входять в предмет доказування, суд вважає їх неналежними доказами відповідно до ст. 76 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
З урахуванням наданих доказів, обставин наведених в обґрунтування позову та заперечень, вимог чинного законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю. Заперечення відповідача щодо позову є безпідставними з урахуванням наведеного вище.
З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 226, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чарівна 159» (вулиця Чарівна 159, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69098, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41263364) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ) для ознайомлення з можливістю зняття копій наступні документи, а саме:
- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ «Чарівна 159» за період з 2021 року по червень 2025 року;
- договори на виконання робіт, актів виконаних робіт згідно договорів за період з 2021 року по червень 2025 року;
- документи про нарахування заробітної плати найманим працівникам за період з 2021 року по червень 2025 року.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чарівна 159» (вулиця Чарівна 159, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69098, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41263364) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя І. С. Горохов