04.11.2025 року м.Дніпро Справа № 204/9551/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О.В.) від 15.05.2025р. у справі № 204/9551/18
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАВЕРІНА-1"
про визнання дій такими, що порушують право на отримання якісних та в повному обсязі послуг, зобов'язання здійснити перерахунок та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії Державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченка Євгена Сергійовича, за змістом якої просила суд:
- визнати рішення від 13.02.2024 року Господарського суду Дніпропетровської області у справі №204/9551/18 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що дане рішення прийнято з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права та станом на 23.04.2025 року не набуло законної сили;
- скасувати виконавчий наказ від 03.03.2025 року Господарського суду Дніпропетровської області у справі №204/9551/18 невідомо якого провадження у зв'язку з тим, що рішення від 13.02.2024 року Господарського суду Дніпропетровської області у справі №204/9551/18 невідомо якого провадження станом на 23.04.2025 року не набуло законної сили;
- витребувати з Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) всі постанови про накладання арештів на рахунки Боржника в банках м. Дніпра у виконавчому провадженню №77882850;
- скасувати всі постанови про накладання арешту на рахунки Боржника в банках м. Дніпра у виконавчому провадженню №77882850, бо їх оформлення є безпідставним;
- витребувати з Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) всі постанови про виконавчі збори та виконавчі витрати у виконавчому провадженні №77882850;
- скасувати всі постанови про виконавчі збори та виконавчі витрати у виконавчому провадженні №77882850, бо їх оформлення є безпідставним;
- зняти арешти з всіх рахунків Боржника в банках м. Дніпра, накладених постановами державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченко Євгена Сергійовича у виконавчому провадженні №77882850, у зв'язку з тим, що відсутнє остаточне рішення у справі №204/9551/18, яке б набуло законної сили.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії органу ДВС, Скаржниця зазначає про безпідставність відкриття виконавчого провадження, оскільки на її думку, судове рішення, на виконання якого видано наказ, не набрало законної сили, через подання нею касаційної скарги.
Також в обґрунтування поданої скарги, Скаржниця стверджує про невірний розрахунок стягнутого з неї судового збору (5378,80 грн.), а також виконавчих витрат у виконавчому провадженні № 77882850.
Додатково, в обґрунтування поданої скарги боржник зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець безпідставно наклав арешт на суму стягнення, яка не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Окремо, Скаржниця зазначає, що за спірною постановою про арешт коштів боржника, було накладено арешт на її рахунок у Приватбанку, який є рахунком зі спеціальним режимом.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року скаргу прийнято до розгляду в частині вимог про скасування всіх постанов про накладання арешту на рахунки Боржника в банках м. Дніпра у виконавчому провадженню №77882850, а також вимог про зняття арешту з усіх рахунків Боржника в банках м. Дніпра, накладених постановами державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченко Євгена Сергійовича у виконавчому провадженні №77882850.
У відкритті провадження за скаргою в частині вимог щодо скасування постанов про виконавчі збори та виконавчі витрати у виконавчому провадженні №77882850 - відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025р. у справі № 204/9551/18 в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченко Євгена Сергійовича - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що факт звернення позивача з касаційною скаргою на рішення судів першої та другої інстанції, не зумовлює зупинення їх виконання або зупинення їх дії, без вирішення цього питання судом касаційної інстанції в порядку ст. 294 ГПК України.
Відносно доводів Боржника щодо безпідставного накладення виконавцем арешт на суму стягнення, яка не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати, суд зазначив, що норма ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" не виключає обов'язку виконавця накласти арешт на кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення суду, відповідно до ст.ст. 18, 48, 56 Закону.
Щодо арешту рахунку зі спеціальним режимом, суд зазначив, що матеріали виконавчого провадження не містять повідомлень Банку, з наданням документів в підтвердження того, що на кошти, які знаходяться на рахунку Боржника заборонено звертати стягнення.
Не погодившись з оскаржуваною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025р. у справі № 204/9551/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_1 за скаргою на дії державного виконавця.
Скарга мотивована наступними обставинами:
-ухвали від 28.04.2025 року та від 13.05.2025 року Господарського суду Дніпропетровської області ухвалені судом з істотним порушенням норм процесуального закону.
- суд не повинен був враховувати відзив державного виконавця з причини неналежного його подання до суду; надсилання відзиву на електронну пошту суду не є належною формою звернення, оскільки це не передбачено процесуальним законодавством.
- здійснений розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи є невірним.
- оскаржувана ухвала не має мотивувальної частини.
- передчасність відкриття виконавчого провадження та арешту усіх коштів на рахунках, у тому числі, зі спеціальним режимом використання.
- державним виконавцем не вжито заходів щодо виявлення майна позивача з якого законом передбачено стягнення у виконавчому провадженні.
- державним виконавцем невірно здійснено розрахунок виконавчих витрат.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 10.07.2025 у зв'язку із лікарняним судді Коваль Л.А. для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд скарги призначено в судове засідання на 04.11.2025р. о 15:00 год.
Після відкриття провадження справа була повернута первісному складу суду.
Однак, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Коваль Л.А., 03.11.2025 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі, за результатами якого для розгляду справи визначено: головуючого суддю - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.
Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності відповідача та державного виконавця.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 року по справі № 204/9551/18 в повному обсязі відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ "Каверіна 1", стягнуто з позивача на користь Державного бюджету України 5 378,80 грн. судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 року, рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:
- зобов'язання ОСББ "Каверіна-1" здійснити офіційне та належне оформлення перебування позивача ОСОБА_1 у складі правління ОСББ "Каверіна - 1" на посаді "Член правління ОСББ "Каверіна - 1" згідно з вимогами діючого законодавства щодо КЗпП України та законів України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". А також зобов'язати відповідача обов'язково внести записи про працевлаштування та звільнення до трудової книжки працівника ОСОБА_1 , подати дані фактичного працювання до податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування, Дніпровського міського центру зайнятості;
- стягнення з відповідача ОСББ "Каверіна-1" на користь позивача ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату за листопад 2016 року у розмірі 856 грн. 82 коп. за грудень 2016 року 5913 грн. 00 коп. на рівні показника середньої заробітної плати. З загального розміру заробітної плати за листопад та грудень 2016 року у розмірі 6769 грн. 82 коп. утриманим податки, збори та обов'язкові платежі у розмірах ПДФО 18 % = 1218 грн. 57коп., ВСІ,5% = 101 грн. 55 коп.. на фактично виплачену працівнику заробітну плату нарахувати ЄСВ 22% = 1198 грн. 93. коп.;
- стягнення з відповідача ОСББ "Каверіна-1" на користь позивача ОСОБА_1 вихідну допомогу час вимушеного прогулу (ст. 44, 116, 117, 235, 236 КЗпП України) та інші передбачені законодавством України про працю виплати за період з 01.01.2017 року по день звільнення з ОСББ "Каверіна-1", а саме по день внесення запису в трудову книжку (дублікат або вкладиш) про звільнення з посади та вручення наказу про звільнення з посади "Член правління "ОСББ Каверіна -1"" на рівні щомісячних показників середніх заробітних плат по Україні, встановлених Міністерством фінансів України, станом на день подачі даної уточненої позовної заяви даний розрахунок дорівнює 854808 грн. З загального розміру вихідної допомоги утриманим подати, збори та обов'язкові платежі у розмірах ПДФО 18 % = 155084 грн. 81коп., ВС1,5% = 13012 грн. 36 коп.. на фактично виплачену працівнику заробітну плату у розмірі 698330 грн. 11 коп. нарахувати ЄСВ 22% = 153632 грн. 62 коп.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким закрито провадження у справі з розгляду вищенаведених вимог.
В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 204/9551/18 - залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 року, які набрали законної сили 04.02.2025 року, господарським судом видано наказ від 03.03.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 5 378,80 грн. судового збору.
Наказ пред'явлено для примусового виконання.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 23.04.2025 року, на підставі заяви стягувача - Державної судової адміністрації України, державним виконавцем Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченко Є.С. відкрито виконавче провадження №77882850 щодо виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 року у справі №204/9551/18 про стягнення з Єрашової О.В. 5 378,80 грн. судового збору, про що винесено постанову.
Крім того, 23.04.2025 року державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 369,00 грн., а також, постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 537,88 грн.
Постановою про арешт коштів боржника від 23.04.2025 року, державний виконавець наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, яка становить 6285,68 грн. (5 378,80 + 537,88 + 369,00 = 6285,68).
25.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії Державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченка Євгена Сергійовича
У даному провадженні скарга розглядається лише в частині вимог про скасування всіх постанов про накладання арешту на рахунки Боржника в банках м. Дніпра у виконавчому провадженні №77882850, а також вимог про зняття арешту з усіх рахунків Боржника в банках м. Дніпра, накладених постановами державного виконавця Другого Правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченко Євгена Сергійовича у виконавчому провадженні №77882850.
Доводам апелянта, зокрема, щодо обрахунку виконавцем розміру виконавчого збору та витрат на виконавче провадження суд не надає оцінки, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, не були предметом розгляду оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання (частина 1 статті 129-1 Конституції України).
Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та аналогічна норма міститься у статті 339 Господарського процесуального кодексу України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності порушення рішенням, діями чи бездіяльністю державного виконавця прав позивача у справі.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії органу ДВС, Скаржниця зазначає про безпідставність відкриття виконавчого провадження, оскільки на її думку, судове рішення, на виконання якого видано наказ, не набрало законної сили, через подання нею касаційної скарги.
Однак, станом на день видачі наказу (03.03.2025) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024р. у справі № 204/9551/18, в залишеній без змін частині, набуло законної сили.
Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Як вище встановлено, рішення господарського суду від 13.02.2024 року, в тому числі в частині стягнення з позивачки судового збору, залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції від 04.02.2025 року, а отже, в силу положень ст. 241 ГПК України, відповідне рішення набрало законної сили 04.02.2025 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 204/9551/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 204/9551/18.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 204/9551/18 залишено без змін.
Факт звернення позивачки з касаційною скаргою на рішення судів першої та другої інстанції, не зумовлює зупинення їх виконання або зупинення їх дії, без вирішення цього питання судом касаційної інстанції в порядку ст. 294 ГПК України. Втім, ухвалою касаційного господарського суду від 21.04.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні її клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 у справі № 204/9551/18.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець безпідставно наклав арешт на суму стягнення, яка не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Однак, вказана норма не виключає обов'язку виконавця накласти арешт на кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення суду, відповідно до ст.ст. 18, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження".
Також посилаючись на невжиття державним виконавцем заходів щодо виявлення майна позивача з якого законом передбачено стягнення у виконавчому провадженні, скаржник не зазначає, які саме дії мав вчинити державний виконавець та яке майно не було виявлено внаслідок такої бездіяльності.
Щодо накладення арешту на кошти боржника на рахунку зі спеціальним режимом, суд першої інстанції вірно зазначив, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"). Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
Однак, матеріали виконавчого провадження не містять повідомлень Банку, з наданням документів в підтвердження того, що на кошти, які знаходяться на рахунку Боржника заборонено звертати стягнення, а отже, наведені вище доводи скаржника щодо неправомірних дій з накладення арешту є безпідставними.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо допущення судом першої інстанції під час розгляду скарги норм процесуального права, які слугували б підставою для скасування такої ухвали.
Прийняті ухвали від 28.04.2025 року та від 13.05.2025 року Господарського суду Дніпропетровської області у справі відповідають вимогам ст.ст. 121, 234 ГПК України.
Позивач була належними чином повідомлена про розгляд її скарги судом першої інстанції та присутня в обох призначених судових засіданнях.
Відзив державного виконавця не було враховано під час постановлення оскаржуваної ухвали, а тому відповідні доводи апелянта є безпідставними.
Також, доводи щодо відсутності мотивувальної частини в оскаржуваній ухвалі спростовуються її змістом.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржувану ухвалою такою, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025р. у справі № 204/9551/18 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025р. у справі № 204/9551/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 18.11.2025
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков