вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5077/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Комунальне підприємство "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Желюка Максима Ігоровича, м. Дніпро
про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та абонентське обслуговування
Комунальне підприємство "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Желюка Максима Ігоровича і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 89 639,80 грн, з яких: за послуги теплопостачання за договором № 123456 від 01.12.2021 в розмірі 88 272,23 грн., за абонентське обслуговування в розмірі 1 367,59 грн та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.09.2025 відповідач подав відзив на позов.
03.10.2025 позивач подав відповідь на відзив.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив рішення по справі.
Позиція позивача, викладена у позові
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 123456 від 01.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.
Позиція відповідача
Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що договір про надання послуг щодо постачання теплової енергії №123456 від 01.12.2021 не підписував та підпис має ознаки фіктивності.
Опалення у приміщення №63- загальною площею 165,8 кв.м не надається та не надавалось комунальним підприємством «Жилсервіс-Дніпро», у приміщенні відсутні теплові водяні батареї, у прохолодні періоди використовується електричне опалення.
Нежитлове приміщення №63- загальною площею 165,8 кв.м не належить Желюк М.І та орендується за договором оренди з Департаментом по роботі з активами Дніпровської міськоі ради.
24 лютого 2022 року, у зв'язку із вторгненням на територію України Російської Федерації, на всій території країни було введено воєнний стан.
28 лютого 2022 року відповідач отримав від мешканців будинку ОСББ «ПРОСПЕКТ ПОЛЯ 139» листа, в якому останні вимагали у Желюка М.І. передати ключі від підвального приміщення, яке мешканці багатоквартирного будинку планували використовувати як укриття.
Тобто, з початком війні, а саме, з березня 2022 року відповідач фактично не користується предметом оренди, оскільки за непередбачуваних обставин вимушений був надати доступ до підвального приміщення співвласникам багатоквартирного будинку, які використовують його як укриття під час повітряної тривоги. Саме тому він перестав сплачувати орендну плату, про що неодноразове повідомляв орендодавця та пояснював причину своєї поведінки.
Відповідач вважає свої дії правомірними, обґрунтованими та такими, що відносяться до надзвичайних обставин. З точки зору відповідача, у даному випадку та за таких обставин, не можна вважати його орендарем, який неналежним чином виконує свої обов'язки за договором оренди, а тому фактично та юридично не має підстав для стягнення з нього заборгованості по оплаті за теплопостачання.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що між Відповідачем та Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, де саме пунктом 5.11 визначено зобов'язання Відповідача як орендаря утримувати орендоване майно, включно з наданням відповідних комунальних послуг та оплати за них.
Крім того, умовами договору оренди нерухомого майна не передбачується саме цільове призначення об'єкта оренди, Відповідач використовує орендоване майно виходячи з власних інтересів та потреб щодо використання цього орендованого майна.
Посилання Відповідача на те, що наразі він не сплачує оренду плату за орендоване майно ніяким чином не впливає на правовідносини, які склались між Позивачем і Відповідачем
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Між Позивачем та Відповідачем виникли відносини, що породжують права та обов'язки, оскільки Позивач надає житлово-комунальні послуги, а Відповідач ними користується.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Желюком Максимом Ігоровичем (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 413-ДРА/20 від 04.09.2020 (арк.с.27).
Пунктом 1 договору передбачено, що з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення, площею 165,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 139, прим. 63 (літ. А -5), яке розташоване у підвалі 5-поверхового будинку.
Пунктом 5.11 договору передбачено, що орендар зобов'язаний протягом 5 днів з дати укладення цього договору укласти з балансоутримувачем (управителем) або з відповідними службами договір про сплату або відшкодування витрат на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг орендарю та експлуатаційних витрат, у тому числі відшкодування витрат із плати за землю.
Комунальне підприємство «Жилсервіс-Дніпро» Дніпровської міської ради, яке рішенням Дніпровської міської ради від 25.05.2021 № 462 визначено виконавцем послуг із централізованого опалення житлових будинків правобережної частини міста Дніпра.
Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 03.06.2021 № Р-503/03-21 «Про ліцензування провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії» комунальному підприємству «Жилсервіс-Дніпро» Дніпровської міської ради видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими тепловими мережами та постачання теплової енергії тощо.
Між Комунальним підприємством "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Желюком Максимом Ігоровичем (споживач) було укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 123456 від 01.12.2021 (арк.с.8).
Відповідно до пункту 5 договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, яки складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжни приміщень будинку;
та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Згідно пункту 7 договору Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 8 договору передбачено, що виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
На виконання умов договору, позивачем були надані послуги відповідачу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.08.2025 у розмірі 88 272,23 грн та за абонентське обслуговування за період з 01.12.2021р. по 31.08.2022 в розмірі 1 367,57 грн, що підтверджується актами надання послуг, які містяться в матеріалах справи. Акти не підписані з боку відповідача.
Згідно пункту 30 договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідні до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 p., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядуваннями.
Пунктом 32 Договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (пункт 33 договору).
Відповідно до пункту 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором; щомісяця не пізніше останнього дня місяця що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату за послуги постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.08.2025 у розмірі 88 272,23 грн та за абонентське обслуговування за період з 01.12.2021 по 31.08.2022 в розмірі 1 367,57 грн, які містяться в матеріалах справи.
Позивач зазначає, що відповідач не здійснює розрахунок за отриману теплову енергію, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 88 272,23 грн, а також заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 1 367,57 грн.
Вказане стало причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В матеріалах справи міститься Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 123456 від 01.12.2021, який містить підписи обох сторін.
Відповідач зазначає, що договір є фіктивним та ним не підписувався.
Суд не приймає доводи відповідача, з огляду на таке.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно із ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 123456 від 01.12.2021 містить підписи обох сторін.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів в підтвердження своїх доводів відповідач не надав.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи відповідачем не подано.
Тому суд дійшов висновку, що між сторонами укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 123456 від 01.12.2021.
З огляду на обставини справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з постачання теплової енергії.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно пункту 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до п.34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором; щомісяця не пізніше останнього дня місяця що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Для оплати поставленої теплової енергії Відповідачу направлені відповідні рахунки-фактури на оплату.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному розмірі від представників сторін не надійшло.
Відповідач вказує, що опалення йому не надавалось комунальним підприємством «Жилсервіс-Дніпро», оскільки в приміщенні відсутні теплові водяні батареї, у прохолодні періоди використовується електричне опалення.
Суд не приймає доводи відповідача, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів в підтвердження своїх доводів відповідач не надав. Так, не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували відключення в установленому порядку приміщення від централізованого теплопостачання та перехід на опалення за допомогою електричних пристроїв.
Щодо доводів відповідача про те, що з початком повномасштабного вторгнення він не користується орендованим майном, суд зазначає, що відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про неможливість використання орендованого приміщення відповідачем, а також про вчинення ним дій щодо розірвання договору оренди, або його дострокового припинення. Тому суд з такими доводами відповідача також не погоджується.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 88 272,23 грн та заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 1 367,59 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Желюка Максима Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради (49089, м. Дніпро, вул. будівельників, 24; ідентифікаційний код 43679389) заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 88 272,23 грн, заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 1 367,59 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Я.С. Золотарьова