Постанова від 11.11.2025 по справі 922/1552/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/1552/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Пархоменко О.В.;

позивач (особисто, в залі суду): Котеленець М.Ю.;

представник позивача (в залі суду): адвокат Жукова В.М.;

відповідач (голова правління ОСББ "Панасівська Слобода", в залі суду): Мамай О.В.;

представник відповідача (в залі суду): адвокат Хан А.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №2096 Х/1) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Лаврової Л.С. 04.08.2025 (повний текст складений 13.08.2025) у справі №922/1552/25

за позовом ОСОБА_1 , м.Харків,

до ОСББ "Панасівська Слобода", м.Харків,

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСББ " Панасівська Слобода" в якому просить суд:

1. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення пункт (питання) третій порядку денного загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" від 13.06.2019 "Зміни до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода", викладений в протоколі загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" № 9 та визнати недійсними Зміни до пункту 8 розділу ІІІ, пункту 2 розділу V Статут ОСББ "Панасівська Слобода", затверджені протоколом загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" від 13.06.2019 № 9, з моменту їх затвердження;

2. Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів ОСББ.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/1552/25 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для визнання порушеними права позивачки, як співвласника багатоквартирного будинку та члена ОСББ, а також порушень скликання і проведення загальних зборів, які могли б бути підставою для визнання недійсними прийнятими на них рішень.

Щодо тверджень позивачки про порушення прав на участь в загальних зборах співвласників ОСББ в зв'язку із порушенням порядку їх скликання, зокрема повідомлення про їх проведення позивачки, суд зазначив, що матеріали справи містять додаток № 1 до протоколу загальних зборів ОСББ, в якому під № 137 міститься підпис позивачки про її повідомлення про призначені загальні збори. Справжність підпису не було спростовано позивачкою, проти проведення експертизи підпису вона відмовилася, а тому суд прийняв вказаний документ, як належний доказ підтвердження повідомлення про загальні збори 13.06.2019.

Також суд звернув увагу, що визнання недійсними рішень ОСББ в судовому порядку через значний проміжок часу після їх прийняття (збори були проведені у 2019 році), матиме негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через визнання недійсними рішень.

30.09.2025 ОСОБА_1 звернулась до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій просить суд:

1. Прийняти до розгляду цю апеляційну скаргу.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 по справі №922/1552/25 скасувати, постановити нове рішення, яким:

2.1. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення пункт (питання) третій порядку денного загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" від 13.06.2019 "Зміни до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода", викладений в протоколі загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" № 9 та визнати недійсними Зміни до пункту 8 розділу ІІІ, пункту 2 розділу V Статут ОСББ "Панасівська Слобода", затверджені протоколом загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" від 13.06.2019 № 9, з моменту їх затвердження.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Апелянт зазначає, що суд не звернув уваги на наступні порушення:

-наявне виправлення дати та номеру протоколу в додатку №1 до протоколу №9 від 13.06.2019, що мав підтверджувати факт повідомлення співвласників про скликання зборів, але в такому вигляді не може бути підтвердженням належного повідомлення про скликання зборів саме 13.06.2019 у відповідності до вимог ч.4 ст. 6 Закону "Про ОСББ";

- невірний підрахунок голосів співвласників, врахування підписів, проставлених без зазначення дійсного волевиявлення співвласника "за" чи "проти", що є прямим порушенням вимог частини дванадцятої статті 6 Закону "Про ОСББ", наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203;

- неповідомлення співвласників про результати проведення загальних зборів, що є порушенням вимог частини 6 статті 10 Закону "Про ОСББ".

30.09.2025 до Східного апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою надійшли клопотання апелянта:

1) про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше апелянт звернувся до апеляційного суду в межах строку, встановленого на апеляційне оскарження, проте ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу було повернуто заявнику у зв'язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою від 08.09.2025.

2) про зменшення розміру належного до сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивач (апелянт) ОСОБА_1 на цей час не має самостійного доходу, а тому, суд за заявою сторони може зменшити або звільнити її від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.8 ЗУ "Про судовий збір" (розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік).

До зазначеного клопотання додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору платника податків ОСОБА_1 за 2024 рік та за 6 місяців 2025 року.

На підставі наведеного, скаржниця просить суд зменшити позивачу розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з поданням апеляційної скарги (за 2 немайнові вимоги) до розміру 3633,60грн (3028*150%*0,8).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 справу №922/1552/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1552/25; відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/1552/25 до надходження матеріалів справи.

09.10.2025 справа №922/1552/25 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2005 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/1552/25; задоволено клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору та зменшено належний до сплати розмір судового збору за подання апеляційної скарги до розміру 3633,60грн; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/1552/25; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк до 31.10.2025 для подання заяв та клопотань; призначено справу до розгляду на 11.11.2025 о 14:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

24.10.2025 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення Господарського суду Харківської області є законним, обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга не містить нових доказів або юридичних підстав для його скасування. Усі доводи скарги вже розглядалися та були вмотивовано відхилені судом першої інстанції.

Також відповідач зазначає, що у зв'язку із апеляційним розглядом даної справи ОСББ "Панасівська слобода" очікує понести судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та можливі інші види судових витрат, попередній (орієнтовний) розрахунок суми яких складає 12000 грн.

Відповідач в запереченнях посилається на те, що доводи апелянта на "відсутність кворуму" є юридично необґрунтованим. Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить поняття "кворум", як умови для проведення або дійсності зборів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів співвласників. Як зазначає відповідач, єдиний критерій дійсності рішення зборів - більшість голосів "ЗА", а не кількість присутніх у момент проведення зборів.

Аргументи апелянта про відсутність "реєстру присутніх" є безпідставними, оскільки ані ЗУ "Про ОСББ", ані наказ Мінрегіону № 203 від 25.08.2015 не містять вимоги про обов'язкове долучення реєстру присутніх до протоколу. Типова форма протоколу передбачає лише зазначення кількості голосів та площі приміщень. У ОСББ "Панасівська Слобода" повний реєстр власників існував ще до проведення зборів і всі підписанти перевірялися за ним, що виключає участь сторонніх осіб у голосуванні.

Крім того, відповідач заперечує проти доводів апелянта про фальсифікацію додатків до договору та зазначає, що згідно зі ст. 15 та 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державний реєстратор не має права приймати документи з підчистками або дописками. Факт державної реєстрації змін до Статуту ОСББ у 2019 році підтверджує, що державному реєстратору подано належні документи, які відповідали вимогам закону.

Твердження апелянта про участь у голосуванні осіб, які не мали на це права, на думку відповідача, також є безпідставним. Усі особи, зазначені у додатку до протоколу, були перевірені за реєстром власників або діяли на підставі належним чином оформлених документів. Зокрема: ОСОБА_2 голосувала на підставі нотаріально посвідченої довіреності від власниці квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 - на підставі договору доручення, укладеного відповідно до вимог Цивільного кодексу України з власницею квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 . Фотокопії цих документів (довіреності ОСОБА_6 та договору ОСОБА_7 разом з Витягами про право власності) містяться у письмових поясненнях ОСББ, поданих до суду першої інстанції. Таким чином, жодного голосування "невстановлених" осіб не відбулося, а доводи позивача з цього питання є спробою штучно поставити під сумнів легітимність зборів.

На думку відповідача, посилання апелянта на необізнаність про проведення зборів спростовується її власними діями: з 2020 року позивач регулярно сплачувала внески у розмірі, затвердженому рішенням зборів від 13.06.2019 року. Жодних заперечень або заяв про незаконність рішень протягом кількох років вона не подавала, що свідчить про фактичне визнання нею рішень зборів та відсутність будь-яких реальних порушень її прав.

30.10.2025 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить суд:

1. Витребувати у Департаменту реєстрації Харківської міської ради весь пакет документів, які були подані Державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін установчих документів юридичної особи" 09.09.2019, а саме:

- Заяву (форма 3) про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 09.09.2019;

- Протокол №9 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода" від 16.06.2019 (нотаріально засвідчена копія) з Додатком №3 (оригінал);

- Статут ОСББ "Панасівська Слобода" (нова редакція), затверджений загальними зборами ОСББ "Панасівська Слобода" від 16.06.2019 року протокол №9 загальних зборів;

- копії квитанцій, виданих банком.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що 28.08.2025 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради було подано адвокатський запит, з відповіді на який було встановлено, що для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін установчих документів юридичної особи" 09.09.2019 Державному реєстратору були надані наступні документи: заява (форма 3) про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 09.09.2019; протокол №9 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "ПАНАСІВСЬКА СЛОБОДА" від 16.06.2019 (нотаріально засвідчена копія) з Додатком №3 (оригінал); статут ОСББ "ПАНАСІВСЬКА СЛОБОДА" (нова редакція), затверджений загальними зборами ОСББ "ПАНАСІВСЬКА СЛОБОДА" від 16.06.2019 року протокол №9 загальних зборів; копії квитанцій, виданих банком. Інші документи, зазначені в адвокатському запиті, на зберігання не надходили.

За доводами заявника, враховуючи, що оригінал Додатку №3 суттєво відрізняється від його копії, яка ніби є робочою копію, і яку було надано відповідачем та долучено до матеріалів справи разом з іншими додатками до протоколу загальних зборів №9 від 16.06.2019 року, а також у зв'язку з необхідністю встановлення правильності підрахунку голосів та неможливості отримати зазначені документи самостійно, апелянт просить суд апеляційної інстанції витребувати зазначені документи у Департаменту реєстрації Харківської міської ради вищезазначені документи для розгляду справи.

Крім того зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції поставало питання проведення технічної судової експертизи, яка була обумовлена великою кількістю виправлень та підчищень в додатках, а саме в датах проведення загальних зборів та в нумерації протоколу. Однак, враховуючи думку експертів, що проведення такої експертизи неможливе без пошкодження документа, саме тому позивач дійшов висновку про недоцільність знищення цих документів.

Враховуючи візуальну відмінність 2 документів, які на думку позивача очевидно мають бути ідентичними, оскільки мають бути оригіналом та його копією, постає необхідність витребування оригіналу Додатку №3 для перерахунку голосів та подальшого прийняття рішення про проведення саме почеркознавчої експертизи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які суд вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.

В судовому засідання апеляційної інстанції 11.11.2025 приймала участь особисто позивач (апелянт) та її представниця, які надали пояснення по суті спору, підтримали клопотання про витребування доказів, доводи та вимоги апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Присутні в судовому засідання представниця відповідача - голова правління ОСББ "Панасівська Слобода" та представник відповідача, надали заперечення на апеляційну скаргу з підстав, зокрема, викладених у відзиві, надали пояснення по суті спору. В задоволенні апеляційної скарги просили відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Ця норма регулює питання витребовування доказів судом першої інстанції до моменту початку розгляду справи по суті.

Перед поданням позову до суду, позивач, для обґрунтування своїх вимог, отримав у державного реєстратора копію Протоколу з Додатком №3, які додав до позову.

Матеріали справи свідчать про те, що 02.06.2025 за вх. 13072/25 відповідачем в суді першої інстанції було заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналів письмових доказів, зокрема оригіналу протоколу загальних зборів та додатків 1-4 до нього.

16.06.2025 за вх. 14220/25 відповідачем було надано для долучення до матеріалів справи оригінали додатків до протоколу загальних зборів № 9 від 13.06.2019.

Ухвалою від 23.06.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Судова колегія під час апеляційного провадження не приймає до уваги просте посилання заявника в клопотанні про те, що він ставить під сумнів відповідність оригіналу Додатку №3, наданого державному реєстратору для проведення реєстраційних дій, оригіналу Додатку №3, який було надано відповідачем та долучено до матеріалів (саме за клопотання позивача про витребування доказів), що є необхідним для правильного підрахунку голосів.

Суд зазначає, що ознайомившись з наданими відповідачем додатками до протоколу загальних зборів № 9 від 13.06.2019, маючи копію протоколу загальних зборів № 9 від 13.06.2019 з Додатком №3, отриману у державного реєстратора, позивач до початку розгляду справи по суті не звертався до Господарського суду Харківської області з клопотанням про витребування пакету документів, які були подані Державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація змін установчих документів юридичної особи" 09.09.2019 саме у Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

Апелянтом не доведено і винятковості випадку неможливості подання такого клопотання до та/або під час розгляду справи в суді першої інстанції, з урахуванням того, що у позивача, який зацікавлений в позитивному вирішенні справи на свою користь, не було перешкод в поданні такого клопотання до суду першої інстанції в межах встановленого ГПК строку.

За матеріалами справи, жодних клопотань про витребування доказів у Департаменту реєстрації Харківської міської до суду першої інстанції не надходило.

Вимогами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, унормовано, що письмові докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Так, виходячи із правил доказування у господарському процесі, закріплених в ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, а також принципів змагальності сторін у господарському процесі, судова колегія зазначає, що подання (витребування доказів) тих чи інших доказів стосовно обставин, які мають значення для справи, обмежується встановленими законом процедурами та строками. При цьому, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього.

А тому, зважаючи на те, що така обставина, як наявний сумнів відповідності оригіналів відповідних Додатків до протоколу у зацікавленої особи на момент прийняття спірного судового рішення, виключає можливість витребування судом апеляційної інстанції додаткових доказів (оригіналів договорів) у порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання скаржником таких доказів; саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку витребування доказів як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо цього.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine, заява №3236/03, п. 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції також не вбачає потреби у витребуванні заяви (форма 3) про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 09.09.2019, статуту ОСББ "Панасівська Слобода" (нова редакція) та копій квитанцій, виданих банком, оскільки означена інформація не має визначального значення в контексті вирішення питання про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів.

Статут ОСББ "Панасівська Слобода" в новій редакції наявний в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів судом.

Враховуючи, що в судове засідання з'явились представники обох сторін, та те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги; представники сторін висловили доводи, вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги, в тому числі в письмовому вигляді, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та клопотанні доводи апелянта, доводи та заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_8 (позивач) з 22.06.2017 є власницею квартири АДРЕСА_3 та є членом ОСББ "Панасівська Слобода".

Як зазначає позивач, 10.07.2017 року між нею та ОСББ "Панасівська Слобода" було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

За ініціативою правління багатоквартирного будинку були скликані та 13.06.2019 проведені загальні збори співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода" з порядком денним:

1.Обрання голови та секретаря загальних зборів.

2.Вибори п'ятого члена правління та членів ревізійної комісії.

3.Зміни до Статуту ОСББ "Панасівська Слобода".

4.Зміни до кошторису об'єднання та зміна тарифу на управління будинком, прийняття Правил фіксації порушень пов'язаних з пошкодженням санітарно - технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого майна з вини співвласника та механізм відшкодування майнової шкоди, завданої ОСББ "Панасівська Слобода".

За результатом проведених загальних зборів 13.06.2019 прийнято рішення, оформлене протоколом № 9 від 13.06.2019.

Так, з 3-го питання Порядку денного слухали ОСОБА_9 , який запропонував внести зміни до Статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода", а саме викласти наступні пункти в такій редакції:

пункт 3 розділу ІІІ Статуту викласти в такій редакції:

"До виключної компетенції загальних зборів належить:

затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;

обрання голови та членів правління об'єднання;

питання про використання спільного майна;

затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;

попереднє (до їх укладення погодження) умов договорів, укладених на суму, що перевищує 1000000грн на рік, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно власників чи їх частина;

визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд;

визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

визначення обмежень на користування спільним майном;

обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку;

прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах".

пункт 8 розділу ІІІ Статуту викласти в такій редакції:

"Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення загальних зборів викладаються письмово та засвідчується особистим підписом кожного хто проголосував із зазначенням результату його голосування "за" чи "проти".

Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішення на них".

пункт 9 розділу ІІІ Статуту викласти в такій редакції:

"Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 30 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими.

пункт 11 розділу ІІІ Статуту викласти в такій редакції:

Рішення загальних зборів, прийняти відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об'єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність рішення будь-якого іншого статутного органу об'єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об'єднання.

Рішення загальних зборів оприлюднюються шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки.

Рішення загальних зборів може бути оскаржена в судовому порядку.

пункт 14 розділу ІІІ Статуту викласти в такій редакції:

" До компетенції правління належать:

Підготовка кошторису балансу об'єднання та річного звіту.

Укладання договорів про участь у витратах на утримання будинку зі співвласниками.

Здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством та договором про участь у витратах на утримання будинку.

Розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису.

Укладання договорів про виконання робіт надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.

Ведення діловодства бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання.

Скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників.

Призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

пункт 5 розділу ІV Статуту викласти в такій редакції:

"Кошти об'єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників та окремими рішеннями загальних зборів співвласників.

Кошторис об'єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 1 вересня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами співвласників. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на 2 і більше років, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів співвласників Кошторис повинен передбачати такі статті витрат:

витрати на утримання і ремонт спільного майна;

витрати на оплату комунальних та інших послуг;

витрати фондів об'єднання;

інші витрати.

За рішенням загальних зборів для здійснення витрат за рахунок ремонтного, резервного фондів можуть затверджуватися окремі (спеціальні) кошториси.

Про виконання кошторисів, у тому числі окремих (спеціальних), правління надає щорічний звіт, який подає на перевірку ревізійній комісії (ревізора), а після його перевірки - загальним збором для ознайомлення.

Перший фінансовий рік об'єднання починається з дати його державної реєстрації і закінчується 31 грудня року, в якому проведено державну реєстрацію.

Наступні фінансові роки відповідають календарним.

пункт 2 розділу V Статуту викласти в такій редакції:

Співвласник зобов'язаний:

"виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання та договором про участь у витратах на утримання будинку;

виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями;

забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;

забезпечувати дотримання вимог житлових і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;

не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників;

дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;

своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески на управління будинком, внески на капітальний ремонт, встановлені загальними зборами, та платежі за постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення згідно загальноміських норм тарифікації, якщо інше не встановлено договором про участь у витратах на утримання будинку та інші платежі встановлені законодавством або прийняті рішенням загальних зборів;

відшкодовувати збитки заподіяні майну інших співвласників, зафіксовані згідно "Правил фіксації порушень пов'язаних з пошкодженнями санітарно технічних приладів і пристроїв обладнання, іншого майна з вини співвласника та механізм відшкодування майнової шкоди, завданої ОСББ "Панасівська Слобода";

виконувати передбачені Статутом об'єднання обов'язки перед об'єднанням;

запобігати псування спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання;

дотримуватися чистоти в місцях загального користування та тиші згідно з вимогами встановленими законодавством;

Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.

-Викласти Статут ОСББ "Панасівська Слобода" у новій редакції;

-Уповноважити голову та секретаря загальних зборів підписати та належним чином оформити та зареєструвати нову редакцію Статуту ОСББ "Панасівська Слобода" згідно чинного законодавства.

За результатом голосування, в якому прийняло участь 149 співвласників (4228,8 кв.м., 66,78%), було прийнято рішення про затвердження наведених вище змін до Статуту та викладення Статуту у новій редакції.

Як зазначила позивач, у вересні 2021 року з матеріалів цивільної справи № 642/4567/21 за позовом голови ОСББ "Панасівська Слобода" ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про стягнення заборгованості, позивач дізналась про існування протоколу №9 від 13.06.2019 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська слобода" (далі за текстом - протокол № 9), яким вирішено ряд питань діяльності ОСББ, в тому числі, пунктом 3 порядку денного "Зміни до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода".

Позивач вважає, що загальні збори співвласників ОСББ, рішення яких оформлені протоколом № 9 проведені з грубим порушенням вимог Статуту та положень ст.6 Закону України "Про ОСББ" (в редакції, чинній на дату проведення зборів.), а самі рішення порушують права та законні інтереси позивача, як співвласника багатоквартирного будинку.

До вказаних порушень, за твердженням позивачки, належить:

1) порушення прав позивача на участь в загальних зборах співвласників ОСББ в зв'язку із порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів;

2) порушення прав позивача, як співвласника багатоквартирного будинку та члена ОСББ, які витікають з рішень, відображених в протоколі № 9.

За змістом позовних вимог та вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 просить:

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення пункт (питання) третій порядку денного загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" від 13.06.2019 "Зміни до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода", викладений в протоколі загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" № 9

-визнати недійсними Зміни до пункту 8 розділу ІІІ, пункту 2 розділу V Статут ОСББ "Панасівська Слобода", затверджені протоколом загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" від 13.06.2019 № 9, з моменту їх затвердження.

Інші питання порядку денного та прийняті за їх наслідком рішення позивач не оскаржує.

Так, ОСОБА_1 стверджує, наступне.

1) Її не було повідомлено про скликання загальних зборів, не було повідомлено про порядок денний та не надано можливості ознайомитися з проектами документів, що розглядалися загальними зборами. Зазначене виключило можливість взяти участь у загальних зборах для реалізації прав та повноважень позивача, як співвласника багатоквартирного будинку та члена ОСББ, передбачених ст. 14 ЗУ "Про ОСББ".

Зазначає, що суд першої інстанції не приділив уваги тому, що наданий відповідачем доказ повідомлення позивача про проведення зборів (додаток №1), який ніби то містить підпис позивача, містить факт фальсифікації, а саме містить виправлення в частині номеру протоколу - Протокол №2 на №9.

При цьому, апелянт зазначає, що підробка дати та номеру на Додатку №1 - є очевидною і не потребує жодних спеціальних знань для її встановлення.

2) В порушення вимог закону та Статуту ОСББ, не була належним чином ознайомлена з протоколом № 9 від 13.06.2019.

Копія зазначеного протоколу була отримана позивачем безпосередньо у державного реєстратора, в порядку, передбаченому законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

З аналізу отриманого у державного реєстратора документу, на думку апелянта вбачається, що він не відповідає вимогам зазначеного вище наказу, оскільки текст зазначеного протоколу відомостей щодо результатів голосування не містить, а передбачає 4 додатки, які, окрім додатку №3, державним реєстратором видані не були.

На думку апелянта, відсутність додатків до протоколу №9 в пакеті документів, поданих для державної реєстрації, свідчить про невідповідність цього пакету вимогам закону, що в поєднанні з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, ставить під сумнів достовірність зазначених в протоколі №9 даних щодо результатів голосування, правомочність загальних зборів та прийнятих на них рішень.

За доводами апелянта, від правильності оформлення протоколу зборів, включно з додатками, залежить законність рішень ОСББ. Відсутність додатків - це істотне порушення, яке може бути підставою для визнання рішення недійсним.

3) З додатку №2 неможливо достеменно встановити дійсну кількість та осіб співвласників, які були присутні на зазначених загальних зборах, а тому неможливо встановити правомочність загальних зборів, яка відповідає вимогам ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ.

4) Запропонований проект змін до пункту Статуту містить посилання на договір про участь у витратах на утримання будинку ОСББ, повноваження на його укладення віднесені до повноважень правління. Однак Статут (нова редакція) не містить будь-яких положень щодо повноважень правління на затвердження форми та істотних умов такого договору. Такий порядок надає правлінню можливість самостійно в договорі встановлювати порядок обчислення платежів, що суперечить положенням Статуту щодо виключної компетенції загальних зборів співвласників на визначення порядку сплати, порядку та розміру внесків і платежів співвласників.

5) Рішення, прийняте загальними зборами за наслідками розгляду третього питання порядку денного по суті відмінне (є ширшим) від питання, яке пропонувалося розглянути на загальних зборах Об'єднання і, окрім розгляду пропозицій щодо зміни основних положень Статуту, фактично включає в себе питання щодо зміни порядку сплати, порядку та розміру внесків і платежів співвласників, не заявлене до розгляду загальними зборами співвласників, що фактично загальними зборами не розглядалось.

6) Результатом незаконних дій адміністрації ОСББ стало затвердження змін до статуту ОСББ, що містить, серед іншого, норми щодо зменшення кількості голосів співвласників, необхідної для прийняття будь-яких рішень по відношенню до кількості голосів співвласників, встановленої законом.

7) Неправильний підрахунок голосів.

Додаток № 3, долучений до протоколу №9 від 13.06.2019, частково місить підписи співвласників у стовпчиках, які відображають результати голосування, що не дає змоги встановити дійсне волевиявлення власників квартир при здійсненні голосування: 210, 211, 239, 252, 269, 270, 271, 273, 279, 385, 394, 253, 255, 256, 263, 267, 268, 277, 278, 288, 289, 290, 300, 302, 309, 318, 319, 330, 339, 344, 356, 368, 369, 378, 371, 373, 387, 393, 399, 401, 405,406, 427, 434, 435, 444, 447, 449, 454, 455 - при здійсненні голосування були самочинно враховані, як проголосовані ЗА прийняття поставлених на голосування питань.

Відсутність чіткого власноручного зазначення волевиявлення ("за" чи "проти") - свідчить про відсутність результату голосування, засвідчену підписом співвласника. Частка зазначених власників квартир у загальній площі приміщень будинку становить 18,8 %.

Подані відповідачем під час розгляду справи заяви осіб, які нібито проголосували "за" на загальних зборах 13.06.2019 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані заяви відібрані протягом червня 2025 року стосовно подій, які відбувалися у червні 2019 року та мають всі ознаки узгоджених дій.

Неоприлюднення правлінням прийнятих рішень та нової редакції статуту ОСББ, блокування позивача в групах месенджерів для (не)отримання повідомлень, блокування з боку голови правління можливості підписання позивачем договору про участь у витратах на утримання будинку в новій редакції свідчить про порушення прав позивача.

8) У відповідності до тексту протоколу №9 від 13.06.2019, на обговорення було надано зміни лише окремих розділів статуту ОСББ (окремі пункти розділів ІІІ, ІV ,V Статуту, проте затверджено нову редакцію статуту.

Зміни до п.8 розділу ІІІ, п.2 розділу V Статуту ОСББ "Панасівська слобода", затверджені третім питанням протоколу загальних зборів №9 від 13.06.2019 не відповідають вимогам ст. 7, 10 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", допускають зменшену, порівняно з вимогами Закону, кількість голосів співвласників, необхідної для прийняття будь-яких рішень, не передбачену законом зміну порядку голосування загальних зборів, фактичне перевищення повноважень правління ОСББ, та непрозоре встановлення платежів, а тому є незаконними та такими, що мають бути визнані недійсними з моменту їх прийняття.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

При цьому, частиною 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Форма протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 № 203 "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку".

Оскільки позивачкою оспорюється рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська слобода", тобто рішення зборів вже створеного ОСББ, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального закону - Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Таким чином, неправильним є надання оцінки спірним зборам ОСББ на предмет відповідності протоколу їх проведення вимогам законодавства, посилаючись при цьому на положення ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та наказу від 25.08.2015 № 203, які в цьому випадку не підлягають застосуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду № 916/3074/20 від 06.09.2021, №908/2709/20 від 13.10.2021.

Законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна (аналогічний висновок міститься у п. 7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (тут і далі по тексту в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів - 19.07.2017) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною 1 ст. 4 Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

За приписами ст. 10 Закону вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Відповідно до приписів ч.9 ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься:

затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;

обрання членів правління об'єднання;

питання про використання спільного майна;

затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;

попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

визначення обмежень на користування спільним майном;

обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;

прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Згідно з ч. 12, 13 ст. 10 Закону кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Переглядаючи в апеляційному порядку дану справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам часників справи.

Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини четвертої статті 238 ГПК України).

Разом з цим, за приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Правила щодо оцінки доказів закріплено у статті 86 ГПК України, згідно частини першої якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З урахуванням наведених норм, надаючи відповіді на доводи апелянта, суд зазначає наступне.

Щодо доводів про порушення порядку скликання загальних зборів, їх проведення та повідомлення про результати таких зборів.

Згідно ч.4 ст.6 ЗУ "Про ОСББ", повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

ОСОБА_1 зазначає, що не була повідомлена про скликання загальних зборів, про порядок денний, їй не було надано можливості ознайомитися з проектами документів, що розглядалися загальними зборами, що виключило можливість взяти участь у загальних зборах для реалізації прав та повноважень позивача, як співвласника багатоквартирного будинку та члена ОСББ, передбачених ст. 14 ЗУ "Про ОСББ".

На підтвердження факту порушення вимог чинного законодавства при проведенні загальних зборів ОСББ в 2019 році, а також прав співвласника ОСОБА_1 , позивач підтверджує нотаріальними заявами свідків, які є співвласниками ОСББ "Панасівська Слобода" - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , копії яких позивач долучила до позову, оригінали надала під час розгляду справи.

Згідно згаданих заяв, вони надаються з метою підтвердження фактів порушення вимог чинного законодавства з боку правління ОСББ "Панасівська Слобода" в особі голови ОСОБА_10 під час проведення загальних зборів у 2019 році та затвердження нового Статуту.

Водночас, заява ОСОБА_13 не може бути прийнята судом, як доказ, оскільки власником квартири в будинку він став в липні 2021 року, тобто зі спливом 2-х років після проведення зборів, та, очевидно, не був обізнаний з порядком їх підготовки та проведення.

Заява ОСОБА_12 (власник квартири АДРЕСА_4 ) також є суперечливою, оскільки свідок зазначає, що при проведенні загальних зборів у 2019 році до порядку денного не було поставлено питання щодо затвердження статуту ОСББ у новій редакції, проект статуту до обговорення та ознайомлення не надавався, поряд з цим, згідно Додатку №3 до Протоколу №9 від 13.06.2019, власник квартири АДРЕСА_4 ( ОСОБА_12 ) не приймав участь у загальних зборах, його підпис відсутній серед підписів інших власників, які були присутні на загальних зборах. Крім того, частина показань ОСОБА_12 свідчить про те, що він її отримав зі слів ОСОБА_1 , а отже є наданими з чужих слів.

Натомість, заперечуючи проти зазначених доводів позивача, відповідачем було надано:

- додаток №1до протоколу №9 від 13.6.2019 Загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" - "Список співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_5 , які повідомлені про загальні збори, призначені на 13.06.2019 на 17:30";

-нотаріальна заява свідка - ОСОБА_9 (повірений ОСОБА_14 (за довіреністю), власниці квартири 400 з 2017 року), згідно якої з початку травня 2019 почалось оповіщення співвласників про проведення зборів, яке здійснювалось під особистий підпис кожного співвласника ( ОСОБА_9 особисто приймав участь в оповіщенні). Підтверджує особисте повідомлення ОСОБА_1 . У процесі оповіщення пояснювалась мета зборів, питання порядку денного, роз'яснювались зміни до статуту; співвласників ознайомлювали з проектом нового Статуту та відповідали на запитання. ОСОБА_9 приймав участь у зборах та особисто бачив присутню на них ОСОБА_1 . Про результати голосування голова правління повідомила у чаті ОСББ а також на інформаційній дошці ОСББ у під'їзді, де було розміщено протокол загальних зборів із додатком з результатами голосування;

- нотаріальна заява свідка - ОСОБА_15 (власник квартири АДРЕСА_6 з 2017 року), згідно якої підтверджує завчасне повідомлення про загальні збори, які відбулись 13.06.2019, шляхом особистого вручення під підпис повідомлення, детальне інформування про порядок денний з наданням проекту нового статуту, розміщення на інформаційній дошці оголошення про проведення 13.06.2019 загальних борів (з викладенням порядку денного та розміщенням проекту нового статуту). ОСОБА_15 був присутній на загальних зборах, приймав участь в голосуванні та особисто бачив і підтверджує присутність на зборах ОСОБА_1 , яка протягом тривалого часу спілкувалась з головою правління та задавала питання, проте участі в голосуванні не приймала. Переважна більшість співмешканців підтримала ухвалене рішення. Результати були оприлюднені в чаті ОСББ, а також на інформаційній дошці в під'їзді. Там же було розміщено протокол загальних зборів та додаток із результатами голосування.

- нотаріальна заява свідка ОСОБА_16 (власника квартири АДРЕСА_7 з 2017 року), яка містить аналогічні пояснення щодо повідомлення про збори, порядок інформування та розміщення інформації про порядок денний з проектом нового статуту, про ознайомлення співвласників з результатами проведених зборів. Зазначена заява не містить інформації щодо присутності на зборах ОСОБА_1 , оскільки, як зазначає заявник, не знайомий з нею особисто та не знає її в обличчя.

Позивач (апелянт) вважає, що суд першої інстанції не приділив уваги тому, що наданий відповідачем доказ повідомлення позивача про проведення зборів (додаток №1), який ніби то містить підпис позивача, містить факт фальсифікації, а саме містить виправлення в частині номеру протоколу - Протокол №2 на №9.

Натомість, під час розгляду справи позивачем заявлялось клопотання про проведення експертизи, від проведення якої позивач відмовився, обґрунтовуючи відмову тим, що внаслідок експертизи досліджуваний документ буде знищено.

Суд звертає увагу, що позивач самостійно обирає спосіб захисту своїх прав та несе відповідальність за доведення обставин, на які посилається, шляхом подання відповідних доказів. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що, названі позивачем недоліки оформлених документів (зокрема щодо незначних виправлень) не є суттєвими та не спростовують дійсне волевиявлення більшості співвласників щодо прийняття спірного рішення. Також, без належних доказів фальсифікації документа, твердження про те, що оформлений протокол містить підроблення є припущенням.

Матеріали справи містять додаток № 1 до протоколу загальних зборів ОСББ, в якому під № 137 міститься підпис позивачки про її повідомлення про призначені загальні збори. Справжність підпису не було спростовано позивачкою, проти проведення експертизи вона відмовилася, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийняв вказаний документ, як належний доказ підтвердження повідомлення про загальні збори 13.06.2025.

Дослідивши надані сторонами докази на підтвердження повідомлення/неповідомлення позивача про проведення загальних зборів в їх сукупності та взаємному зв'язку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що докази, надані відповідачем на підтвердження повідомлення позивача про проведення загальних зборів та ознайомлення з порядком денним є більш вірогідними, аніж докази, надані позивачем (які фактично полягають в поясненнях та запереченнях проти повідомлення), отже відповідачем доведено факт повідомлення та обізнаність ОСОБА_1 про проведення загальних зборів ОСББ.

Наведене спростовує доводи апелянта в цій частині, та свідчить, що права ОСОБА_1 примати участь у загальних зборах для реалізації прав та повноважень позивача, як співвласника багатоквартирного будинку та члена ОСББ, не були порушені.

Доводи апелянта про те, що текст оскаржуваного протоколу не містить відомостей щодо результатів голосування, а передбачає 4 додатки, які, окрім додатку №3, державному реєстратору надані не були. Відсутність додатків - це істотне порушення, яке може бути підставою для визнання рішення недійсним.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи були надані всі додатки до протоколу №9 від 13.06.2019 ( в тому числі на виконання вимог ухвали суду, якою задоволено клопотання позивача про витребування документів у ОСББ), у зв'язку із чим доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Крім того, дії державного реєстратора не є предметом оскарження у даній справі.

Доводи апелянта щодо неправильного підрахунку голосів та посилання на те, що з додатку №2 неможливо встановити дійсну кількість та осіб співвласників, які були присутні на зазначених загальних зборах, а тому неможливо встановити правомочність загальних зборів та доводи про відсутність чіткого власноручного зазначення волевиявлення ("за" чи "проти"), що свідчить про відсутність результату голосування, засвідчену підписом співвласника.

Суд зазначає, що Додаток №2, на який посилається відповідач, містить перелік співвласників, які повідомлені про загальні збори, призначені на 13.06.2019 із зазначенням способу сповіщення.

Натомість, Додаток №1 чітко відображає присутніх на зборах співвласників та їх волевиявлення шляхом голосування.

Верховний Суд, зокрема у постанові від 30.11.2022 у справі №908/2085/21, вказав, що Закон "Про ОСББ" не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (ст.6 Закону).

Кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку, якщо одна особа є власником більш як 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (п. 3.6).

Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площу квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Стаття 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", в редакції, що діяла на момент прийняття загальними зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку рішення, що оскаржується передбачає наступне: "Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників."

З протоколу загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" № 9 від 13.06.2019 вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку -228 осіб; загальна площа всіх квартир - 6297,4кв.м; були оповіщені 228 осіб; у загальних зборах взяли участь 149 осіб, яким належать квартири загальною площею 4228,8 кв.м.

Належні та достовірні докази того, що на момент проведення загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом № 9 від 13.06.2019, загальна кількість членів ОСББ або загальна площа всіх квартир була іншою, в матеріалах справи відсутні, наведені в протоколі площі та кількість квартир позивачем не ставляться під сумнів та не оскаржуються.

За пункт (питання) третій порядку денного загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" від 13.06.2019 "Зміни до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода" проголосувало 66,78 % співвласників, що є більше половини загальної кількості співвласників.

Суд зазначає, що законом не встановлено вимоги щодо долучення до Протоколу загальних зборів копій довіреностей представників співвласників, крім того представництво може здійснюватися не лише за довіреністю, а й за законом.

Східний апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта, що заперечувати справжність підписів та оскаржувати волевиявлення співвласників повинні особи, яким ці підписи належать.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачкою не було надано належних та достовірних доказів на спростування дійсного волевиявлення учасників загальних зборів, які поставили свої підписи та які мали право віддавати голоси за прийняття відповідних рішень. Не було надано до суду доказів відкликання підписів, заперечень або спростувань проти голосування тих осіб, прізвища яких зазначено у додатку № 3 до протоколу загальних зборів. Зазначаючи про сумніви в голосуванні “за» прийняття рішення на загальних зборах конкретних учасників - позивачка не надала до суду свідчень цих учасників.

Натомість, відповідач надав суду першої інстанції нотаріально посвідчені заяви частини співвласників, чий підпис позивач ставить під сумнів (щодо рішення голосувати "за" з проставленням підпису без написання слова "за"), які підтверджують голосування "За" щодо прийняття рішення з кожного питання порядку денного.

Вказані заяви також містять пояснення щодо належного завчасного повідомлення про скликання та проведення загальних зборів порядок денний, повідомлення про результати зборів у встановлені строки.

В матеріалах справи відсутні докази, що будь-який інший член ОСББ "Панасівська Слобода", окрім ОСОБА_1 , оскаржував або заперечував проти незаконності рішення, оформленого протоколом № 9 від 13.06.2019.

Враховуючи наведене, доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів апелянта про те, що рішення, прийняте загальними зборами за наслідками розгляду третього питання порядку денного по суті відмінне (є ширшим) від питання, яке пропонувалося розглянути на загальних зборах.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що 3-м питанням порядку денного загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода" від 13.06.2019 було визначено: "Зміни до Статуту ОСББ "Панасівська Слобода".

З протоколу №9 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода" від 3.06.2019 вбачається, що слухали ОСОБА_9 , який запропонував внести зміни до пункт 3 розділу ІІІ Статуту, пункт 8 розділу ІІІ Статуту, пункт 9 розділу ІІІ Статуту, пункт 11 розділу ІІІ Статуту, пункт 14 розділу ІІІ Статуту, пункт 5 розділу ІV Статуту, пункт 2 розділу V Статуту.

Інших питань в третьому пункті порядку денного, які не стосуються змін до статуту, не розглядалось та, відповідно, рішення не приймалось.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про ОСББ", статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

У статуті має бути визначено, зокрема порядок скликання та проведення загальних зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; порядок прийняття у члени об'єднання та виключення з нього.

Затверджені зміни до статуту ОСББ "Панасівська Слобода" в повній мірі відповідають та майже повністю дублюють положення типового статуту, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства 27.08.2003 № 141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 23.09.2015 № 238).

Доводи апелянта про те, що запропонований проект змін до пункту Статуту містить посилання на договір про участь у витратах на утримання будинку ОСББ, однак Статут (нова редакція) не містить будь-яких положень щодо повноважень правління на затвердження істотних умов такого договору, не прймаються судом, враховуючи, що сама позивач в позові зазначила, що 10.07.2017 (тобто за 2 роки до проведення оспорюваних загальних зборів) між нею та ОСББ "Панасівська Слобода" було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Щодо доводів апелянта про те, що у відповідності до тексту протоколу №9 від 13.06.2019, на обговорення було надано зміни лише окремих розділів статуту ОСББ (окремі пункти розділів ІІІ, ІV ,V Статуту, проте затверджено нову редакцію статуту, суд зазначає наступне.

З протоколу №9 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода" вбачається, зокрема, що з 3-го питання Порядку денного слухали ОСОБА_9 , який запропонував внести зміни до Статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода", викласти зазначені пункти в запропонованій редакції, викласти Статут ОСББ "Панасівська Слобода" у новій редакції; Уповноважити голову та секретаря загальних зборів підписати та належним чином оформити та зареєструвати нову редакцію Статуту ОСББ "Панасівська Слобода" згідно чинного законодавства.

Отже, переважною більшістю голосів було прийнято рішення викласти Статут ОСББ "Панасівська Слобода" у новій редакції та уповноважити голову та секретаря загальних зборів підписати та належним чином оформити та зареєструвати нову редакцію Статуту ОСББ "Панасівська Слобода" згідно чинного законодавства.

Подання до реєстратора статуту ОСББ в новій редакції замість змін до чинного статуту не є порушенням, а є належним оформленням. Якщо загальні збори приймають рішення про затвердження нового статуту, то саме його й потрібно подавати на реєстрацію, а не окремий пакет документів про внесення змін.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування апелянта не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо доводів скаржника про дискримінаційний характер оскаржуваного рішення загальних зборів ОСББ.

Статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

Відповідно до статті 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За змістом статті 1 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація - це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; непряма дискримінація- це ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Разом із тим не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

Матеріалами справи не доведено, що по відношенню до позивачки рішеннями загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" були здійснені будь-які обмеження, а іншим власникам житлових приміщень надані несправедливі переваги за рахунок позивачки, а оспорювані рішення суперечать ст. 24 Конституції України.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що за усталеною та послідовною практикою Верховного суду, для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласника об'єднання. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.

У постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі № 914/807/20, від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21 міститься правовий висновок, відповідно до якого порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: відсутність більше половини загальної кількості усіх співвласників, які голосували за рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів, чого не було встановлено під час розгляду даної справи.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об'єднання.

Суд звертає увагу на те, що позивач, звертаючись із зазначеним позовом, повинен довести, які саме порушення були допущені ОСББ, чи є вони такими, що їх неможливо усунути і яким саме чином порушуються його права чи законні інтереси позивача, як учасника ОСББ, зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, та обґрунтувати співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають визнати недійсним рішення щодо внесення змін до Статуту ОСББ "Панасівська Слобода".

Натомість суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, його наслідки, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Також Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 вказав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Також суд звертає увагу, що визнання недійсними рішень ОСББ в судовому порядку через значний проміжок часу після їх прийняття (збори були проведені у 2019 році) матиме негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через визнання недійсними рішень.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом визнання недійсними рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 910/10400/22, від 18.10.2023 у справі № 924/1225/21.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 18.07.2024 по справі № 914/2347/23 звертав увагу на те, що рішення загальних зборів, прийняті за наявності достатньої кількості голосів співвласників, необхідних для їх прийняття, є результатом волевиявлення домінуючої більшості співвласників. У разі оскарження співвласником таких результатів суди мають враховувати принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

При цьому, діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов'язків. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Позивачкою не доведено, яким чином внесення змін до Статуту порушує її права або законні інтереси, яке її право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову.

В даному випадку суд виходить з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

З урахуванням викладеного, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обґрунтованих підстав для визнання порушеними права позивачки як співвласника багатоквартирного будинку та члена ОСББ, а також порушень скликання і проведення загальних зборів, які могли б бути підставою для визнання недійсними прийнятими на них рішень, а тому позовна вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту прийняття рішення пункт (питання) третій порядку денного загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" від 13.06.2019 "Зміни до Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Панасівська Слобода", викладений в протоколі загальних зборів ОСББ "Панасівська Слобода" № 9, як і похідна вимога про визнання недійсними змін до пункту 8 розділу ІІІ, пункту 2 розділу V Статуту ОСББ "Панасівська Слобода" не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Колегія суддів зазначає, що аргументи ОСОБА_1 були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, зважаючи на що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/1552/25 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/1552/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 у справі №922/1552/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 18.11.2025.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Попередній документ

131849150

Наступний документ

131849152

Інформація про рішення:

№ рішення:	131849151
№ справи:	922/1552/25
Дата рішення:	11.11.2025
Дата публікації:	19.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (14.11.2025)
Дата надходження:	14.11.2025
Предмет позову:	визнання недійсним пунктів рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

02.06.2025 09:00	Господарський суд Харківської області
07.07.2025 09:30	Господарський суд Харківської області
26.08.2025 10:15	Господарський суд Харківської області
11.11.2025 14:30	Східний апеляційний господарський суд