Постанова від 21.10.2025 по справі 912/761/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2025 року м.Дніпро Справа № 912/761/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

Прокурор: Масенко Артем Олександрович (в залі суду) - прокурор відділу - посвідчення № 081882 від 18.08.2025р.

від позивача: Малюцька Марина Олександрівна (в залі суду) - від Головного управління ДСНС - посвідчення КГ 012773 від 02.07.2025р.

від відповідача 1: Солод Руслан Юрійович (в залі суду) - від 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області - посвідчення КГ 012730 від 01.05.2025р.

від відповідача 1: Солод Руслан Юрійович (в залі суду) - від 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області - посвідчення КГ 012730 від 01.05.2025р.

від відповідача 2: НАЛИВАЙКО СВІТЛАНА ПАВЛІВНА (поза межами приміщення суду) - від ТОВ «ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ» - адвокат, ордер серія АА №1570280 від 12.05.2025р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференеції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2025р. (суддя Бестаченко О.Л. Повне рішення складено 25.07.2025р.) у справі №912/761/25

за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області

до відповідача 1: 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області

та до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2:

- Головного управління ДПС у м. Києві,

- Київської митниці Державної митної служби України,

про визнання п. 3.1. договору недійсним в частині, стягнення 8 080 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, до державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" звернувся Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в якій просив:

- визнати недійсним п. 3.1 Договору про закупівлю товару від 21.08.2023 № 169/2023, укладеного між 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" у частині включення до договірної ціни суми ПДВ в розмірі 8 080 000,00 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" на користь державного бюджету безпідставно сплачені кошти в розмірі 8 080 000,00 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що сторонами Договору про закупівлю товару від 21.08.2023 № 169/2023 безпідставно включено в ціну товару суму податку на додану вартість в розмірі 8 080 000,00 грн, як наслідок п. 3.1 Договору в цій частині підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203, 215 та 217 Цивільного кодексу України, а грошові кошти у розмірі 8 080 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача 2 на користь Державного бюджету як такі, що безпідставно отримані в наслідок незаконного збагачення згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2025 у справі № 912/761/25 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним п. 3.1 Договору про закупівлю товару № 169/2023 від 21.08.2023, укладеного між 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" у частині включення до договірної ціни суми ПДВ в розмірі 8 080 000,00 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" (ЄДРПОУ 36187486) на користь державного бюджету безпідставно сплачені кошти в розмірі 8 080 000,00 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; ЄДРПОУ 36187486) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, просп. Європейський, 4; ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 122 714,00 грн.

Стягнуто з 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25003, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Волкова, 34; ЄДРПОУ 38212105) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, просп. Європейський, 4; ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що предмет Договору про закупівлю товару від 21.08.2023 № 169/2023 - автодрабина пожежна з комбінованими рухами з висотою підйому до 40 м, мод. МАGIRUS М42L-АS, VIN ZСFА81TN302735644, код УКТ ЗЕД 8705 30 00 10, відповідає вимогам, встановленим підп. д) підп. 4) п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України до товарів оборонного призначення, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Оскільки державними замовниками у сфері оборони, які визначені Кабінетом Міністрів України є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборонні закупівлі"). Враховуючи, що згідно з абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 "Питання оборонних закупівель" визначено Державну службу з надзвичайних ситуацій державним замовником у сфері оборони, місцевий господарський суд дійшов висновку, що операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України автодрабини пожежної з комбінованими рухами з висотою підйому до 40 м, мод. МАGIRUS М42L-АS, VIN ZСFА81TN302735644, код УКТ ЗЕД 8705 30 00 10 за замовленням 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, здійсненні під час дії правового режиму воєнного стану, звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підп. д) підп. 4) п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним п. 3.1. Договорів у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість на підставі ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України та підп. д) підп. 4) п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача 2 отриманої суми податку на додану вартість у розмірі 8 080 000,00 грн, як безпідставно набутих грошових коштів.

Оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області є тим органом, який повинен захищати інтереси держави у правовідносинах, що склалися між 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання", звернення прокурора до суду в інтересах держави, а саме Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, є правомірним і виправданим, оскільки вказаним органом, за висновком суду першої інстанції, самостійно таких заходів не вжито і, як наслідок, інтереси держави (які полягають у ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень) залишилися незахищеними.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду, через систему “Електронний суд» з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25 липня 2025 року в справі №912/761/25 за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до І державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергообладнання» про визнання п. 3.1. договору недійсним в частині включення до договірної ціни суми ПДВ в розмірі 8 080 000,00 грн та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Променергообладнання» на користь державного бюджету безпідставно сплачених коштів в розмірі 8 080 000,00 грн та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Суд першої інстанції виніс рішення про задоволення позовних вимог особи, права та інтереси якої не було порушено.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області не є ані отримувачем, ані розпорядником коштів, сплачених Відповідачу 2 на виконання умов Договору Відповідачем 1 та не має жодних прав та обов'язків за спірним Договором. Дана обставина також була підтверджена самим Позивачем у поданому 27.03.2025 до суду «клопотанні про заміну неналежного позивача на належного».

Згідно законодавства, позивачем в справі може бути лише та особа, права та інтереси якої порушено, не визнано або оспорено.

Місцевий господарський суд помилково застосував ст. 1212 ЦК України, оскільки спірні кошти (ПДВ) не були власністю позивача, а сплачені до Державного бюджету, тому відсутнє незаконне збагачення. Відтак, обраний спосіб захисту є неправильним і сам по собі є підставою для відмови у позові.

Окрім того, вбачається спір держави (Позивач) із самою собою (Відповідач 1), що є неприпустимим.

Держава в особі Відповідача 1 самостійно включила суму ПДВ до ціни договору та здійснила її оплату, а подальші вимоги про стягнення цих коштів свідчать про суперечливу поведінку, що порушує принцип належного урядування та право Відповідача 2 на мирне володіння майном.

У спірних правовідносинах відсутнє порушення інтересів держави, оскільки сума ПДВ уже сплачена Відповідачем 2 до Державного бюджету. Задоволення позову призведе до подвійного стягнення коштів і неефективного використання бюджетних ресурсів, що суперечить принципам економності та рівного захисту суб'єктів господарювання.

Отримані Відповідачем 2 від Відповідача 1 кошти за спірним договором в якості ПДВ в сумі 8 080 000,00 грн. до моменту подання позовної заяви уже були перераховані Відповідачем 2 до державного бюджету, то, відповідно до ст. 231 ГПК України, суд першої інстанції повинен був закрити провадження в цій частині.

Суд першої інстанції неправомірно звільнив Товар від сплати ПДВ, оскільки помилково застосував Закон «Про оборонні закупівлі». Закупівля фактично проводилася за Законом «Про публічні закупівлі» без будь-яких ознак оборонного замовлення чи посилань у документації.

В той же час, підставою для звільнення від оподаткування ПДВ закупленого за договором Товару Прокурором зазначено п.п.4 п. 32 підр. 2 р. ХХ ПК України лише на тій підставі, що придбаний за Договором товар класифікується за УКТ ЗЕТ 8705 90 80 90 без надання останнім документального підтвердження, що вказаний товар було закуплено саме для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Між тим, відповідно до вищевказаної норми ПК України, лише підпадання товару під певну категорію УКТ ЗЕТ не є достатньою підставою для звільнення його від оподаткування податком на додану вартість.

Висновок суду про недійсність п. 3.1 Договору є помилковим, оскільки включення ПДВ до ціни товару відповідає законодавству, тендерній документації та умовам закупівлі, а податкові органи не виявили порушень, тож підстав для визнання цього пункту недійсним немає.

Суд першої інстанції здійснив розгляд справи без участі представника Відповідача 2, хоча останнім направлялись заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю прибути в судове засідання з поважних причин.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

18.09.2025 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Кіровоградської обласної прокуратури на апеляційну скаргу, у якому прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Верховний Суд неодноразово підтверджував, що держава у суді виступає через уповноважений орган. У даній справі таким органом є Головне управління ДСНС у Кіровоградській області, яке відповідно до свого Положення організовує планово-фінансову роботу, контролює ефективне використання бюджетних коштів, розподіляє ресурси та здійснює контроль за підпорядкованими підрозділами, включно з 1 ДПРЗ. Тому висновки Відповідача 2 про відсутність повноважень у ГУ ДСНС щодо контролю та управління фінансами підпорядкованих підрозділів є хибними. Таким чином, саме ГУ ДСНС Кіровоградської області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у цих правовідносинах.

Висновки Відповідача 2, що стягувані кошти були виділені з Державного бюджету та повернуті в Державний бюджет у вигляді податку на додану вартість не спростовує факту безпідставного включення Сторонами до ціни товару суми ПДВ.

Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.

Прокурор зазначає, що у п.1 розділу «Оцінка тендерних пропозицій» Тендерної документації передбачено, що «Найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів (у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ або без ПДВ - у разі, якщо учасник не є платником ПДВ, а також без ПДВ - якщо предмет закупівлі не оподатковується.

Тобто у даному випадку Відповідач 2, проявивши розумну обачність, мав можливість ознайомити з нормами законодавства, що регулюють дані правовідносини та подаючи тендерну пропозицію мав змогу надати її з урахуванням положень пп. 4 п. 32 підрозділу2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно у даному випадку відсутня суперечлива поведінка Держави, яка є учасником правовідносин в особі Відповідача 1, про яку заявляє Апелянт.

Позов обґрунтовано порушенням інтересів держави через неефективне використання бюджетних коштів. Безпідставне включення ПДВ у сумі 8 080 000 грн до ціни товару за Договором № 169/2023 призвело до незаконних витрат державного бюджету. Це порушує принципи економії, ефективності та результативності витрачання коштів, що особливо критично в умовах воєнного стану.

Відповідач 2 самостійно визначив необхідність включення до своєї тендерної пропозиції вартості товару з урахуванням ПДВ, самостійно визначив суму податку та зазначив її у податковій та митній деклараціях.

Верховним Судом у постанові від 10.02.2022 у справі № 916/707/21 зроблено висновок, що помилкова сплата (в разі її наявності) Відповідачем податку на додану вартість з операції з постачання товарів, звільненої від оподаткування не може бути підставою для покладення понесених Відповідачем витрат у вигляді сплати відповідних сум ПДВ на покупця відповідного товару.

Апелянт стверджує, що Закон «Про оборонні закупівлі» не застосовується, бо закупівля проводилась за Законом «Про публічні закупівлі» з урахуванням воєнного стану. Водночас Податковий кодекс України прямо посилається на цей закон щодо звільнення від ПДВ для товарів оборонного призначення, незалежно від процедури закупівлі. Спір стосується включення ПДВ до ціни товару № 169/2023, а не законності самої закупівлі.

Організація цивільного захисту в Україні безпосередньо пов'язана з національною безпекою і обороною держави, відповідно, придбані засоби цивільного захисту, а в даному випадку Автодрабина пожежна з комбінованими рухами з висотою підйому 42-45 метрів придбана безпосередньо для реалізації завдань у сфері національної безпеки і оборони, як наслідок придбана для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Предметом спору є відповідність положень п. 3.1 договору вимогам законодавства щодо включення ПДВ до ціни товару, а не вчинення податкового правопорушення Відповідачем 2. Тендерна документація не встановлювала обов'язок подавати тендерну пропозицію виключно з урахуванням ПДВ, при цьому оцінка пропозицій здійснювалася з урахуванням усіх податків і зборів. Отже, посилання апелянта на відсутність порушень податкового законодавства не є підставою для визнання протиправності положень спірного договору.

29.09.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення від 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, за змістом яких Відповідач-1 просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2025 у справі № 912/761/25 та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Додатково повідомляє, що відповідно до наказу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській областів від 28.08.2023 № 60-з, по спірній закупівлі проведено моніторинг процедури закупівлі на встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель та не встановлено порушення щодо безпідставно сплаченого ПДВ.

29.09.2025 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про відмову від підтримки позовних вимог, заявлених прокурором, та підтримання апеляційної скарги про скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2025 у справі № 912/761/25 від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області. В обґрунтування Головне управління зазначає, що його права та законні інтереси у межах предмету спору не порушені, а договірні відносини укладалися 1 ДПРЗ Головного управління, яка є окремою юридичною особою та має власні права й обов'язки. Крім того, дії прокурора щодо звернення до суду у частині представництва інтересів держави були здійснені з порушенням порядку, встановленого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки Головне управління було лише формально повідомлено про намір подання позову та не мало реальної можливості захищати інтереси держави, адже з моменту повідомлення до подання позову минув лише один робочий день.

01.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли від Кіровоградської обласної прокуратури Заперечення щодо заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про не підтримання позовних вимог, заявлених прокурором та підтримання апеляційної скарги.

13.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли від Київська митниця заява про надання письмових пояснень щодо обставин справи.

20.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про долучення доказів від 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, за змістом якого просить при прийнятті рішення по справі взяти до уваги надані докази, а саме :

« 15.10.2025 на адресу 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області надійшов лист ТОВ "Променергообладнання" в якому останній повідомляє, що ним на виконання Договору від 21.08.2023 № 169/2023 про закупівлю Автодрабини пожежної Magirus M42L-AS проведено судово-економічну експертизу з метою підтвердження розрахунків (копія вступної та резолютивної частини Висновку експерта №.1-24/07/2024-сее від 24 липня 2024 року додається). Зазначений доказ має істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовує доводи, наведені Прокурором у позовній заяві, а також наявність підстав для визнання недійсним п. 3.1 Договору про закупівлю товару від 21.08.2023 №169/2023, укладеного між 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" у частині включення до договірної ціни суми ПДВ в розмірі 8 080 000,00 грн. Можливості подати зазначені докази раніше у Відповідача 1 не існувало, оскільки вони надійшли до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області лише 15.10.2025 про, що свідчить інформація про відстеження поштового відправлення. Крім того, Просимо приєднати до матеріалів справи Інформаційну довідку, що свідчить про використання Автодрабини пожежної Magirus M42L-AS з моменту введення її в експлуатацію для залучення виключно для реагування на пожежі, надзвичайні ситуації та інші небезпечні події у визначеному районі виїзду пожежно рятувального підрозділу м. Кропивницький, що не входить в перелік територій, на яких ведуться чи велися бойові дії.»

20.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли від Кіровоградської обласної прокуратури Заперечення на клопотання про долучення доказів за змістом якого просить відмовити у задоволенні клопотання про долучення доказів 1 державного пожежного рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Кіровоградській області та розгляд справи № 912/761/25 здійснювати за наявними матеріалами.

21.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про долучення доказів від 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, за змістом якого просить при прийнятті рішення по справі взяти до уваги надані докази, а саме :

« 20.10.2025 на адресу 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області надійшов лист ДСНС України (як державний замовник у сфері оборони) № 21- 26232/211-1 в якому останній повідомляє, що ДСНС Україн та її підпорядковані підрозділи (як служби державного замовника) не здійснювали закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення протягом 2023-2025 років. Зазначений лист має істотне значення для вирішення справи, оскільки спростовує доводи, наведені Прокурором у позовній заяві, а також наявність підстав для визнання недійсним п. 3.1 Договору про закупівлю товару від 21.08.2023 №169/2023, укладеного між 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" у частині включення до договірної ціни суми ПДВ в розмірі 8 080 000,00 грн. Даний лист підтверджує, що автодрабину пожежну з комбінованими рухами, код ДК 021:2015:34140000-0 «Великовантажні мототранспортні засоби» не внесено в номенклатуру товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що включаються державними замовниками до переліків та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, зокрема розроблених у 2023 році. Згідно із законодавством розпорядниками такої інформації є виключно ДСНС України. Можливості подати зазначені докази раніше у Відповідача 1 не існувало, оскільки вони надійшли до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області лише 20.10.2025.»

Щодо клопотань Відповідача-1 про долучення доказів від 20.10.2025 та 21.10.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2025 по справі № 912/761/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2025р. у справі №912/761/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.10.2025 об 12:30 годин.

Скаржнику було запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).

Іншим учасникам процесу, в свою чергу, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду: відзив на апеляційну скаргу; заперечення щодо заяв та клопотань, поданих разом з апеляційною скаргою; власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).

Відповідно до Довідки Центрального апеляційного господарського суду про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 10.09.2025 по справі №912/761/25 було доставлено сторонам по справі до їх електронних кабінетів - 10.09.2025 об 19:30.

Враховуючи вищевикладене та норми матеріального права, які регулюють порядок обчислення строків, строк сплив 21.09.2025.

При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Поняття “справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:

- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов'язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);

- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.

В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких додаткових заяв, клопотань, додаткових пояснень у поза визначений процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Вищенаведене дозволяє колегії суддів не приймати до уваги клопотання про долучення доказів, як такі, що подані у поза встановлений процесуальним законом спосіб.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

У зв'язку з відпусткою судді Кощеєва І.М., за розпорядженням керівника апарату суду від 10.09.2025, проведено автоматизовану зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №912/761/25 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Дармін М.О. (доповідач), судді - Чус О.В., Чередко А.Є. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2025р. у справі №912/761/25. (Суддя Бестаченко О.Л.) Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.10.2025 об 12:30 годин.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 16.10.2025, у зв'язку з усунення обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід на роботу судді Кощеєва І.М., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.10.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

21.10.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області 20.07.2023 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-07-20-011949-а щодо закупівлі товару - Автодрабина пожежна з комбінованими рухами код ДК 021:2015:34140000-0 "Великовантажні мототранспортні засоби", очікуваною вартістю 49 760 000,00 грн.

За результатами аукціону Замовником 21.08.2023 укладено Договір про закупівлю товару № 169/2023 (далі - Договір) з переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання".

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Замовника автодрабини пожежні з комбінованими рухами, код ДК 021:2015:34140000-0 "Великовантажні мототранспортні засоби" (надалі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити поставлений товар на умовах, визначених даним Договором.

Назва товару, асортимент, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару, країна виробника товару визначається у Специфікації, яка є Додатком 1 до даного Договору. Технічні характеристики, комплектність одиниці товару зазначено у Додатку 2 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до Додатку 1 до Договору "Специфікація" найменування предмету закупівлі - Пожежні автомобілі для піднімання на зазначену висоту. Автодрабини пожежні з комбінованими рухами з висотою підйому 42-45 метрів; виробник МАGIRUS GmЬН, країна походження Німеччина; ціна за одиницю Продукції без ПДВ (грн) - 40 400 000,00; ціна за одиницю Продукції з ПДВ - 48 480 000,00 грвень.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 48 480 000,00 грн (сорок вісім мільйонів чотириста вісімдесят тисяч 00 коп) з ПДВ, в тому числі ПДВ 8 080 000,00 гривень.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що закупівля товару здійснюється за кошти Державного бюджету України.

За інформацією Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 04.11.2024 № 07-12-06/8687 джерелом фінансування Договору є кошти Державного бюджету.

Згідно з інформацію про проведені касові видатки, долученої до вказаного листа на виконання договору замовником 13.09.2023 на рахунок відповідача 2 перераховано бюджетні кошти в сумі 23 755 200,00 грн (3 959 200,00 грн ПДВ) та 20.12.2023 - 24 724 800,00 гривень (4 120 800,00 грн ПДВ).

Таким чином, відповідачем 1 на виконання умов Договору сплачено 48 480 000,00 грн, у тому числі 8 080 000,00 грн ПДВ.

За даними Київської митниці Державної митної служби України митне оформлення товару "Автодрабина пожежна з комбінованими рухами, призначеної для гасіння пожеж та рятування людей, нова (висота підйому до 40 м), мод. МАGIRUS М42L-АS-1шт. Зроблена на базі автомобіля Iveco ML 180 Е32 (MY19 AS Е6Е), (ІG190EL2СА): VIN НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 (дизельний), V = 6 728 см3, 235 kW, Euro-6, колісна формула 4x2, 2023 року виготовлення, торговельна марка ІVЕСO, виробник ІVЕСO GROUP N.V., країна виробництва Німеччина", який надійшов на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання", здійснено на митному посту "Західний" Київської митниці Держмитслужби за митною декларацією №23UА100100454390U0 від 11.12.2023.

Відповідно до митної декларації № 23UА100100454390U0 код вище зазначеного товару (УКТ ЗЕД) 8705 30 00 10.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

Отже підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, а саме факти, які мають значення для судового захисту суб'єктивного цивільного права.

Колегія суддів зауважує, що підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують позов. Підстави позову, які підтверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладено певні обов'язки, становлять активну підставу. До їх складу входять також факти, які обґрунтовують належність доказів до справи, те, що позивач і відповідач є суб'єктами прав та обов'язків спірних правовідносин. Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Ці факти обґрунтовують потребу подання позову та захисту прав чи інтересів позивача. Вони свідчать, що право позивача порушене, оспорене чи невизнане, є загроза його порушення чи потреба у зміні існуючих між сторонами правовідносин.

В якості підстав позову прокурором, окрім неоспорюваних сторонами вищевстановлених фактичних обставин справи відносно того, що 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області 20.07.2023р. оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-07-20-011949-а щодо закупівлі товару - Автодрабина пожежна з комбінованими рухами код ДК 021:2015:34140000-0 "Великовантажні мототранспортні засоби", очікуваною вартістю 49 760 000,00 грн; укладання 21.08.2023р. за результатами аукціону Замовником з переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання"Договору про закупівлю товару № 169/2023 (далі - Договір), пунктом п. 3.1, якого визначено, що ціна цього Договору становить 48 480 000,00 грн (сорок вісім мільйонів чотириста вісімдесят тисяч 00 коп) з ПДВ, в тому числі ПДВ 8 080 000,00 гривень; визначення в Додатку 1 до Договору "Специфікація" найменування предмету закупівлі - Пожежні автомобілі для піднімання на зазначену висоту. Автодрабини пожежні з комбінованими рухами з висотою підйому 42-45 метрів; виробник МАGIRUS GmЬН, країна походження Німеччина; ціна за одиницю Продукції без ПДВ (грн) - 40 400 000,00; ціна за одиницю Продукції з ПДВ - 48 480 000,00 грвень; перерахування на виконання договору замовником 13.09.2023 на рахунок відповідача 2 бюджетних коштів в сумі 23 755 200,00 грн (3 959 200,00 грн ПДВ) та 20.12.2023 - 24 724 800,00 гривень (4 120 800,00 грн ПДВ); митного оформлення товару "Автодрабина пожежна з комбінованими рухами, призначеної для гасіння пожеж та рятування людей, нова (висота підйому до 40 м), мод. МАGIRUS М42L-АS-1шт. Зроблена на базі автомобіля Iveco ML 180 Е32 (MY19 AS Е6Е), (ІG190EL2СА): VIN НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 (дизельний), V = 6 728 см3, 235 kW, Euro-6, колісна формула 4x2, 2023 року виготовлення, торговельна марка ІVЕСO, виробник ІVЕСO GROUP N.V., країна виробництва Німеччина", який надійшов на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання", здійснення на митному посту "Західний" Київської митниці Держмитслужби за митною декларацією №23UА100100454390U0 від 11.12.2023; відповідно до митної декларації № 23UА100100454390U0 код вище зазначеного товару (УКТ ЗЕД) 8705 30 00 10, наведено наступні підстави позову: «… Законами України від 15.03.2022 №2120-ІХ та від 10.04.2023 №3019-ІХ внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану.

Зокрема підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання митній території України товари оборонного призначення, визначені такими згідно з пунктом 29 частини 1 статті 1 Законом України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД (Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Так, абз. «д» п.п. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу визначено товари, що класифікуються за кодом 8702-8705 (тільки для автомобілів спеціального призначення, радіолокаційних станцій та причепів до них, що класифікуються у товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, мобільних ремонтних майстерень, які використовуються в оборонних цілях; пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з'ємною бронею).

Відповідно до Додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 за кодом 8705 класифікуються моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад евакуатори, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі), 8705 30 00 - автомобілі пожежні, 8705 ЗО 00 10 з підіймачем або драбиною.

За приписами п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» товарами оборонного призначення є озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з п. 10 ч. 1 цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб спеціального призначення- транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний тощо).

Варто відзначити, що нормами Податкового кодексу визначено, що звільнення від сплати ПДВ передбачено у разі придбання товарів, які є товарами оборонного призначення та класифіковані за відповідним кодом УКТ ЗЕТ, будь-які застереження щодо необхідності здійснення закупівлі вказаного товару за певною процедурою чи то у відповідності з дотриманням норм певного закону відсутні.

Більш того, проаналізувавши інформацію, розміщену в інформаційно-телекомунікаційній системі PROZORRO щодо закупівель товарів оборонного призначення, операції з постачання яких звільнені від ПДВ на підставі п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу можна дійти висновку, що товар : скуповувався за результатами проведення процедур відкритих торгів з особливостями: (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-06-l 5-014721-а, https://prozorro.gov.ua/tendei7UA-2023-09-06-006467-a).

Зокрема, за наслідками проведення відкритих торгів з особливостями Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області 19.10.2023 укладено договір про закупівлю товару (УКТ ЗЕТ 8705 90 80 90) та, з рахуванням положень пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу до ціни товару ПДВ не включено.

З вище наведеного слідує, що операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України Автодрабини пожежної з комбінованими рухами з висотою підйому 42-45 метрів (виробник MAGIRUS GmbH), придбаної 1 ДПРЗ І У ДСНС України у Кіровоградській області за договором про закупівлю товару № 169/2023 від 21.08.2023 та згідно з митною екларацією № 23UA100100454390U0 класифікована за кодом 8705 30 0010, звільняються від оподаткування податком на додану вартість…»

Водночас п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» передбачено, що товари оборонного призначення мають бути закуплені державними замовниками, визначеними згідно з п. 10 ч. 1 цієї статті…».

Враховуючи зміст заяв по суті поданих прокурором до суду першої інстанції та доказів на їх підтвердження, колегія суддів виснує, що твердження прокурора про віднесення придбанного на підставі укладенного 21.08.2023р. за результатами аукціону Замовником з переможцем торгів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання"Договору про закупівлю товару № 169/2023, товару - "Автодрабина пожежна з комбінованими рухами, призначеної для гасіння пожеж та рятування людей, нова (висота підйому до 40 м), мод. МАGIRUS М42L-АS-1шт. Зроблена на базі автомобіля Iveco ML 180 Е32 (MY19 AS Е6Е), (ІG190EL2СА): VIN НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 (дизельний), V = 6 728 см3, 235 kW, Euro-6, колісна формула 4x2, 2023 року виготовлення, торговельна марка ІVЕСO, виробник ІVЕСO GROUP N.V., країна виробництва Німеччина", до товарів оборонного призначення в розумінні положень Закону України «Про оборонні закупівлі» та , відповідно, в силу положень підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільненого від оподаткування податком на додану вартість, грунтуються виключно на аналізі норм матеріального матеріального права і не підтверджені жодним належним і допустимим в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказом.

Не вдаючись до теоретичних дискусій з надмірно ускладненою проблемою поняття про підставу позову, колегія суддів зауважує, що для потреб практичної діяльності, прокурору досить усвідомлювати, що на підтвердження своїх вимог потрібно подати фактичні дані (відомості про факти), тобто те, що можна назвати матеріально-правовою складовою підстави позову. Але при цьому такі дані мають встановлюватись передбаченими та дозволеними процесуальним законом засобами, вичерпний перелік яких вміщено в Главі 5. «Докази та доказування» Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини:

Згідно Оголошення про проведення відкритих товарів UA-2023-07-20-011949-a вид предмета закупівлі: Товари. Назва предмету закупівлі: Автодрабина пожежна з комбінованими рухами код ДК 021:2015:34140000-0 «великовантажні мототранспортні засоби» (т.1 а.с. 26-27);

Згідно Протоколу затвердження річного плану закупівель UA-P-2023-07-20-004018-b назва предмету закупівлі: Автодрабина пожежна з комбінованими рухами код ДК 021:2015:34140000-0 «великовантажні мототранспортні засоби» (т.1 а.с. 24-25);

Згідно Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2023-07-20-011949-a від 22.08.2023 вид предмета закупівлі: Товари. Назва предмету закупівлі: Автодрабина пожежна з комбінованими рухами код ДК 021:2015:34140000-0 «великовантажні мототранспортні засоби» (т.1 а.с. 28-30);

У Звіті про виконання договору про закупівлю UA-2023-07-20-011949-a зазначено вид предмета закупівлі: Товари. Назва предмету закупівлі: Автодрабина пожежна з комбіглваними рухами код ДК 021:2015:34140000-0 «великовантажні мототранспортні засоби» (т.1 а.с. 47-49).

Враховуючи змістовне наповнення вищенаведених доказів, наданих прокурором на підтвердження заявлених позовних вимог, колегія суддів виснує відсутність в них будь-яких посилань про те, що предметом закупівлі є товар оборонного призначення в розумінні положень Закону України «Про оборонні закупівлі».

Разом з тим, відповідно до підпунтку 29 пункту 1 статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» :

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

29) товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених таким згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону N808 від 17.07.2020 року (далі Закон №808), що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах "а" - "н" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Так, відповідно до пункту 29 Закону №808 визначено перелік товарів оборонного призначення, до яких відносяться, зокрема, спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Моторні транспортні засоби спеціального призначення, до яких відносяться автомобілі пожежні, класифікуються за кодом 8705 відповідно до норм Закону України «Про митний тариф України» від 19 жовтня 2022 року №2697.-ІХ.

Відповідно до п. 10 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійногоремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та ІшййХ Підходів; технічна допомога; автомобіль прибиральник, автомобіль- майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Згідно з пунктом 2 та 10 статті 1 розділу І Закону N808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель - суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми» власності або - іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом N 808;

державнізамовники у сфері оборони - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» затвердженого Постановою КМУ від 16 грудня 2015 р. N1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних сліжб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Крім того, відповідно до пункту 2 Постанови КМУ від 03.03.2021 року №363 «Питання оборонних закупівель» визначено, що державними замовниками у сфері оборони визначено Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки. Міністерство оборони, Міністерство юстиції. Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань. Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості державними замовниками у сфері оборони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що операції з постачання на митній території України товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ за умови одночасного виконання наступних вимог:

-такі товари оборонного призначення належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених пунктом 29 статті 1 Закону N 808, та класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах "а" - "н" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (з урахуванням зазначених у таких абзацах обмежень);

-постачання товарів оборонного призначення здійснюється у межах державного контракту;

-постачальник товарів оборонного призначення є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору) у розумінні норм Закону N 808;

-покупець є державним замовником у розумінні норм Закону N 808.

У разі недотримання зазначених вище умов вказані операції підлягатимуть оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що на запит ТОВ “ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ» на отримання публічної інформації від 21 травня 2025 року б/н, стосовно правомірності оподаткування податком на додану вартість предмета закупівлі (автодрабина пожежна) відповідно до договору, укладеного між 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та ТОВ “ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ» Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України у своєму листі вих.№ 13.2.4-14/80/25/ЗІ-ВИХ. від 23.05.2025р. повідомило наступне: «…Згідно з інформацією, наведеною в запиті ТОВ ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ», закупівля товару (автодрабина пожежна Mod.MAGIRUS V42L-AS) здійснювалася за процедурою відкритих торгів відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» з використанням електронної системи закупівель, за результатами якої укладено договір про закупівлю товару.

Крім того, варто зауважити, що при здійсненні вказаної закупівлі 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області згідно з вимогами пункту 3 частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі» керувався повноваженнями замовника, який здійснює закупівлі відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель.

З огляду на викладене при укладенні договору на закупівлю товару (автодрабина пожежна Mod.MAGIRUS V42L-AS) підстави для віднесення предмета закупівлі зазначеного договору до товару оборонного призначення, а також застосування до нього податкових і митних преференцій були відсутні…» (а.с. 65-66. Т. 3).

Колегія суддів враховує, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України до його ліквідації Урядом 21 липня 2025 року, було центральним органом виконавчої влади України, діяльність якого спрямовувалася і координувалася Кабінетом Міністрів України.

На Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, на час надання вищенаведеної відповіді, покладено наступні повноваження та завдання:

розробка проєктів законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції Міністерства;

підготовка пропозиції щодо Стратегії національної безпеки, Стратегії воєнної безпеки, Плану оборони, Стратегічного оборонного бюлетеня, Національної розвідувальної програми та інших документів з питань національної безпеки і оборони;

забезпечення в межах повноважень адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

забезпечення функціонування системи сертифікації продукції в оборонно-промисловому комплексі згідно зі стандартами НАТО;

участь в організації проведення державних та інших випробувань зразків озброєння і військової техніки;

розробка проєктів нормативно-правових актів щодо державного оборонного замовлення та внесення їх на розгляд Уряду;

координація космічної діяльності в Україні та під юрисдикцією України поза її межами;

сприяння в установленому порядку залученню вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток стратегічних галузей промисловості;

здійснення у межах повноважень міжнародних заходів, спрямованих на формування позитивного інвестиційного іміджу України;

забезпечення виконання завдань і заходів, спрямованих на розвиток співробітництва з НАТО, ЄС та іншими державними стратегічними партнерами України у сферах, що належать до компетенції Мінстратегпрому.

В свою чергу, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на запит 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області в листі № 4110/6/11-28-04/-01-03 від 27.03.2025р. надано наступні роз'яснення щодо поширення вимог Постанови КМУ № 178 на операції з постачання ТОВ «ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 36187486) автодрабини пожежної з комбінованими рухами: «…Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

З метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 рову 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ Постановою № 178 визначено категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ,

Постанова № 178 набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022року.

Нормами підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови № 178 не визначено ні переліку товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту, ні переліку кодів з Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 чи кодів УКТ ЗЕД.

18 липня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 831 (далі - Постанова №831) внесено зміни до Постанови № 178.

Постанова № 831. опублікована 23.07.2024 в газеті «Урядовий кур'єр» № 148. Згідно з пунктом 2 Постанови № 831, зміни, внесені до Постанови № 178, застосовуються з 01.08.2024.

Прийнятими змінами деталізовано категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

До таких установ Постановою № 178, з урахуванням змін, з 01.08.2024 віднесено Збройні Сили України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, інші утворені відповідно до законів військові формування, їх з'єднання, військові частини, підрозділи, розвідувальні органи, Міністерство оборони України, Державну прикордонну службу України, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Державну службу з надзвичайних ситуацій України, Управління державної охорони України, заклади, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, змінами до Постанови № 178 частково деталізовано перелік товарів, щодо яких застосовується нульова ставка, однак не визначено такий перелік вичерпним.

Так, до таких товарів віднесено запасні частини, акумуляторні батареї, автомобільні шини, охолоджуючі рідини, комплектуючі, додаткове обладнання тощо, визначені нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема, спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також пально-мастильні матеріали.

Таким чином, в разі якщо автодрабина пожежна з комбінованими рухами є пожежним автомобілем з підіймачем чи драбиною, тобто самостійним транспортним засобом, нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до підпункту «г» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ та Постанови № 178 не застосовується…» (т. 1 а.с. 241-242).

Враховуючи вищевикладене,колегія суддів виснує, що вищенаведені державні компетентні органи дали категоричні відповіді про непоширення положень норм матерільного права, наведених прокурором в якості підстав позову на спірні правовідносини.

Відповідно до частин 1,3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України:

1. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

3. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодекс

Відповідно до частин 1, пунктів 4-6 частини 3, частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України:

1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

3. Відзив повинен містити:

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

4. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Колегія суддів враховує, що прокурор ані у відповіді на відзив (т.2 а.с. 79-91), ані у відзиві на апеляційну скаргу не наводить жодних обгрунтувань щодо неможливості прийняття до уваги змісту вищенаведених листів вих.№ 13.2.4-14/80/25/ЗІ-ВИХ. від 23.05.2025р. та № 4110/6/11-28-04/-01-03 від 27.03.2025р. та відсутності у їх підписантів відповідної компетенції.

у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").

У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У постанові Верховного Суду, викладений у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 з-поміж іншого зазначив, що "концепція негативного доказу", закріплена у частині десятій статті 81 ГПК України, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що прокурором не доведено, що товар - "Автодрабина пожежна з комбінованими рухами, призначеної для гасіння пожеж та рятування людей, нова (висота підйому до 40 м), мод. МАGIRUS М42L-АS-1шт. Зроблена на базі автомобіля Iveco ML 180 Е32 (MY19 AS Е6Е), (ІG190EL2СА): VIN НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 (дизельний), V = 6 728 см3, 235 kW, Euro-6, колісна формула 4x2, 2023 року виготовлення, торговельна марка ІVЕСO, виробник ІVЕСO GROUP N.V., країна виробництва Німеччина", яка, відповідно, була предметом закупівлі проведених торгів UA-2023-07-20-011949-a, відноситься то товарів оборонного призначення в розумінні положень Закону України «Про оборонні закупівлі» та розповсюдження на спірні правовідносини положень підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу.

Вищенаведене спростовує доводи прокурора, викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що : « … Ураховуючи правові висновки щодо застосування ст. ст. 203, 215, 217, 627, 627 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення», пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України у подібних правовідносинах, які викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 10.02.2022 у справі № 916/707/21, від 04.05.2023 у справі № 910/59/22, про те, що, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку, ТОВ «ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ» як одна зі сторін договору про закупівлю товару № 169/2023 набув кошти в сумі 8 080 000,00 грн за рахунок Замовника не в порядку виконання договірних зобов'язань, що виключає застосування до правовідносин норм зобов'язального права, а поза підставами, передбаченими вказаним договором, внаслідок їх перерахування на рахунок Відповідач 2 понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі ст. 1212 ЦК України.

Висновки Відповідача 2, що стягувані кошти були виділені з Державного бюджету та повернуті в Державний бюджет у вигляді податку на додану вартість не спростовує факту безпідставного включення Сторонами до ціни товару суми ПДВ.

Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.

Щодо порушення принципу «належного урядування» та твердження апелянта, що Відповідач 1, як розробник договору має нести ризик, пов'язаний із суперечністю окремих умов спірного договору про закупівлю

Звертаю увагу, що у п.1 розділу «Оцінка тендерних пропозицій» Тендерної документації передбачено, що «Найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів (у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ або без ПДВ - у разі, якщо учасник не є платником ПДВ, а також без ПДВ - якщо предмет закупівлі не оподатковується.

Крім того, п. 3.1. проекту Договору про закупівлю, який викладений у Додатку 3 до цієї тендерної документації є наступного змісту:

« 3.1. Ціна цього Договору становить грн. ( ) в тому

числі з/без ПДВ - .»

Тобто у даному випадку Відповідач 2, проявивши розумну обачність, мав можливість ознайомити з нормами законодавства, що регулюють дані правовідносини та подаючи тендерну пропозицію мав змогу надати її з урахуванням положень пп. 4 п. 32 підрозділу2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Верховний Суд у своїй практиці зазначає, що обачність в тому числі передбачає, за необхідності, отримання правової допомоги перед укладенням того чи іншого правочину.

Відповідно у даному випадку відсутня суперечлива поведінка Держави, яка є учасником правовідносин в особі Відповідача 1, про яку заявляє Апелянт.

Твердження Відповідача 2 про те, що у даних правовідносинах відсутнє

порушення інтересів держави також є помилковим.

Щодо порушення інтересів держави

Першим елементом, який становить невід'ємну частину підстав для застосування положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.

Суспільство є окремим суб'єктом публічно-правових відносин, яке може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи та інтересів держави. При цьому Конституцією України передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов'язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Суспільний (публічний) інтерес є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних та таких, що ґрунтуються на моральних засадах, інтересів, які складають певну сукупність приватних інтересів або важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби та відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб'єктами владних повноважень (суб'єктами публічної адміністрації); це поняття не піддається однозначній кваліфікації (визначенню), а тому наявність суспільних (публічних) інтересів повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21.

Цей позов має на меті захист інтересів держави, які порушені внаслідок укладення та виконання спірного у частині договору про закупівлю товару № 169/2023. Так, обставини вчинення цього правочину та його наслідки для економіки держави вказують на невідповідність як правовій природі та меті встановлення податкових пільг в умовах воєнного стану, так і забезпеченню обороноздатності держави. Зазначені обставини та наслідки передбачають розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання під час дії правового режиму воєнного стану, що не може визнаватися допустимим.

Згідно з п. 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету міністрів Ради Європи державам - учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їхня місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», заява № 42454/02, п. 35; рішення від 01.04.2010 у справі «Корольов проти Росії», заява № 5447/03, п. 38).

Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього народу.

Підґрунтям для зростання економіки будь-якої країни, а також її макроекономічної стабільності є державний та місцеві бюджети. Вони є центром зосередження та розподілу ресурсів відповідно до потреб суспільства та основою позитивного фінансового середовища для динамічного розвитку ринкових відносин, дієвим стратегічним інструментом реалізації державної політики та місцевого самоврядування. Бюджетна політика має бути спрямована на виділення коштів для реалізації програм, що є важливими для суспільства в конкретний період розвитку: витрати на соціальний захист, оборону, науку й освіту, утримання державних органів тощо.

Державний та місцеві бюджети є однією з головних ланок фінансової системи нашої країни, за рахунок якої забезпечується виконання покладених на неї функцій. При цьому виконання державного та місцевих бюджетів за видатками реалізується у більшій своїй частині завдяки здійсненню закупівель товарів, робіт та послуг.

Завдяки чіткому та ефективному функціонуванню бюджетної сфери забезпечуватиметься й належне фінансування господарської та соціальної сфери, зокрема, своєчасно виплачуватиметься заробітна плата, пенсії, стипендії та інші платежі, бюджетні кошти використовуватимуться за цільовим призначенням.

Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень (п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 7 БК України).

Неефективне використання (безпідставне витрачання) бюджетних коштів порушує державні інтереси у зазначеній сфері, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок використання бюджетних коштів, що може унеможливити фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених.

Як зазначалося вище, закупівля товару за Договором № 169/2023 від 21.08.2023 здійснювалася за рахунок коштів Державного бюджету, а безпідставне включення до ціни товару суми податку на додану вартість у розмірі 8 080 000 грн та як наслідок, сплата вказаної суми за рахунок коштів державного бюджету інтересу держави не відповідає.

Крім того, питання дотримання уповноваженими особами вимог законодавства під час проведення закупівель, укладення за їх результатами договорів та як наслідок незаконне витрачання коштів нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та набуває особливої актуальності в умовах збройної агресії російської федерації.

Повномасштабне вторгнення російської федерації та введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану об'єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності розподілу бюджету та потреби безпрецедентно значних фінансових ресурсів.

У таких умовах пріоритетними є питання захисту інтересів держави у бюджетній сфері, зокрема, щодо використання бюджетних коштів в умовах воєнного стану з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відтак, підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави внаслідок безпідставного (незаконного) включення до ціни товару суми ПДВ, чим завдано шкоди бюджету у вигляді незаконних витрат.

Окрім вказаного, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність угод (їх частини), на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Ураховуючи наведене, у вказаному випадку має місце очевидне порушення інтересів держави у бюджетній сфері, разом із безпідставною сплатою коштів у сумі 8 080 000,00 грн не спрямовані на забезпечення обороноздатності України (а тим паче на її зміцнення) в умовах воєнного стану з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для цього.

Твердження апелянта про те, що задоволення позовних вимог призводить до подвійного стягнення не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки норми Податкового кодексу України передбачають можливість повернення помилково та / або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Вказане також було підтверджено в ході розгляду справи представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача 2, а саме представником Головного управління ДПС у м. Києві Сметанюком Р.М.

Варто наголосити, що відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та / або грошового зобов'язання та / або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та / або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/ або сплати податкових зобов'язань. (п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України)

Таким чином, Відповідач 2 самостійно визначив необхідність включення до своєї тендерної пропозиції вартості товару з урахуванням ПДВ, самостійно визначив суму податку та зазначив її у податковій та митній деклараціях.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 10.02.2022 у справі № 916/707/21 зроблено висновок, що помилкова сплата (в разі її наявності) Відповідачем податку на додану вартість з операції з постачання товарів, звільненої від оподаткування не може бути підставою для покладення понесених Відповідачем витрат у вигляді сплати відповідних сум ПДВ на покупця відповідного товару.

Щодо здійснення посилання судом першої інстанції на Закон України «Про оборонні закупівлі», який на думку Апелянта не мав бути застосований судом.

В апеляційній скарзі стверджується, що Замовником тендерна документація розроблена відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), а також закупівля проведена у відповідності зазначених нормативних документів, а не як оборонна закупівля, відповідно норми Закону України «Про оборонні закупівлі» не поширюється на данні правовідносини.

Звертаю увагу, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України.

Зокрема підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товари оборонного призначення, визначені такими згідно з п. 29 ч. 1 ст. 1 Законом України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД (Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Саме у вказаній нормі ПК України зроблено відсилку на ст. 29 Закону України «Про оборонні закупівлі», тобто нормами цього кодексу визначено, що звільнення від сплати ПДВ передбачено у разі придбання товарів, які є товарами оборонного призначення та класифіковані за відповідним кодом УКТ ЗЕТ, будь-які застереження щодо необхідності здійснення закупівлі вказаного товару за певною процедурою чи то у відповідності з дотриманням норм певного закону відсутні.

Вказане підтверджується наведеною у позовній заяві, у якості прикладу, проведеної закупівлі товару оборонного призначення у порядку Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, при цьому податок на додану вартість до ціни такого товару включено не було.

Водночас п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» передбачено, що товари оборонного призначення мають бути закуплені державними замовниками, визначеними згідно з п. 10 ч. 1 цієї статті.

У позовній заяві наведено обґрунтування щодо належності Відповідача 1 до державних замовників, які можуть здійснювати закупівлю товарів оборонного призначення.

Крім того, предметом даного спору є відповідність вимогам законодавства п. 3.1 Договору про закупівлю товару № 169/2023, укладеного 21.08.2023 між 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та

ТОВ «ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ» в частині включення ПДВ до ціни товару, а не законність проведення процедури закупівлі.

Щодо придбання товару для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони пояснюю наступне.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» гарантоване забезпечення потреб безпеки і оборони - забезпечення суб'єктів, визначених п. 10 ч.

1 цієї статті, товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань з відсічі збройній агресії та відвернення загроз національній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану;

Закон України «Про національну безпеку» відповідно до ст. ст. 1, 2, 17, 18 і 92 Конституції України визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз.

Цим Законом визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони, створюється основа для інтеграції політики та процедур органів державної влади, інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки і оборони, сил безпеки і сил оборони, визначається система командування, контролю та координації операцій сил безпеки і сил оборони, запроваджується всеосяжний підхід до планування у сферах національної безпеки і оборони, забезпечуючи у такий спосіб демократичний цивільний контроль над органами та формуваннями сектору безпеки і оборони.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про національну безпеку України» визначено, що державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина - їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства - його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого розвитку; держави - її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища - від надзвичайних ситуацій.

Загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України;

Сектор безпеки і оборони - система органів державної влади, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, сил цивільного захисту, оборонно- промислового комплексу України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем і відповідно до Конституції та законів України за

функціональним призначенням спрямована на захист національних інтересів України від загроз, а також громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки України;

Сили безпеки - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України;

За приписами ст. 12 вказаного закону до складу сектору безпеки і оборони, поміж інших органів, входить Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно- рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності.

За приписами Кодексу цивільного захисту України цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Засоби цивільного захисту - пожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, засоби колективного та індивідуального захисту, що призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту, у тому числі засоби протипожежного захисту;

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 22 Кодексу цивільного захисту України до сил цивільного захисту належать: оперативно-рятувальна служба цивільного захисту; аварійно-рятувальні служби; формування цивільного захисту; спеціалізовані служби цивільного захисту; пожежно-рятувальні підрозділи (частини); добровільні формування цивільного захисту.

Положенням «Про 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області» визначено, що 1 ДПРЗ є державним пожежно-рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно-рятувальної служби.

З урахуванням наведеного, організація цивільного захисту в Україні безпосередньо пов'язана з національною безпекою і обороною держави, відповідно, придбані засоби цивільного захисту, а в даному випадку Автодрабина пожежна з комбінованими рухами з висотою підйому 42-45 метрів придбана безпосередньо для реалізації завдань у сфері національної безпеки і оборони, як наслідок придбана для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Варто наголосити, що нормами ПК України визначено, що звільнення від сплати ПДВ передбачено у разі придбання товарів, які є товарами оборонного призначення та класифіковані за відповідним кодом УКТ ЗЕТ, будь-які застереження щодо необхідності здійснення закупівлі вказаного товару за певною процедурою чи то у відповідності з дотриманням норм певного закону відсутні.

Щодо твердження апелянта про те, що невстановлення органами податкової служби порушень при оподаткуванні придбаного за спірним договором Товару з боку Відповідача 2 виключає протиправність п. 3.1 спірного договору не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки предметом розгляду вказаного спору є відповідність вимогам законодавства п. 3.1 Договору в частині включення ПДВ до ціни товару.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та / або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Той факт, що «вада змісту» спірного договору полягає в їх невідповідності нормам податкового законодавства не перетворює ці обставини у факт учинення податкового правопорушення.

Крім того, обставини вчинення чи невчинення податкового правопорушення та виявлення / не виявлення їх органами податкової служби не потребують установлення, зважаючи на предмет і підстави позову, котрі не передбачають необхідності встановлення протиправності в поведінки, зокрема, Відповідача 2.

Окремо варто звернути увагу на твердження Апелянта з посиланням на п.4.2 Тендерної документації та щодо відсутності в тексті останньої посилання на пп.4 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу, та як наслідок, з метою виконання умови Тендерної документації зобов'язаний був подати Тендерну пропозицію, в яку включити ПДВ.

Формування Тендерної пропозиції здійснюється з урахуванням вимог Тендерної документації.

Водночас остання не містить вимоги про подачу тендерної пропозиції виключно з урахування ПДВ.

Більш того п. 1 розділу Тендерної документації «Оцінка тендерних пропозицій» передбачено, що «Найбільш економічно вигідною пропозицією буде вважатися пропозиція з найнижчою ціною з урахуванням усіх податків та зборів (у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо учасник є платником ПДВ або без ПДВ - у разі, якщо учасник не є платником ПДВ, а також без ПДВ - якщо предмет закупівлі не оподатковується…» як такі, що побудовані на концепції негативного доказу і не підтверджені належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує відсутність підстав для визнання недійсним п. 3.1 Договору про закупівлю товару від 21.08.2023 № 169/2023, укладеного між 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" у частині включення до договірної ціни суми ПДВ в розмірі 8 080 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" на користь державного бюджету безпідставно сплачені кошти в розмірі 8 080 000,00 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору, грунтуються на твердженнях прокурора про недійсність оспорюваного правочину, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові та прокурору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню

На підставі вищевстановлених, колегія суддів виснує про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які не підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а саме Закону України «Про оборонні закупівлі» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, Цивільного кодексу України, що, в свою чергу, є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та ухвалення нового, про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга, відповідно, підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 186342,00 грн покладаються на прокурора, як особу, яка подала позов в задоволенні якого відмовлено.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2025р. у справі №912/761/25 - задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2025р. у справі №912/761/25 - скасувати.

Прийняти нове рішення:

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, просп. Європейський, 4; ЄДРПОУ 02910025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; ЄДРПОУ 36187486) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 186342,00 грн.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видачу відповідного наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2025

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Попередній документ
131849169
Наступний документ
131849171
Інформація про рішення:
№ рішення: 131849170
№ справи: 912/761/25
Дата рішення: 21.10.2025
Дата публікації: 19.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.10.2025)
Дата надходження: 08.08.2025
Предмет позову: визнання п. 3.1. договору недійсним в частині, стягнення 8 080 000,00 грн,
Розклад засідань:
30.04.2025 10:30 Господарський суд Кіровоградської області
19.05.2025 10:00 Господарський суд Кіровоградської області
06.06.2025 09:30 Господарський суд Кіровоградської області
02.07.2025 10:00 Господарський суд Кіровоградської області
09.07.2025 11:00 Господарський суд Кіровоградської області
16.07.2025 09:10 Господарський суд Кіровоградської області
25.07.2025 10:00 Господарський суд Кіровоградської області
21.10.2025 12:30 Центральний апеляційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДАРМІН МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
БЕСТАЧЕНКО О Л
БЕСТАЧЕНКО О Л
ДАРМІН МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
3-я особа:
Головне управління ДПС у м. Києві
Київська митниця Державної митної служби України
3-я особа відповідача:
Головне управління ДПС у м. Києві
Київська митниця Державної митної служби України
відповідач (боржник):
1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ»
Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання"
за участю:
Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури
заявник:
1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
Головне управління ДПС у м. Києві
Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергообладнання"
заявник апеляційної інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ»
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕНЕРГООБЛАДНАННЯ»
позивач (заявник):
Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури
позивач в особі:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області
представник:
Гуржин Ілля Ігорович
Мальована Віта Андріївна
Тавривердієв Іса Муса огли
Фальченко Денис Вікторович
Щегель Тетяна Олексіївна
представник апелянта:
НАЛИВАЙКО СВІТЛАНА ПАВЛІВНА
представник відповідача:
адвокат Виговська Л.В.
суддя-учасник колегії:
КОЩЕЄВ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ
ЧЕРЕДКО АНТОН ЄВГЕНОВИЧ
ЧУС ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА